Рішення

від 06.06.2023 по справі 140/3323/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3323/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» до Волинської митниці про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (далі ТзОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними дій по взяттю проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, ТзОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» 01.09.2022 було укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 з компанією EDELMET GmbH, Німеччина, згідно якого остання купує у позивача (продавця) концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (далі - товар). Детальні характеристики товару визначаються у специфікації до контракту №1. На виконання вказаного контракту продавцем було сформовано партію товару вагою 845 кг для поставки покупцю на умовах, вказаних у контракті та товаросупровідних документах. Дану партію товару було заявлено до митного оформлення в режимі експорту за митною декларацією типу ЕК 10 АА №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022, митне оформлення якої було здійснено відділом митного оформлення № 3 митного поста «Східний» Київської митниці.

Після митного оформлення товару він прибув для виїзду за кордон до митниці призначення - митного поста «Ягодин» Волинської митниці. Експедитором та декларантом вантажу є ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)». Машина збірної лінії ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», де знаходився товар, прибула на митний пост «Ягодин» 01.11.2022. Волинською митницею товар не було пропущено через митний кордон з невідомих причин.

03.11.2022 було здійснено митний огляд товару про що складено Акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу б/н від 03.11.2022р. За результатами проведення огляду встановлена відповідність товару заявленим у графі 31 митної декларації даним. Того ж 03.11.2022 року було відібрано проби товару, про що складено акт про взяття проб (зразків) товарів б/н від 03.11.2022 року. Проби товару 04.11.2022 року було направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби для дослідження. Більше, ніж через місяць СЛЕД Держмитслужби за результатами досліджень надала висновок №1420003102-0175 від 07.12. 2022 року. За результатами цього висновку жодних рішень, що забороняли б випустити товару у режимі експорту, митним органом прийнято не було. Товар увесь час починаючи з 01.11.2022 року знаходиться у Волинській митниці.

Всі описані дії митного органу проводилися без повідомлення та участі позивача, як відправника товару, чи уповноваженої ним особи. Про підстави здійснення огляду та відбору проб товару, митне оформлення якого було здійснено 28.10.2022, позивач дізнався з відповіді відповідача на адвокатський запит, листа від 22.11.2022 року №7.3-20/12662. Даним листом позивачу надана копія доручення старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьк) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.11.2022 року №12-31-16959-вих-22, а також копія резолюції в.о. начальника Волинської митниці Миколи Татарчука від 02.11.2022.

Позивач вважає дії Волинської митниці по взяттю проб (зразків) товару незаконними та такими, що спричинили затримку у завершенні митного контролю, випуску товарів в режимі експорту та вивезенні їх за кордон, що призвело до простою товару та порушення позивачем своїх договірних зобов`язань перед покупцем - нерезидентом компанією EDELMET GmbH.

Вказує, що доручення старшого слідчого №12-31-16959-вих-22 є підставою для здійснення огляду товару, а не відбору проб (зразків). Крім того, в самому цьому дорученні старший слідчий вказує саме про ініціювання відбору проб, а не доручає їх проведення.

Позивач, наголошує, що згідно частини п`ятої статті 356 Митного кодексу України встановлено, що при вивезенні товарів з митної території України взяття проб (зразків) товарів може здійснюватися тільки в митному органі відправлення. При цьому проби (зразки) можуть братися до завантаження товарів у транспортний засіб, за умови забезпечення надійної ідентифікації всіх товарів, призначених для завантаження.

З посиланням на п.1.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, вказує, що Волинська митниця є митним органом призначення, митним органом відправлення є Київська митниця, де здійснено митне оформлення товару.

Також ТзОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» вказує, що всупереч вимогам частини другої статті 356 Митного кодексу України вмотивованого письмового рішення керівником Волинської митниці прийнято не було. На дорученні старшого слідчого №12-31-16959-вих-22 було накладено резолюцію «До опрацювання та вжиття заходів згідно вимог чинного законодавства. Забезпечити відповідне інформування ДБР». Однак, резолюція це не рішення, як вид розпорядчого документу, а службова відмітка, напис на документі, яким уповноважена особа доручає виконання документу конкретним виконавцям.

Окрім вищевказаного, звертає увагу, що резолюція на дорученні старшого слідчого №12-31-16959-вих-22 не містять взагалі вказівки щодо проведення відбору проб та зразків конкретного товару, а, як і передбачено законодавством, є написом щодо виконання даного доручення в межах чинного законодавства.

Позивач вважає, що на виконання доручення старшого слідчого №12-31-16959-вих-22 та резолюції до нього керівника Волинської митниці посадові особи відповідача повинні були діяти у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому здійснити лише митний огляд товару. Здійснення відбору проб (зразків) товару без чітко визначених законом підстав суперечить нормам чинного законодавства.

З наведених підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав з підстав правомірності оскаржуваних дій. Вказує, що 01.11.2022 приблизно о 12 годині 53 хвилин в зону митного контролю м/п «Ягодин» Волинської митниці заїхав вантажний транспортний засіб з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 яким, згідно поданих до митного контролю водієм громадянином України ОСОБА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 товаросупровідних документів, а саме: міжнародної товарно-транспортної накладної «CMR» від 28.10.2022 №5291 та рахунку-фактури (INVOICE) від 27.10.2022 №2 в митному режимі «експорт» на умовах поставки згідно правил «INCOTERMS 2020 - DDU» за митною декларацією типу ЕК10АА №UA100360/2022/720650 декларантом (агентом з митного оформлення) ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» - громадянином ОСОБА_2 в графі 31 задекларовано товар «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів: Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) -0,825т. Хімічний склад, дорогоцінні метали: золото(Au) -0,0045%, срібло (Ag) -0,11%, паладій (Pd) -0,002%, платина (Pt) - менше 0,0001%. Хімічний склад, недорогоцінні метали та елементи: алюміній (Al) -7,18%, барій (Ba) -0,94%, кальцій (Ca) -1,55%, кобальт (Co) -0,042%, мідь (Cu) -13,2%, залізо (Fe) -3,18%, марганець (Mn) -0,62%, нікель (Ni) -0,18%, олово (Cn) -2,30%, цинк (Zn) -1,11%, миш`як (As) -0,006%. Вага у хімічній чистоті: золото -45г/т, срібло -1100г/т, паладій -20г/т, мідь -132кг/т. Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження виготовлений механічно-гравітаційним способом шляхом механічного багаторазового подрібнення та механічної гравітаційної сепарації є продуктом збагачення дорогоцінних металів методом механічної та гравітаційної сепарації з техногенних відходів (відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат), торговельна марка «Княже Поле», виробник ТОВ «Княже Поле», країна виробництва UA» та визначено код товару 2616 90 00 00 згідно УКТЗЕД.

02.11.2022 до Волинської митниці від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, надійшло доручення «на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 02.11.2022 №12-31-16959 вих-22 у кримінальному провадженні 62022000000000047 від 20.01.2022 про проведення огляду товарів, що слідують у вказаному транспортному засобі та з метою встановлення відповідності товару, зазначеному в товаросупровідних документах, ініціювання відбору взірців продукції для проведення експертного дослідження.

02.11.2022 керівником митниці прийнято рішення у формі резолюції на вищевказаному дорученні щодо вжиття заходів згідно з вимогами законодавства, зазначених у вищевказаному дорученні. При цьому, представник відповідача зауважує, що положеннями частини другої статті 356 Митного кодексу України не визначено форму рішення керівника митного органу (доручення, резолюція тощо). В той же час, безпосередньо резолюція є основною формою управлінських доручень у письмовій формі.

Про факт прийняття вмотивованого рішення у формі резолюції на дорученні свідчить інформація, яка внесена до АСМО «Інспектор» щодо формування переліку митних процедур під час застосування АСУР у відповідності до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684.

03.11.2022 посадовими особами Волинської митниці здійснено митний огляд товару, що слідує в автомобілі з реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , про що свідчить відповідний акт, який складено в присутності водія ОСОБА_3 . Та, в зв`язку з неможливістю встановлення визначальних характеристик товару для його класифікації та визначення хімічного складу товару, оскільки товар являє собою порошкоподібну речовину сірого кольору, на підставі акту про взяття проб (зразків) товарів від 03.11.2022 відібрано зразки товару для проведення його лабораторного дослідження.

Звертає увагу, що відбір проб (зразків) товарів здійснено посадовими особами митниці в рамках процедур митного контролю та митного оформлення у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку» з метою встановлення характеристик товару, визначальних для класифікації товарів згідно УКТЗЕД (п.1 ч.1 ст.356 Митного кодексу України).

З метою забезпечення ідентифікації товару, що переміщується у вказаному транспортному засобі, посадовими особами митниці у відповідності до вимог ст.326 Митного кодексу України накладено митне забезпечення пломбу.

08.12.2022 до Волинської митниці надійшов висновок спеціалістів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2022 № 1420003102-0175 відповідно до якого було встановлено, що досліджувана проба товару не відповідає гр.31 МД від 28.10.2022 № UA100360/2022/720650 в частині «Інші руди та концентрати дорогоцінних металів» та не суперечить в частині «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження є продуктом збагачення дорогоцінних металів з техногенних відходів (відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат)».

До товарної позиції 2616 включаються руди та концентрати дорогоцінних металів. Відповідно до Загальних положень до групи 26 УКТЗЕД, термін «руди» означає металовмісні мінеральні (жильні) утворення разом із субстанція ми (породами), що вміщують їх, які добувають з рудників; цей термін стосується також металовмісних субстанцій нежильного типу (наприклад, металоносних пісків).

У товарних позиціях 26012617 термін «концентрати» означає руди, в яких частина чи всі сторонні включення (порожня порода) були вилучені за допомогою спеціальної обробки, оскільки ці сторонні включення можуть негативно впливати на подальші металургійні процеси або збільшувати транспортні витрати.

Відповідно до Опису виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження механічно-гравітаційним способом, наданого експортером товару ТОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ», сировиною для виробництва є відходи та брухт електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухт печатних плат.

З цього слідує, що концентрат дорогоцінних металів за МД від 28.10.2022 №UA100360/2022/720650 виготовлений не з металовмісного жильного мінерального утворення, що не дає змоги класифікувати його в товарній позиції 2616 УКТЗЕД.

Згідно з Приміткою 1 (f) до групи 26 УКТЗЕД, до цієї групи не включаються відходи або брухт дорогоцінних металів або металів, плакованих дорогоцінними металами; інші відходи та брухт із вмістом дорогоцінних металів або сполук дорогоцінних металів, які використовують в основному для видобування дорогоцінних металів (товарна позиція 7112).

Відходи і брухт електронних плат та аналогічних виробів, які містять дорогоцінний метал (наприклад, золото або срібло), включаються до товарної позиції 7112 УКТЗЕД.

Згідно службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці від 15.12.2022 №7.3-15-04/140 встановлено, що з врахуванням висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2022 №1420003102-0175 та опису виробництва концентрату дорогоцінних металів техногенного походження, заявлений до митного контролю товар за митною декларацією типу ЕК від 28.10.2022 №UA100360/2022/720650 класифікується за кодом 7112 99 00 00 згідно з УКТЗЕД, а не за кодом 2616 90 00 00, як зазначено в митній декларації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1424 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік», товари, які класифікуються за кодом 7112 згідно УКТЗЕД при їх експорті підлягають ліцензуванню.

Також вказує, що відповідно до висновку спеціалістів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 07.12.2022 № 1420003102-0175, вартість наданого на дослідження товару не суперечить вартості товару, загальною вагою 825 кілограмів, зазначеного в поданому до митного оформлення рахунку-фактури (INVOICE) від 27.10.2022 №2 і становить 2230,61 Євро, що за курсом Національного банку України станом на 28.10.22, тобто на момент подання до митного оформлення митної декларації типу ЕК10АА №UA100360/2022/720650 складає суму 81949,49 грн.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 - декларант (агент з митного оформлення) ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», м.Київ, Солом`янський район, вулиця Волинська, будинок 34, код ЄДРПОУ 22945557 не задекларував товар «Концентрат дорогоцінних металів техногенного походження продукт збагачення дорогоцінних металів з техногенних відходів (відходів та брухту електронних та електричних вузлів після демонтажу та брухту печатних плат», загальною вагою 825 кілограмів та загальною вартістю 81949,49 грн, що переміщується через митний кордон України, тобто не заявив за встановленою формою в митній декларації типу ЕК10АА №UA100360/2022/720650 точні та достовірні відомості (наявність, найменування або назва) про товар, який підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст.472 Митного кодексу України, про що складено протокол про порушення митних правил №0814/20500/22 від 27.12.2022 року.

Представник відповідача вважає, що оскаржуючи протиправність дій посадових осіб митниці щодо відбору проб (зразків) позивач, не враховує, що самі дії по відбору проб (зразків) у вказаному випадку, самостійно не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків, у зв`язку з чим, як акт відбору проб (зразків) так і висновок №1420003102-0175 не можуть бути предметом спору.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

В поданій до суду відповіді на відзив представник позивач підтримав доводи позову. Додатково вказує, що не зрозумілим є роз`яснення відповідачем у відзиві процесу класифікації товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), та яким чином це стосується незаконного відбору проб товару, але у даному випадку звертаю увагу суду і на ці незаконні дії відповідача. Так, відповідач посилається на службову записку управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці від 15.12.2022 року №7.3-15-04/140, якою змінено код товару згідно з УКТЗЕД з 2616900000 на 7112990000. Наголошує, при зміні митним органом коду товару згідно з УКТ ЗЕД приймається відповідне рішення за встановленою формою, а не службова записка. Вказане вище свідчить про повторне порушення відповідачем норм чинного законодавства вже при здійсненні контролю класифікації товару, а саме про не прийняття відповідного рішення про визначення коду товару та неправомірну зміну коду товару в порядку, не передбаченому чинним законодавством. Крім того, зазначає, що предметом спору є протиправні дії Волинської митниці по взяттю проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022р. Такі дії спричинили затримку у завершенні митного контролю, випуску товару в режимі експорту та вивезенні його за кордон, що призвело до простою товару та порушення позивачем своїх договірних зобов`язань перед покупцем - нерезидентом компанією EDELMET GmbH, а це в свою чергу призвело до погіршення репутації позивача як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності перед нерезидентом-контрагентом, неотримання прибутку від продажу товару, фактичних фінансових затрат на перевезення товару, необхідності оплати простою транспортного засобу тощо.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» 01.09.2022 укладено зовнішньоекономічний контракт № 1 з компанією EDELMET GmbH, Німеччина, згідно якого остання купує у позивача (продавця) концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС) (далі - товар). Детальні характеристики товару визначаються у специфікації до контракту №1.

На виконання вказаного контракту продавцем було сформовано партію товару вагою 845 кг для поставки покупцю на умовах, вказаних у контракті та товаросупровідних документах. Дану партію товару було заявлено до митного оформлення в режимі експорту за митною декларацією типу ЕК 10 АА №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022, митне оформлення якої було здійснено відділом митного оформлення № 3 митного поста «Східний» Київської митниці.

Після митного оформлення товару він прибув для виїзду за кордон до митниці призначення - митного поста «Ягодин» Волинської митниці. Експедитором та декларантом вантажу є ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)». Машина збірної лінії ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», де знаходився товар, прибула на митний пост «Ягодин» 01.11.2022. Волинською митницею товар не було пропущено через митний кордон.

03.11.2022 працівниками Волинської митниці в присутності водячи транспортного засобу д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 було здійснено митний огляд товару про що складено Акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу б/н від 03.11.2022р. За результатами проведення огляду встановлена відповідність товару заявленим у графі 31 митної декларації даним.

Також 03.11.2022 було відібрано проби товару, про що складено акт про взяття проб (зразків) товарів б/н від 03.11.2022. Мета взяття проб (зразків) товарів: проведення досліджень з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

04.11.2022 проби товару було направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби для дослідження.

07.12.2022 Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби було складено висновок №1420003102-0175.

Вважаючи дії відповідача по взяттю проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022 протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини першої статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина перша статті 337 МК України).

Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).

Отже, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника

Як слідує з матеріалів справи, підставою для взяття проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022, було доручення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, адресоване начальнику Волинської митниці на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 02.11.2022 №12-31-16959 вих-22 у кримінальному провадженні 62022000000000047 від 20.01.2022 року про забезпечення проведення огляду товару руди та концентратів дорогоцінних металів транспортного засобу комерційного призначення (контейнера) д.н.з. НОМЕР_1 . У вказаному дорученні також вказано, що з метою встановлення відповідності товару, зазначеному в товаро-супровідних документах, необхідно ініціювати відбір відбору взірців продукції для проведення експертного дослідження.

03.11.2022 на вказаному доручені керівником митниці проставлена резолюція «До організації виконання».

В той же час, пункт 12 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, (далі Типова інструкція з діловодства) зазначає, що вибір виду документа, призначеного для документування управлінської інформації (розпорядження, постанова, рішення, протокол тощо), зумовлюється правовим статусом установи, компетенцією посадової особи та порядком прийняття управлінського рішення (на підставі єдиноначальності або колегіальності). Тобто, рішення це саме назва виду документу. Це підтверджується і п. 31 Типової інструкції з діловодства, де зазначається: назва виду документа (наказ, рішення, доповідна записка тощо) зазначається на бланку та повинна відповідати назвам, передбаченим ДКУД.

Згідно п. 2 глави 9 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила організації діловодства) будь-який розпорядчий документ, за винятком спільного, оформлюють на бланку із зазначенням його конкретного виду (постанова, рішення, наказ, розпорядження), що співвідноситься з вищевказаними нормами Типової інструкції. Про це вказує і п. 4 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства, де зазначено, що право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності).

Згідно п. 38 Типової інструкції з діловодства резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі. Резолюція має такі обов`язкові складові: прізвище, власне ім`я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата. Резолюція проставляється безпосередньо на документі нижче реквізиту «Адресат» паралельно до основного тексту. Якщо місця для резолюції недостатньо, її можна проставляти на вільному від тексту місці у верхній частині першої сторінки документа з лицьового боку, але не на полі документа, призначеному для підшивання. Також п. 32 Типової інструкції з діловодства визначає, що обов`язковому датуванню і підписанню підлягають усі службові відмітки на документах, пов`язані з їх проходженням та виконанням (резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання документа і направлення його до справи).

Пункт 165 встановлює, що документи, розглянуті керівництвом установи, повертаються з відповідною резолюцією службі діловодства, яка здійснює передачу документів на виконання.

Отже, резолюція це не рішення, як вид розпорядчого документу, а службова відмітка, напис на документі, яким уповноважена особа доручає виконання документу конкретним виконавцям.

Таким чином, митним органом не дотримано встановлених частиною другої статті 356 МК України вимог, оскільки не прийнято вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, про взяття проб (зразків) товарів.

Проставлена резолюція керівника митного органу на дорученні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 02.11.2022 №12-31-16959 вих-22 («До організації виконання»), з огляду на наведені законодавчі приписи, не може бути розцінена як вмотивоване письмове рішення керівника.

Подібна правова позиція (щодо форми рішення про відібрання проб (зразків) товарів) висловлена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.05.2020 у справі №818/1205/16 (адміністративне провадження №К/9901/32111/18), від 12.11.2020 у справі №808/1697/15 (адміністративне провадження №К/9901/8006/18), від 25.02.2021 року у справі №815/1557/17 (адміністративне провадження №К/9901/4200/18), 27.05.2021 у справі №820/6482/16 (адміністративне провадження №К/9901/36691/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про допущення Волинською митницею порушень законодавства під час організації митного контролю, а саме - взяття проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022 без належним чином оформленого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, п.70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п.74).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що достатнім та належним способом захисту права позивача, за встановлених обставин, є визнання протиправними дій Волинської митниці по взяттю проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою-другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Відтак, позов підлягає до задоволення повністю.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2684,00 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №27 від 01.03.2023.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 14000 грн суд враховує такі положення КАС України та висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі № 520/6658/21).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правової допомоги від 03/02/2023 від 03.02.2023, додаткової угоди до вказаного договору від 03.03.2023, акту наданих послуг від 06.04.2023, банківської виписки за 30.03.2023, платіжної інструкції, ТзОВ «КНЯЖЕ ПОЛЕ» оплатило правову допомогу, надану адвокатом Бондаренко Г.П. (ордер про надання правової допомоги серії АІ №1359354), шляхом перерахування коштів в сумі 14000 грн.

Суд звертає увагу, що представник відповідача подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відзиві в якому заперечив обґрунтованість та співмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 5684, 00 грн (з них: судовий збір в сумі 2684,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн).

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Волинської митниці по взяттю проб (зразків) товару концентрат дорогоцінних металів техногенного походження, виготовлений механічно-гравітаційним способом (КДМТ-МГС), оформленого в митному режимі експорту за митною декларацією №UA100360/2022/720650 від 28.10.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНЯЖЕ ПОЛЕ» (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Слави, 29, ідентифікаційний код 43110155) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) судові витрати у розмірі 5684 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк