Рішення

від 07.06.2023 по справі 910/2337/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2023Справа № 910/2337/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРПЛАСТХІМІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЕНЖЕЛ"

про стягнення 75601,45 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЕНЖЕЛ" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРПЛАСТХІМІ" (далі - позивач) безпідставно отриманих коштів у сумі 69999,20 грн та нараховані на цю суму 3% річних у розмірі 868,76 грн та інфляційні втрати у розмірі 4733,49 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 80000 грн відповідно до платіжного доручення від 08.09.2022 №2748, однак пізніше виявлено, що 79999,20 грн є помилково сплаченими позивачем коштами у зв`язку із чим останній просив відповідача повернути ці кошти. Відповідачем було повернуто лише 10000 грн, однак решту суми помилково перерахованих коштів позивачу не було повернуто.

Ухвалою суду від 01.03.2023 відкрито провадження у даній справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду не врученим відповідачу з відміткою працівників Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

В матеріалах справи відсутні відомості про інші наявні у відповідача поштові адреси.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а Відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2022 між позивачем як замовником та відповідачем як перевізником було укладено Договір про надання транспортних послуг №30-08/2022 (далі - Договір) за умовами п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, перевізник зобов`язується від свого імені за дорученням та рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або) внутрішньодержавному (регіональному) сполученні.

Вартість послуг перевізника узгоджується Сторонами в Заявці. Вартість додаткових витрат інших платежів, які необхідно виконати Перевізнику для виконання своїх обов`язків по Договору в інтересах Замовника, узгоджуються Сторонами в Заявці чи шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними та електронними повідомленнями (п.4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що загальна вартість договору дорівнює сумарній вартості послуг Перевізника, вказаних в Заявках (актах наданих послуг), що підписані Сторонами в період дії даного договору.

Замовник проводить оплату в безготівковій формі, у валюті встановленого рахунку, згідно з заявкою на кожне окреме перевезення (п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору рахунок оплачується Замовником протягом 14 банківських днів з моменту отримання комплекта документів передбаченого п. 5.3 цього договору, якщо інше не обумовлене в заявці.

Датою оплати рахунку вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Перевізника з рахунку Замовника.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2022 відповідачем було виставлено рахунок №63 на оплату послуг, згідно з Договором на загальну суму 171803,80 грн. Позивачем на виконання умов Договору та на підставі наведеного рахунку, за платіжними дорученнями: №2747 та № 2780 від 08.09.2022, а також №2784 від 15.09.2022 (копії містяться у матеріалах справи), було перераховано відповідачу кошти у загальній сумі 251803 грн, тобто була здійснена переплата за Договором за отримані від відповідача послуги на суму 79999,20 грн.

Позивачем 10.10.2022 направлено відповідачу лист №10/10/1 з вимогою про повернення надмірно сплачених (переплачених) коштів у сумі 79999,20 грн, що підтверджується наданими до позову копіями відповідної вимоги відповідачу.

У подальшому 23.12.2022 відповідачем було повернуто частину з надлишково сплачених (переплачених) позивачем коштів у сумі 10000 грн з призначенням платежу: «повернення помилково сплачених коштів згідно листа від 20.10.2022 до платіжного доручення №2748 від 08.09.2022».

03.02.2023 позивачем було направлено досудову вимогу від 30.01.2023 №30/01/1 про повернення надлишково сплачених коштів у сумі 69999,20 грн, що підтверджується наданими до позову копіями відповідної вимоги, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку.

Станом на день подання позовної заяви до суду безпідставно отримані кошти так і не були повернуті відповідачем у добровільному порядку, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено факт щодо помилково сплачених позивачем на рахунок відповідача грошових коштів за отримані транспортні послуги за Договором №30/08-2022 від 30.08.2022 у сумі 79999,20 грн, які були лише частково повернуті відповідачем у розмірі 10000 грн, що відповідачем не спростовується та не заперечується.

Таким чином, ці кошти є такими що є безпідставно набуті відповідачем, які останній повинен їх повернути позивачу відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази та відсутність будь-яких спростувань щодо заявлених позивачем вимог, враховуючи положення статей 74,79 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 69999,20 грн безпідставно отриманих коштів є обґрунтованими, а відтак позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Позивач, посилаючись на положення статті 625 ЦК України, також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 868,76 грн та інфляційних втрат у сумі 4733,49 грн (за період з 16.09.2022 по 13.02.2023).

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Ні умовами Договору, ні положеннями закону не встановлені конкретні строки повернення помилково сплачених коштів.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положення статті 1212 ЦК України не встановлюють обов`язку негайного виконання зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Тому боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення відповідної вимоги.

З матеріалів справи слідує, що така вимога була пред`явлена позивачем відповідачу 10.10.2022 (листом №10/10/1), а відтак, враховуючи положення частини 2 статті 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був повернути позивачу безпідставно отримані кошти у строк до 17.10.2022 включно.

Тому, позивач вправі нараховувати на підставі статті 625 ЦК України фінансові санкції у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання починаючи з 18.10.2022.

Судом зроблено перерахунок нарахованих позивачем фінансових санкцій починаючи із вказаної дати, на суму і по дату вказану позивачем.

За розрахунками суду за період з 18.10.2022 по 13.02.2023 з відповідача підлягають до стягнення: 1551,28 грн інфляційних втрат та 684,65 грн 3% річних.

У решті позовних вимог підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що ж стосується понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то останнім у позові було зазначено, що докази на підтвердження понесених таких витрат будуть подані в порядку частини 8 статті 129 ГПК України, а тому суд не вирішує дане питання в цьому рішенні.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРІЕНЖЕЛ" (02160, місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок 4, квартира 1-279, ідентифікаційний код 40619128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРПЛАСТХІМІ" (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 21, ідентифікаційний код 40280588) 69999,20 грн (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 20 копійок) безпідставно отриманих коштів, 1551,28 грн (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят одну гривню 28 копійок) інфляційних втрат, 684,65 грн (шістсот вісімдесят чотири гривні 65 копійок) 3% річних, а також 2564,49 грн (дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири гривні 49 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків