ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року Справа № 915/585/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК, просп. Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966)
представник позивача: адвокат Мовчан Олександр Сергійович, просп. О. Поля. 129, прим. 67, м. Дніпро, 49055
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АДОНІС АГРО ЮГ, вул. Південна, 12, с. Зелений гай, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 (код ЄДРПОУ 41273854)
до відповідача Приватного підприємства ОСВ-АГРО, вул. Озерна, 32, с. Оленівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 (код ЄДРПОУ 42592475)
до відповідача ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення грошових коштів в розмірі 799 727, 57 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство МТБ БАНК з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю АДОНІС АГРО ЮГ, Приватного підприємства ОСВ-АГРО та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № К09019/2021 від 10.06.2021 в сумі 799 727, 57 грн., з яких: 650 000, 00 грн. основний борг; 56 767, 57 грн. заборгованість за процентами; 92 960, 00 грн. штраф.
Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідачів.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи від учасників процесу не надходило.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022, надіслана супровідним листом від 28.04.2023 на адреси відповідачів, оскільки станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі поштові відділення «Укрпошти» у Вітовському районі Миколаївської області тимчасово не функціонували.
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022, надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АДОНІС АГРО ЮГ, вул. Південна, 12, с. Зелений гай, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 повернута на адресу суду поштовою установою із відміткою причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022, надіслана на адресу Приватного підприємства ОСВ-АГРО, вул. Озерна, 32, с. Оленівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 повернута на адресу суду поштовою установою із відміткою причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2022, надіслана на адресу ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернута на адресу суду поштовою установою із відміткою причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вчинення необхідних дій з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи. Ухвала суду направлена на адреси відповідачів (юридичних осіб), вказані в позовній заяві та у ЄДРЮОФОПГФ, а ухвала суду, направлена на адресу відповідача (фізичної особи), вказану у позовній заяві та паспорті громадянина України.
Інші відомості щодо місцезнаходження чи зв`язку з відповідачами в суду відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено, що 10.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (банк) та ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» (боржник) було укладено кредитний договір № К09019/2021 від 10.06.2021, відповідно до умов п. 1.1 якого банк зобов`язується надати позичальнику кошти у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 700 0000,00 грн., а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку кредит, сплатити проценти за користування кредитом 16,5 % річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов кредитного договору.
Видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) позичальника, що є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.1 договору позичальник має право багаторазово отримувати кошти за кредитом і погашати заборгованість таким чином, щоб фактичний залишок заборгованості за кредитом не перевищував встановленого ліміту заборгованості.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту між Банком (кредитор), ПП «ОСВ-АГРО» (поручитель) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договори поруки № К09019/2021/S-2 від 10.06.2021 та № К09019/2021/S-1 від 10.06.2021, за умовами п. 1.1 яких поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № К09019/2021 від 10.06.2021 із всіма додатковими угодами до нього в повному обсязі.
Позивач зазначає, що в порушення п. 1.3, 2.5 кредитного договору заборгованість по кредитному договору у встановлений графіком термін 09.06.2022 погашено не було, і фактично всупереч ст. 525, 1049, 1054 ЦК України боржник в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 22.09.2022 банком направлялись листи позичальнику та поручителям з вимогою про погашення кредитної заборгованості, проте будь-яких відповідей чи заперечень від відповідачів не надходило.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість залишається не погашеною та складає 706 767, 57 грн., з яких: 650 000, 00 грн. основний борг та 56 767, 57 грн. заборгованість за процентами.
Позивач зазначає, що відповідно до умов п. 5.3 кредитного договору позичальник сплачує банку штраф у розмірі 0, 07 % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п. 1.1. кредитного договору, при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених п. 3.3.5.1. Оскільки в порушення умов п. 3.3.5.1 договору відповідна інформація від позичальника до банку не надходила, банком нараховано штраф в сумі 1 960, 00 грн. відповідно до п. 5.3 договору.
Позивач зазначає, що оскільки в порушення п. 3.3.5.2 кредитного договору позичальник не здійснював переведення надходжень від господарської діяльності до банку, останнім нараховано штраф у розмірі 1, 0 % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п. 1.1. кредитного договору, в сумі 91 000,00 грн. відповідно до п. 5.4 договору.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 6, 16, 525, 526, 530, 546, 554, 599, 610, 626, 627, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 193 ГК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Законом України «Про банки і банківську діяльність», судовою практикою та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.
Від відповідачів відзиви на позовну заяву в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
3.1. Договір про надання кредиту.
10.06.2021 між ПАТ МТБ БАНК (банк) та ТОВ АДОНІС АГРО ЮГ (позичальник) в особі директора Русу Віорела Валерійовича укладено договір кредиту № К09019/2021 від 10.06.2021.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Умовами договору про надання кредиту сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору на умовах цього договору банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 700 000, 00 грн. (сімсот тисяч гривень 00 копійок) (далі «Кредит»), а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути банку Кредит, сплатити за користування Кредитом 16, 5 % (шістнадцять цілих п`ять десятих процента) річних, комісії, пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього договору.
Видача коштів за Кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) позичальника, що є невід`ємною частиною цього договору.
За цим договором позичальник має право багаторазово отримувати кошти за Кредитом і погашати заборгованість таким чином, щоб фактичний залишок заборгованості за Кредитом не перевищував встановленого ліміту заборгованості.
Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.
Відповідно до п. 1.3 договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 10 червня 2021 року по 09 червня 2022 року включно. Погашення Кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5. цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору для надання та обслуговування Кредиту банк відкриває:
- позичковий рахунок № НОМЕР_2 ;
- рахунок по обліку процентів № 20680000717409;
- рахунок по обліку комісій №
Для повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати встановлених цим договором комісій, сплати пені та штрафів банк відкриває транзитний рахунок № НОМЕР_3 .
Повернення позичальником наданого банком Кредиту, сплата нарахованих банком процентів за користування Кредитом, сплата встановлених цим договором комісій, сплата штрафних санкцій, здійснюється позичальником виключно на транзитний рахунок, вказаний в п. 2.2 цього договору.
Відповідно до п. 2.3 договору видача Кредиту відбувається шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в національній валюті України (у гривні) № НОМЕР_4 у банку код банку 328168, або за погодженням з банком, на інший рахунок, зазначений позичальником у повідомленні (заявці) на транш, яка подається відповідно до п.1.1 даного договору.
Відповідно до п. 2.4 договору не пізніше ніж за три робочі дні позичальник повинен повідомити банк на паперовому носії або електронним повідомленням iFOBS про необхідну йому суму Кредиту із наданням банку усіх необхідних документів стосовно цільового напрямку використання, оформлених відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.5 договору позичальник зобов`язується повернути банку кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної у п. 1.3 цього договору відповідно до графіку погашення, згідно з яким фактичний залишок заборгованості позичальника за Кредитом не повинен перевищувати:
термін 31.12.2021, максимальний залишок заборгованості за кредитом 675 000,00 грн.
термін 31.01.2022, максимальний залишок заборгованості за кредитом 650 000, 00 грн.
термін 28.02.2022, максимальний залишок заборгованості за кредитом 625 000,00 грн.
термін 31.03.2022, максимальний залишок заборгованості за кредитом 416 666,67 грн.
термін 29.04.2022, максимальний залишок заборгованості за кредитом 208 334, 34 грн.
термін 09.06.2022, максимальний залишок заборгованості за кредитом 0, 00 грн.
У разі непогашення заборгованості за Кредитом у передбачені графіком терміни, така заборгованість вважається простроченою.
Відповідно до п. 2.6 договору сплата нарахованих банком процентів за користування Кредитом здійснюється позичальником на транзитний рахунок, зазначений у п. 2.2 цього договору.
Нарахування банком процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п. 2.2 цього договору, до дати повного погашення Кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості дні у місяці та 360 (триста шістдесят) днів у році.
Проценти сплачуються позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня місяця, що передує поточному, до передостаннього робочого дня місяця включно. В день повного погашення Кредиту сплаті підлягають проценти, нараховані за період з останнього робочого дня попереднього місяця по попередній календарний день включно, який передує дню погашення Кредиту в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення Кредиту. У випадку не сплати позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим договором строку кредитування проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення Кредиту, позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначений п. 1.1 цього договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим договором в день фактичного погашення Кредиту.
У випадку надходження грошових коштів на погашення процентів у день, відмінний від дня, передбаченого цим пунктом для сплати процентів, вони направляються у повному обсязі на погашення заборгованості за основним боргом за Кредитом.
Відповідно до п. 3.1 договору банк зобов`язаний, зокрема:
3.1.1 надати позичальнику кредит в порядку та на умовах, викладених в цьому договорі.
Відповідно до п. 3.2 договору банк має право, зокрема:
3.2.1 вимагати від позичальника належного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором;
3.2.3 здійснювати на користь банку договірне списання грошей із рахунків позичальника у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором.
3.2.5 банк має право стягнути з позичальника прострочені платежі по сплаті Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, при порушенні позичальником строків та термінів, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.3 договору позичальник зобов`язаний, зокрема:
3.3.2 належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором, використати Кредит на передбачені договором цілі.
3.3.5 до повного погашення всіх зобов`язань за цим договором:
3.3.5.1 самостійно надавати банку:
- щокварталу (до 27-го числа місяця, наступного за звітним кварталом) дані про суми надходжень у звітному кварталі на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах (із виділенням окремим рядком сум фактично отриманих кредитних коштів) та про стан заборгованості за кредитами, отриманими в інших банківських установах;
- щокварталу (не пізніше 27-го числа місяця, наступного за звітним кварталом) квартальну фінансову звітність (Баланс (Звіт про фінансовий стан) форма № 1 (код за ДКУД 1801001). Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) Форма № 2 (код за ДКУД 1801003). Декларацію про прибуток підприємства;
- щорічно (не пізніше 01 березня наступного за звітним роком) податкову декларацію/річну фінансову звітність (Баланс (Звіт про фінансовий стан) Форма № 1 (код за ДКУД 1801001). Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2 (код за ДКУД 1801003), декларацію про прибуток підприємства: іншу інформацію на вимогу банку, у тому числі про належне позичальнику на праві власності або повного господарського відання майно.
3.3.5.2 починаючи з другого календарного місяця від місяця з дати укладання цього договору направляти щомісячно надходження від ведення господарської діяльності в розмірі, пропорційному питомій вазі суми заборгованості за кредитним договором позичальника у ПАТ «МТБ БАНК» в його загальному кредитному портфелі станом на перше число кожного контрольного періоду (кварталу).
Під «кредитним портфелем» маються на увазі діючі ліміти за відновлювальними кредитними лініями, овердрафтами, факторингом, угодами щодо здійснення документарних операцій та залишки заборгованості за разовими кредитами, не поновлюваними кредитними лініями і лізингом, що надані позичальнику українськими банками та/або фінансовими установами, з можливістю відхилення до 5-ти (п`яти) процентних пунктів.
Для цілей цього договору під «загальним обсягом надходжень від господарської діяльності» сторони розуміють грошові кошти, що були отримані позичальником від третіх осіб на власні поточні рахунки позичальника у банківських установах відповідно до укладених господарських договорів, за винятком: повернення грошових коштів, внесення коштів, як вкладу до статутного фонду, внесення грошових коштів в якості додаткових внесків; перерахування позичальником коштів з власного поточного/вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в іншому банку та навпаки; надходження на поточні рахунки позичальника кредитних коштів; отримання зворотної фінансової допомоги, надходження на поточні рахунки позичальника коштів з вкладного (их) рахунку (ів).
Відповідно до п. 3.4 договору позичальник має право:
3.4.1 одержувати від банку роз`яснення / довідки з питань виконання цього договору.
3.4.2 звертатися до банку з пропозицією про перенесення строку погашення кредиту у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від позичальника причин.
Відповідно до п. 4.1 договору виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується:
- заставою транспортних засобів у кількості 2 од. (дві одиниці), що належать на праві власності позичальнику, а саме:
- автомобіль марки RENAULT, модель DUSTER, тип легковий-загальний універсал, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , білого кольору;
- автомобіль RENAULT, модель DUSTER, тип легковий-загальний універсал, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 , білого кольору;
- заставою обладнання, а саме: сівалка точного висіву, овочева, модель SNT-3-290, 2018 року випуску, заводський/інвентарний номер/номер агрегату НОМЕР_8 , що належить на праві власності позичальнику;
- порукою фізичної особи: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 24 листопада 2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 ;
- порукою юридичної особи: Приватного підприємства «ОСВ-АГРО», місцезнаходження якої: 57252, Миколаївська область, Вітовський район, с. Оленівка, вул. Озерна, буд. 32, код ЄДРПОУ 42592475.
Відповідно до п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Відповідно до п. 5.2.1 договору крім того, сторони домовились, що з моменту настання будь-якої з наступних подій:
- пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту на підставах, передбачених цим договором або законом, та/або
- звернення банку з позовом про стягнення Кредиту (в тому числі і дострокове), на підставах, передбачених цим договором або законом, у тому числі, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, та/або
- закінчення строків/термінів кредитування, передбачених умовами кредитного договору за умови наявності простроченої заборгованості за Кредитом, процентами за користування Кредитом, комісіями, передбаченими цим договором,
Вся заборгованість позичальника за Кредитом, процентами за користування Кредитом, комісіями, передбаченими цим договором, вважається простроченою і позичальник зобов`язаний повернути таку заборгованість в повному розмірі та сплатити на корить банку платежі згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, які дорівнюють 16, 5 % (шістнадцять цілих п`ять десятих процента) річних.
Відповідно до п. 5.2.2. договору сторони визначили, що платежі, передбачені п. 5.2.1 договору, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України це плата позичальника банку за порушення ним грошового зобов`язання , розрахована за домовленістю сторін у процентах річних від суми простроченої заборгованості за Кредитом, процентами за користування Кредитом, комісіями, передбаченими цим договором, розмір яких у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється договором та підлягає сплаті за весь період прострочення.
Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами. При цьому сторони домовились, що підписи їх представників на договорі мають бути скріплені печатками сторін. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, про що сторони укладають окрему відповідну угоду про виконання зобов`язань за кредитним договором, що є невід`ємною частиною даного договору. Не укладення вказаної угоди про виконання з вини позичальника, не вважається прострочення банку та не тягне за собою настання негативних правових наслідків для банку.
Судом встановлено, що на підставі повідомлення позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» по системі «iFOBS» № 15110 від 11.06.2021 банком надано позичальнику частину траншу в сумі 585 330, 44 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 17807720 від 11.06.2021.
На підставі повідомлення позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» по системі «iFOBS» № 15348 від 15.06.2021 банком надано позичальнику частину траншу в сумі 15 000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 18206320 від 15.06.2021.
На підставі повідомлення позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» по системі «iFOBS» № 15799 від 23.06.2021 банком надано позичальнику частину траншу в сумі 55 071, 93 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 19061756 від 23.06.2021.
На підставі повідомлення позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» по системі «iFOBS» № 15959 від 25.06.2021 банком надано позичальнику частину траншу в сумі 43 360, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 119319487 від 25.06.2021.
Всього надано кредитних коштів на загальну суму 698 762, 37 грн., позичальником погашено 48 762, 37 грн., у зв`язку з чим заборгованість позичальника перед банком становить 650 000, 00 грн.
Отже, позичальником ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» порушено умови п. 1.3, 2.5 договору кредиту щодо погашення заборгованості у встановлений строк (09.06.2022), внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом (основний борг) в сумі 650 000, 00 грн., яка перенесена на рахунки простроченої заборгованості, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_10 за період з 10.06.2021 по 07.11.2022 та розрахунком заборгованості.
Відповідно до умов п. 2.6 кредитного договору банком нараховано позичальнику проценти за період користування кредитом в загальній сумі 156 422, 30 грн. за період з 11.06.2021 по 03.11.2022, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку НОМЕР_11 за період з 10.06.2021 по 07.11.2022 та розрахунком.
Проценти нараховано банком за період з 11.06.2021 по 03.11.2022.
Позичальником погашено проценти в сумі 99 654, 73 грн.
Банком заявлено до стягнення прострочені проценти за користування кредитом в сумі 56 767, 57 грн. (156 422, 30 грн. - 99 654, 73 грн.).
Відповідно до п. 5.3, п. 5.4 договору банком нараховано позичальнику штраф в сумі 92 960, 00 грн., з яких: 91 000, 00 грн. - штраф за невиконання умов договору по обсягам надходження грошових коштів (п. 5.4 договору) за період з жовтня 2021 по жовтень 2022 та 1 960, 00 грн. штраф за ненадання звітності та іншої інформації (п. 5.3 договору) за період 4 квартал 2021 по 3 квартал 2022.
27.09.2022 позивач звертався до позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» з вимогою про погашення простроченої заборгованості № 03/149-0/56.3, в якій банк вимагав погасити заборгованість за кредитом та процентами.
Факт направлення банком вимоги підтверджується копією декларації кур`єрської доставки. У примітці в копії декларації кур`єрської доставки зазначено, що 27.09.2022 вимогу щодо погашення заборгованості від 27.09.2022 № 03/149-0/56.3 повернуто, підстава: Інше.
3.2. Договори поруки.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» за кредитним договором № К09019/2021 від 10.06.2021 укладено договори поруки:
- договір поруки № К09019/2021/S-2 від 10.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (кредитор) та Приватним підприємством «ОСВ-АГРО» (поручитель);
- договір поруки № К09019/2021/S-1 від 10.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель).
Договори поруки підписані сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.
Судом встановлено, що зміст договорів поруки є ідентичним. Умовами договорів поруки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договорів поруки у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ», місцезнаходження: 57252, Миколаївська область, Вітовський район, с. Зелений Гай, вул. Південна, буд. 12, код ЄДРПОУ 41273854, та його правонаступниками (далі «Боржник») зобов`язань за кредитним договором № К09019/2021 від 10.06.2021 із всіма додатковими угодами до нього (далі Кредитний договір) в повному обсязі, в тому числі:
- по поверненню наданого Боржнику кредиту у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 700 000, 00 грн. (сімсот тисяч гривень 00 копійок) (далі «Кредит»), терміном погашення по 09 червня 2022 року включно, відповідно до умов Кредитного договору;
- по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 16, 5 % (шістнадцять цілих п`ять десятих процента) річних, що нараховується на суму залишку заборгованості за кредитом (виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 (триста шістдесят) днів у році) та сплачуються щомісяця, у строки/терміни, в порядку та на умовах відповідно до кредитного договору;
- по сплаті комісії за проведення розрахунків за поточним рахунком, пов`язаних з кредитуванням, в розмірі 1, 0 % (один процент) від суми кредиту, передбаченої п. 1.1 Кредитного договору. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується боржником в день укладання Кредитного договору;
- по сплаті комісії за зарахування коштів на поточний рахунок боржника в розмірі 0, 15 % (нуль цілих п`ятнадцять сотих процента) від суми кожного траншу. Комісія без ПДВ. Комісія сплачується боржником в останній робочий день поточного місяця, в якому був отриманий транш, і в день фактичного повного погашення кредиту;
- по сплаті можливих штрафних санкцій у випадках та розмірі, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3 договорів поруки у випадку порушення боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники.
Відповідно до п. 1.4 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цим договором поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов`язань боржника по всіх наданих боржнику траншах за кредитом.
Відповідно до п. 2.1 договорів поруки забезпечене порукою зобов`язання боржника поручитель повинен виконати на протязі 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.
Відповідно до п. 5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ним чинності.
Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач 27.09.2022 направив на адресу поручителя ПП «ОСВ-АГРО» вимогу про погашення простроченої заборгованості № 03/148-0/56.3 та на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу про погашення простроченої заборгованості № 03/150-0/56.3, в яких банк вимагав погашення заборгованості.
Факт направлення банком вимог підтверджується копіями декларацій кур`єрської доставки. У примітці в копіях декларацій кур`єрської доставки зазначено, що 27.09.2022 вимоги щодо погашення заборгованості від 27.09.2022 повернуто, підстава: Інше .
Непогашення позичальником та поручителями кредиту, процентів за користування кредитними коштами та штрафу і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору та договору поруки виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.1. Щодо стягнення основної заборгованості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Щодо змісту поняття користування кредитом Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує чужі грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.
Поняття користування кредитом, яким послуговуються скаржники, є окремим випадком користування чужими коштами. Термін користування чужими коштами Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Отже, користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції від 04.07.2018), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:
- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);
- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;
- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.
Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Відповідно до п. 59 Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Відповідно до п. 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12).
Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16).
З огляду на наведене, банківські виписки по особовому рахунку позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором щодо повернення суми кредиту (основного боргу).
Граничним строком кредитування було 09.06.2022 (п. 1.3 договору), про що також зазначено Банком в позовній заяві. Проте, позичальником ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» в порушення умов п. 2.5 кредитного договору не виконано зобов`язання щодо повного погашення кредиту у порядку та строк, передбачений кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 650 000, 00 грн. (основний борг), яка підтверджена матеріалами справи та не спростована жодними доказами відповідачами.
Отже, позовна вимога про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 650 000, 00 грн. (основний борг) є обґрунтованою.
4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
В п. 81, 87, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду в п. 114-116, 122-123, 128 постанови від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила наступне.
Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).
Тобто твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).
Приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).
Судом у даній справі встановлено, що відповідно до умов п. 1.1, п. 2.6 кредитного договору банком нараховано позичальнику проценти за період користування кредитом в загальній сумі 156 422, 30 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку НОМЕР_11 за період з 10.06.2021 по 07.11.2022 та розрахунком.
Проценти нараховано банком за період з 11.06.2021 по 03.11.2022, тобто після встановленого умовами п. 1.3 договору строку кредитування
Позичальником погашено проценти в сумі 99 654, 73 грн.
Банком заявлено до стягнення проценти за користування кредитом в сумі 56 767, 57 грн. (прострочені проценти).
Судом встановлено, що розмір процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування (09.06.2022), тобто за період з 10.06.2022 по 03.11.2022, становить 43 793, 76 грн.
У даній справі в кредитному договорі сторони чітко та недвозначно визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти відповідно до ст. 625 ЦК України та погодили їх розмір на рівні 16, 5 % річних (п. 5.2.1, п. 5.2.2, п. 5.2.3), що дозволяє суду стверджувати, що сторони погодили нарахування процентів поза межами строку кредитування саме як міри відповідальності за неправомірне користування кредитом відповідно до ст. 625 ЦК України і вказані проценти не є процентами за «користування кредитом», тобто платою за правомірне користування кредитом.
Враховуючи, що в спірному випадку позивачем Банком нараховано частину процентів поза межами строку кредитування та заявлено до стягнення проценти саме як проценти "за користування кредитом" (правомірне користування кредитом) відповідно до положень п. 2.6, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення процентів в сумі 43 793, 76 грн., оскільки після настання строку кредитування можуть нараховуватись проценти відповідно до ст. 625 ЦК України, які у даній справі позивачем не заявлялись.
В частині стягнення процентів в сумі 12 973, 81 грн. відповідно до п. 2.6 договору, нарахованих за період до 09.06.2022 включно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги.
4.3. Щодо вимоги про стягнення штрафу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 18 "Прикінцевих та Перехідних положень" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до п. 5.3 кредитного договору при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених п. п. 3.3.4, 3.3.5.1, 3.3.6, 3.3.9, 3.3.10, 3.3.12 цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 0, 07 % (нуль цілих сім сотих процента) від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п. 1.1 цього договору.
Відповідно до п. 5.3 договору банком нараховано позичальнику штраф в сумі 1 960, 00 грн. за ненадання звітності та іншої інформації за період 4 квартал 2021 по 3 квартал 2022.
Суду не подано доказів надання позичальником банку інформації, передбаченої умовами п. 3.3.5.1 кредитного договору, починаючи з жовтня 2021. Враховуючи, що умовами п. 3.3.5.1 кредитного договору строк надання інформації (звітності) визначено у кварталах, суд дійшов висновку, що банком правомірно нараховано штраф в сумі 490, 00 грн. за один квартал (4-ий квартал 2021). В решті нарахування штрафу в сумі 1 470, 00 грн. (3 випадки порушення; період 1 квартал 2022 по 3 квартал 2022) (700 000, 00 грн. х 0, 07 % х 3) є безпідставним, оскільки нараховано під час дії воєнного стану в Україні в порушення п. 18 "Прикінцевих та Перехідних положень" ЦК України. В частині стягнення штрафу в сумі 1 470, 00 грн. судом відмовлено.
Відповідно до п. 5.4 кредитного договору при порушенні позичальником зобов`язання, передбаченого п. п. 3.3.5.2 цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 1, 0 % (один процент) від ліміту кредитної лінії, зазначеного у п. 1.1 цього договору, щомісяця до моменту виконання порушеного зобов`язання.
Відповідно до п. 5.4 договору банком нараховано позичальнику штраф в сумі 91 000, 00 грн. за період з жовтня 2021 по жовтень 2022, оскільки позичальником не здійснювалось переведення надходжень від господарської діяльності до ПАТ "МТБ БАНК".
Суду не подано доказів переведення позичальником надходжень від господарської діяльності до банку щомісячно відповідно до умов п. 3.3.5.2 кредитного договору, починаючи з жовтня 2021 року. Суд дійшов висновку про правомірність нарахування банком позичальнику штрафу за порушення позичальником умов п. 3.3.5.2 договору за період з жовтня 2021 року по січень 2022 року (включно) (4 місяці), що становить 28 000, 00 грн. (700 000, 00 грн. х 1 % х 4). В решті нарахування штрафу в сумі 63 000, 00 грн. (7 місяців; період з лютого 2022 по жовтень 2022) є безпідставним, оскільки штраф нараховано під час дії воєнного стану в Україні в порушення п. 18 "Прикінцевих та Перехідних положень" ЦК України. В частині стягнення штрафу в сумі 63 000, 00 грн. судом відмовлено.
4.4. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Як вказано вище з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» за кредитним договором № К09019/2021 від 10.06.2021 укладено два договори поруки:
- № К09019/2021/S-2 від 10.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (кредитор) та Приватним підприємством «ОСВ-АГРО» (поручитель);
- № К09019/2021/S-1 від 10.06.2021 між ПАТ «МТБ БАНК» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель).
У зв`язку з порушенням позичальником ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» умов кредитного договору, позивачем направлено на адреси поручителів вимоги про погашення простроченої заборгованості від 27.09.2022 № 03/148-0/56.3 на адресу ПП «ОСВ-АГРО» та від 27.09.2022 № 03/150-0/56.3 на адресу ОСОБА_1 про виконання зобов`язання за договором поруки.
Суду не подано доказів погашення заборгованості (основного боргу та процентів), а також нарахованого штрафу, як і не спростовано позовних вимог в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог банку в частині стягнення з боржника (позичальника) та поручителів в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 650 000, 00 грн. (основний борг), суми заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 12 973, 81 грн., а також штрафу в сумі 28 490, 00 грн. В решті позову судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.
Позов задоволено частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено (постанова КГС ВС від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18).
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження № 61-39866 св 18).
Судовий збір в розмірі 10 371, 96 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідачів з кожного по 3 457, 32 грн.
Судовий збір в розмірі 1 623, 95 грн. покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АДОНІС АГРО ЮГ, вул. Південна, 12, с. Зелений гай, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 (код ЄДРПОУ 41273854), відповідача Приватного підприємства ОСВ-АГРО, вул. Озерна, 32, с. Оленівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 (код ЄДРПОУ 42592475) та відповідача ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК, просп. Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованість за кредитним договором № К09019/2021 від 10.06.2021:
- 650 000, 00 грн. (шістсот п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) основного боргу;
- 12 973, 81 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три грн. 81 коп.) - заборгованості за процентами;
- 28 490, 00 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста дев`яносто грн. 00 коп.) - штрафу.
3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АДОНІС АГРО ЮГ, вул. Південна, 12, с. Зелений гай, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 (код ЄДРПОУ 41273854) на користь позивача Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК, просп. Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966):
- 3 457, 32 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. 32 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з відповідача Приватного підприємства ОСВ-АГРО, вул. Озерна, 32, с. Оленівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57252 (код ЄДРПОУ 42592475) на користь позивача Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК, просп. Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966):
- 3 457, 32 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. 32 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК, просп. Миру, буд. 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 65003 (код ЄДРПОУ 21650966):
- 3 457, 32 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. 32 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
6. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
7. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.06.2023
СуддяЕ.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111383902 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні