Рішення

від 07.06.2023 по справі 908/704/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/70/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 Справа № 908/704/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНД», код ЄДРПОУ 24514146 (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАЛЕВАРІВ 7», код ЄДРПОУ 40978697 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7)

про стягнення суми 35957,82 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНД» про стягнення з відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАЛЕВАРІВ 7» суми 23490,01 грн. основного боргу за договором № 02/20 про надання послуг від 05.03.2020, суми 1810,20 грн. 3% річних, суми 10657,61 грн. збитків від інфляції, всього загальної суми 35957,82 грн.

Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 598, 610, 611, 625, 626, 629, 901-903 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193, 198 ГК України, умовами договору № 02/20 про надання послуг від 05.03.2020 та мотивовано тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг згідно Акту № 5 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року на суму 103499,67 грн., внаслідок чого заборгованість склала 23490,01 грн. За порушення відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача також 3% річних та збитки від інфляції. В позовній заяві позивачем також заявлено до стягнення з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.03.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/704/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 14.03.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/704/23, присвоєно номер провадження 9/70/23, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.03.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 14.03.2023 з відповідними додатками.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, враховуючи наступне.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на адресу місцезнаходження юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАЛЕВАРІВ 7», а саме на адресу: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, справу розглянуто 07.06.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сталеварів 7» (Замовник, відповідач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНД» (Виконавець, позивач у справі) 05.03.2020 уклали договір №02/20 про надання послуг (надалі Договір).

Пунктами 1.1, 1,2 Договору встановлено, що Виконавець зобов`язується протягом строку, визначеного Договором надавати за плату послуги, Замовник - прийняти та оплатити послуги на умовах Договору. Найменування послуг: «Поточний ремонт під`їзду житлового будинку за адресою: вул. Сталеварів, 7, м. Запоріжжя».

Відповідно до п. 2.1 договору ціна Договору становить 140 599,50 грн. (сто сорок тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 50 копійок), у тому числі ПДВ - 23433,25 грн.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний оплатити за надані послуги Виконавцю на підставі підписаного акту здачі-прийняття робіт не пізніше останнього робочого дня календарного місяця, в якому здійснюється виконання послуг шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником у п`ятиденний термін після підписання актів КБ-2, КБ-3 за звітний місяць.

Здавання наданих послуг Виконавцем та приймання їх Замовником оформлюється актом виконаних послуг, який підписується Сторонами протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг (п. 4.3 Договору).

За умовами п. 4.6 Договору здавання наданих робіт Виконавцем та приймання їх Замовником оформлюється актом здачі-приймання робіт, який підписується Сторонами протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг.

Роботи вважаються виконаними після підписання Сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт (п.4.7 Договору).

Здавання наданих робіт Підрядником та приймання їх Замовником оформлюється актом виконаних робіт форма КБ-2 та форма КБ-3, які підписуються Сторонами протягом трьох робочих днів після фактичного виконання робіт (п. 4.8 Договору).

Пунктами 4.9 та 4.10 Договору встановлено, що роботи вважаються виконаними після підписання Сторонами форми КБ-2, КБ-3. Підписання форми КБ-2 Замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Згідно з п. 9.2 Договору строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 Договору та діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 9.3 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору в період з березня 2020 по липень 2020 (включно) позивачем були надані послуги з поточного ремонту під`їздів житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується підписаними та скріпленими печатками Актами приймання виконаних будівельних робіт та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат за вказаний період.

В позові позивач зазначив, що виконані роботи за період з березня 2020 по червень 2020 відповідачем оплачені в повному обсязі, про що суду надані відповідні платіжні доручення.

Згідно акту №5 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2020, вартість виконаних робіт по об`єкту будівництва склала з ПДВ 103 499,67 грн.

Втім відповідач частково виконав зобов`язання щодо оплати наданих йому послуг в липні 2022, внаслідок чого заборгованість склала 23490,01 грн.

У березні 2023 року позивач, посилаючись на невиконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг, звернувся до господарського суду із позовом про стягнення основного бору, 3% річних та інфляційних втрат, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом вище, позивачем на виконання умов договору № 02/20 від 05.03.2020 були надані відповідачу послуги, в т.ч. відповідно до акту №5 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2020, які були прийняті відповідачем без зауважень. З урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги згідно акту № 5 прийняття виконаних будівельних робіт за липень 2020 становить 23490,01 грн.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання щодо оплати в повному обсязі вартості наданих позивачем послуг суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 23490,01 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивачем були нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1810,20 грн за загальний період з 06.08.2020 по 01.03.2023 та збитки від інфляції у розмірі 10657,61 грн за період з серпня 2020 по січень 2023 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. зазначалося, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

Факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Відтак, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому вимоги позивача в цій частині задовольняються судом у заявлених позивачем розмірах.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №16 від 27.02.2023, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Доладні Правознавці», копію акту №1 виконаних робіт (надання послуг) від 01.03.2023, копію Ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АР № 1115131 від 01.03.2023.

Дослідивши зміст наданої Адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в акті №1 виконаних робіт (надання послуг) від 01.03.2023, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги від 27.02.2023.

При цьому, судом взято до уваги, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним і розумним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) у даній справі, а тому відповідно до положень ст. 129 ГПК України вказані витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАЛЕВАРІВ 7», код ЄДРПОУ 40978697 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНД», код ЄДРПОУ 24514146 (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б) суму 23490 (двадцять три тисячі чотириста дев`яносто) грн 01 коп. основного боргу, суму 1810 (одна тисяча вісімсот десять) грн 20 коп. 3% річних, суму 10657 (десять тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 61 коп. інфляційних витрат.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАЛЕВАРІВ 7», код ЄДРПОУ 40978697 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНД», код ЄДРПОУ 24514146 (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 45-Б) суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 07.06.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва