Рішення

від 06.06.2023 по справі 320/10619/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року № 320/10619/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецстандарт"

простягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецстандарт" про стягнення з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецстандарт" податкового боргу в розмірі 3 025 418,03 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 3 025 418,03 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств, який виник на підставі узгоджених податкових зобов`язань. Позивач зазначає, що враховуючи наявність несплаченого зобов`язання, яке набуло статусу податкового боргу, на адресу відповідача направлена податкова вимога №117225-17 від 12.06.2018. Враховуючи те, що вжиті заходи не призвели до позитивного результату у вигляді сплати податку до бюджету, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Ухвала суду була направлена на адресу зазначену позивачем та яка зазначена самим відповідачем як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб, що стверджується Витягом з ЄДР юридичних та фізичних осіб.

На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв чи клопотань до суду не надано.

У судове засідання 10.05.2023 представник позивача та представник відповідача не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача до суду надійшло клопотання, у якому він просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Зважаючи на відсутність перешкод у розгляді справи за неявки у судове засідання належним чином повідомлених представників сторін, судом на підставі частин третьої, дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено закрити підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецстандарт" код ЄДРПОУ 36643956 внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 03127, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37, оф. 122 та перебуває на обліку в податковому органі, як платник податків та зборів.

За відповідачем рахується податковий борг у розмірі 3 025 418,03 грн., з яких 2 197 131,99 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та 828 286,64 грн. з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень:

-№4022615147 від 06.08.2018 на суму 701 553,50 грн;

-№0022271404 від 04.05.2018 на суму 880 488,00 грн;

-№4032615147 від 06.08.2018 на суму 1 083 200,00 грн.

Також, за вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачу нараховано пеню: №4022615147 від 06.08.2018 126 733,10 грн., №0022271404 від 04.05.2018 106 529,93 грн., №4032615147 від 06.08.2018 сума 126 942,28 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, грошове зобов`язання по вищенаведених податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, позивачем 12.06.2018 було винесено податкову вимогу форми "Ю" №117225-17, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків та отримано відповідачем.

Зазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом з`ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 3 025 418,03 грн.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" №117225-17 від 12.06.2018, яку отримано відповідачем. Проте, залишилась без належного виконання.

На час розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 3 025 418,03 грн. підтверджено довідкою про податковий борг та витягом з інтегрованої картки платника податків.

У відповідності до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов`язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 статті 57 ПК України.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу та те, що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецстандарт» до бюджету податковий борг у сумі 3 025 418,03 грн.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз. 1, 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З вказаних норм слідує, що за кожним податком і збором у платника податку виникає безумовний обов`язок сплатити суму такого податку чи збору у порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі не сплати - податковий обов`язок не є виконаним.

При цьому, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №560/2080/20 (адміністративне провадження №К/9901/28936/20), від 19.05.2020 у справі №826/8231/15 (касаційне провадження №К/9901/24864/18).

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №910/8428/18 зазначив, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 52-2 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11.03.2020 №211 на всій території України установлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020. У подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася, в тому числі до 30.04.2023, 30.06.2023.

Відтак, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і триває до 30.06.2023 згідно з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, станом на час звернення до суду з даним позовом, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи викладене, перебіг 1095-денного строку зупинився 18.03.2020, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Суд зазначає, що звернення контролюючого органу до суду з даним позовом відбулось у межах строку, встановленого ПК України, з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі №140/12235/21.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

До суду не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення, або спростовували наявність податкового боргу, або свідчили про неузгодження грошових зобов`язань, зокрема, у зв`язку з оскарженням податкової вимоги, якою вони визначені.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь бюджету податкового боргу в сумі 3 025 418,03 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецстандарт" (код ЄДРПОУ 36643956) в дохід держави податковий борг в сумі 3 025 418,03 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецстандарт" .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.