Рішення

від 17.05.2023 по справі 911/1463/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1463/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Продакшн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Птицясвіттрейд"

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Продакшн" (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Нувель" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 304 631,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №119-ІФ від 01.06.2021 року.

Ухвалою суду від 29.08.2022 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання на 21 вересня 2022 року.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року підготовче засідання відкладене на 21 жовтня 2022 року.

20 жовтня 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору, яка підлягала задоволенню судом.

У засідання представники позивача та відповідача не з`явились, представник позивача вимог ухвали суду від 21.09.2022 року не виконав.

Ухвалою суду від 21.10.2022 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 23 листопада 2022 року.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача вимог ухвали суду від 21.09.2022 року повторно не виконав.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року підготовче засідання відкладене на 21 грудня 2022 року.

05 грудня 2022 року та 08 грудня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заяви про долучення документів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2022 року, які підлягали задоволенню судом.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 21.12.2022 року підготовче засідання відкладене на 11 січня 2023 року.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача вимог ухвали суду від 21.12.2022 року не виконав.

Ухвалою суду від 11.01.2023 року підготовче засідання відкладене на 15 лютого 2023 року.

10 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів, на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2022 року, яка підлягала задоволенню судом.

У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 11.01.2023 року підготовче засідання відкладено на 15 лютого 2023 року.

10 лютого 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів, на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2022 року, яка підлягала задоволенню судом.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 08 березня 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

02 березня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/1463/22 у засідання, призначене на 08 березня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 08.03.2023 року судове засідання відкладене на 12 квітня 2023 року.

11 квітня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зміну відповідачем назви та юридичної адреси, на підтвердження чого представник позивача долучив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що назвою та юридичною адресою відповідача є: товариство з обмеженою відповідальністю "Птицясвіттрейд" (07811, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, бульвар Бірюкова Леоніда, буд. 2А).

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року судове засідання відкладене на 17 травня 2023 року.

20 квітня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 29.08.2022 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 23.11.2022 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 21.12.2022 року про відкладення підготовчого засідання, ухвала суду від 08.03.2023 року про відкладення судового засідання, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 07811, Київська область, Бородянський район, село Нове Залісся, вулиця Лугова, будинок 24 А.

Поштові відправлення №0103282767183, №0103282759482 та №0103283421167 отримані відповідачем 07 грудня 2022 року, 04 січня 2023 року та 22 березня 2023 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, долученими до матеріалів справи. Ухвала суду від 12.04.2023 року про відкладення судового засідання була направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08297, Київська область, Бучанський район, місто Буча, бульвар Бірюкова Леоніда, будинок 2 А.

Поштове відправлення №0103283425286 не було вручене відповідачу, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією повернутого поштового конверту, який долучено до матеріалів справи.

Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.

При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 29.08.2022 року про відкриття провадження у справі №911/1463/22 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 30 серпня 2022 року; ухвала суду від 21.09.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 27 вересня 2022 року; ухвала суду від 21.10.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 27 жовтня 2022 року; ухвала суду від 23.11.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 29 листопада 2022 року; ухвала суду від 21.12.2022 року про відкладення підготовчого засідання, - 28 грудня 2022 року; ухвала суду від 11.01.2023 року про відкладення підготовчого засідання, - 18 січня 2023 року; ухвала суду від 15.02.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 21.02.2023 року; ухвала суду від 08.03.2023 року про відкладення судового засідання, - 14 березня 2023 року; ухвала суду від 12.04.2023 року про відкладення судового засідання, - 18 квітня 2023 року.

Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

01 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агровет Продакшн" (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нувель" (далі відповідач) був укладений договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №119-ІФ (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов`язувався його прийняти і оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 Господарського кодексу України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 ст. 267 Господарського кодексу України встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з п. 4.2 договору, зокрема, позивач здійснює поставку товару протягом п`яти банківських днів (якщо інший строк не зазначений в специфікації до договору) з моменту надходження від відповідача замовлення на товар.

Відповідно до п. 4.3 договору, поставка товару здійснюється за місцезнаходженням відповідача, або за іншою адресою, вказаною у специфікації.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що дата поставки: дата отримання товару відповідачем (підписання видаткової накладної його представником).

Згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціни на товар наведені у рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або специфікаціях та включають вартість доставки товару відповідачу, вартість засобів упаковки багаторазового використання, тари, мішків, палет.

Згідно з п. 2.2 договору, зокрема, загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого позивачем на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня.

Відповідно до п. 2.3 договору, зокрема, оплата вартості товару проводиться відповідачем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікації (додатках) до договору. Вартість товару відповідач оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку: протягом 40 (сорока) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу позивача (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок позивача в банківській установі.

01 грудня 2021 року сторонами підписана додаткова угода №1 договору поставки Д-2 №119-ІФ від 01 червня 2021 р. (далі додаткова угода №1), згідно з п. 2 якої, до пункту 2.3 договору внесені зміни та викладено його в наступній редакції: "2.3. Оплата вартості товару (партії товару) проводиться відповідачем відповідно до умов цього пункту договору. Вартість товару в розмірі 100 (сто) % відповідач оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу позивача (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок позивача в банківській установі".

Пунктом 2.5 договору встановлено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань, відповідач зобов`язаний на вимогу позивача оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сімдесят процентів річних від простроченої суми по день фактичної оплати товару. Дані проценти не є відповідальністю, а є компенсацією (платою) за користування утримуваними грошовими коштами.

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору до повного їх виконання (п. 8.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий товар, на загальну суму 2 196 375,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №АПД00002919 від 03 червня 2021 року, на суму 211 506,60 грн.; №АПД00004247 від 25 серпня 2021 року, на суму 79 010,40 грн.; №АПД00004418 від 30 серпня 2021 року, на суму 147 318,60 грн.; №АПД00004763 від 21 вересня 2021 року, на суму 157 560,00 грн.; №АПД00005035 від 06 жовтня 2021 року, на суму 78 780,00 грн.; №АПД00005205 від 20 жовтня 2021 року, на суму 78 780,00 грн.; №АПД00005385 від 28 жовтня 2021 року, на суму 239 580,00 грн.; №АПД00006406 від 28 грудня 2021 року, на суму 300 960,00 грн.; №АПД00000066 від 11 січня 2022 року, на суму 150 480,00 грн.; №АПД0000098 від 17 січня 2022 року, на суму 152 760,00 грн.; №АПД00000237 від 21 січня 2022 року, на суму 152 760,00 грн.; №АПД00000363 від 31 січня 2022 року, на суму 150 480,00 грн.; №АПД00000608 від 11 лютого 2022 року, на суму 148 200,00 грн.; №АПД00000616 від 14 лютого 2022 року, на суму 148 200,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач товар, поставлений позивачем, згідно з видатковими накладними: №АПД00002919 від 03 червня 2021 року, на суму 211 506,60 грн.; №АПД00004247 від 25 серпня 2021 року, на суму 79 010,40 грн.; №АПД00004418 від 30 серпня 2021 року, на суму 147 318,60 грн.; №АПД00004763 від 21 вересня 2021 року, на суму 157 560,00 грн.; №АПД00005035 від 06 жовтня 2021 року, на суму 78 780,00 грн.; №АПД00005205 від 20 жовтня 2021 року, на суму 78 780,00 грн.; №АПД00005385 від 28 жовтня 2021 року, на суму 239 580,00 грн.; №АПД00006406 від 28 грудня 2021 року, на суму 300 960,00 грн.; №АПД00000066 від 11 січня 2022 року, на суму 150 480,00 грн., оплатив частково, а саме в сумі 1 342 535,60 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 01.06.2021 року до 08.02.2023 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Як уже зазначалось, згідно з умовами додаткової угоди №1, вартість товару в розмірі 100% відповідач оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу позивача (дата зазначена у видатковій накладній).

Так, остання партія товару, поставленого позивачем відповідачу, повинна була бути оплачена відповідачем не пізніше 15 квітня 2022 року.

Оскільки відповідачем товар повністю оплачений не був, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 853 840,00 грн. боргу, 93 258,36 пені, 85 384,00 грн. штрафу, 193 766,68 грн. сімдесят процентів річних, 78 382,49 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що підтверджували б наявність у відповідача претензій до позивача щодо предмету, якості або кількості переданого позивачем товару, а також документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 853 840,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 93 258,36 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з п. 6.2 договору, зокрема, у разі порушення відповідачем строків оплати товару, він сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка існувала в період прострочення, від вартості партії товару, за кожний день прострочення платежу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідач повинен був оплатити товар:

- згідно з видатковою накладною №АПД00000066 від 11 січня 2022 року, - до 12.03.2022 року включно;

- згідно з видатковою накладною №АПД0000098 від 17 січня 2022 року, - до 18.03.2022 року включно;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000237 від 21 січня 2022 року, - до 22.03.2022 року включно;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000363 від 31 січня 2022 року, - до 01.04.2022 року включно;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000608 від 11 лютого 2022 року, - до 12.04.2022 року включно;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000616 від 14 лютого 2022 року, - до 15.04.2022 року включно.

Як встановлено судом, переданий позивачем товар, згідно з видатковою накладною №АПД00000066 від 11 січня 2022 року, на суму 150 480,00 грн., був частково оплачений відповідачем 17.02.2022 року, на суму 49 040,00 грн., тому борг відповідача перед позивачем становив 101 440,00 грн.

Так, розмір пені, згідно з видатковою накладною №АПД00000066 від 11 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

13.03.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 101 440,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 4 557,85 грн.;

03.06.2022 року до 26.07.2022 року, суму боргу в розмірі 101 440,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 7 503,78 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД0000098 від 17 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

19.03.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 152 760,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 6 361,51 грн.;

03.06.2022 року до 26.07.2022 року, суму боргу в розмірі 152 760,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 11 300,05 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000237 від 21 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

23.03.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 152 760,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 6 026,70 грн.;

03.06.2022 року до 26.07.2022 року, суму боргу в розмірі 152 760,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 11 300,05 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000363 від 31 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

02.04.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 150 480,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 5 112,20 грн.;

03.06.2022 року до 26.07.2022 року, суму боргу в розмірі 150 480,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 11 131,40 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000608 від 11 лютого 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

13.04.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 148 200,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 4 141,48 грн.;

03.06.2022 року до 26.07.2022 року, суму боргу в розмірі 148 200,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 10 962,74 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000616 від 14 лютого 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

16.04.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 148 200,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 3 897,86 грн.;

03.06.2022 року до 26.07.2022 року, суму боргу в розмірі 148 200,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 10 962,74 грн.,

а разом 93 258,36 грн., які підлягають стягненню.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача 85 384,00 грн. штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 6.2 договору, зокрема, у випадку прострочення оплати товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів штраф за невчасну оплату товару автоматично збільшується до 10%. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку відповідачем.

Так, сторони погодили, що за прострочення оплати товару більше, ніж 10 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості товару, не оплаченого вчасно.

Судом встановлено, що відповідач прострочив оплату товару на суму 853 840,00 грн., більше, ніж на десять календарних днів, тому стягненню з відповідача підлягає штраф у сумі 85 384,00 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача сімдесят процентів річних у розмірі 193 766,68 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 78 382,49 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2.5 договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань, відповідач зобов`язаний на вимогу позивача оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сімдесят процентів річних від простроченої суми по день фактичної оплати товару. Дані проценти не є відповідальністю, а є компенсацією (платою) за користування утримуваними грошовими коштами.

Як уже зазначалось, згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, сторони узгодили інший розмір процентів річних, що не суперечить приписам діючого законодавства.

Сімдесят процентів річних, згідно з видатковою накладною №АПД00000066 від 11 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

13.03.2022 року до 26.07.2022 року, складає 136 днів, тому сімдесят процентів річних від суми 101 440,00 грн. становлять 26 457,78 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД0000098 від 17 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

19.03.2022 року до 26.07.2022 року, складає 130 днів, тому сімдесят процентів річних від суми 152 760,00 грн. становлять 38 085,37 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000237 від 21 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

23.03.2022 року до 26.07.2022 року, складає 126 днів, тому сімдесят процентів річних від суми 152 760,00 грн. становлять 36 913,51 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000363 від 31 січня 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

02.04.2022 року до 26.07.2022 року, складає 116 днів, тому сімдесят процентів річних від суми 150 480,00 грн. становлять 33 476,65 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000608 від 11 лютого 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

13.04.2022 року до 26.07.2022 року, складає 105 днів, тому сімдесят процентів річних від суми 148 200,00 грн. становлять 29 843,01 грн.;

- згідно з видатковою накладною №АПД00000616 від 14 лютого 2022 року, враховуючи період заборгованості з:

16.04.2022 року до 26.07.2022 року, складає 102 дні, тому сімдесят процентів річних від суми 148 200,00 грн. становлять 28 990,36 грн.,

а разом 193 766,68 грн., які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, згідно з видатковою накладною №АПД00000066 від 11 січня 2022 року:

за період з 13.03.2022 року до 26.07.2022 року: у березні 2022 року - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%, від суми 101 440,00 грн., складає 14 281,30 грн.;

згідно з видатковою накладною №АПД0000098 від 17 січня 2022 року:

за період з 19.03.2022 року до 26.07.2022 року: у квітні 2022 року 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%, від суми 152 760,00 грн., складає 14 002,13 грн.;

згідно з видатковою накладною №АПД00000237 від 21 січня 2022 року:

за період з 23.03.2022 року до 26.07.2022 року: у квітні 2022 року 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%, від суми 152 760,00 грн., складає 14 002,13 грн.;

згідно з видатковою накладною №АПД00000363 від 31 січня 2022 року:

за період з 02.04.2022 року до 26.07.2022 року: у квітні 2022 року 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%, від суми 150 480,00 грн., складає 13 793,14 грн.;

згідно з видатковою накладною №АПД00000608 від 11 лютого 2022 року:

за період з 13.04.2022 року до 26.07.2022 року: у квітні 2022 року 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%, від суми 148 200,00 грн., складає 13 584,15 грн.;

згідно з видатковою накладною №АПД00000616 від 14 лютого 2022 року:

за період з 16.04.2022 року до 26.07.2022 року: у травні 2022 року 102,7%; червні 103,1%, від суми 148 200,00 грн., складає 8 719,64 грн.,

а разом 78 382,49 грн., які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч. ч. 1, 2 ст. 189, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 264, ч. 1 ст. 265, ч. ч. 1, 2 ст. 266, ч. 2 ст. 267 Господарського кодексу України, ч. 4 с. 89, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ст. 551, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Продакшн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Птицясвіттрейд" про стягнення заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПТИЦЯСВІТТРЕЙД" (08297, Київська область, Бучанський район, місто Буча, бульвар Бірюкова Леоніда, будинок 2 А, ідентифікаційний код 42152498) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агровет Продакшн" (15522, Чернігівська область, Чернігівський район, селище міського типу Седнів, вулиця Пекурівська, будинок 44, ідентифікаційний код 41737108) 853 840,00 грн. (вісімсот п`ятдесят три тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.) основного боргу; 93 258,36 грн. (дев`яносто три тисячі двісті п`ятдесят вісім грн. 36 коп.) пені; 85 384,00 грн. (вісімдесят п`ять тисяч триста вісімдесят чотири грн. 00 коп. ) штрафу; 193 766,68 грн. (сто дев`яносто три тисячі сімсот шістдесят шість грн. 68 коп.) сімдесят процентів річних; 78 382,49 грн. (сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят дві грн. 49 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 19 569,47 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять грн. 47 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 07.06.2023 року.

Суддя С. Грабець