Рішення

від 05.06.2023 по справі 160/5251/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року Справа № 160/5251/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПРОМГРУП" до Відділу державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПРОМГРУП" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 346788 від 22 лютого 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що із акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 326632 від 23.01.2023 слідує, що 23.01.2023 року посадовими особами відповідача, в смт. Партизанське на а/д Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобиляки- Решетилівка, проведено перевірку належних позивачеві транспортних засобів: 1) марки RENAULT-тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2) марки МЕТАСО - напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Зазначеним актом зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у перевізника на момент проведення перевірки були відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: протокол перевірки технічного стану транспортного засобу марки RENAULT -тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , МЕТАСО - напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 . На підставі акту відповідач прийняв постанову № 346788 від 22.02.2023 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Зазначає, що в дату набуття права власності на вказані вище транспортні засоби позивач на законних підставах передав їх іншому суб`єкту господарювання терміном з 21.10.2020 року до 31.12.2023 року, що підтверджується договором оренди транспортного засобу № 92 від 21.10.2020 року. Тож позивач ніколи не здійснював перевезення вантажів вказаними вище транспортними засобами. У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Тобто, законодавець чітко визначив, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників, а не до власників транспортних засобів. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 19.04.2023 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

04.04.2023 року від Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено наступне. Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок 1567) та на підставі направлення на перевірку № 014501 від 20.01.2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки 23.01.2023 року проводилась рейдова перевірка (перевірка на дорозі), смт. Партизанське, а/д Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобиляки-Решетилівка, вантажні, пасажирські перевезення, транспортних засобів, автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту. Був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_3 , напівпричіп МЕТАСО, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки було встановлено, що на вказаному транспортному засобі здійснювалося перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, у водія на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу на транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_3 , напівпричіп МЕТАСО, державний номер НОМЕР_2 . Водій жодних пояснень не надав. З актом ознайомлений. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на посадових особі Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 326632 від 23.01.2023 року (далі - акт), який відповідно до п. 21 Порядку № 1567, складається в одному примірнику. Відповідно до п. 25 Порядку 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання). На виконання вимог п.26 Порядку 1567 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки на адресу позивачу було направлено поштою повідомлення про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 22.02.2023 року. Повідомлення про розгляд справи, вих. №7243/23/24-23 від 06.02.2023 року, було направлено позивачу. Позивач на розгляд справи не з`явився, пояснень та заперечень, щодо порушень відображених в акті не надав. На виконання п. 27 Порядку №1567 начальником Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 346788 від 22.02.2023 року, відповідно до яких до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф, у розмірі 17 000 гривень. Відповідно до п. 29 Порядку № 1567, копію постанови надіслано позивачу. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від Відділу державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті письмовий відзив на адресу суду не надходив.

Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Аліни Шевченко від 18.04.2023 року №55 суддя Серьогіна Олена Василівна відповідно до наказів голови суду відсутня на робочому місці у зв`язку із перебуванням у щорічній відпустці з 01.05.2023 року по 02.06.2023 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 20.01.2023 року №3458/23/27-23 та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 20.01.2023 року №014501 посадовими особами Укртрансбезпеки 23.01.2023 року проводилась рейдова перевірка (перевірка на дорозі), смт. Партизанське, а/д Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобиляки-Решетилівка, вантажних, пасажирських перевезень, транспортних засобів, автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту.

Так, в ході перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_3 , напівпричіп МЕТАСО, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки було встановлено, що на вказаному транспортному засобі здійснювалося перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, у водія на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу на транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_3 , напівпричіп МЕТАСО, державний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з виявленням порушення, виконуючи функції покладені на посадових особі Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 326632 від 23.01.2023 року.

Водій жодних пояснень не надав. З вищезазначеним актом ознайомлений, про що свідчить його підпис в акті.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки на адресу позивачу було направлено поштою повідомлення про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 22.02.2023 року. Повідомлення про розгляд справи, вих. №7243/23/24-23 від 06.02.2023 року, 08.02.2023 року засобами електронного зв`язку було направлено позивачу.

Позивач на розгляд справи не з`явився, пояснень та заперечень, щодо порушень відображених в акті не надав.

Начальником Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 346788 від 22.02.2023 року, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф, у розмірі 17 000 гривень.

Копію постановибуло надіслано позивачу, шо останнім не заперечується.

Позивач, не погоджуючись із постановою відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно дост. 6 Закону України від 05.04.2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт"(даліЗакон №2344-III) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567(далі - Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи.

Відповідно дост. 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 1 Закону №2344-IIIвизначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно дост. 34 Закону № 2344-ІІІпередбачено зокрема, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідност. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є зокрема для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатаціїна вулично-дорожній мережі загальногокористування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водії транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Із змісту статті 23 Закону №2344-ІІІ слідує, що контроль технічного стан транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільним перевізниками. При цьому порядок проведення обов`язкового технічного контролі транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Так, Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України за №137 від 30.01.2012 року (надалі по тексту також - Порядок №137).

Згідно пункту 1 Порядку №137 Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (надалі по тексту також - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засоби зареєстрованих уповноваженими органами МВС (надалі по тексту також транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність д експлуатації або неможливість експлуатації.

Пунктом 11-1 Порядку визначено, що протокол перевірки технічного стану документ, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для йог ідентифікації.

Таким чином, аналіз наведених правових норм свідчить про обов`язок автомобільного перевізника та водія транспортного засобу для здійснення перевезення вантаж автомобільним транспортом мати при собі (забезпечувати наявність) та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, в тому числі протокол технічного статну транспортного засобу, також здійснювати (забезпечувати) належну експлуатацію транспортних засобів.

Як встановлено судом, в ході перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_3 , напівпричіп МЕТАСО, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки було встановлено, що на вказаний транспортний засіб на момент перевірки у водія був відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

Водій пояснень не надав, проте з актом був ознайомлений та акт підписав.

Отже, судом встановлено, щона момент перевірки наявність визначенихстаттею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"документів, на підставі яких здійснювалося вантажне перевезення автомобільним транспортом відповідно до вимог законодавства України, зокрема перевірки технічного стану транспортного засобу, не надано.

Абзацом 3 ч. 1ст. 60 Закону №2344-IIIвстановлено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗаконуу розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що штрафи накладаються виключно на автомобільного перевізника.

В контексті наведеного суд зазначає, що спірною постановою штраф застосований до позивача, який здійснював перевезення транспортним засобом з порушенням вимог Закону України«Про автомобільний транспорт».

Крім того, суд критично оцінює твердження позивача, що автомобіль був переданий ним уоренду іншому суб`єкту господарювання, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, шо під час перевірки, так і при розгляді матеріалів та винесенні постанови посадовими особами відповідача, останнімдокументальних доказів цього надано не було.

Також, слід вказати, що під час проведення перевірки водій транспортного засобутакож не повідомляв інспекторів про наявність будь-яких інших договорів: найму (оренди) транспортного засобу, експедиції або іншого договору, що встановлює правові підстави для користування і (або) розпорядження транспортним засобом марки.

Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.

Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

У цьому випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є зокрема, позивач.

Долучені позивачем до матеріалів справи, зокрема договір оренди транспортного засобу №92 від 21.10.2020 року неспростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів,затвердженогопостановоюКабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388(далі - Порядок № 1388 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.01.2011 року за № 123/18861 (далі -Інструкція № 379у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон).

Правова позиція щодо необхідності оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законне користування іншим особам, висловлена Верховним Судом у постанові від 20.12.2018року по справі № 804/8740/16.

З огляду на зазначене, суддійшов висновку, що відповідач при накладенні на позивача штрафу діяв у спосіб та у межах повноважень визначених Законами України та відповідними підзаконними актами.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписист. 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В контексті перелічених положеньКАС Українив ході судового розгляду спору відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність застосування до позивача штрафу.

Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідност. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПРОМГРУП" до Відділу державного нагляду у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарських санкцій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна