Справа № 159/3932/22
РІШЕННЯ
Іменем України
16 травня 2023 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка є матір?ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини в актовий запис про її народження внесено на підставі ст.135 СК України, зі слів матері.
Після народження дитина ОСОБА_2 була передана на утримання до рідної сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , жительки с. Грив`ятки Ковельського району Волинської області, де знаходиться до цього часу.
Відповідачка ОСОБА_1 з часу народження дочки не цікавиться її життям, здоров`ям, не підтримує з нею жодного спілкування, що свідчить про небажання виконувати свої батьківські обов`язки, що негативно впливає на розвиток дитини.
Тому просив позбавити відповідачку батьківських прав відносно її дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з неї (відповідачки) аліменти на утримання дочки в розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особові рахунки у відділенні Державного Ощадного банку України до її повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.
Позивач - Поворська сільська рада Ковельського району Волинської області свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, відзив на позов не надала.
Третя особа - служба у справах дітей Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є матір?ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини в актовий запис про її народження внесено на підставі ст.135 СК України (а.с.52-53).
Як вбачається з інформаційної довідки Козлиничівського ліцею Поворської сільської ради від 18 серпня 2022 року № 47, ОСОБА_2 навчається у вказаному навчальному закладі з 2017 року і за час перебування у навчальному закладі її мама жодного разу не відвідала доньку, не телефонувала, не передавала подарунків, взагалі не цікавилась життям та здоров`ям дитини, яка проживає зі своєю старенькою бабусею ОСОБА_4 , що опікується життям ОСОБА_5 (а.с.8).
Згідно копії акту обстеження умов проживання від 26 серпня 2022 року, складеного з участю начальника ССД Поворської ТГ, ОСОБА_2 проживає в будинку АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_6 (бабуся) та ОСОБА_7 (тітка) (а.с.6).
Рішенням виконавчого комітету Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області від 31 серпня 2022 року № 8/3 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5,7).
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
У ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).
Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
У ч. 6 ст. 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей.
Суд вважає, що висновок Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області від 31 серпня 2022 року про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав зроблений без належного з`ясування всіх обставин, які мають значення при вирішенні питання про позбавлення відповідача батьківських прав, є недостатньо обґрунтованим та не містить достатні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно неповнолітньої дочки. Як вбачається з даного висновку, наказом служби у справах дітей Ковельської РДА № 6 від 1 жовтня 2020 року ОСОБА_2 було влаштовано в сім`ю ОСОБА_7 , яка до цього часу опікується дитиною. Однак, жодних доказів щодо цього суду не надано, до позовної заяви додана копія інформації Козлиничівського ліцею Поворської сільської ради від 18 серпня 2022 року про те, що ОСОБА_2 проживає зі своєю старенькою бабусею ОСОБА_4 , яка опікується життям ОСОБА_5 (а.с.8).
Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували умисне та систематичне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дитини, то суд вважає, що підстав для позбавлення її батьківських прав щодо цієї дитини немає, а томув позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.150,164 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 10-13,259,263-265,268 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
В позові Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, про позбавлення батьківських прав відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Повне рішення суду складено 7 червня 2023 року.
Головуючий-суддяА.Міланіч
Суд | Бородянський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111370267 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Бородянський районний суд Київської області
Міланіч А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні