Рішення від 06.06.2023 по справі 120/2183/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 червня 2023 р. Справа № 120/2183/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, Жмеринського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, Жмеринського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Ухвалою від 14.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач звернулась із неповним переліком документів, передбачених Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджено наказом МВС від 06.06.2019 року № 456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591.

Також вказали, що відповідь територіального підрозділу не є рішенням суб`єкта владних повноважень, відповідно до положень КАС України, а тому не може бути визнано протиправним рішенням щодо відмови у видачі паспорта позивачу.

Враховуючи вищевикладене, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач скористалась своїм правом та подала до суду 30.03.2023 відповідь на відзив згідно змісту якої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.02.2023 року позивач звернулася до Жмеринського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області із письмовою заявою, в якій просила видати паспорт громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), у зв`язку із пошкодженням та непридатністю попередньо виданого паспорта громадянина України. У заяві позивач додатково вказала про відмову в оформленні паспорта у вигляді картки з релігійних переконань.

За результатами розгляду цієї заяви, відповідач листом від 14.02.2023 року відмовив у видачі паспорта у формі книжечки, посилаючись на те, що згідно з Постановою КМ №398 від 03.04.2019 року, Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Також зазначили, що відповідно до вимог Наказу МВС України №456 від 06.06.2019 року "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" у разі непридатності паспорта для користування заявник подає: рішення суду.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першочергово враховує норми Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (далі - Положення від 26.06.1992 року №2503-XII).

Згідно з пунктом 1 Положення від 26.06.92 №2503-XII паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 3 Положення від 26.06.1992 року №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що 19.09.2018 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) за позовом фізичної особи до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаною постановою визнано протиправною відмову Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області у видачі позивачу (фізичній особі) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, та зобов`язано Коростенський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати позивачу (фізичній особі) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-XII.

Згідно з пунктами 21, 22 частини першої статті 4 КАС України:

типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;

зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

В силу вимог частини 10 статті 290 КАС України в рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: а) ознаки типових справ; б) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; в) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

На виконання зазначених вимог у постанові від 19.09.2018 року за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду навела такі ознаки типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорта у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.

Крім того, у вказаному рішенні Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт №2503-XII.

Таким чином, обставини цієї справи, склад її учасників, предмет спору між сторонами та заявлені позовні вказують на те, що ця адміністративна справа є типовою справою (в частині видачі позивачу паспорта у формі паспортної книжечки), яка відповідає ознакам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону №1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог чинного законодавства обов`язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тим паче за результатами розгляду зразкових справ.

При цьому, необхідно зважати на те, що згідно з пунктом 1 частини 5 статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку, зокрема, якщо суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.

В цьому контексті суд зазначає, що завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania) принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об`єктивність та прогнозованість правосуддя.

Отже, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог та підстави позову, зокрема те, що позивач просить видати йому паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт №2503-XII, враховуючи правове регулювання правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, а тому визнається судом типовою справою.

Тому при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи частини 5 статті 242, частини 3 статті 291 КАС України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17.

Так, вирішуючи зазначену зразкову справу, Велика Палата Верховного Суду, серед іншого, дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних відмова територіальних органів ДМС України у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, є протиправною.

Судом встановлено, що позивач звернулася із письмовою заявою до Жмеринського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо оформлення та видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), у зв`язку з пошкодженням попередньо виданого паспорта громадянина України. Окрім цьому, позивач вказав, що відмовляється від оформлення паспорта у вигляді ID-картки, тобто фактично відмовляється від обробки своїх персональних даних.

Однак, відповідачем відмовлено в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки з тих причин, що позивачем не надано усіх необхідних для цього документів, зокрема рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Разом з тим, відповідач у відзиві зазначив, що відповідь територіального підрозділу не є рішенням суб`єкта владних повноважень, відповідно до положень КАС України, а тому не може бути визнано протиправним рішенням щодо відмови у видачі паспорта позивачу.

Водночас таку відповідь суд розцінює саме як неправомірну відмову у вчиненні дій щодо оформлення та видачі паспорта у формі книжечки. Адже, по-перше, чинним законодавством чітко не визначено форми відповідного рішення. І, по-друге, вищевказана відповідь надана на звернення, яке стосувалось реалізації права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, тоді як цією відповіддю у реалізації такого права відмовлено. Отже, зазначеною відповіддю відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вчинив владні управлінські дії, якими порушено права особи у сфері публічно-правових відносин.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача викладені у відзиві про те, що позивач звернулася до територіального підрозділу ДМС з неповним переліком документів, який передбачений розділом 4 Тимчасового порядку №456, оскільки позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Поряд з цим, суд ще раз наголошує, що право особи на отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, а не у вигляді ID-картки, підтверджене постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17.

Водночас висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, не лише повинні враховуватись судами нижчих інстанцій, але є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Про це безпосередньо зазначено у частині 5 статті 13 Закону №1402-VIII.

З огляду на викладене та беручи до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, суд вважає, що відмова відповідача у оформлені та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з пошкодженням та непридатністю попереднього паспорта громадянина України, за відсутності відповідного судового рішення, є протиправною.

В той же час суд враховує, що наказом МВС України №456 від 06.06.2019 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок), який розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 N 2503-XII.

Вказаним Тимчасовим порядком визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Отже, даний порядок регулює питання оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Таким чином, зазначений нормативний акт лише врегулював окремі правовідносини, а саме: коли особа вже зверталася до суду та отримала відповідне рішення суду, однак у разі якщо особа не зверталися до суду, це не свідчить про відсутність у такої особи права на оформлення (обмін) паспорта у формі книжечки.

В межах даної справи позивач просив оформити та видати їй паспорт у формі книжечки у зв`язку з пошкодженням та непридатністю попереднього паспорта громадянина України.

Із цього приводу суд зазначає, що пунктом 1 розділу IV "Обмін паспорта" Тимчасового порядку №456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі, зокрема непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних/найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Згідно із пунктом 16 Положення про паспорта громадянина України (далі - Положення), затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.93 №2503-ХП, обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності до користування.

Аналізуючи вищевикладені норми Тимчасового порядку та Положення, можна констатувати, що існують лише 3 підстави, за яких особа може звернутися для обміну паспорта у формі книжечки: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); непридатності паспорта для користування.

Таким чином, враховуючи те, що чинним законодавством не передбаченого такого обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, а також з метою належного захисту порушених прав позивача, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1073,60 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Жмеринського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Зобов`язати Жмеринського відділу управління державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 )

Відповідач: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 4, код ЄДРПОУ 37836770)

Відповідач: Жмеринський відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (23100, Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Жмеринка, вул. Київська, 16)

СуддяКомар Павло Анатолійович