Рішення

від 01.06.2023 по справі 916/878/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/878/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Богомолова В.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 916/878/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД

про стягнення 141 250 грн.

за участю представників:

від позивача: Руденко І.С. ордер серія СА №1053207 від 11.05.2023;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД 30 000 грн. основного боргу, 91 250 грн. пені, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №26/05/21-3 про надання послуг від 26.05.2021 щодо надання послуг у встановлений договором строк, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про повернення на користь останнього авансового платежу у розмірі 30 000 грн. та пені в розмірі 91250 грн., яка нарахована відповідачу на підставі умов п.8.2. договору. В обґрунтування обраного способу захисту порушених прав та інтересів позивач посилається на вимоги ст. 693 ЦК України, як аналогію закону, оскільки положеннями ЦК України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ залишено без руху та останньому встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

14.03.2023 за вх.№8026/23 господарським судом одержано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи про судове засідання та судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 20.04.2023 о 14:20.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 20.04.2023, за відсутністю сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 11.05.2023р. о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

08.05.2023 за вх.№15121/23 господарським судом одержано додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що підставами для оплати послуг відповідача є настання строків, що передбачені п. 4.4.1 Договору про надання послуг №26/05/21-3 від 26.05.2021, а також підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг (п. 4.5. Договору). Позивач, на чотирнадцятий день з моменту укладання Договору, здійснив оплату у розмірі 60% від суми Договору, що становить 30 000 грн. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №3943 від 09.06.2021. Однак станом на день подання позовної заяви та цих додаткових пояснень відповідачем не надано відповідних послуг позивачу за Договором. Зважаючи на це позивач обрав спосіб захисту який полягає у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД - 30 000 грн. основного боргу, 91 250 грн. пені та витрат зі сплати судового збору. Разом з тим, у письмових поясненнях позивач в обґрунтування обраного способу захисту порушених прав та інтересів посилається на вимоги ст. 906 ЦК України та 224 ГК України.

Окрім того, у письмових поясненнях позивач посилається на те, що адвокатом позивача Руденко І.С. направлено запит до Державного агентства водних ресурсів України та Державного агентства водних ресурсів України в Одеській області з метою з`ясування, а саме: чи видавалися ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ дозволи на спеціальне водокористування з 26.05.2021 по 25.04.2023; чи зверталося ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД в інтересах ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ з 26.05.2021 по 25.04.2023, із заявою та пакетом документів на отримання дозволу на спеціальне водокористування. У відповідь на адвокатський запит Сектор у Херсонській області та м. Севастополі Держводагенства листом №152/ХС/21-23 від 28.04.2023 повідомлено, що ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ та ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД в інтересах ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ у період з 26.05.2021 по 25.04.2023 із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування та території Одеської області не зверталися. Аналогічну відповідь надало також Державне агентство водних ресурсів України листом №2176/5/5/11-23 від 28.04.2023.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 11.05.2023, за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою долучено до справи додаткові пояснення позивача за вх.№15121/23 від 08.05.2023 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 01.06.2023р. о 10:40, із викликом учасників справи у судове засідання.

19.05.2023 за вх.№16654/23 господарським судом одержано клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судовому засіданні 01.06.2023, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, кою задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документів за вх.№16654/23 від 19.05.2023. Також у судовому засіданні 01.06.2023 судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач у судові засідання не з`явився та про причини нез`явлення суд не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Ухвали суду, які направлені відповідачу на адресу що зазначена позові (65085, м. Одеса, пров. Східний 2, буд. 3) та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.04.2023 (87555, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Жемайте, буд., 1), повернуті до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.п. 4, 5 п ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України

Обставини справи встановлені судом.

26.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД (Виконавець) укладено договір №26/05/21-3 про надання послуг, згідно з яким Виконавець зобов`язується надати Замовникові послуги спрямовані на отримання ТОВ «ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ» дозволу на спеціальне водокористування (далі - Дозвіл), а саме: оформлення технічної документації на спеціальне водокористування та подальший супровід документації для/та отримання Дозволу (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, що визначених даним Договором.

У п. 1.2. договору встановлено, що кінцевою метою надання послуг по договору вважається отримання Замовником оригіналу Дозволу від територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політку у сфері розвитку водного господарства. Послуга є наданою з моменту отримання Замовником оригіналу Дозволу та підписання акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.4. договору для надання послуг за цим Договором, Замовник зобов`язаний надати Виконавцю всю необхідну інформацію, технічну та іншу документацію. Виконавець самостійно визначає коло інформації та документації, яка потрібна йому для надання послуг за цим Договором, відповідно до норм і стандартів діючого законодавства України, і направляє відповідний запит Замовнику.

Згідно з п. 3.2. договору сторони погодили, що Виконавець зобов`язаний надати Замовнику послуги протягом 60 календарних днів з дня зарахування на банківський рахунок Виконавця коштів, що визначено в п. 4.4.1. цього Договору.

Відповідно до п. 4.3.договору загальна сума Договору та відповідно, загальна вартість послуг за цим Договором становить 50000 грн., у тому числі ПДВ 20% 8333,33 грн.

У п. 4.4. договору Сторони домовилися про наступний порядок оплати послуг Виконавця за цим Договором:

Протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати отримання від Виконавця рахунку Замовник сплачує Виконавцеві 60 % від суми, що визначена в п. 4.3. цього Договору (пп. 4.4.1. п. 4.4. договору);

Остаточний розрахунок у розмірі 40 % від суми, що визначена в п. 4.3. цього Договору, Замовник сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі наданих послуг (пп. 4.4.2. п. 4.4. договору).

Згідно з п. 4.5. договору підставами для оплати послуг Виконавця є настання строків, що передбачені п. 4.4.1 цього Договору, а також підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.6. договору Виконавець зобов`язаний зареєструвати податкові накладні (які повинні містити в собі всі обов`язкові реквізити, встановлені законодавством) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в передбачені чинним законодавством України строки.

У п.5.1. договору Сторони домовилися, що фактичне надання послуг за цим Договором підтверджується відповідними Актами прийому-передачі наданих послуг, які повинні відповідати вимогам, які ставляться законодавством про бухгалтерський облік до первинних документів та містять детальний опис послуг, що надавалися за цим Договором.

У п. 5.2. договору Сторони домовилися, що Акт приймання-передачі наданих послуг повинен бути підписаний Сторонами (за умови відсутності у Замовника зауважень до обсягу та якості наданих послуг) протягом 5 (п`яти) робочих днів після надання Виконавцем оригіналу Дозволу.

Відповідно до п. 5.3 договору після закінчення надання послуг Виконавець протягом 5 (п`яти) робочих днів готує та передає на погодження Замовнику два примірники Акту прийому-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів розглянути та підписати вказаний Акт або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання, Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів передає один примірник підписаного акту Виконавцеві. У випадку наявності у Замовника зауважень до наданих послуг та/або акту приймання-передачі наданих послуг, такі недоліки усуваються Виконавцем протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень під Замовника. Після усунення недоліків погодження акту відбувається у порядку, встановленому цим пунктом Договору.

За невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть цивільно-правову (майнову) відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 8.1. договору).

Згідно з п. 8.3. договору у разі порушення Виконавцем строків та умов надання послуг, що передбачені цим Договором, Замовник має право вимагати від Виконавця сплати пені в розмірі 0,5 % від суми вартості послуг за кожен день прострочення надання послуг.

Відповідно до п. 10.1. договору цей Договір набуває чинності з дати його укладення (підписання), що вказана на першій сторінці в преамбулі цього Договору, та діє до повного і належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, крім випадків, коли цей Договір буде припинено або розірвано відповідно до п. 10.2. цього Договору.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату у розмірі 60 % від суми договору у розмірі 30 000 грн., про що свідчить платіжне доручення №3945 від 09.06.2021.

Також, позивачем надано зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №10 від 09.06.2021.

10.02.2023 позивач направив відповідачу претензію вих.№21 від 01.02.2023, в якій вимагав виконати весь комплекс робіт з відновлення існуючих водозабірних свердловини № 1 та свердловини № 2 та установки насосів на кожну свердловину для господарсько-побутового та виробничого водопостачання на об`єкті Замовника в строк 10 (десять) календарних днів з моменту отримання цієї претензії, та надати послуги з оформлення технічної документації на спеціальне водокористування та подальший супровід документації для/та отримання Дозволу в строк 30 (тридцять) календарних днів з моменту отримання цієї претензії. У випадку не виконання вимог цієї претензії або залишення її без відповіді, позивач буде змушений звернутися до Господарського суду із позовною заявою.

Відповідач послуги спрямовані на отримання позивачем дозволу на спеціальне водокористування не надав, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача попередньої оплати та пені у розмірі 91 250 грн.

Окрім того, позивачем надано до суду:

адвокатські запити Руденко І.С. від 25.04.2023 до Державного Агентства водних ресурсів України та Державного агентства водних ресурсів України в Одеській області, в яких викладено прохання: надати інформацію та її документальне підтвердження чи видавалися ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ дозволи на спеціальне водокористування з 26.05.2021 по 25.04.2023; чи зверталося ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД в інтересах ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ з 26.05.2021 по 25.04.2023, із заявою та пакетом документів на отримання дозволу на спеціальне водокористування та надати належним чином завірені копії поданих документів;

лист Державного Агентства водних ресурсів України за №2176/5/5/11/23 від 28.04.2023 на адвокатський запит від 25.04.2023, яким повідомлено, що станом на 28.04.2023 дозволи на спеціальне водокористування ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ та ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД Держагенством та його територіальними органами не видавалися;

лист Державного Агентства водних ресурсів України за №2152/ХС/21 від 28.04.2023 на адвокатський запит від 25.04.2023, яким повідомлено, що за наявною у Секторі у Херсонської області та м. Севастополі Держводагенства інформацією ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ та ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД в інтересах ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ у період з 26.05.2021 по 25.04.2023 із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування та території Одеської області не зверталися.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом на виконання умов договору №26/05/21-3 про надання послуг від 26.05.2021 позивач 09.06.2021 сплатив відповідачу 60 % від загальної суми договору 30 000 грн., про свідчить платіжне доручення №3945 від 09.06.2021. В свою чергу відповідач на виконання умов договору №26/05/21-3 про надання послуг від 26.05.2021 зобов`язався надати позивачу послуги протягом 60 календарних днів з дня зарахування на банківський рахунок коштів, тобто до 09.08.2021.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Вимогами ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, відповідачем не надано позивачу послуги, як у встановлений договором строк, так і в подальшому.

Більш того, згідно з наявними у справі листами Державного Агентства водних ресурсів України за №2176/5/5/11/23 від 28.04.2023 та Державного Агентства водних ресурсів України за №2152/ХС/21 від 28.04.2023, які надані на адвокатський запит адвоката Руденко І.С. від 25.04.2023, станом на 28.04.2023 дозволи на спеціальне водокористування ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ та ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД Держагенством та його територіальними органами не видавалися, а також ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ та ТОВ ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД в інтересах ТОВ ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ у період з 26.05.2021 по 25.04.2023 із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування та території Одеської області не зверталися.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяву та в письмових поясненнях за вх.№15121/23 від 08.05.2023 позивач послався на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. ч.2 ст. 693 ЦК України, посилаючись при цьому на те, що положеннями ЦК України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, а тому необхідним є застосування аналогії закону. Також позивач у письмових поясненнях за вх.№15121/23 від 08.05.2023 посилається на ст. 906 ЦК України та 224 ГК України.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Господарський суд при постановленні судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами на які посилаються сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Тому, Господарський суд, керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин, у зв`язку з чим зазначає, що за змістом наведених позивачем доводів, відповідальність відповідача за невиконання договору про надання послуг регулюється главою 63 ЦК України.

Так, згідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання умов договору позивач здійснив оплату у розмірі 60 % від суми договору у розмірі 30 000 грн., про що свідчить платіжне доручення №3945 від 09.06.2021. Проте, відповідач не виконав своє зобов`язання як щодо надання відповідачу послуг, а також і не повернув позивачу 30 000 грн., які відповідач оплатив на виконання умов 4.4. договору.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); збитки, завдані такою поведінкою; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вину особи, внаслідок протиправної поведінки якої було заподіяно збитки.

В даному випадку протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні ним своїх зобов`язань щодо надання позивачу послуг, як у встановлений договором строк, так і в подальшому, що спричинило позивачу збитки у розмірі 30 000 грн., які є частковою оплатою послуг, не наданих відповідачем, як у встановлений договором строк, так і в подальшому. Вина відповідача у спричиненні позивачу відповідних збитків не спростована останнім, як то передбачено вимогами ч.2 ст.614 ЦК України.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині відшкодування збитків у розмірі 30 000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч.2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.3. договору у разі порушення Виконавцем строків та умов надання послуг, що передбачені цим Договором, Замовник має право вимагати від Виконавця сплати пені в розмірі 0,5 % від суми вартості послуг за кожен день прострочення надання послуг.

Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 91 250 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Разом з тим, господарський суд враховує норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Також суд акцентує увагу на тому, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Водночас, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі аналізу поданих доказів та їх об`єктивної оцінки, господарський суд враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, а також враховуючи, що загальна сума стягнення відповідача збитків становить 30 000 грн., а розмір нарахованої відповідачу пені становить 91 250 грн., господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 27 375 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків надання послуг, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ та стягнення з відповідача на користь позивача 30 000 грн. збитків та пені у розмірі 27 375 грн.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги викладене та підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД про стягнення 141 250 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД МАРКЕТ ЛТД (87555, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, вул. Жемайте, буд.1, код ЄДРПОУ 43998365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ІСТ КОМПАНІ (84200, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Козацька, буд. 68, код ЄДРПОУ 41275867) 30 000 грн. (тридцять тисяч) збитків та 27 375 (двадцять сім тисяч триста сімдесят п`ять) грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 06 червня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець