Ухвала

від 07.06.2023 по справі 643/3925/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3925/23

Провадження № 1-кс/643/598/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, директора ПП «Фірма «Капітал Плюс» (код ЄДРПОУ: 42282325), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше, у силу ст. 89 КК України, не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим суддею Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 16.05.2023 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якого 06.06.2023 було розшукано правоохоронними органами та 07.06.2023 доставлено до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі розпорядження керівника апарату Московського районного суду м. Харкова від 07.06.2023 №01-08/13, здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи. Слідчим суддею по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 визначено слідчого суддю Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 191 КК України, тобто у складенні завідомо неправдивих офіційних документів, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у тому числі вчиненому повторно Крім того, наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_5 передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилаючись на обґрунтованість підозри, особу підозрюваного, наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, сторона обвинувачення просить обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам зазначеним вище.

У судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому обставини. Також прокурор доповнив клопотання додатковими матеріалами, проти чого сторона захисту не заперечувала.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри. Наведені стороною обвинувачення ризики також вважав необґрунтованими, оскільки наміру впливати на свідків у нього немає, таких дій він ніколи не вчиняв. Також, пояснив, що за кордон виїхав за сімейними обставинами та маючи можливість залишитись за кордоном, все ж вернувся додому. Наявні у нього документи були надані слідству на підставі ухвали, інші документи перебувають у його адвоката.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазнав, що наведені ризики є необґрунтованими. Вказував, що його підзахисний є особою похилого віку, та перебування під вартою справить негативний вплив на його здоров`я. Вказував, що його підзахисний у силу ст.89 КК України раніше не судимий, заперечує вину в інкримінований його правопорушеннях, а виїзд ОСОБА_5 за кордон був зумовлений військовими діями на території України, та це була вимушена дія з його боку. Як тільки безпекова ситуація покращилась він повернувся додому. Додав, що рішенням Господарського суду Харківської області у справі № 922/2405/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, стягнуто з Комунального підприємства «Харківспецбуд» на користь Приватного підприємства «Фірма «Капіталплюс» заборгованість у розмірі 406 263,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 22 831, 46 грн, 3% річних у розмірі 6 464,35 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 533,38 грн., що свідчить про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри. Зазначив, що звернувся з адвокатським запитом до Комунального підприємства «Харківспецбуд» щодо односторонніх актів, складених зазначеним підприємством з приводу недоліків робіт, однак відповідь наразі не отримано.

Вищезазначені обставини захисник також виклав у своїх письмових запереченнях, які долучені до судової справи.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження та зміст клопотання встановлено наступне.

З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що слідчими Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області, за процесуального керівництва прокурорів Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221170000044 від 06.01.2022, у якому 19.04.2023 директору ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2, 3 ст. 191 КК України, а саме у складенні завідомо неправдивих офіційних документів, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки та привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у тому числі вчиненому повторно.

Ухвалою слідчого судді від 16.05.2023 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Відповідно до протоколу затримання підозрюваний ОСОБА_5 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді 06.06.2023 о 09:45 год., та доставлений до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 07.06.2023 о 12:59 год., тобто в межах тридцяти шести годинного строку.

Постановою слідчого від 06.06.2023 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відновлено у зв`язку з затриманням підозрюваного ОСОБА_5

ОСОБА_5 та його захиснику 06.06.2023 о 14:55 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Клопотання про обрання запобіжного заходу отримано підозрюваним та його захисником 06.06.2023 о 15:20, допущених стороною обвинувачення порушень під час судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Так, згідно суті повідомленої ОСОБА_5 підозри, останній, будучи директором ПП «Фірма «Капітал Плюс», у період 2019 - 2020 років, уклав з КП «Харківспецбуд» ряд договорів підряду щодо поточного ремонту багатоквартирних житлових будинків. Згідно до умов укладених договорів розрахунки за роботу з поточного ремонту проводяться на підставі акту виконаних робіт типової форми № КБ-2в.

Підписавши вищезазначені договори і приступивши до організації і керівництва виконання робіт за вказаними договорами, директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що виконання таких робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, з метою незаконного заволодіння такими коштами, призначеними для сплати виконаних робіт, які було виділено з місцевого бюджету, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вирішив привласнити частину грошових коштів, відведених на ремонт багатоквартирних житлових будинків у м. Харкові.

Так, ОСОБА_5 , діючи до створеного злочинного плану, шляхом не виконання ряду прихованих робіт передбачених проектно-кошторисною документацією, завищував обсяги виконаних робіт шляхом внесення у документи первинного обліку - акти виконаних робіт за формою КБ-2в, завідомо неправдиві відомості про виконання та обсяги робіт з ремонту.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, в порушення умов договору, технології виконання робіт та вимог нормативно-правових актів, і нормативних документів у галузі будівництва, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційних документів первинного обліку форми № КБ-2в - актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до вказаних договорів, в частині проведення підготовчих робіт з улаштування основи, які фактично виконано не було, здійснивши лише улаштування вимощення, яке було виконано зверху старого.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи в ході виконання робіт за вказаними договорами встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам та вартості зазначеним у складених ОСОБА_5 актах приймання виконаних будівельних робіт, в частині виконання робіт з підготовки основи для подальшого вимощення.

У подальшому, директор ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що обсяг вказаних робіт не відповідає відомостям, що внесені ним до документів первинного обліку форми № КБ-2в - акту приймання виконаних будівельних робіт в результаті їх завищення, будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, продовжуючи діяти з корисливих мотивів, підписав акти приймання виконаних будівельних робіт в який раніше вніс завідомо неправдиві відомості, тим самим ОСОБА_5 склав та видав офіційні документи первинного обліку форми №КБ-2в.

З метою отримання грошових коштів в рахунок оплати робіт за укладеними договорами підряду, в тому числі й тих, які фактично не виконувалися, ОСОБА_5 надавав вказані акти приймання виконаних будівельних робіт до КП «Харківспецбуд».

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи КП «Харківспецбуд» було спричинено матеріальну шкоду: за договором №ХТР5-22/19-С у сумі - 137 630 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-23/19-С у сумі - 109 154 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-24/19-С у сумі - 95 838 грн. 00 коп.; за договором №ХТР5-25/19-С у сумі - 98 985 грн. 60 коп.; за договором №ХТР5-7/20-С у сумі - 197 960 грн. 40 коп.; за договором №ХТР5-20/20-С - 116 317 грн. 20 коп.; за договором №ХТР5-22/20-С - 134 761 грн. 20 коп.; за договором №ХТР5-21/20-С у сумі 71 870 грн. 40 коп.

На підставі наданих директором ПП «Фірма «Капітал Плюс» ОСОБА_5 документів, які містять у собі завідомо неправдиві відомості, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, на розрахунковий рахунок ПП «Фірма «Капітал Плюс», з розрахункового рахунку КП «Харківспецбуд», було отримано бюджетні кошти за проведення поточних ремонтів житлових будинків за вказаними договорами, котрі було привласнено ОСОБА_5 , шляхом завищення обсягів та вартості фактично виконаних робіт.

Таким чином, на банківські рахунки ПП «Фірма «Капітал Плюс» було зараховано грошові кошти за роботи, які фактично виконано не було, у загальній сумі понад дев`ятсот тисяч гривень.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає обґрунтованою можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч.1 ст.366, ч.2, 3 ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Викладене узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

При цьому, посилання сторони захисту щодо наявності рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2405/21, яке залишено без змін, на підставі якого стягнуто з Комунального підприємства «Харківспецбуд» на користь Приватного підприємства «Фірма «Капіталплюс» заборгованість за договорами, неналежне виконання яких покладено в основу підозри ОСОБА_5 не заслуговує уваги, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство допускає преюдиційне значення лише такого судового рішення (національного, міжнародного), яким встановлено порушення прав людини й основоположних свобод, гарантованих Конституцією України й міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надала Верховна Рада України.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому судом може вирішуватись клопотання щодо застосування стосовно останнього запобіжних заходів.

Судом також вивчалося питання про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків поведінки підозрюваного, що ускладнить або унеможливить встановлення об`єктивної істини у справі, або обумовлять можливість продовження протиправної поведінки, тощо.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду справи доведений ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на тяжкість та реальність майбутнього покарання.

Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, максимальна санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Так, підозрюваний, розуміючи невідворотність покарання у разі визнання його судом винним, з метою ухилення від відбуття реального покарання, передбаченого санкцією статті, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Аналізуючи вказаний ризик, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, судом враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, який сім`ї та осіб на утриманні не має, тобто, стабільні соціальні зв`язки, які утримують останнього від спроби втечі, відсутні.

На переконання слідчого судді, дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , не є тими обставинами, які виключають або суттєво зменшують ризик втечі, не слугують достатнім стримуючими факторами для забезпечення його належної процесуальної поведінки з урахуванням обставин вказаного кримінального провадження.

Окрім цього, з наданих стороною обвинувачення матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 ухилявся від отримання підозри, письмове повідомлення про підозру вручалось під відеозапис. Окрім цього, перебуваючи у статусі підозрюваного ухилявся від явки до органу досудового розслідування, а саме ігнорував вручення повісток про виклик до органу досудового розслідування, 13.05.2023 виїхав за межі України, у зв`язку з чим досудове розслідування даного кримінального провадження було зупинено, та оголошено розшук підозрюваного. Також слід зауважити, що вік ОСОБА_5 дозволяє безперешкодно покинути межі України навіть у період воєнного стану.

З огляду на те, що збройна агресій рф проти України наразі триває, суд критично оцінює доводи сторони захисту, що виїзд ОСОБА_5 за кордон був пов`язаний з безпековою ситуацією в Україні.

Також, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

На врахування даного ризику слідчий суддя відзначає, що під час судового засідання сторона обвинувачення вказала, що наразі не віднайдені всі документи, які мають значення для досудового розслідування, зокрема документи, що стосуються виконання поточних ремонтів ТОВ «Капітал Плюс». З метою отримання необхідних документів сторона обвинувачення зверталась до слідчого судді з клопотаннями про здійснення тимчасового доступу, а у подальшому - обшуку. Вказані клопотання були задоволені однак не всі необхідні документи були надані володільцем, в ході обшуку вони також не були віднайдені. При цьому під час судового засідання ОСОБА_5 підтвердив існування відшукуваних документів, однак зазначив, що вони перебувають у його адвоката, який наразі знаходиться на західній Україні.

Тобто є всі підстави вважати, що ряд документів, що мають значення для кримінального провадження дійсно перебувають у віданні ОСОБА_5 або третіх осіб, відносно яких можуть бути направлені дії на їх знищення або спотворення.

Разом з цим, наведені стороною обвинувачення ризики впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження та носить малоймовірний характер.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, судом враховуються дані про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 є громадянином України, не одружений, осіб на утриманні не має, освіта вища, є директором ПП «Фірма «Капітал Плюс», зареєстрований у м Харкові, є особою похилого віку, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного у мовах тримання під вартою не встановлено.

При цьому, на переконання слідчого судді, вказані особисті обставини не нівелюють доведені стороною обвинувачення та передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, яким має запобігати застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність двох, передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також даних про особу ОСОБА_5 , не знайшов для цього підстав, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Так, матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_5 будучи підозрюваним, покладеих на нього відповідним статусом обов`язків не дотримувався.

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

У даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, суд не може лишити поза увагою розмір шкоди завданої інтересам комунального підприємства, що перебуває у причинно - наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_5 , які викладені у підозрі, що також підтверджує соціальну неприйнятність скоєного діяння та виправдовує вимушене обмеження прав підозрюваного.

Згідно з вимогами ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під вартою передувало затримання - з моменту затримання. ОСОБА_5 , фактично затримано о 09:45 год., 06.06.2023.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави щодо осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.177 КПК України, розміру встановленої шкоди, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у максимальному розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яка, на переконання слідчого судді, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214 720 грн. (2 684 х 80 = 214 720 грн).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту фактичного затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з 09:45 год., 06.06.2023.

Строк дії ухвали (у частині тримання під вартою) встановити до 09:45 год., 04.08.2023.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання ОСОБА_5 під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст.111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, які необхідно внести до спливу терміну тримання під вартою на депозитний рахунок №UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава у справі №643/3925/23, н/п 1-кс/643/598/23).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого СВ Харківського РУП №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, прокурора Салтівської окружної прокуратури Харківської області чи до судді Московського районного суду м. Харкова за першою вимогою;

2)не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого слідчої групи та прокурора групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, а також компетентний суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4)здати на зберігання слідчому документи, що дають право виїзду за кордон України.

5)утримуватися від спілкування з учасниками даного кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1