Рішення

від 07.06.2023 по справі 910/5101/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2023Справа № 910/5101/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор і Ко», Київська обл., м. Ірпінь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Біз», м. Київ

про стягнення 533 658,56 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астор і Ко» (далі - ТзОВ «Астор і Ко»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Біз» (далі - ТзОВ «Крафт Біз»/відповідач) про стягнення 533 658,56 грн, у тому числі: 257 521,41 грн - основного боргу, 166 936,63 грн - пені, 17 184,07 грн - 3% річних та 92 016,45 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №Б2/04/01/21 від 04.01.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.04.2023 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, 12.05.2023 до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 06.04.2023 з відміткою АТ «Укрпошта»: «повертається за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астор і Ко» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт Біз» (далі - покупець) укладено договір поставки №Б2/04/01/21, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар та надати послуги, найменування, кількість, ціна яких вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Згідно п. 4.7. договору загальна сума договору становить сукупність вартості партій товару, переданого за видатковими накладними до даного договору. Транспортні витрати за поставкою товару відносяться на покупця.

У відповідності до п. 4.8. договору оплата вартості товару здійснюється покупцем в наступному порядку і строки: покупець оплачує товар на умовах та у строки, визначені в специфікації. Датою здійснення платежу буде дата сплати коштів на поточний рахунок постачальника. Розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі платіжним дорученням або готівкою через касу постачальника.

Відповідно до п. 6.2. договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання проти термінів, обумовлених у п. 4.8. договору, за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України; 3% річних від простроченої суми.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021. У разі, якщо до закінчення терміну дії договору сторони не виявлять бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Про намір розірвати договір сторони зобов`язані повідомити один одного за 15 робочих днів до закінчення дії договору (п. 11.5. договору).

Також, 04.01.2021 сторонами підписано угоду про врегулювання відносин електронного документообігу, в якій погодили, що починаючи з дати підписання цієї угоди при виконанні умов договору будуть здійснювати підписання зазначених в п. 1.3. цієї угоди документів в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням сервісу «Вчасно».

Крім того, між позивачем та відповідачем підписано специфікацію № 1, в якій сторони узгодили ціни на товар, а також умови оплати: відстрочка платежу 7 (сім) календарних днів з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 100 000,00 грн. Якщо поточна заборгованість перевищує зазначену суму, покупець зобов`язаний погасити її в день виникнення такої заборгованості до моменту поставки наступної партії товару згідно умов договору.

Отже, у період з 22.01.2021 по 23.02.2022 позивачем поставлено товар та надано транспортні послуги, а відповідачем прийнято товар і транспортні послуги на загальну суму 4 752 246,97 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 4 494 725,56 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких залучені до позовних матеріалів.

Таким чином, у ТзОВ «Крафт Біз» виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 257 521,41 грн.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Крафт Біз» борг у розмірі 257 521,41 грн, а також пеню в сумі 166 936,63 грн, 3% річних у сумі 17 184,07 грн та інфляційні втрати у розмірі 92 016,45 грн, нараховані на суму боргу за період з 30.01.2021 по 31.03.2023, по кожній видатковій накладній з урахуванням часткової оплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 04.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №Б2/04/01/21, відповідно до якого у період з 22.01.2021 по 23.02.2022 позивачем поставлено товар та надано транспортні послуги, а відповідачем прийнято товар і транспортні послуги на загальну суму 4 752 246,97 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та актами наданих послуг.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 4 494 725,56 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Крафт Біз» виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 257 521,41 грн, що підтверджується матеріалами справи.

На підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, у відповідності до п. 4.8. договору оплата вартості товару здійснюється покупцем в наступному порядку і строки: покупець оплачує товар на умовах та у строки, визначені в специфікації. Датою здійснення платежу буде дата сплати коштів на поточний рахунок постачальника. Розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі платіжним дорученням або готівкою через касу постачальника.

У специфікації № 1 сторони погодили ціни на товар, а також умови оплати: відстрочка платежу 7 (сім) календарних днів з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 100 000,00 грн. Якщо поточна заборгованість перевищує зазначену суму, покупець зобов`язаний погасити її в день виникнення такої заборгованості до моменту поставки наступної партії товару згідно умов договору.

Отже, за змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Крафт Біз» порушило умови договору поставки №Б2/04/01/21 від 04.01.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 257 521,41 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 166 936,63 грн, 3% річних у сумі 17 184,07 грн та інфляційні втрати у розмірі 92 016,45 грн, нараховані на суму боргу за період з 30.01.2021 по 31.03.2023, по кожній видатковій накладній з урахуванням часткової оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п. 6.2. договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання проти термінів, обумовлених у п. 4.8. договору, за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення. Обчислення пені проводиться від суми простроченого платежу без обмеження термінів, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України; 3% річних від простроченої суми.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що їх розрахунок обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор і Ко» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт Біз» (02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 71; ідентифікаційний код 43271864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астор і Ко» (08202, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Соборна, будинок 152; ідентифікаційний код 39812547) 257 521 (двісті п`ятдесят сім тисяч п`ятсот двадцять одну) грн 41 коп. - основного боргу, 166 936 (сто шістдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн 63 коп. - пені, 17 184 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 07 коп. - 3% річних, 92 016 (дев`яносто дві тисячі шістнадцять) грн 45 коп. - інфляційних втрат та 8 004 (вісім тисяч чотири) грн 89 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук