Рішення

від 10.05.2023 по справі 911/1903/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1903/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ

до приватного підприємства РУСАНІВСЬКЕ

про стягнення заборгованості,

за участю представника:

позивача: Солнцевої О.В. (довіреність №166 від 06.09.2022 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (далі позивач) до приватного підприємства РУСАНІВСЬКЕ (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 126 290,22 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Ухвалою суду від 11.10.2022 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче засідання на 02 листопада 2022 року.

02 листопада 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року підготовче засідання відкладене на 30 листопада 2022 року.

07 листопада 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

30 листопада 2022 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 30.11.2022 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 21 грудня 2022 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2022 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 18 січня 2023 року.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року судове засідання відкладене на 01 березня 2023 року.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

22 лютого 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду позивача та відповідача в справі №911/1903/22 у засідання, призначене на 01 березня 2023 року.

01 березня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для їх подання.

Представник позивача у засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечувала.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року постановлено повернутись на стадію підготовчого провадження, підготовче засідання призначене на 05 квітня 2023 року.

05 квітня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо обставин справи, які долучені до матеріалів справи, а також клопотання про залучення співвідповідача, яке було залишено судом без розгляду.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 10 травня 2023 року.

27 квітня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщене оголошення про виклик до суду відповідача в справі №911/1903/22 у засідання, призначене на 10 травня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 10 травня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ), регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 року і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 1.2.8 ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.1.5 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному веб-сайті, про що повідомити Регулятора.

Згідно з п. 3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (абз. 3 п. 13 розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до абз. 9 п. 13 розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Судом встановлено, що 01 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (далі позивач) та приватним підприємством РУСАНІВСЬКЕ (далі відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі договір), на умовах, які розроблені електропостачальником та який опубліковано на офіційному веб-сайті позивача, без викладення його в паперовій формі. Акцептування зазначеного договору відповідачем відбулося шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення часткової оплати.

Згідно з п. 1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі споживач) постачальником універсальних послуг (далі постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою приєднання, яка є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, зокрема, за цим договором позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Згідно з п. 3.4 договору, датою початку постачання електричної енергії відповідачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.

Відповідно до заяви приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, постачання електричної енергії відповідачу починається з 01 січня 2019 року.

Відповідно до п. 5.1 договору, відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції позивача. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Згідно з п. 5.7 договору, зокрема, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися позивачем у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 договору встановлено, що розрахунки відповідача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача (далі спецрахунок). При цьому, відповідач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу позивача, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної мережі за цим договором здійснюється відповідачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок позивача. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок позивача надійшла вся сума коштів. Спецрахунок позивача зазначається у платіжних документах позивача, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п. 5.10. договору, оплата рахунка позивача за цим Договором має бути здійснена відповідачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання відповідачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої відповідачем. Всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав відповідач, та набуває чинності з дати подання відповідачем заяви приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної відповідачем у заявці приєднанні.

Умовами Комерційної пропозиції "Стандарт - 1" (додаток №2 до договору) визначено, що термін постачання: до 31.12.2019р. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

Ціна (тариф) електричної енергії: Пропозиція: ціна на електричну енергію, що постачається відповідачу, розраховується позивачем включає в себе наступні складові та може змінюватися позивачем в односторонньому порядку за наступних умов: складова тарифу: ціна електричної енергії в ДП «Енергоринок», що фактично склалася для позивача за результатами розрахункового періоду. Ціна закупівлі електричної енергії на оптовому ринку включає всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами оптового ринку електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами. Складова тарифу: тариф на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ «Київобленерго»; Умова зміни: Згідно затвердженої Регулятором величини; Складова тарифу: тариф на послуги позивача, що з січня 2019р. становить 0,0896 грн./кВт-год. без ПДВ; Умова зміни: збільшується у разі відповідної зміни індексу інфляції. При розрахунку величини попередньої оплати використовується визначена Постачальника, орієнтовна ціна, розрахована на перших два розрахункових періоди, виходячи Прогнозованої оптової ринкової ціни, а на подальші періоди ціна, що фактично склалася з результатами періоду, що передує періоду, в якому формується відповідний рахунок. При розрахунку плати за спожиту електричну енергію в обсягах, що менше або дорівнюють договірній величині, встановленій згідно умов Договору, застосовується ціна, розрахована урахуванням наведених вище складових. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5.

Спосіб оплати за послугу з розподілу електроенергії: відповідач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через позивача.

Порядок оплати: попередня оплата: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, зазначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку позивача.

Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: рахунок на попередню оплату надається позивачем відповідачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається позивачем відповідачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані позивачем рахунки підлягають оплаті відповідачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Згідно з п. 1 Умов встановлення та коригування договірних обсягів постачання електричної енергії (далі - додаток №3 до договору), договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року дорівнює нулю, договірний обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним, розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення.

Відповідно до п. 2 додатку №3 до договору, споживач, струмоприймачі якого вперше приєднані до електричних мереж, має право надати договірні обсяги споживання електричної енергії з розбивкою по місяцям на весь термін дії договору разом з заявою - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з підписаною відповідачем заявою від 27.09.2021 року, плановий обсяг електричної енергії, що буде постачатись у 2022 року, зокрема, у лютому 2022 року становить 4000 кВт*год.; у березні 2022 року, - 3000 кВт*год.; у квітні 2022 року, - 4000 кВт*год.; у травні 2022 року, - 5000 кВт*год.; у червні 2022 року, - 4000 кВт*год., у липні 2022 року, - 3000 кВт*год.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем передана, а відповідачем прийнята електрична енергія, на суму 101 443,52 грн., що підтверджується рахунками фактурами за спожиту електричну енергію: №5021840193 за лютий 2022 року від 28.02.2022 року, на суму 21 773,97 грн.; №5022199565 за березень 2022 року від 31.03.2022 року, на суму 323,00 грн.; №5003690426 за квітень 2022 року від 30.04.2022 року, на суму 52 776,91 грн.; №5064300907 за травень 2022 року від 31.05.2022 року, на суму 23 610,49 грн.; №5065448150 за червень 2022 року від 30.06.2022 року, на суму 707,89 грн.; №5027485092 за липень 2022 року від 31.07.2022 року, на суму 2 251,26 грн., копії якої долучені до матеріалів справи.

Крім цього, за твердженнями представника позивача, у квітні та травні 2022 року відповідачем була спожита електрична енергія понад договірної величини споживання, на загальну суму 18 445,15 грн., що підтверджується рахунками - фактурами за спожиту електричну енергію №5003690426 за квітень 2022 року від 30.04.2022 року та №5064300907 за травень 2022 року від 31.05.2022 року.

Оскільки відповідач отриману електричну енергію повністю не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 96 941,00 грн. основного боргу, 18 445,15 грн. боргу за перевищення договірної величини, 10 219,71 грн. пені та 684,36 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

01 березня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява, в якій вона просила у задоволенні позовних вимог відмовити, послалась на те, що, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, починаючи з 01 квітня 2022 року відповідач передав приміщення Київському квартирно експлуатаційному управлінню.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 3 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщений на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18id=19.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем передана, а відповідачем прийнята електрична енергія, на суму 101 443,52 грн., на оплату вартості якої, позивачем відповідачу надані рахунки фактури за спожиту електричну енергію:

- №5021840193 за лютий 2022 року від 28.02.2022 року, на суму 21 773,97 грн., зі строком оплати до 09.03.2022 року;

- №5022199565 за березень 2022 року від 31.03.2022 року, на суму 323,00 грн., зі строком оплати до 07.04.2022 року;

№5003690426 за квітень 2022 року від 30.04.2022 року, на суму 52 776,91 грн., зі строком оплати до 06.05.2022 року;

№5064300907 за травень 2022 року від 31.05.2022 року, на суму 23 610,49 грн., зі строком оплати до 07.06.2022 року;

№5065448150 за червень 2022 року від 30.06.2022 року, на суму 707,89 грн., зі строком оплати до 07.07.2022 року;

№5027485092 за липень 2022 року від 31.07.2022 року, на суму 2 251,26 грн., зі строком оплати до 05.08.2022 року, а також акти прийняття-передавання електричної енергії: за лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; травень 2022 року; червень 2022 року та липень 2022 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами, а також не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Так, приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, позивачу надана інформація щодо обсягу спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем, на підставі якої позивачем сформовані рахунки-фактури за спожиту відповідачем електричну енергію.

Листом №20-1-327 від 15.09.2022 року приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надало позивачу інформацію щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії, спожитої відповідачем: у лютому 2022 року, - 5 096 кВт*год.; у березні 2022 року - 74 кВт*год.; у квітні 2022 року, - 12 026 кВт*год.; у травні 2022 року, - 5 380 кВт*год.; у червні 2022 року, - 160 кВт*год.; у липні 2022 року, - 469 кВт*год.

Обсяг розподіленої приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі" електричної енергії відповідає загальному спожитому відповідачем обсягу електричної енергії, зазначеному позивачем у рахунках фактурах за спожиту електричну енергію: за лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; травень 2022 року; червень 2022 року; липень 2022 року.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 96 941,00 грн. основного боргу та 18 445,15 грн. боргу за перевищення договірної величини.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява, в якій вона проти стягнення заборгованості заперечувала, та повідомила суд про те, що 01 квітня 2022 року відповідач не користується приміщенням, в яке позивачем поставлялась електрична енергія, та за яку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, у зв`язку з укладенням між відповідачем та Київським квартирно експлуатаційним управлінням договору оренди від 10.04.2022 року.

Доводи представника відповідача спростовуються, у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 року, позивачем відповідачу була поставлена електрична енергія на об`єкт, розташований за адресою: Київська область, Броварський район, село Русанів, вулиця Київська, будинок 20, що підтверджується заявою приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу, а також заявою відповідача від 27.09.2021 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Разом з цим, як вбачається з долученого представником відповідача договору оренди від 10.04.2022 року, укладеного між відповідачем та Київським квартирно експлуатаційним управлінням, відповідач передав, а Київське квартирно експлуатаційне управління прийняло в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, село Русанів, вулиця Молодіжна, будинок 11 в.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, представник відповідача документів, що підтверджували б сплату позивачу грошових коштів у сумі 115 386,15 грн. за отриману електричну енергію, суду не надала, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 96 941,00 грн. основного боргу та 18 445,15 грн. боргу за перевищення договірної величини є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 10 219,71 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 5.11 договору, зокрема, у разі порушення відповідачем строків оплати позивач має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Відповідач сплачує за вимогою позивача пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Умовами комерційної пропозиції "Стандарт 1" пеня встановлена в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, розмір пені, згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5022199565 за березень 2022 року від 31.03.2022 року, враховуючи період заборгованості з:

08.04.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 323,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 9,91 грн.;

03.06.2022 року до 31.08.2022 року, суму боргу в розмірі 323,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 39,82 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5003690426 за квітень 2022 року від 30.04.2022 року, враховуючи період заборгованості з:

07.05.2022 року до 02.06.2022 року, суму боргу в розмірі 52 776,91 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 780,81 грн.;

03.06.2022 року до 31.08.2022 року, суму боргу в розмірі 52 776,91 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 6 506,74 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5064300907 за травень 2022 року від 31.05.2022 року, враховуючи період заборгованості з:

08.06.2022 року до 31.08.2022 року, суму боргу в розмірі 23 610,49 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 2 749,17 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5065448150 за червень 2022 року від 30.06.2022 року, враховуючи період заборгованості з:

08.07.2022 року до 31.08.2022 року, суму боргу в розмірі 707,89 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 53,33 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5027485092 за липень 2022 року від 31.07.2022 року, враховуючи період заборгованості з:

06.08.2022 року до 31.08.2022 року, суму боргу в розмірі 2 251,26 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 80,18 грн.,

а разом 10 219,96 (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем пеня визначена в розмірі 10 219,71 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Також позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 684,36 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Три проценти річних, згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5022199565 за березень 2022 року від 31.03.2022 року, з 08.04.2022 року до 31.08.2022 року, складає 146 днів, тому три проценти річних від суми 323,00 грн. становлять 3,88 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5003690426 за квітень 2022 року від 30.04.2022 року, з 07.05.2022 року до 31.08.2022 року, складає 117 днів, тому три проценти річних від суми 52 776,91 грн. становлять 507,53 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5064300907 за травень 2022 року від 31.05.2022 року, з 08.06.2022 року до 31.08.2022 року, складає 85 днів, тому три проценти річних від суми 23 610,49 грн. становлять 164,95 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5065448150 за червень 2022 року від 30.06.2022 року, з 08.07.2022 року до 31.08.2022 року, складає 55 днів, тому три проценти річних від суми 707,89 грн. становлять 3,20 грн.;

згідно з рахунком фактурою за спожиту електричну енергію №5027485092 за липень 2022 року від 31.07.2022 року, з 06.08.2022 року до 31.08.2022 року, складає 26 днів, тому три проценти річних від суми 2 251,26 грн. становлять 4,81 грн.,

а разом 684,37 (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем три проценти річних визначені в розмірі 684,36 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 67 ч. 1 ст. 1, ст. 4, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 1 ч. 3 ст. 58, ч. 4 ст. 63 Закон України "Про ринок електричної енергії", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1, ч. 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 52, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ч. 1, ч. 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ст. 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ до приватного підприємства РУСАНІВСЬКЕ про стягнення заборгованості.

Стягнути з приватного підприємства РУСАНІВСЬКЕ (07453, Київська область, Броварський район, село Русанів, вулиця Київська, будинок 20, ідентифікаційний код 32412276) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, ідентифікаційний код 42094646) 96 941,00 грн. (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот сорок одну грн. 00 коп.) боргу за постачання електричної енергії; 18 445,15 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок п`ять грн. 15 коп.) боргу за перевищення договірної величини; 10 219,71 грн. (десять тисяч двісті дев`ятнадцять грн. 71 коп.) пені; 684,36 грн. (шістсот вісімдесят чотири грн. 36 коп.) трьох процентів річних; 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 07.06.2023 року.

Суддя С. Грабець