Постанова

від 07.06.2023 по справі 826/4919/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

справа №826/4919/18

адміністративне провадження № К/9901/32425/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзеров А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Колективного підприємства «Будова» (далі - КП «Будова») на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Марина П.П. (головуючий), суддів: Аракелян М.М., Бжассо Н.В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Стас Л.В., (головуючий), суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. за позовом Державної авіаційної служби України (далі - Державіаслужба України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітранс» (далі - ТОВ «Навітранс»), КП «Будова», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Одеса», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «ТАУ» (далі - ПП «ТАУ»), про зобов`язання виконати рішення, визнання протиправною бездіяльності, протиправними дії та скасування рішень, зобов`язання знести самочинне будівництво, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Державіаслужба України звернулась з позовом, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила:

зобов`язати ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №№88, 90, відповідно;

визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою України та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на будівельні роботи від 01.12.2016 ІV 115163362281 та скасувати його;

визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.03, 30.09., 02.11.2016 №№22, 169, 198, відповідно та скасувати їх, по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а;

зобов`язати ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, та привести ділянку в попередній стан.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14-15.12.2017 комісією, разом із відповідальними працівниками КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та СБУ, здійснено позапланову інспекційну перевірку приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». На момент перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса виявлено, зокрема, об`єкт будівництва, що не погоджений з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою України, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а. Зазначений об`єкт будівництва знаходиться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому «Одеса». Відповідно до пункту 147 розділу XI Положення, Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфрастуктури України від 30.11.2012 №721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за №2147/22459, Державіаслужбою України не здійснювалось погодження вибору майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, не надавався висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. Отже, відповідачами видано документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а без дотримання вимог щодо використання приаеродромної території, що свідчить про очевидні ознаки протиправності таких рішень. Оскаржувані рішення, на переконання позивача, видані без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, що свідчить про очевидні ознаки бездіяльності щодо погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а. Таким чином, слід зазначити, що містобудівна документація, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, дозволи на будівельні роботи видані з порушенням норм Повітряного кодексу України (далі - ПК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, Положення та інших нормативно - правових актів.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020, позов задовольнив частково.

Зобов`язав ТОВ «Навітранс» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №88.

Зобов`язав КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №90.

Визнав протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою України та зобов`язав вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

2.1. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки відповідачами погодження будівництва об`єкта на земельній ділянці з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою України не здійснено, позивачем правомірно прийняті рішення від 13.02.2018 №88, №90 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 ПК України) на приаеродромній території. ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» не виконано вимог позивача про припинення будівництва на приаеродромній території, останні не звернулися у встановлений вказаними рішеннями строк до Державіаслужби України щодо погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а. Доказів на спростування зазначеного представниками відповідачів до суду не надано. Тому, суди вважали обґрунтованими посилання позивача на створення оскаржуваними діями потенційної небезпеки у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо зобов`язання ТОВ «Навітранс» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №88 та зобов`язання КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України 13.02.2018 №90 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, при видачі містобудівних умов і обмежень від 11.03.2016 №22, від 30.09.2016 №169, від 02.11.2016 №198 щодо забудови земельної ділянки за зазначеною адресою, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради не було враховано наявність планувальних обмежень, а саме, що відповідна земельна ділянка знаходиться у межах приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». Згідно наявних в матеріалах справи документів, вказана територія входить до зони радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому, і на неї поширюються загальні обмеження ведення господарської діяльності, запровадженні для приаеродромних територій.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дозвіл ДАБІ України №115163362281 від 01.12.2016 виданий замовнику ПП «ТАУ», генеральному підряднику КП «Будова» на будівництво розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, а тому вимоги визнати протиправними дії ДАБІ України щодо видачі дозволу на будівельні роботи від 01.12.2016 №115163362281 та скасування зазначеного дозволу є передчасними та безпідставними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню. Крім того, будівництво за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а завершено, Держархбудінспекцією України видано сертифікат серії ІУ №163191160743, тому містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. Будь-яких вимог щодо проведення відповідної перебудови, шляхом зменшення поверховості будинків, позивачем до відповідачів не висувалося, відомості про неможливість здійснення перебудови матеріали справи не містять, тому позовні вимоги знести самочинне будівництво та привести ділянку в попередній стан, є необґрунтованими.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1. Державіаслужбою України відповідно до статті 5 ПК України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520 (далі - Положення №520), пункту 7 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.10.2005 №796 прийнято наказ від 02.11.2017 №833 «Про проведення позапланових інспекційних перевірок», яким доручено створити комісію та у листопаді-грудні 2017 провести позапланові інспекційні перевірки приаеродромних територій ДП «Міжнародний аеропорт «Львів імені Данила Галицького» (м. Львів), КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» (м. Одеса), аеродрому «Харків (Основа)» (м. Харків) та КП «Міжнародний аеропорт «Запоріжжя» (м. Запоріжжя) відповідно до програми, що додається, з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об`єктів на приаеродромних територіях з залученням відповідальних представників підприємств.

3.2. На підставі зазначеного наказу Державіаслужби України з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об`єктів на приаеродромній території 14-15.12.2017 проведено позапланову інспекційну перевірку приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» (м. Одеса) за результатом якої 15.12.2017 складено акт.

Відповідно до акта позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому «Одеса» КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 15.12.2017 на момент перевірки вказаної території були виявлені об`єкти будівництва, що не погоджені з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою України, зокрема за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, які виконуються ТОВ «Навітранс» та КП «Будова».

В акті перевірки також вказано, що об`єкти будівництва, у тому числі і об`єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, знаходяться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому «Одеса» КП «Міжнародний аеропорт Одеса», проте, Державіаслужбою України не здійснювалось погодження вибору майданчика для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, не надавався висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

У висновках акта перевірки зазначено, що КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» необхідно посилити контроль за станом приаеродромної території, проводити щоквартально обстеження, за результатами яких складати відповідні акти обстеження приаеродоромної території. У випадку виявлення непогоджених з експлуатантом аеродрому об`єктів будівництва та/або діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 ПК України невідкладно інформувати Державіаслужбу України.

Ураховуючи те, що непогоджене будівництво впливає на безпеку польотів, безпеку цивільної авіації, тим самим може створити загрозу життю членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а в подальшому, введення в експлуатацію таких об`єктів самочинного будівництва можуть створити загрозу життю та здоров`ю осіб, які в них проживатимуть або перебуватимуть поряд з ними чи у них, а також, може привести до обмеження роботи аеродрому та закриття курсу для виконання польотів, рекомендувати Голові Державіаслужби України винести рішення про припинення будівництва за вищевказаними адресами.

3.3. 13.02.2018 на підставі акта перевірки Державіаслужбою України прийнято рішення №88 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 ПК України) на приаеродромній території, яким зобов`язано КП «Будова» припинити будівництво з моменту винесення даного рішення за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а.

Також, 13.02.2018 Державіаслужбою України прийнято рішення №90 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 ПК України) на приаеродромній території, яким зобов`язано ТОВ «Навітранс» припинити будівництво з моменту винесення даного рішення за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а.

3.4. У вказаних рішеннях зазначено, що керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі слід звернутися в десятиденний термін до Державіаслужби України для погодження будівництва за вказаною адресою відповідно до Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України №721 від 30.11.2012. У разі невжиття відповідних заходів, Державіаслужба України у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об`єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням, приведення ділянки у первинний стан.

3.5. Рішення Державіаслужби України №88 та №90 від 13.02.2018 не виконанні.

3.6. Аеродром Одеса отримав сертифікат від Державіаслужби України №АП 15-01 на відповідність вимогам законодавства України про цивільну авіацію і придатний до експлуатації повітряних суден, дата введення в дію 01.08.2016, термін дії до 01.08.2019.

З сертифікату та додатку до нього вбачається, що аеропорт знаходиться на відстані 7,5 км на південний захід від центру м. Одеси, клас аеродрому «В», власником та експлуатантом аеродрому, відповідно до інформації, яка зазначена в сертифікаті, є КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» та у відповідності до «Правил сертифікації цивільних аеродромів України», затверджених наказом Державіаслужби України №796 від 25.10.2005, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.11.2005 за №1357/11637, цей аеродром за класом має приаеродромну територію в радіусі 50 км від контрольної точки.

3.7. 13.02.2014 на виконання приписів частини четвертої статті 69 ПК України КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», як експлуатантом аеродрому, направлено листи органам місцевого самоврядування, у тому числі і Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради (№19-125 від 13.02.2014), у яких зазначено, що розмір приаеродромної території КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» включає місцевість радіусом 50 км від контрольної точки аеродрому. Земельні ділянки Малиновсьвого, Київського, Суворовського та Приморського районів м. Одеси потрапляють до приаеродромної території аеродрому Одеса. У вказаному листі зауважено, що при наданні документів щодо будівельних/підготовчих робіт слід користуватись вимогами розділу ХІ «Положення про використання повітряного простору України» №401 від 29.03.2002 та наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 №721 в частині погодження з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» умов розташування, будівництва об`єктів на при аеродромній території, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

3.8. 11.03.2016 ПП «ТАУ» як замовнику Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №22, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, наміри забудови: розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом.

3.9 30.09.2016 ПП «ТАУ» як замовнику Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №169, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12-Б, наміри забудови: розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом, з розміщенням дизельної та трансформаторної підстанції для обслуговування житлового комплексу в межах земельної ділянки, які знаходяться в оренді та власності ПП «ТАУ», з благоустроєм прилеглої території (корегування).

3.10 02.11.2016 ПП «ТАУ» як замовнику Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №198, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12-Б, наміри забудови: розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом, з розміщенням дизельної та трансформаторної підстанції для обслуговування житлового комплексу в межах земельної ділянки, які знаходяться в оренді та власності ПП «ТАУ», з благоустроєм прилеглої території (корегування).

3.11 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради дій щодо погодження здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул.Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12-Б, з Державіаслужбою України не вчиняло. Тобто суди встановили, що при видачі містобудівних умов і обмежень №22 від 11.03.2016, №169 від 30.09.2016, №198 від 02.11.2016 щодо забудови земельної ділянки за зазначеною адресою Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради не було враховано наявність планувальних обмежень, а саме, що відповідна земельна ділянка знаходиться у межах приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса». Факт обізнаності Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради про необхідність погодження містобудівних умов і обмежень №22, №169, №198 також підтверджується направленням КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» листа Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради №19-125 від 13.02.2014, у якому повідомлено про необхідність при наданні документів щодо будівельних/підготовчих робіт користуватись вимогами розділу ХІ «Положення про використання повітряного простору України» №401 від 29.03.2002 та наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 №721 в частині погодження з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» умов розташування, будівництва об`єктів на при аеродромній території, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

3.12. 01.12.2016 ДАБІ України за №115163362281 видано замовнику ПП «ТАУ», генеральному підряднику КП «Будова» дозвіл на будівництво розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а.

3.13. На час розгляду справи судами, будівництво за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, завершено, Держархбудінспекцією видано сертифікат серії ІУ №163191160743.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Відповідач - КП «Будова» подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 в частині зобов`язання ТОВ "Навітранс" виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №88, зобов`язання КП "Будова" виконати рішення Державіаслужби України 13.02.2018 №90, визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою України та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва з мотивів неправильного застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга подається з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт З частини четвертої статті 328 КАС України).

Відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 в частині часткового задоволення позову Державіаслужби України, зобов`язання ТОВ "Навітранс" виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №88, зобов`язання КП "Будова" виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №90, визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою України та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 по справі №826/4919/18, і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог Державіаслужби України відмовити.

4.1. На переконання особи, яка подала касаційну скаргу під час вирішення цього судового спору суди попередніх інстанцій не застосували норми Закону України від 19 травня 2011 року №3392-VI "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №3392-VI), Закону №3038-VI, які підлягають застосуванню.

Під час ухвалення судових рішень, що оскаржуються, судами проігноровані норми вказаних законів, та не враховано відсутність в законах України обов`язку юридичних осіб, що здійснюють будівництво, отримувати погодження Державіаслужби України.

Отримання погодження Державіаслужби України вимагається Позивачем як дозвільний документ, про що неодноразово ним заявлено, та саме у зв`язку з відсутністю такого погодження він вимагає припинити будівництво.

Згідно з Законом України від 6 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-ІV) документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

У статті 1 Закону №3392-VI встановлено, що забороняється вимагати від суб`єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону. Зміни до Переліку вносяться одночасно (разом) з внесенням змін до законів України, що регулюють відносини у цій сфері. Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У додатку до Закону №3392-VI відсутній такий документ як погодження (висновок щодо погодження) Державіаслужби України.

4.2. КП «Будова» також уважає, що судами попередніх інстанцій порушено положення статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

При цьому вказує, що задовольняючи вимоги позивача до КП "Будова", судами не наведено жодної норми Закону, яка би встановлювала обов`язок юридичних осіб, що здійснюють будівництво на приаеродромній території, звертатись до Державіаслужби України за відповідним погодженням.

Суди посилаються лише на Положення про використання повітряного простору України, затверджене Постановою КМУ від 29.03.2002 №401 (далі - Положення №401) та Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, який затверджено Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 №721 (далі - Порядок №721).

Проте, норми зазначеного вище Порядку №721, Положення №401 суперечать правовим актам вищої юридичної сили, у цьому випадку Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки цими законами не передбачено необхідності одержання погодження Державіаслужби України для здійснення будівництва.

Жодною нормою Повітряного кодексу України також не встановлено для юридичних осіб, що здійснюють будівництво, обов`язку отримувати зазначене погодження Державіаслужби України.

На думку особи, яка подала касаційну скаргу, у цій справі суди попередніх інстанцій не застосували норми Закону №3392-VI, які містять пряму заборону на вимагання від суб`єктів господарської діяльності документів дозвільного характеру, які не передбачені в Переліку, затвердженому цим Законом, та не врахували відсутність саме в законах України обов`язку юридичних осіб, що здійснюють будівництво, отримувати погодження Державіаслужби України.

4.3. Доводом касаційної скарги є також те, що судом першої та апеляційної інстанції не враховано, що згідно з Порядком №721, на який посилається суд у своїй постанові, у Державіаслужби України відсутні повноваження на погодження місця розташування та висоти об`єктів, що вже збудовані та прийняті до експлуатації.

Зокрема, згідно з пунктом 3.4. Порядку №721, Державіаслужба України розглядає матеріали, проводить оцінку розміщення об`єктів, що проектуються з урахуванням Висновку експлуатанта, Висновку провайдера, та надає висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 4 до цього Порядку), або готує обґрунтовану відмову у наданні погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 5 до цього Порядку).

Крім того, зміст затвердженої форми висновку щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях також свідчить про те, що він видається саме щодо об`єктів, що проектуються. Форма висновку Державіаслужби України щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації передбачена в додатку 4 до Порядку №721 і в ньому Державіаслужби України зазначається наступна інформація: про строк початку та закінчення будівництва (реконструкції) повідомити письмово аеродром (вертодром, злітно-посадковий майданчик); після закінчення будівництва (реконструкції) надати експлуатанту аеродрому (вертодрому, злітно-посадкового майданчика) акт визначення фактичної висоти споруди з фактичними координатами в ІУО5-84.

У спірних відносинах об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, прийнятий в експлуатацію (що встановлено судами попередніх інстанції) та не є об`єктом, що проектується. Крім того, незважаючи на те, що судами встановлено, що будівництво за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а завершено, Держархбудінспекцією видано сертифікат серії IV №163191160743, суд зобов`язав КП "Будова" виконати рішення Позивача, що містять вимогу припинити будівництво, яке вже не здійснюється, оскільки є завершеним. Тобто, судом зобов`язано виконати рішення про припинення будівництва, яке неможливо виконати у зв`язку з тим, що будівництво не ведеться. Враховуючи зазначене, рішення Державіаслужби України не можуть бути виконаними.

4.4. КП «Будова» покликається також на те, що судами попередніх інстанцій не застосовано під час вирішення вказаного спору норми параграфа З глави 61 Цивільного кодексу України.

Судовими рішеннями, що оскаржуються, зобов`язано генерального підрядника будівництва - КП «Будова» виконати рішення Позивача, яке передбачає, зокрема, звернення до Позивача за погодженням. Враховуючи виконання КП "Будова" будівельних робіт відповідно до параграфа 3 глави 61 ЦК України, КП "Будова" як підрядник не має права визначати місце розташування та висоту об`єкту, оскільки об`єкт будується на виконання завдань замовника. Згідно з частиною третьою статті 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Отже, є безпідставним зобов`язання підрядника будівництва звертатись до Позивача за погодженням місця розташування та висоти об`єкту, до визначення яких підрядник будівництва не має жодного відношення, оскільки ці дані визначає саме замовник будівництва.

4.5. Доводом касаційної скарги є також те, що під час вирішення цього судового спору судами не застосовані положення Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які підлягають застосуванню.

Згідно з частиною четвертою статті 4 цього Закону виключно законами встановлюються, зокрема, види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Законами взагалі не встановлено вид господарської діяльності, який є предметом державного нагляду (контролю) Державіаслужби України.

4.6. Відповідач КП «Будова» також навів аналогічні доводи в обґрунтування касаційної скарги щодо рішення суду про задоволення позову відносно Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та ТОВ «Навітранс».

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 залишити без змін. Мотивами зазначає відповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, які встановлені на підставі досліджених доказів, правильне застосування норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права, які можуть слугувати підставою для скасування оскаржених судових рішень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, у відповідності до яких cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

8. Згідно пункту 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;

9. З огляду на зазначені норми процесуального права суд касаційної інстанції здійснює перегляд судових рішень судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині правильності застосування норм права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені ПК України, згідно із преамбулою якого державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

12. Повноваження Державіаслужби України у спірних відносинах регулюються, зокрема, ПК України, Положенням №520, Порядком №721.

13. Зокрема, відповідно до частин першої та другої статті 4 ПК України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

14. Частиною п`ятою статті 4 цього Кодексу визначено, що державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

15. Пунктом 1 Положення №520 визначено, що Державіаслужба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, а до основних завдань Державіаслужби України відповідно до пункту 3 цього Положення належить, зокрема, погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

16. Порядок розгляду та надання Державіаслужбою України погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України визначає Порядок №721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

17. Згідно з пунктом 3.5 Порядку №721 за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба України приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.

18. Згідно частини десятої статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

19. Верховним Судом за подібних правовідносин ухвалювались судові рішення щодо застосування вказаних вище норм права стосовно наявності чи відсутності повноважень у позивача погоджувати місця розташування, висоту об`єктів на при аеродромних територіях. Зокрема, у постанові від 20.07.2022 (справа №826/4889/18) Верховний Суд прийшов до висновку, що Державіаслужба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. У цій справі колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку.

20. Колегія суддів у цій справі констатує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постановах від 06.02.,13.02.2019 (справи №№810/3046/17, 810/2763/17, відповідно), аналіз положень статті 69 ПК України у взаємозв`язку з нормами Положення №520 та Порядку №721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба України приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення. А згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у її постанові від 13.02.2019 (справа №810/2763/17) Державіаслужба України має право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства із позовними вимогами, коли звернення з такими вимогами обумовлене порушеннями суб`єктам містобудування, на думку позивача, саме законодавства із забезпечення заходів авіаційної безпеки.

21. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належить, зокрема, будівництво.

22. При цьому відповідно до пункту 84 частини першої статті 1 ПК України поняття «приаеродромна територія» визначене як обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

23. Пунктом 1.5 Порядку №721 встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

24. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що на момент видачі забудовнику земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, вул. Новоберегова, 12-Б містобудівних умов та обмежень на будівництво житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом (11.03.2016, 30.09.2016, 02.11.2016) було чинне Положення №401, яке визначало порядок організації та використання повітряного простору України (далі - повітряний простір) юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР). Діяльність державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування, пов`язана з використанням повітряного простору, яка може загрожувати безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів, провадиться відповідно до вимог цього Положення в частині, що стосується порядку використання повітряного простору.

25. Нормами пункту 146 Положення №401 було встановлено, що умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою України, Украерорухом та РДЦ. Розташування та будівництво об`єктів, дійсна висота яких перевищує 50 метрів, погоджуються з Міноборони України, Державіаслужбою України, Украерорухом.

26. Згідно із пунктом 147 цього Положення в Державіаслужбі України підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання: 1) аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків; 2) об`єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); 3) об`єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; 4) ліній зв`язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар`єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення; 5) об`єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення; 6) об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення; 7) вибухонебезпечних об`єктів незалежно від їх розміщення.

27. Відповідно до пункту 150 Положення №401 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів у районах аеродрому, повинні погоджувати таке розміщення з відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, яким належать або підпорядковані ці аеродроми.

28. Отже, вимогами чинного на момент видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки законодавства з питань безпеки авіації був передбачений обов`язок державних органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і підпорядкування здійснювати погодження з уповноваженими органами умов розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям, зокрема, перевищення висоти об`єкта будівництва.

29. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 №954 визнано таким, що втратило чинність Положення №401 та затверджено нове Положення про використання повітряного простору (далі - Положення №954).

30. Відповідно до пункту 56 Положення №954 місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою України або Міноборони України (відповідно до компетенції).

Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.

31. Згідно пункту 57 цього Положення погодженню з Державіаслужбою України та Міноборони України підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції: аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

32. За пунктом 60 Положення №954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва.

33. Відповідно до пункту 2.1 Порядку №721 погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.

34. Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження (пункт 2.3 Порядку №721).

35. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою України щодо тих об`єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

При цьому, до таких об`єктів, на час ухвалення позивачем рішень від 13.02.2018 №88 та №90 зокрема, відносяться об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єкти заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

36. На час видачі у цій справі замовнику містобудівних умов та обмежень до таких об`єктів було віднесено, зокрема: об`єкти у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); об`єкти заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; об`єкти заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення.

37. У справі, яка розглядається суди встановили, що в містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування та архітектури 11.03., 30.09. та 02.11.2016 за №№22, 169 та 198 в розділі «Містобудівні умови та обмеження» містяться відомості про будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова 12а відповідно до містобудівного розрахунку 23-25 -поверхових житлових будинків, граничною висотою 69,6-77,06 м. Окрім того, вказана територія входить до зони радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому м. Одеси.

38. За подібних правовідносин Верховний Суд висловив правову позицію щодо застосування вказаних вище норм права (постанова від 20.07.2022 по справі №826/4889/18), суть якої полягає в тому, що на особу, яка отримує містобудівні умови та обмеження і підрядника, що здійснює будівництво об`єкта поширюються загальні обмеження ведення господарської діяльності, запровадженні для приаеродромних територій. Тобто, здійснюючи будівництво на приаеродромній території, вказані суб`єкти господарювання є суб`єктами, на яких поширюється обов`язок відповідно до статті 69 ПК України, Положення №401 та Порядку №721 отримання відповідного погодження у компетентних органів, наведених вище. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.

39. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що доводи касаційної скарги щодо відсутності у позивача в спірних відносинах повноважень здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері господарської діяльності, обов`язку юридичних осіб, що здійснюють будівництво, отримувати погодження Державіаслужби України є безпідставними.

40. Щодо доводів КП «Будова» про те, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних відносин норми Закону №2806-IV та Закону №3392-VI, колегія суддів зазначає таке.

41. Частиною другою статті 2 Закону №2806-ІV як у редакції на час видачі у цій справі містобудівних умов та обмежень так і на час прийняття позивачем рішень про припинення будівництва встановлено, що дія цього Закону не поширюється на дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації. Своєю чергою Закон №3392-VI прийнято на реалізацію норм статті 4 Закону №2806-ІV про те, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, зокрема, перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. До такого висновку колегія суддів приходить з огляду на те, що Перелік, затверджений Законом №3392-VI, не містить документів дозвільного характеру, які видаються у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-19 ), а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії - сфері діяльності, на які, як і на дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, не поширюється дія Закону №2806-IV.

42. За наведених обставин, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України в частині перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм статті 69 ПК України, параграфа 3 глави 61 ЦК України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положень №401, №520, №954, Порядку №721, з огляду на наявність висновку Верховного Суду про застосування цих норм права у подібних правовідносинах, оскільки такі висновки Верховного Суду зроблені без врахування висновку про наявність чи відсутність підстав для застосування у вказаних правовідносинах норм Законів №2806-IV, №3392-VI.

43. З огляду на вказане суди попередніх інстанцій, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у частині зобов`язання ТОВ «Навітранс» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №90 у частині звернення до Державіаслужби України для погодження будівництва та зобов`язання КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №88 у частині звернення до Державіаслужби України для погодження будівництва.

44. Щодо позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Новітранс» і КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №90 та №88. відповідно в частині припинити будівництво з моменту винесення даних рішень за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, суд касаційної інстанції зазначає, що з цього приводу судами попередніх інстанцій встановлено факт закінчення на момент прийняття позивачем зазначених рішень будівництва вказаного об`єкта та видачі Держархбудінспекцією про це сертифікату серії ІУ №163191160743.

45. За аналогічних правовідносин Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 (справа №826/4889/18) зробив висновок про застосування норм статті 69 ПК України, та зазначив, що вимоги рішень Державіаслужби України щодо зупинення будівництва є такими, що вже не можуть бути виконані замовником будівництва та генеральним підрядником, оскільки будівництво є завершеним, проте вказані рішення Державіаслужби України мають бути виконані в частині, яка стосується вчинення дій щодо отримання відповідних погоджень, оскільки така обставина як завершення будівництва на об`єкті перевірки, не є підставою для невиконання обов`язкових для суб`єктів господарювання рішень Державіаслужби України. Колегія суддів у справі, що розглядається, не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду.

46. За такого правового регулювання та встановлених обставин справи судові рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов`язання ТОВ «Новітранс» і КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №90 та №88 відповідно в частині припинення будівництва з моменту винесення цих рішень за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а не відповідають зазначеному вище правовому висновку Верховного Суду. Відтак, цими судами неправильно у вказаній частині застосовано норми статті 69 ПК України, що є підставою, передбаченою статтею 351 КАС України, для зміни у цій частині мотивувальної і резолютивної частин судових рішень, що оскаржуються, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову про зобов`язання ТОВ «Новітранс» і КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби України від 13.02.2018 №90 та №88 відповідно в частині припинення будівництва з моменту винесення цих рішень за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а.

47. Щодо судових рішень про визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою України та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до положень частин першої - третьої, сьомої статті 69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності серед іншого належить - будівництво.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.

48. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення діяльності аеропортів визначені у статті 79 ПК України, за правилами пунктів 1 та 2 частини першої якої, до повноважень місцевих органів виконавчої влади належать здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв`язку та дотримання вимог щодо використання приаеродромної території.

49. Статтею 72 ЗК України встановлено, що до земель авіаційного транспорту належать землі під службовими об`єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

50. Згідно з пунктами 56-57, 60, 64 Положення №954 місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою України або Міноборони (відповідно до компетенції).

51. Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.

52. Відповідно до частин першої - восьмої статті 29 Закону №3038-ІV основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Містобудівні умови та обмеження серед іншого містять: гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

53. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради не вчинені дії щодо погодження здійснення будівництва зазначеного вище об`єкта з Державіаслужбою України.

54. Отже, при видачі забудовнику містобудівних умов щодо забудови земельної ділянки за вказаною вище адресою Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради не було враховано наявність планувальних обмежень, які передбачають, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а знаходиться у межах приаеродромної території аеродрому Одеса КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», що підтверджується наявними у справі доказами і що очевидно було відомо всім зацікавленим особам станом на час розробки та затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для вказаного об`єкта будівництва.

55. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що територія, на якій передбачалось будівництво об`єкта, входить до зони радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому, а відтак на неї поширюються загальні обмеження ведення господарської діяльності, запровадженні для приаеродромних територій.

56. Відповідно до частини третьої статті 69 ПК України визначення умов забудови використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

57. За такого правового регулювання і встановлених обставин справи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради не могло не знати про знаходження об`єкта будівництва на приаеродромній території та мало перевірити відсутність пов`язаних з цією обставиною обмежень під час видачі містобудівних умов та обмежень. Проте, ухилилось від дій, які воно повинно було здійснити в силу закону та покладених на нього обов`язків, що є протиправною бездіяльністю цього відповідача, про що обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій.

58. Разом із тим, будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а завершено, Держархбудінспекцією України видано сертифікат серії ІV №163191160743, а відтак містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію.

59. За подібних правовідносин, Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 (справа №826/4889/18) зробив правовий висновок щодо застосування норм права, зокрема статті 69 ПК України, у взаємозв`язку з нормами статті 245 КАС України, який полягає у тому, що не підлягають задоволенню позовні вимоги до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині визнання протиправної бездіяльності щодо непогодження визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва з Державіаслужбою України та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, оскільки вчинення Управлінням архітектури та містобудування дій щодо погодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за вказаною вище адресою після того як містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію завершенням будівництва не призведе до відновлення порушених прав у сфері містобудівної діяльності. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку і приходить до переконання в тому, що в цій частині суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень, які оскаржуються в цій частині з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 327, 345, 349, 350, 351 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного підприємства «Будова» задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року по справі №826/4919/18, яким визнано протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державною авіаційною службою України та зобов`язано вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року по справі №826/4919/18, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітранс» виконати рішення від 13 лютого 2018 року №88 та зобов`язано Колективне підприємство «Будова» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 13 лютого 2018 року №90 - змінити.

Мотивувальну частину судових рішень в цій частині викласти у редакції постанови Верховного Суду.

Абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі №826/4919/18 замінити абзацами 2 - 4, виклавши їх у такій редакції:

«Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітранс» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 13 лютого 2018 року №90 в частині звернення до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва.

Зобов`язати КП «Будова» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 13 лютого 2018 року №88 в частині звернення до Державної авіаційної служби України для погодження будівництва.

У задоволенні інших позовних вимог в цій частині - відмовити.».

Абзаци 4 - 15 рішення Окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року вважати абзацами 5 - 16.

Змінити у відповідній частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року по справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді: А. А. Єзеров

С.М. Чиркін