Справа № 444/798/23
Провадження № 2/444/457/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ПОВНЕ)
31 травня 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Брунець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-
В СТ АН ОВ ИВ :
20 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Позов обґрунтовує тим, що вона 11 серпня 2001 року одружилася із відповідачем ОСОБА_2 . У даному шлюбі у них із відповідачем народилося троє дітей, а саме сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є вже повнолітнім, а також неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона, відповідач ОСОБА_2 , а також їх діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час, відповідач ОСОБА_2 вже упродовж тривалого часу, а саме близько 6 (шести) місяців, живе в окремій кімнаті в одній квартирі із ними, фактично з нею та з дітьми спільного побуту не веде, коштів на утримання дітей не надає.
Так, до жовтня 2022 року відповідач ОСОБА_2 принаймні купляв продукти харчування додому для дітей в Республіці Польща, так як їздить на підробітки в сусідню державу, привозить з Республіки Польща товар клієнтам для продажу в Україні, в тому числі і продукти харчування.
Водночас їй одній важко забезпечувати потреби трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, її заробіток, дохід не дає можливості утримувати дітей самостійно без участі їх батька.
Так, відповідач упродовж тривалого часу не цікавиться інтересами та потребами дітей, дистанціювався від дітей.
В той же час дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум.
Неповнолітні сини навчаються у школі, а тому постійно потребують коштів для купівлі канцелярського приладдя, підручників. ОСОБА_4 відвідує репетиторів, так як готується до вступу у вищий навчальний заклад, а тому є витрати на навчання. Звісно, що кожного дня діти потребують коштів для харчування, в тому числі і під час навчання в школі, також для них постійно потрібно купляти одяг, взуття, так як вони швидко ростуть.
Зважаючи на те, що відповідач не надає кошти на утримання їх спільних дітей упродовж тривалого часу, а саме 6 (шість) місяців, жодним способом не бере участь в забезпеченні їх добробуту, а їй одній важко забезпечувати належний рівень життя синів, вона вважає, що батько дітей, тобто відповідач у справі, який не має утриманні інших власних дітей, непрацездатних осіб, може і повинен сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх синів в сумі по 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно. Такий розмір аліментів зумовлений тим, що діти швидко ростуть, потребують періодичної купівлі нового одягу та взуття, забезпечення продуктами харчування, купівлі канцелярського приладдя, так як навчаються в школі, оплати послуг репетиторів.
Вона не зверталася упродовж тривалого часу з позовом до відповідача про стягнення аліментів на дітей, оскільки надіялася, що відповідач добровільно буде брати участь в утриманні синів, забезпеченні їх добробуту, розвитку здібностей та знань.
13.09.2012 року відповідач ОСОБА_2 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в Республіці Польща, отримав значні травми, тривалий час лікувався. Страховою компанією в Республіці Польща було виплачено відповідачу страхове відшкодування 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) злотих.
Зважаючи на травми, отримані в результаті ДТП в Республіці Польща, ОСОБА_2 призначено 2 (другу) групу інвалідності внаслідок загального захворювання, він отримує пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 04.03.2020 року.
Будучи особою з інвалідністю 2 (другої) групи ОСОБА_2 має можливість перетинати державний кордон України, їздити за межі України, зокрема в Республіку Польща для підробітку, зокрема надалі займається доставкою товарів та продуктів харчування в Україну, внаслідок чого отримує значний дохід. Тобто крім пенсії відповідач має фактично ще й інший дохід.
Позивач просить врахувати, що відповідач є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НМО № 055888, яке видане Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області 23.05.2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 534. Також відповідачу належить право на 1/2 земельної частки, площею 2,36 га, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМО № 055889, яке видане Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області 23.05.2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 535. Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:17:000:0002, площею 0,1402 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322531405 від 10.02.2023 року, та власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:08:000:0288, площею 0,8283 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322535443 від 10.02.2023 року. Також відповідач ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_3 . Відповідач є також власником транспортного засобу марки «Peugeot», модель «Expert», номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
У зв`язкуз наведеним,позивач проситьухвалити рішення,яким стягуватив її користьз ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,аліменти на неповнолітніх дітей, а саме: сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 3000,00 (три тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання на 31.05.2023 року.
19.05.2023року відповідачем ОСОБА_2 подано відзивна позовнузаяву.У відзивівідповідач незаперечує щодостягнення аліментівна неповнолітніхдітей,оскільки вінзавжди допомагавта будедопомагати дітям,проте категоричнозаперечує щодорозміру аліментів,які зазначенів позовнійзаяві.Посилається нате,що вінсистематично береучасть вматеріальному забезпеченнісім`ї тадітей,старається надаватикошти своїмдітям,забезпечувати їхпродуктами харчування,іншими необхіднимиречами,оплачувати комунальніпослуги таінші витрати.Проте останнімчасом унього єзначні фінансовітруднощі,що зумовленітим,що вінофіційно непрацює,хворіє нацукровий діабет,а основнимйого доходомє тількипенсія поінвалідності,в центрізайнятості вінне перебуває,виплат допомогиз безробіттяне отримує,оскільки в2012році вінпотрапив удорожньо-транспортнупригоду вРеспубліці Польща,під часякої отримавзначні травмита тривалийчас лікувався.Враховуючи йогостан здоров`я,а такожте,що вінне можезнайти офіційногопрацевлаштування,він будь-якимиспособами стараєтьсязаробляти грошідля своєїсім`ї.Так,користуючись першоюкращою нагодоювін їдеза кордонта привозитьпродукти харчуваннядля своїхзнайомих. Таким чином у нього з`являється невеликий дохід, за допомогою якого він може оплати комунальні послуги та придбати продукти харчування для сім`ї. Також відповідач звертає увагу на те, що кожного місяця він купляє медичні препарати, а тому йому часто не вистачає пенсії, а відтак він змушений їздити за кордон задля покращення матеріального стану сім`ї. Відповідач стверджує, що він неодноразово купляв своїм синам усі необхідні та першочергові речі, такі як продукти харчування, одяг, взуття, а також мобільні телефони, комп`ютер та автомобіль для старшого сина. Відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, проте не в такому розмірі, який просить позивач, а в розмірі по 1000 грн. 00 коп. щомісячно на кожну дитину. Що стосується посилання позивача на те, що він є власником нерухомого майна, то відповідно до копій свідоцтв про право на спадщину за законом серії НМО 055888 від 23 травня 2017 року, серії НМО 055889 від 23 травня 2017 року, він та його рідний брат, ОСОБА_6 , успадкували в рівних частинах майно, яке залишилося після смерті їх матері - ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Також вказане стосується копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННВ 157313 від 14 лютого 2018 року, згідно з яким після смерті свого батька - ОСОБА_8 він успадкував 1/5 частини квартири, у якій вони спільно проживають з позивачкою та їх дітьми, і яка належить йому, його дружині та дітям на праві спільної часткової власності.
Відповідач увідзиві проситьвимоги ОСОБА_1 до ньогопро стягненняаліментів наутримання неповнолітніхдітей,задовольнити частково,та стягуватиз ньогоаліменти нанеповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.
Позивачкою ОСОБА_9 24.05.2023 року подано відповідь на відзив, в якому позивачка зазначає, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що він завжди допомагав їх дітям. Так, відповідач ОСОБА_2 вже упродовж тривалого часу, а саме вже приблизно 8 (вісім) місяців, живе в окремій кімнаті в одній квартирі із ними, фактично зі нею та з дітьми спільного побуту не веде, коштів на утримання дітей не надає. У відзиві відповідач зазначає, що згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, однак, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стан здоров`я відповідача жодним чином не перешкоджає йому сідати за кермо автомобіля та стабільно мінімум два-три рази на тиждень їздити на підробітки в Республіку Польща. Позивач просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, врахувавши наведені нею обставини.
29.05.2023 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що він неодноразово купляв своїм синам усі необхідні та першочергові речі, такі як продукти харчування, одяг, взуття, а також мобільні телефони, комп`ютер та автомобіль для старшого сина. Окрім цього, за час спільного проживання в квартирі за його кошти було зроблено хороший дорогий ремонт. Вказані речі ним були придбані за його заробітну плату, а після отримання значних травм, після ДТП, такі речі, як мобільні телефони, комп`ютер, автомобіль для старшого сина, та інші речі були куплені за кошти, які виплатила йому страхова компанія після аварії. Однак, дані грошові кошти за деякий час були витрачені на благо сім`ї. Просить суд врахувати, що в даний час він позбавлений можливості повноцінно працювати та заробляти кошти для сім`ї, а також те, що частина коштів йде на його лікування, оскільки в нього 2 група по інвалідності. Так, користуючись першою кращою нагодою він старається поїхати за кордон та перевезти продукти харчування для його знайомих. Таким чином у нього з`являється невеликий дохід, за допомогою якого він може оплатити комунальні послуги та придбати продукти харчування для сім`ї. Вважає, що вимога позивача про стягнення з нього по 3000.00 грн. щомісячно на кожну дитину, не враховує його реального матеріального положення, та може бути присуджена судом у разі достатності його заробітку (доходу), як платника аліментів, а тому відповідач просить стягувати з нього аліменти на неповнолітніх дітей, а саме, сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі по 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, а також підтримує викладені нею доводи та твердження у відповіді на відзив. Додатково пояснила, що відповідач дітьми не цікавиться, не бере участі у їх вихованні. Так, відповідач дійсно їздить за кордон в Польщу чим заробляє певні кошти. Позивач просить позов задовольнити в повному обсязі та стягувати з відповідача аліменти на неповнолітніх дітей, а саме: сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 3000 гривень щомісячно на кожну дитину.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги визнає частково в сумі 1000 грн. аліментів на кожну неповнолітню дитину.
Представник відповідача - адвокат Брунець Н.М. в судовому засіданні зазначив, що підтримує твердження та доводи, які викладені у відзиві на позов та в запереченні на відповідь на відзив. Просить врахувати, що відповідач офіційно не працює, отримує пенсію по інвалідності, хворіє на цукровий діабет. Просить позовні вимоги задовольнити частково у розмірі по 1000 грн., які належить стягувати з відповідача на утримання неповнолітніх дітей.
Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 , 11 серпня 2001 року одружилася із відповідачем ОСОБА_2 у Воле-Висоцькій сільській раді Жовківського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження цього ж дня було зроблено запис за № 07, що підтверджується викладеним у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_5 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 11.08.2001 року (арк. спр. 17).
У даному шлюбі в позивачки та відповідача народилося троє дітей, а саме сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є вже повнолітнім, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_6 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 13.01.2003 року (арк. спр. 17), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 27.07.2006 року (арк. спр. 18) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 27.04.2011 року (арк. спр. 19).
Із довідки № 101 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, яка видана старостою Воле-Висоцького старостинського округу № 1 Жовківської міської ради 28.02.2023 року, ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , а також їх діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 20), що також підтвердили сторони в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до положень ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
З приписів зазначених вище правових норм випливає, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум у 2023 році в Україні для дітей встановлено: віком до 6 років - 2272 гривні; віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , яке видане 04.03.2020 року, ОСОБА_2 призначено 2 (другу) групу інвалідності внаслідок загального захворювання, та він отримує пенсію по інвалідності (арк. спр. 26).
Згідно з довідкою про доходи № 8784397718761878, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відділення № 15, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Личаківському об`єднаному управлінні ПФУ м. Львова в Львівській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за останні 6 місяців, починаючи з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року включно, становить 14400,00 грн. (арк. спр. 27).
Згідно з довідкою про доходи № 0775767361671741, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відділення № 15, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Личаківському об`єднаному управлінні ПФУ м. Львова в Львівській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої з 01.01.2022 року по 30.04.2023 року включно, становить 38120,00 грн. (арк. спр. 61).
Відповідно до Довідки №77 від 15.05.2023 року, ОСОБА_2 на обліку у Жовківському управлінні Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості не перебуває і виплати допомоги з безробіття не отримує (арк. спр. 63).
Згідно із випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 224 від 15 травня 2023 року, ОСОБА_2 має діагноз: псевдоартроз н/з правої стегнової кістки, консолідований перелом лівої клубової кістки (арк. спр. 64).
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Peugeot», модель «Expert», номерний знак НОМЕР_3 (арк. спр. 36).
Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:17:000:0002, площею 0,1402 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322531405 від 10.02.2023 року (арк. спр. 30) та власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:08:000:0288, площею 0,8283 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322535443 від 10.02.2023 року (арк. спр. 31).
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи обов`язок обох батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, а також вимоги ст.182 Сімейного Кодексу України та роз`яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд визначаючи розмір аліментів виходить з того, що такий має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує, що відповідач є особою з інвалідністю, володіє транспортним засобом, має у власності земельні ділянки, має додатковий заробіток внаслідок поїздок за кордон, погоджується сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей в сумі по 1000 грн. щомісяця, те, що обов`язок брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, суд враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 682/1277/20 та вважає, що отримання відповідачем майна 1/2 житлового будинку та 1/2 земельної частки, площею 2,36 га, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів.
Оцінивши надані в справі докази, дослідивши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, враховуючи доводи сторін, які викладені у відзиві на позов, відповіді на відзив, запереченні на відповіді на відзив, суд вважає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, а тому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з розумності та достатності розміру стягуваних аліментів необхідних для задоволення потреб позивача на утримання неповнолітніх дітей, обов`язку обох батьків утримувати дітей, а також виходить із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони б мали тоді, коли б утримувались обома батьками.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, повинен бути визначений в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред`явлення даного позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Такий розмір аліментів, на думку суду, має забезпечувати гармонійний розвиток дітей зі сторони їх батька.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
А тому суд, виходячи із норми ч. 1 ст. 191 СК України, дійшов висновку, що аліменти із відповідача на утримання дітей підлягають стягненню саме із дня пред`явлення позову, яким є 20.03.2023 року (арк. спр. 1).
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки відповідач є особою з інвалідністю (ІІ група), а позивач в силу закону звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, а тому відповідно до вимог ч. 6 ст.141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, ч. 6 ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а саме: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь їх матері ОСОБА_1 в розмірі по 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 20.03.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , не працює;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працює.
Повне рішення суду складено 05.06.2023 року.
Суддя: Олещук М. М.
Суд | Жовківський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111386380 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Жовківський районний суд Львівської області
Олещук М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні