Рішення

від 30.05.2023 по справі 916/3371/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

"30" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3371/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Босової Ю.С.,

розглянувши справу № 916/3371/22 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, e-mail: legal_department@omr.gov.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Системи управління /ЄДРПОУ 31728376, адреса 65023, м. Одеса, вул. Садова, 5-а/

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради /ЄДРПОУ 44162529, адреса 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, e-mail: zem@omr.gov.ua/

про стягнення заборгованості у розмірі 195 074,62 грн

за участі представників учасників справи:

від позивача: Асташенкова О.І., в порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від третьої особи: Ярошенко Г.Ю., в порядку самопредставництва.

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 року Одеська міська рада /ОМР/ звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3483/22/ до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Системи управління /ТОВ "НВП "Системи управління"/ про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 10.03.2009 року, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5-а, кадастровий номер 5110137500:11:001:0007, за період з 01.09.2019 року по 31.08.2022 року у розмірі 195 074,62 грн, з яких:

- 164 594,55 грн орендна плата;

- 23 445,98 грн інфляційні втрати;

- 7 034,09 грн три відсотки річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 10.03.2009 року, укладеним між ОМР /орендодавець/ та ТОВ "НВП "Системи управління" /орендар/, посвідченим приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю. та зареєстрований за № 891 зареєстрованим у Одеському міському відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.07.2009 року за № 040950500052.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 525,526,610-612,615,625-626,628,638 ЦК України, ст.ст. 96, 206 ЗК України, ст. 289 ПК України, Закону України Про оренду землі, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Ухвалою суду від 19.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3371/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

16.01.2023 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради /вх. № 1402/23/, в яких третя особа просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Третя особа вказує, що відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 10.03.2009 року в період з 01.09.2019 року по 31.08.2022 року не в повному обсязі сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, загальною площею 386 кв.м.

Департамент земельних ресурсів ОМР звертає увагу, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду орендної плати, яка в будь-якому разі не може бути меншою, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі 920/739/17).

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Третя особа зауважує, що рішенням Одеської міської ради № 756-VII від 29.06.2016 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативно грошова оцінка застосовується з 01.01.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земелль" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Третя особа зазначає, що згідно з наданим Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській областіз витягом № 1798 від 03.11.2020 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:11:001:0007 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 408 379,39 грн.

Третя особа вказує, що за даними моніторингу Департаменту щодо надходжень орендної плати станом на 30.09.2022 року заборгованість відповідача за період з 01.09.2019 року по 31.08.2022 року становить 188 040,53 грн з урахуванням індексації та 7 034,09 грн 3 % річних за період з 01.09.2019 року по 31.12.2021 року.

Орендна плата розрахована у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 144 502,76 грн відповідно до п. 4.3 договору.

Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради зазначає, що орендна плата з вересня 2019 року по 2021 рік становить 144 502,76 грн /12041,90 грн щомісячно/ та з січня 2022 році становить 158 953,04 грн /13 246,09 грн щомісячно/.

Департамент вказує, що відповідно до інформаційного листа Департаменту від 13.10.2022 року станом на момент обстеження земельної ділянки 02.08.2022 року за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5-а, кадастровий номер 5110137500:11:001:0007, зазначена ділянка використовується для експлуатації та обслуговування двоповерхової будівлі. Візуально знаходиться в межах зазначених у договорі оренди.

19.01.2023 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 1969/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на відсутність заборгованості відповідача за заявлений в позові період з орендної плати та відповідне підтвердження вказаного данними з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 13.08.2021 року /за вказаними даними, за словами відповідача, наявна переплата у розмірі 60 755,30 грн/.

При цьому відповідач наголошує, що у відвовідності з положеннями п. 4.1. договору оренди сплачував орендну плату за орендовану земельну ділянку площею 386 кв.м. з розрахунку 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складала 25230,99 грн. на рік з урахування індексації.

Після прийняття Одеською міською радою рішення № 756-VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", якою затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в п. 1 цього рішення, застосовується з 01.01.2017 року, відповідач, на виконання вимог чинного законодавства та договору оренди, замовив і отримав витяг з Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Головного управління Держеокадастру в Одеській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:11:001:0007 у м. Одесі № 359/86-17 від 20.01.2017 року, згідно якого нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки визначена у розмірі 1605586,26 грн. Згідно п. 9.4.2. договору оренди відповідач розраховував розмір орендної плати /у період з 01.09.2019 року по 31.07.2021 року нараховував орендну плату відповідно до умов договору та сплачував суму нарахувань з орандної плати з розрахунку 50692,84 грн на рік або 4224,40 грн у місяць/ про що своєчасно подавав податковому органу відповідні податкові декларації з орендної плати за землю. Починаючи із серпня 2021 року по серпень 2022 року, з моменту, коли товариство дізналось щодо наявності іншого витягу № 1798 від 03.11.2020 року, розрахунок орендної плати товариством проводився із урахуванням нормативної грошової оцінки у розмірі 2408379,39 грн. При цьому відповідач вважає, що умови договору не були приведені у відповідність до зазначеної оцінки та наголошує, що Одеською міською радою порушуються умови договору оренди землі від 10.03.2009 року, зареєстрованого в ОМВ ОРФ ДП "Центр ДЗК" 30.07.2009 за № 040950500052, в частині застосування оновленої нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати, про що свідчить безпідставне ухилення Одеської міскьої ради щодо внесення відповідних змін до вищезазначеного договору оренди землі.

Відповідач зазначає, що оскільки Департамент земельних ресурсів ОМР отримав витяг від 03.11.2020 року № 1798 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 386 кв.м. по вул. Садовій, 5-а у м. Одесі, яка склала 2408379,39 грн. і цей витяг містив інший розмір оцінки земельної ділянки на відміну від витягу № 359/86-17 від 20.01.2017, отриманого товариством /1605586,26 грн/, то, відповідно з листопада 2020 року ОМР мала ініціювати питання про внесення змін до такої істотної умови договору як орендна плата, однак такі пропозиції товариству не надходили. Відповідач лише з претензії Департаменту земельних ресурсів № від 23.06.2021 року № 01-13/253, дізнався про інший розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та, не отримавши відповідей від орендодавця на свої листи від 18.07.2021 року та від 13.08.2021 року, самостійно з серпня 2021 року збільшив суму оплати за оренду землі з розрахунку 13246,09 грн. щомісячно з урахуванням нормативної грошової оцінки землі 2408379,39 грн х1,1 (інд. 2021) х6%=2649217,33х6%=15853,08 грн.

При цьому відповідач вважає безпідставним визначення позивачем періоду розрахунку з вересня 2019 по жовтень 2020 року, оскільки безпосередньо витяг отримано позивачем лише 03.11.2020 року.

Крім того відповідач вважає безпіставним зазстосування п. 4.3. ст. 289 Податкового кодексу України та нарахування Одеською міською радою орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, оскільки між сторонами не уладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земелі, а відповідними пунктами діючого договору оренди землі від 30.07.2009 року /п. 4.1., 4.3./ встановлено фіксований розмір орендної плати на рік /25230,99 грн з урахуванням індексації за 2007-2008 року/.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі № 922/1658/19 від 16.03.2020 рок, № 916/3236/16 від 30.03.2018 року, 916/3233/16 від 01.10.2018 року, № 922/1137/19 від 19.12.2019 року.

Ухвалою суду від 28.03.2023 року постановлено розглядати справу № 916/3371/22 поза межами строку, встановленого ст. 248 ГПК України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставиг справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі ст. 2 ГПК України; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі призначити на 19.04.2023 року о 09:30 год.

У судовому засіданні 19.04.2023 року за участі представників учасників справи судом оголошено перерву на 04.05.2023 року об 11:40 год.

04.05.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 14817/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач просить поновити строк на подання відповіді на відзив. Також позивач вказує, що у зв`язку із тим, що нормативна грошова оцінка землі, технічна документація щодо якої затвердженна рішенням Одеської міської ради № 756-VII від 29.06.2016 року, підлягає застосуванню з 01.01.2017 року та тим, що умовами договору оренди встановлено можливість внесення змін у договір орендодавцем в односторонньому порядку у випадку коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси», яка затверджується рішеннями Одеської міської ради, позивач правомірно почав з 01.01.2017 року здійснювати обчислення суми орендної плати, виходячи з нової нормативної грошової оцінки землі.

Позивач зауважує, що сталою судовою практикою Верховного Суду та умовами спірного договору встановлено, що Одеська міська рада змінює розмір орендної плати у разі зміни норматиної грошової оцінки земельної ділянки.

Одеська міська рада наголошує, що з 01.01.2017 року до теперіішнього часу нормативна грошова оцінка земель м. Одеси не змінювалася, а тому при поданні позову позивач правомірно покладався на відомості, які містяться у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міста Одеси від 03.11.2020 року № 1798. Розмір нормативної грошової оцінки у вказаному витязі здійснено виключно з дотриманням встановлених законодавством умов уповноваженим на те органом. Доказів протилежного матеруіали справи не містять. У зв`язку із чим, позивач вважає розрахунок заборгованості відповідача за період з 01.09.2019 року по 01.07.2021 року вірним та таким, що здійснений з урахуванням вимог законодавства.

У судовому засіданні 04.05.2023 року судом за участі представників учасників справи оголошено протокольну ухвалу про поновлення позивачу строку на подання відповіді на відзив. Також судом оголошено перерву на 16.05.2023 року о 12:40 год.

У судовому засіданні 16.05.2023 року судом за участі представників учасників справи оголошено перерву до 30.05.3023 року о 10:00 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач до судового засіданння не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі. У судовому засіданні присутній вільний слухач від відповідача Гончарова О.Л.

У судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухави представників учасників справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 10.03.2009 року між Одеською міською радою /орендодавець/ та ТОВ НВП СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ /орендар/ укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю. та зареєстрований за № 891(зареєстрований в Одеському міському відділі ОРФ ДП Центр ДЗК 30.07.2009 за №040950500052). За умовами вказаного договору орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради № 3045-V від 10.07.2008 року передає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 386 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5-а, для експлуатації адміністративної будівлі, згідно з планом земельної ділянки, що є невід`ємною частиною договору /п. 1.1 договору/.

Відповідно до п. 2.3 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 420 516,42 грн з урахуванням індексації за 2007-2008 роки.

Договір укладено терміном на 50 років для експлуатації адміністративної будівлі /п. 3.1 договору/.

Орендна плата за земельну ділянку площею 386 кв.м, розрахована у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 25 230,99 грн. на рік з урахуванням індексації за 2007-2008 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі /п. 4.1 договору/.

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради № 4247-IV від 15.07.2005 року у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні /п. 4.2 договору/.

Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови КМУ від 12.05.2000 року № 783 /п. 4.3 договору/.

Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків:

-зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України;

-коригування Грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради;

-зміни функціонального призначення будівлі або її частини.

У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем /п. 4.4 договору/.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст. 16 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами /п. 4.6 договору/.

Відповідно до п. 9.1.2 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 9.4.2 договору орендар зобов`язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податку декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку /п. 12.1 договору/.

30.07.2009 року між сторонами складено акт прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2014 року, земельній ділянці площею 0,0386 гектарів за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5-а, присвоєно кадастровий номер 5110137500:11:001:0007.

Рішенням Одеської міської ради № 756-VII від 29.06.2016 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та встановлено, що нормативно грошова оцінка застосовується з 01.01.2017 року.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 359/86-17 від 20.01.2017 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5110137500:11:001:0007 становить 1 605 586,26 грн.

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1798 від 03.11.2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5110137500:11:001:0007 становить 2 408 379,39 грн.

08.07.2021 року відповідачем отримано претензію Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 23.06.2021 року № 01-13/253.

18.07.2021 року відповідач направив на адресу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради лист вих. № 07/18-21, в якому повідомив про незгоду з претензією від 23.06.2021 року.

13.08.2021 року відповідач направив на адресу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради лист вих. № 13/08-21, в якому відповідач просить надати детальний розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку починаючи з дати, якої Департамент нараховує заборгованість.

06.06.2022 року Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради направив відповідачу претензію вих. № 01-13/1309 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати за період з квітня 2019 року по березень 2022 року у розмірі станом на 30.04.2022 року 243 420,32 грн. Додатком до претензії є інформація про стан розрахунків. Претензію відповідач отримав 21.06.2022 року.

24.06.2022 року відповідач направив на адресу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради лист вих. № 146/1, в якому просить надати детальний розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку. Відповідач незгодний із Департаменту щодо заборгованості у розмірі 243 420,32 грн.

Судом досліджено надані відповідачем до відзиву докази оплати орендної плати, а саме:

-платіжне доручення № 4552 від 30.06.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за травень 2020 року;

-платіжне доручення № 6569 від 27.07.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за червень 2020 року;

-платіжне доручення № 6680 від 31.08.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за липень 2020 року;

-платіжне доручення № 6741 від 29.09.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за серпень 2020 року;

-платіжне доручення № 4552 від 30.06.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за травень 2020 року;

-платіжне доручення № 6806 від 29.10.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за вересень 2020 року;

-платіжне доручення № 141 від 26.11.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за жовтень 2020 року;

-платіжне доручення № 207 від 28.12.2020 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за листопад 2020 року;

-платіжне доручення № 26 від 27.01.2021 року на суму 4 224,44 грн з призначенням платежу за грудень 2020 року;

-платіжне доручення № 73 від 24.02.2021 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за січень 2021 року;

-платіжне доручення № 124 від 25.03.2021 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за лютий 2021 року;

-платіжне доручення № 178 від 29.04.2021 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за березень 2021 року;

-платіжне доручення № 220 від 27.05.2021 року на суму 4 224,40 грн з призначенням платежу за квітень 2021 року;

-платіжне доручення № 353 від 28.08.2021 року на суму 12 041,90 грн з призначенням платежу за липень 2021 року;

-платіжне доручення № 406 від 30.09.2021 року на суму 12 041,90 грн з призначенням платежу за серпень 2021 року;

-платіжне доручення № 443 від 26.10.2021 року на суму 12 041,90 грн з призначенням платежу за вересень 2021 року;

-платіжне доручення № 506 від 26.11.2021 року на суму 12 041,90 грн з призначенням платежу за жовтень 2021 року;

-платіжне доручення № 538 від 15.12.2021 року на суму 12 041,90 грн з призначенням платежу за листопад 2021 року;

-платіжне доручення № 615 від 28.01.2022 року на суму 12 041,90 грн з призначенням платежу за грудень 2021 року;

-платіжне доручення № 725 від 20.05.2022 року на суму 26 492,18 грн;

-платіжне доручення № 772 від 30.06.2022 року на суму 13 246,09 грн;

-платіжне доручення № 775 від 04.07.2022 року на суму 26 492,18 грн;

-платіжне доручення № 805 від 25.07.2022 року на суму 13 246,09 грн;

-платіжне доручення № 848 від 29.08.2022 року на суму 13 246,09 грн;

-платіжне доручення № 879 від 28.09.2022 року на суму 13 246,09 грн;

-платіжне доручення № 921 від 21.10.2022 року на суму 13 246,09 грн;

-платіжне доручення № 960 від 24.11.2022 року на суму 13 246,09 грн;

-платіжна інструкція № 997 від 21.12.2022 року на суму 13 246,09 грн.

Матеріали справи містять звітну податкову декларацію з плати за землю відповідача за 2019, 2020, 2021, 2022 роки та уточнюючу податку декларацію з плати за землю відповідача за 2020 рік від 29.04.2020 року та від 29.07.2020 року.

Господарський суд зазначає, що надані відповідачем докази оплати орендної плати належно відображені у розрахунку заборгованості, здійсненому позивачем. Разом із тим, відповідно до вказаного розрахунку заборгованості з урахуванням індексації вбачається, що за період з 01.09.2019 року по 31.08.2022 року заборгованість відповідача становить 164 594,55 грн, з урахуванням індексації 188 040,53 грн. Тобто інфляція становить 23 445,98 грн /188 040,53 грн - 164 594,55 грн/. Внаслідок несвоєчасної оплати позивач нарахував 3 % річних у розмірі 7 034,09 грн.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а саме орендної плати за земельну ділянку площею 0,0386 гектарів за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5-а, кадастровий номер 5110137500:11:001:0007, у розмірі 195 074,62 грн, з яких: 164 594,55 грн орендна плата;23 445,98 грн інфляційні витрати; 7 034,09 грн 3 % річних.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є, серед інших, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 та п. а ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції

У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В свою чергу згідно з п. а та в ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 Земельного Кодексу України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За вимогами ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

У відповідності до ст. 8 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 3 ст. 792 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 1 та 9 ст. 93 Земельного кодексу України).

Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі).

При цьому, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

В даному випадку з матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що між позивачем та відповідачем існують тривалі правовідносини у сфері оренди землі.

Так, 10.03.2009 року між Одеською міською радою /орендодавець/ та ТОВ НВП СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ /орендар/ укладено договір оренди земельної ділянки площею 386 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 5-а, кадастровий номер 5110137500:11:001:0007. Сторони домовилися, що орендна плата за земельну ділянку, площею 386 кв.м, розрахована у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 25 230,99 грн. на рік з урахуванням індексації за 2007-2008 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі /п. 4.1 договору/.

При цьому, розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки.

Тобто, у даному випадку, у договорі оренди сторони домовились, що саме Одеська міська рада, м. Одеса, як орендодавець, може збільшувати орендну плату за спірним договором.

Також, як вбачається зі змісту п. 4.4 договору оренди, умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування Грошової оцінки земель м. Одеси, яка затверджується рішенням Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

Статтею 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов`язань.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з пп. 14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із ч. 5 ст. 5 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частинами 1, 2 ст. 20 Закону визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація; дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону № 1378-IV. Згідно із ч. 1 цієї статті технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; протягом місяця з дня надходження технічної документації відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Відповідно до ч. 3 цієї статті витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Частиною 4 вказаної статті врегульовано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 року №6761-V1 Про проведення нормативної грошової оцінки земель міста Одеси вирішено провести нормативну грошову оцінку земель міста Одеси.

29.06.2016 року рішенням Одеської міської ради №756-VІІ Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016 року; встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в даному рішенні, застосовується з 01.01.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1798 від 03.11.2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки 5110137500:11:001:0007 становить 2 408 379,39 грн. У примітках до цього Витягу зазначено, що грошова оцінка земельної ділянки підлягає коригуванню після внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо коду та назви цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2020 року № 548, зареєстрованого Мінюстом України 01.11.2020 року за № 1011/18306.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року № 162 «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» у примітках до додатку 1 до Порядку № 489, цифри « 2,0» коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) замінено цифрами « 3,0».

Господарський суд зазначає, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднює відповідний орган місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період) (п. 271.2 Податкового кодексу України). В іншому разі норми відповідних рішень застосовують не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас ч. 5 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні визначає, що акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону).

Отже, рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яке є оприлюдненим, є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території з урахуванням строків, визначених цим рішенням.

Як встановлено судом вище, згідно п. 9.4.2 договору орендар зобов`язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податку декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

З огляду на вказане, та на умови п. 9.4.2 договору оренди, орендар повинен був зобов`язаний самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, та, відповідно сплачувати обчислену орендну плату з урахуванням індексації орендарю.

Таким чином, зважаючи на вказане, господарський суд зазначає, що сторони, укладаючи договір оренди землі, в добровільному порядку дійшли згоди в тому, що розмір орендної плати може змінюватися лише за ініціативою Одеської міської ради, м. Одеса. Тобто ініціативи орендодавця, чи то взаємної згоди сторін на зміну розміру орендної плати, спірний договір не передбачає, як і не передбачає умов щодо повідомлення відповідача про зміну умов договору в частині оплати орендної плати, а також укладання додаткових угод в цій частині, оскільки за вимогами договору оренди розмір орендної плати може збільшуватися Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством.

Тобто, у даному випадку, зміна розміру орендної плати відбувається без укладення відповідних додаткових угод до спірного договору оренди землі, про що свідчить усталена судова практика, зокрема правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 27.09.2022 року у справі № 916/1738/21, від 16.11.2021 року у справі №916/3312/20 тощо.

З огляду на вказане, господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності належного повідомлення позивачем відповідача про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як підстави для нарахування суми орендних платежів, оскільки саме відповідач мав в період з 2017 по 2022 роки цікавитися таким розміром у зв`язку із наявністю у нього обов`язку щодо самостійного розрахунку орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, якою він користується.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що, відповідач був обізнаним про те, що розмір грошової оцінки та орендної плати за користування орендованою ним земельною ділянкою за вищезгаданим договором не є сталим показником і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації, зміною нормативної грошової оцінки земель міста та внаслідок внесення змін на підставі вимог діючого законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України нормативно-грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації на індекс інфляції, що публікується Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За приписами п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до листа Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2018 рік-1,0; 2019 рік-1,0; 2020 рік-1,0. 2021 рік.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель земельних ділянок за 2021 рік становить: - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Судом перевірено розрахунок орендної плати, здійснений позивачем та встановлено його вірність. Так, орендна плата розрахована у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 144 502,76 грн відповідно до п. 4.3 договору. В 2020 та 2021 роках орендна плата становить 144 502,76 грн та в 2022 році становить 158 953,04 грн /13 246,09 грн щомісячно/.

Судом встановлено та відповідачем не надано доказів на спростування вказаних обставин, що за договором оренди від 10.03.2009 року у відповідача за період з 01.09.2019 року по 30.09.2022 року наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 164 594,55 грн, а з урахуванням індексації 188 040,53 грн. Тобто інфляція становить 23 445,98 грн.

При цьому суд враховує пояснення представника позивача та третьої особи, що грошова оцінка земельної ділянки підлягає коригуванню після внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо коду та назви цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2020 року № 548, зареєстрованого Мінюстом України 01.11.2020 року за № 1011/18306, про що зазначено безпосереднь у витязі. Позивач та третя особа повідомили, що після здійснення відповідного коригування зміниться нормативна грошова оцінка та, відповідно, розмір орендної плати.

В ході розгляду справи відповідач повідомив про свій намір звернутися Держгеокадастру щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо коду та назви цільового призначення земельної ділянки та здійснення після цього коригування грошової оцінки земельної ділянки.

Разом із тим, станом на день ухвалення рішення до суду не надано жодних доказів щодо вказаних обставин.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати орендної плати, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано 3 % річних у розмірі 7 034,09 грн

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних, та встановлено його вірність, у зв`язку із чим, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 7 034,09 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Одеської міської ради підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені. При цьому суд зазначає, що заперечення відповідача спростовуються встановленими обставинами справи та дослідженими доказами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 926,12 грн, що вбачається із платіжного доручення № 744 від 05.12.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Одеської міської ради у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Одеської міської ради задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Системи управління /ЄДРПОУ 31728376, адреса 65023, м. Одеса, вул. Садова, 5-а/ на користь Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, e-mail: legal_department@omr.gov.ua/ заборгованість за договором оренди земельної ділянки від 10.03.2009 року у розмірі 195 074,62 грн /сто дев`яносто п`ять тисяч сімдесят чотири гривні 62 копійки/, з яких: 164 594,55 грн орендна плата; 23 445,98 грн інфляційні витрати; 7 034,09 грн 3 % річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Системи управління /ЄДРПОУ 31728376, адреса 65023, м. Одеса, вул. Садова, 5-а/ на користь Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, e-mail: legal_department@omr.gov.ua/ судовий збір у розмірі 2 926,12 грн /дві тисячі дев`ятсот двадцять шість гривень 12 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено 05 червня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко