Рішення

від 07.06.2023 по справі 280/673/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Справа № 280/673/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» (пр. Соборний, буд. 174а, кв. 31, м. Запоріжжя, 69035), в особі представника адвоката Кокіна Артема Жановича ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028) та Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» (далі позивач, ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ»), в особі представника адвоката Кокіна Артема Жановича, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати відповідача 1 про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку №53504 від 19.08.2022, про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку №53504 від 13.10.2022, про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку №53504 від 01.11.2022;

зобов`язати відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем 1 у рядку «Податкова інформація» всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Позивач з метою спростування сумнівів контролюючого органу в реальності вчинюваних ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку. Таким чином, вважає, що у відповідача 1 не існувало підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії №50186 від 19.08.2022, №53504 від 13.10.2022, №55120 від 01.11.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 31.01.2023 позов був залишений без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову.

07.02.2023 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 08.02.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

28.02.2023 від відповідача 1 до суду надійшов клопотання про заміну неналежного відповідача та відзив на позов.

У відзиві відповідач 1 зазначив, що спірне рішення не утворює у відношенні позивача жодних прямих та невідворотних наслідків, та не порушують його прав. Дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних незалежно від джерела її отримання (чи отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН) мають характер службової діяльності відповідних осіб з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу. Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій і завдань. Віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин. З посиланням на практику Верховного Суду просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

02.03.2023 від позивача надійшли заперечення на відзив. У запереченнях ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» посилається на те, що заперечення проти позову, наведені відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву, фактично зводяться до цитування норм податкового законодавства та окремих постанов Верховного Суду, але не містять фактичних обставин, на яких ці заперечення ґрунтуються, що суперечить п.5. ч.2 ст. 162 КАС України.

Ухвалою від 20.03.2023 до участі в справі в якості другого відповідача залучено Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 2), третього відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 3).

07.04.2023 від відповідача 2 до суду надійшли відзив на позов та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки, на його думку, спрощений розгляд даної справи позбавляє відповідача реалізувати у повному обсязі свої права та використати всі можливі способи захисту та доведення своєї позиції, обставини справи, на думку відповідача 2, можуть бути досліджені і з`ясовані судом лише під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У запереченнях відповідач 2 вказав, що відповідно баз даних ДПС України встановлено, що ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. В зв`язку з чим, Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 19.08.2022 №50186 щодо відповідності платника ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» критеріям ризиковості згідно п.8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» та включено його до Журналу ризикових платників. Крім того, внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, 07.04.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача 2.

У відповіді зазначено, що з заперечень, наданих відповідачем 2, неможливо встановити, яка саме господарська операція відповідає критерію ризиковості, тому це лише підтверджує позицію позивача щодо неправомірності спірного рішення, прийнятого відповідачем 2. Звертає увагу суду на те, що наслідком прийняття відповідачем 2 спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 10.04.2023 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд в порядку загального позовного провадження справи №280/673/23 відмовлено.

26.04.2022 засобами системи «Електронний суд» від відповідача 3 до суду надійшли відзив на позов, майже аналогічний за змістом відзиву відповідача 2, та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якої відповідач зазначає про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, а також з метою дослідження первинних документів.

Ухвалою від 27.04.2023 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Львівській області про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи №280/673/23 відмовлено.

04.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, аналогічна за змістом вищезазначеній.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» зареєстроване 17.05.2001 у Виконавчому комітеті Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської Ради народних депутатів №110321200000003295. Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ: 31522416. Фактичним місцезнаходженням ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» є: 69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 174а, кв. 31. Індивідуальний податковий номер ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» 315224108290.

ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» має право здійснювати наступні види економічної діяльності за КВЕД:

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

28.21 Виробництво духових шаф, печей і пічних пальників;

27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Директором ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» є Кисельов М.М., згідно наказу про призначення на посаду №1-т від 03.09.2001.

Середньооблікова кількість працівників у 2022 року складає 15 осіб.

ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» орендує нежитлове (складське) приміщення у ПП «НПКО «Тата» згідно договору оренди №01/2022 від 01.01.2022, за адресою: 69032, м.Запоріжжя, вул. Макаренко, 13.

Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 19.08.2022 №50186 про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

04.10.2022 ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ», з метою виключення платника податків з переліку ризикових, було подано повідомлення про подання інформації та копій документів з поясненнями щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку за №1.

13.10.2022 Комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №53504, яким вирішено «залишити по п.8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».

21.10.2022, з метою виключення платника податків з переліку ризикових, ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» було подано повідомлення про надання інформації та копій документів з поясненнями щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2.

01.11.2022 Комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №55120 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши спірні рішення та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»або«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингуподаткової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, у спірних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ «НВКФ «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Так судом встановлено, що Комісією регіонального рівня прийнято Рішення №50186 від 19.08.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі Податкова інформація зазначено: відповідність п.8 Критеріїв - платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено поставку товарів/послуг, відмінних від придбаних.

З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішення №50186 від 19.08.2022. Однак, за результатами їх розгляду контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №53504 від 13.10.2022, яким також визначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі Податкова інформація Рішення №53504 від 13.10.2022 зазначено: Залишити по п.8 У контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач знов подав до контролюючого органу письмові пояснення щодо обставин, які вказані у Рішенні №53504 від 13.10.2022. Однак, за результатами їх розгляду контролюючим органом знов прийнято рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 55120 від 01.11.2022, яким також визначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі Податкова інформація Рішення №55120 від 01.11.2022 зазначено: Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з реалізації та придбання товарів/послуг протягом 2021 - 2022 років платникам податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «МЕДІА ІМПАКТ» (41076647), ТОВ «ТОРГОВА КОРПОРАЦІЯ «ХЕВІ ІНК» (41645170), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА НОВОБУД» (44190378), ТОВ «АУТСТАФІНГОВА КОМПАНІЯ «ТРУДОВІ РЕСУРСИ» (38992487). Крім цього платником не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Однак суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях №50186 від 19.08.2022 та №53504 від 13.10.2022 відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової Інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В оскаржуваному рішенні №55120 від 01.11.2022 зазначені підприємства-контрагенти: ТОВ «МЕДІА ІМПАКТ» (41076647), ТОВ «ТОРГОВА КОРПОРАЦІЯ «ХЕВІ ІНК» (41645170), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА НОВОБУД» (44190378), ТОВ «АУТСТАФІНГОВА КОМПАНІЯ «ТРУДОВІ РЕСУРСИ» (38992487). Проте, як зазначив позивач в позовній заяві, з вказаними підприємствами він взагалі не мав жодних господарських правовідносин.

Також судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним», як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. При цьому в рішеннях не зазначено, які саме документи не були надані позивачем. Податковим органом лише зазначено: «….не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством». З зазначеного формулювання неможливо встановити, які саме документи були необхідні податковому органу.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу надавались копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів при прийнятті оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що відповідачами не надано доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваних рішень до суду не надано.

Рішення не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих такими платниками податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. Тобто, наразі, взагалі відсутні докази, які б підтверджували інформацію про факти порушення податкового законодавства.

Також з спірних рішень незрозуміло яка саме «податкова інформація» послугувала підставою для їх винесення.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Таким чином, в рядку «податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції. Контролюючим органом лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy |GC]). заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-1, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВІЇ] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-ХІІ, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, н. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthcrs v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), н. 128. та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративнім практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, и адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оспорювані рішення відповідача 2 та відповідача 3, в яких не наведені мотиви їх прийняття, свідчать про порушення податковими органамиі як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі №640/10988/20 від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 та від 20 січня 2022 року по справі № 160/2840/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте відповідачі належних та допустимих доказів на підтвердження «наявної податкової інформації» суду не надали.

Також контролюючими органами не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку №1165 при прийнятті Комісією відповідачів спірних рішень.

Аналіз змісту спірних Рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Тобто, відповідачем 2 та відповідачем 3 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачами 2, 3 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення відповідачів №53504 від 19.08.2022, №53504 від 13.10.2022, №53504 від 01.11.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо твердження відповідачів про те, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Суд зазначає, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, згідно з яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме - «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Отже, Порядок №1165, чинний на час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 16 лютого 2021 у справі №280/3235/20, від 31 березня 2023 року у справі №340/3519/20, від 07 квітня 2023 року у справі №280/3639/20 та інших.

Натомість посилання відповідачів на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19 травня 2020 року у справі №160/10287/19, від 12 листопада 2020 року у справі №240/3906/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19, від 05 серпня 2020 року у справі №520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19, від 29 вересня 2020 року у справі №440/1385/19, є безпідставним, оскільки стосується застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку.

Щодо інших доводів відповідачів, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

При цьому суд звертає увагу, що ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява №30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява №20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, пункт 54).

Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява №4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до п.10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов`язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку встановлення порушення прав позивача, зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання саме ГУ ДПС у Львівській області (податковий орган, який приймав останнє зі спірних рішень) виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 8052,00 грн.

Суд зазначає, що судовий збір, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, стягується пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, якими прийняті протиправні рішення, які були предметом розгляду по даній справі, а саме ГУ ДПС у Вінницькій області та ГУ ДПС у Львівській області.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» (пр. Соборний, буд. 174а, кв. 31, м. Запоріжжя, 69035), в особі представника адвоката Кокіна Артема Жановича ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21028) та Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» критеріям ризиковості платника податку №53504 від 19.08.2022.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» критеріям ризиковості платника податку №53504 від 13.10.2022 та №53504 від 01.11.2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 31522416) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОНСАЛТИНГОВА ФІРМА «ТЕРМО-ІНЖІНІРИНГ» судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «07» червня 2023 року.

СуддяР.В. Кисіль