Рішення

від 07.06.2023 по справі 920/343/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2023м. СумиСправа № 920/343/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/343/23

за позовом: Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Торгсервіс (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, код ЄДРПОУ 30033501)

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 25 322, 58 грн,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути борг у розмірі 25 322, 58 грн, в тому числі: 6 316,80 грн основного боргу, 2468,15 грн пеня, 176,23 грн 3 % річних, 1579,20 грн - 25% штрафу, 10 720,94 - 0,5% штрафу, 1 377,26 інфляційних нарахувань, нарахованих відповідно до договору № 241 від 03.02.2022, а також просить стягнути 2 684 грн судового збору.

Ухвалою суду від 07.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/343/23, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 42700, Сумська область, Охтирський район, с. Поділ, вул. 1 Травня, буд. 8, проте повернулася до суду з відміткою органу зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.04.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників справи про розгляд вказаної справи Господарським судом Сумської області.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, проте відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

03.02.2022 року між Виробничо-комерційним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Торгсервіс та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 241, відповідно до умов якого позивач зобов`язується передавати у власність відповідача (поставляти) товар у строки та на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобов`язується в термін та на умовах, передбачених цим договором, приймати такий товар, оплачувати його вартість, повертати тару (п. 1. договору).

Згідно з п. 1.1. договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначається у товарно-транспортних накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару і є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2. договору вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, вказаному в накладній, із врахуванням транспортних послуг та послуг пов`язаних з оформленням документів.

Постачальник зобов`язується поставити покупцю товар згідно з умовами, що передбачені у договорі та додатках до нього. Поставка здійснюється окремими партіями, кількість та дата поставки визначаються відповідно до попередніх домовленостей сторін. Товар доставляється централізовано або транспортом покупця (самовивіз). Централізована доставка продукції проводиться відповідно до узгодженого графіку або прийнятого замовлення, автомобільним транспортом постачальника, за його рахунок (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 2.5. договору).

За умовами п. 4.1. договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок постачальника, шляхом внесення готівки в касу постачальника.

Відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому разі до наступної поставки товару (п.4.2. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач отримав та прийняв поставлений товар без жодних зауважень до кількості та якості, однак своєчасно не розрахувався за нього, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість.

На підтвердження факту поставки товару позивачем надано видаткові накладні, а саме:

№ PH SU-0003748 від 11.02.2022 року на суму 1759,20 грн,

№ PH SU-0003749 від 11.02.2022 року на суму 1759,20 грн,

№ PH SU-0003688 від 11.02.2022 року на суму 1577,30 грн,

№ PH SU-0003689 від 11.02.2022 року на суму 1221,10 грн, всього на загальну суму 6 316 грн 80 коп.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію № 001/10 від 03.01.2023 про сплату боргу, проте відповіді на претензію від відповідача не отримано позивачем, грошові кошти не перераховано.

Станом на 27.03.2023 (дата складення позову) сума боргу відповідача перед позивачем складає 6 316 грн 80 коп., а також нараховані відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару господарські санкції, зокрема:

2 468,15 грн пені (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 6.1 договору); за період з 11.02.2022 по 27.03.2023),

176,23 грн - 3% річних (за період з 11.02.2022 по 27.03.2023),

1 579,20 грн штрафу (у розмірі 25% від неперерахованої суми за порушення терміну розрахунків за отриману продукцію (п. 6.4 договору)),

1 377,26 грн інфляційних нарахувань (за період з 11.02.2022 по 27.03.2023),

10 720,94 грн - процентів за користування чужими коштами (у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно оплаченого товару (п. 2 ст. 536, п. 3 ст. 692 ЦК України, п. 6.5 договору)).

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту поставки товару позивачем надані видаткові накладні, а саме № PH SU-0003748 від 11.02.2022 року, №PH SU-0003749 від 11.02.2022 року, № PH SU-0003688 від 11.02.2022 року, № PH SU-0003689 від 11.02.2022 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4. вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5. Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до пункту 2.15. Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Надані позивачем видаткові накладні № PH SU-0003748 від 11.02.2022 року на суму 1759,20 грн та № PH SU-0003688 від 11.02.2022 року на суму 1577,30 грн зазначеним вимогам не відповідають.

Так, у видаткових накладних не вказаний отримувач товару (ФОП ОСОБА_1 ), відсутній її підпис щодо отримання товару, лише у довільному (іншому) місці написано прізвище ОСОБА_2 . Укладений між сторонами договір № 241 від 03.02.2022 не містить вказівки про можливість отримання товару працівником (представником) із прізвищем ОСОБА_2 . Пунктами 2.5, 2.6 договору визначено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними; при поставці товару центрозавозом покупець повинен зробити відмітки в видатковій накладній про дату, час прибуття і відбуття автомашини, ПІБ і підпис особи, що здійснює приймання та завірити печаткою.

Також, згідно видаткових накладних №PH SU-0003689 від 11.02.2022 року на суму 1221,10 грн та № PH SU-0003749 від 11.02.2022 року на суму 1759,20 грн, у графі отримав(ла) написано прізвище ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст. ст. 77 - 79 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд не приймає надані позивачем на підтвердження своїх вимог документи (видаткові накладні від 11.02.2022) як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх оформлення, не містять необхідних даних, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка отримала товар та визначити обсяг її повноважень діяти від імені відповідача.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 27.08.2018 року у справі №916/43/18 "суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що Позивачем не підтверджено належними доказами передачу ним у власність Відповідача металопластикових конструкцій у кількості 307 кв.м на загальну суму 427 008 грн., оскільки видаткова накладна від 19.05.2016№31 не відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не містить усіх обов`язкових реквізитів, з її змісту неможливо ідентифікувати особу, що отримала вказаний товар. Зокрема, неможливо встановити, хто саме отримав металопластикові конструкції (уповноважені особи), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, і правильність їх оформлення, дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №910/6216/17.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є безпідставними, не підтвердженими належними доказами і такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Торгсервіс до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25 322, 58 грн відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 07.06.2023.

СуддяО.Ю. Соп`яненко