Рішення

від 05.06.2023 по справі 910/2711/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2023Справа № 910/2711/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІПП Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д», м. Київ

про стягнення 1 319 075,98 грн,

Представники сторін:

від позивача: Іванов В.В.;

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІПП Україна» (далі - ТзОВ «ХІПП Україна»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» (далі - ТзОВ «Стиль Д»/відповідач) про стягнення 1 319 075,98 грн - заборгованості за договором поставки №886 від 01.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №886 від 01.06.2020 щодо оплати за поставлений товар.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2023 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 27.03.2023.

27.03.2023 у зв`язку із неявкою представників сторін суд відклав підготовче засідання на 01.05.2023.

01.05.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.06.2023.

05.06.2023 у судове засідання з`явився представник ТзОВ «ХІПП Україна» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ТзОВ «Стиль Д» у судове засідання втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, відповідач повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку, однак, 11.04.2023 та 04.05.2023 до суду повернулися поштові конверти з ухвалами суду від 27.02.2023 та від 27.03.2023 з відмітками: «за закінченням терміну зберігання».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІПП Україна» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» (далі - покупець) укладено договір поставки № 886, відповідно до якого постачальник зобов`язався протягом строку дії цього договору поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно п.1.3. договору право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару та всіх товаросупровідних документів на товар. Зобов`язання постачальника з поставки товару вважається виконаними з моменту підписання уповноваженою особою покупця товарно-транспортної накладної або товарної (прибуткової) накладної.

У п. 2.7. договору сторони погодили, що документами, які обов`язково повинні мати ЕЦП сторін, це товарна (прибуткова) накладна, специфікація/запит на погодження цін, накладна на повернення. Інші документи використовуються без ЕЦП.

У відповідності до п. 6.7. договору оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, в строки, узгоджені сторонами в додатку №2 «Суттєві умови договору» до договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін. Термін дії договору зазначається сторонами у додатку №2 «Суттєві умови договору» до договору (п. 10.1. та п. 10.2. договору).

Відповідно до п. 10.5. договору, цей договір може бути достроково розірваний тільки з підстав, визначених цим договором. При цьому сторони зобов`язані виконати розрахунки у повному обсязі та виконати усі зобов`язання, які передбачені умовами даного договору та діючим законодавством України.

28.12.2020 між сторонами підписано додаток № 2 «Суттєві умови до договору поставки № 886 від 01.06.2020», в якому погодили умови оплати: один раз на 30 календарних днів за реалізований товар кінцевим споживачам (покупцям).

30.12.2021 сторони підписали додаткову угоду про продовження терміну договору поставки № 886 від 01.06.2020, якою продовжили термін дії договору до 31.12.2022.

Так, у період з 06.07.2021 по 15.02.2022 позивач поставляв, а відповідач приймав товар, що підтверджується підписаними ЕЦП сторонами видатковими накладними.

Проте, в порушення умов договору ТзОВ «Стиль Д» за поставлений товар у повному обсязі не розрахувалося, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1 319 075,98 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 01.06.2022.

30.06.2022 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. №118/2022 від 29.06.2022 про припинення дії договору №886 від 01.06.2020 та просив погасити заборгованість за поставлений товар.

Проте, ТзОВ «Стиль Д» відповіді на лист не надало, заборгованість не погасило.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Стиль Д» заборгованості в сумі 1 319 075,98 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 01.06.2020 між ТзОВ «ХІПП Україна» та ТзОВ «Стиль Д» укладено договір поставки №886, відповідно до якого позивач зобов`язався поставляти відповідачу товар, а останній зобов`язався приймати його та оплачувати.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, у відповідності до п. 6.7. договору оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України - гривні, в строки, узгоджені сторонами в додатку №2 «Суттєві умови договору» до договору.

У додатку № 2 «Суттєві умови до договору поставки № 886 від 01.06.2020» сторони погодили умови оплати: один раз на 30 календарних днів за реалізований товар кінцевим споживачам (покупцям).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 06.07.2021 по 15.02.2022 позивач поставляв відповідачу товар, а ТзОВ «Стиль Д» частково здійснювало оплату, проте не у повному обсязі та з порушенням строків, встановлених в додатку № 2 до договору.

Зокрема, судом встановлено, що станом на 01.06.2022 у ТзОВ «Стиль Д» існувала заборгованість перед позивачем в сумі 1 319 075,98 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІПП Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 1 319 075,98 грн, що має наслідком задоволення позову.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІПП Україна» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» (03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 18; ідентифікаційний код 32014082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІПП Україна» (03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 100/2; ідентифікаційний код 32524959) 1 319 075 (один мільйон триста дев`ятнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн 89 коп. - заборгованості та 19 786 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 14 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 07.06.2023.

Суддя В.В. Бондарчук