Рішення

від 10.05.2023 по справі 932/5770/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/5770/22

Провадження № 2/932/1793/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районнийсуд м.Дніпропетровська ускладі головуючогосудді -Куцевола В.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовногопровадження безвиклику сторіну містіДніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМИН, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Землересурси про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМИН, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Землересурси про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 05.03.2018 року позивача призначено на посаду директора ТОВ ЮМИН та внесено відомості, як директора та підписанта цього товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на 28.09.2022 року єдиним учасником ТОВ ЮМИН є ТОВ Земресурси, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Маючи бажання звільнитись за власним бажанням та відповідно до вимог статуту 25.08.2022 року позивач направив на адресу ТОВ ЮМИН, а також на адресу його учасників, а саме ТОВ Земресурси повідомлення від 25.08.2022 року про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ЮМИН та заяву про звільнення його з посади директора за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України від 25.08.2022 року з 26.09.2022 року. Відповідно до акту від 26.09.2022 року позачергові загальні збори учасників ТОВ ЮМИН не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників, а тому зазначене стало підставою для звернення до суду, оскільки вказане позбавляє його, як директора Товариства можливості реалізувати належним чином свого права на звільнення на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України. Окрім того, позивач просить зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про нього, як директора Товариства.

Ухвалою суду від 10.10.2022 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

Відповідачам та третій особі надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками до неї. Відповідно до вимог ст. ст.128, 272 ЦПК України, відповідачі та третя особа є таким, що належним чином повідомленні про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, що підтверджується матеріалами справи, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористались.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2018 року згідно наказу ТОВ ЮМИН про призначення директора № 24, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ ЮМИН на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ ЮМИН від 05.03.2018 року, оформлено протокол загальних зборів № 1/18 та внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на 28.09.2022 року єдиним учасником ТОВ ЮМИН є ТОВ Земресурси, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до п.6.1. Статуту товариства, управління товариство здійснюється загальними зборами учасників і виконавчим органом.

Відповідно до п.п.6.3, 6.11 Статуту товариства, виконавчим органом товариства є директор товариства, який обирається та приймається загальними зборами учасників товариства на договірній основі.

Відповідно до п.6.3.2 Статуту товариства, до компетенції загальних зборів учасників належить, в тому числі, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до п.6.11.7 Статуту товариства, повноваження одноособового виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноособового виконавчого органу.

Відповідно до п.6.5 Статуту товариства, загальні збори учасників скликаються у випадках передбачених Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

25.08.2022 року позивач направив на адресу ТОВ ЮМИН, а також на адресу його учасників, а саме ТОВ Земресурси повідомлення від 25.08.2022 року про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ЮМИН та заяву від 25.08.2022 року про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП Країни з 26.09.2022 року.

Відповідно до акту від 26.09.2022 року позачергові загальні збори учасників ТОВ ЮМИН не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників, учасника товариства були належним чином повідомлені про скликання загальних зборів товариства та порядком денним, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.

Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Зазначене відповідає приписам статті 61 Закону України «Про господарські товариства», за змістом якої скликання та проведення загальних зборів товариства відноситься до виключної компетенції голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, як носіїв відповідних корпоративних прав.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 03.07.2019 року у справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), від 24.12.2019 року у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) та від 17 лютого 2021 року у справі №390/1449/19 (провадження № 61-7087св19).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене вище, суд належним чином оцінивши всі надані сторонами докази та встановивши усі обставини справи, дійшов до висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «ЮМИН» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, оскільки не вирішення загальними зборами учасників товариства питання про звільнення працівника з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

В той же час, суд звертає увагу, що вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як про директора ТОВ «ЮМИН задоволенню не підлягають, оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Вичерпний перелік підстав для відмови у здійснення державної реєстрації міститься у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що законодавством регламентовано перелік підстав для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, який є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, зі змісту наведених правових норм вбачається, що внесення відомостей до ЄДР здійснюється державним реєстратором на підставі поданих заявником документів або на підставі визначеного переліку судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в державному реєстрі.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є самостійною та достатньою підставою для внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «ЮМИН» у ЄДР щодо директора товариства, тому вказана вимога ОСОБА_1 не є ефективним способом захисту для відновлення його прав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав лише про задоволення позовних вимог в частині припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮМИН» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ ЮМИН на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 992,40 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМИН, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Землересурси про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮМИН на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМИН на користь ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого при подачі позову, в розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол