Рішення

від 31.05.2023 по справі 133/4014/21

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/4014/21

31.05.23

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючої судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк О.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Король С.Л.,

розгляднувши справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Козятинська Центральна районна лікарня Козятинської міської ради», треті особи: Олександр Євтушок - тимчасово виконуючий обов`язки директора КП «Козятинська Центральна районна лікарня Козятинської міської ради», Козятинська міська рада Вінницької області, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 06.01.2022 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.07.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

На виконання ухвали суду від 05.07.2022 представник позивача - адвокат Голуб Н.Є. надала позовну заяву в новій редакції, в якому просила визнати незаконним наказ т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Олександра Євтушка № 252-0 від 26.11.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » , згідно якого ОСОБА_1 , реєстратора медичного медичної реєстратури амбулаторно-поліклінічного відділення КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради 30.11.2021 року звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України; поновити її на посаді реєстратора медичного медичної реєстратури амбулаторно-поліклінічного відділення КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради; стягнути з КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 грудня 2021 року по день винесення судового рішення; стягнути з КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. 00 коп.

В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_1 з 06.08.1998 по 10.02.2016 працювала в Державному закладі «Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці»; з 11.02.16 по 30.11.2021 - в комунальній установі «Козятинська лікарня відновного лікування», яку з 10.04.2018 було реорганізовано шляхом перетворення в КП «Міська лікарня» Козятинської міської ради», а з 04.08.2021 року реорганізовано шляхом приєднання до КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради.

Наказом т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Олександра Євтушка № 252-0 від 26.11.2021 її було звільнено 30.11.2021 з посади реєстратора медичного медичної реєстратури амбулаторно-поліклінічного відділення КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст.40 КЗпП України».

Вважає, що її звільнення є незаконним, наказ т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Олександра Євтушка № 185-0 від 25.11.2021 є незаконним і підлягає скасуванню з огляду на відсутність обов`язкової попередньої згоди на таке звільнення виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої вона є, що є порушенням ч.3 ст.22, ст.26 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ч.2 ст.243 КЗпП України. Також при звільненні, їй не було запропоновано іншої посади, що є обов`язковим в силу положень ч.2 ст.40 КЗпП України. Крім того, її роботодавцем взагалі не було враховано її вік і звільнено за ініціативою власника за 1 рік і 4 місяці до досягнення нею пенсійного віку, а саме - в 59 років 11 місяців і 5 днів, що є порушенням положень ст.ст.10, 11 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку». Так, в оскаржуваному наказі вказані підстави його прийняття і серед них - повідомлення про планове вивільнення від 22.09.2021 р. №409. Однак, про таке повідомлення вона дізналася лише після ознайомлення та одночасного отримання 03.12.2021 року копії наказу про звільнення та трудової книжки. Крім того, наказом т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Олександра Євтушка № 252-0 від 26.11.2021 її було звільнено 30.11.2021 - в період тимчасової непрацездатності, оскільки в період з 30.11.2021 по 06.12.2021 вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КП «Козятинська ЦРЛ», що вважає грубим порушенням ч.3 ст.40 КЗпП України.

Незаконним звільненням з роботи їй завдано моральної шкоди, оскільки, вона не має сім`ї, не має підтримки в подальшому житті, проживає одна і позбавившись роботи і заробітку - єдиного засобу для існування (з розрахунку, що вона одинока) вона, внаслідок незаконного звільнення приречена на жебракування та боротьбу за виживання. Внаслідок цього погіршився її стан здоров`я, підвищився тиск (через хвилювання), з`явилися головні болі, вона втратила сон і спокій і через це, була змушена регулярно приймати ліки. Вважає, що вказані дії з боку відповідача є порушенням її законних прав на працю, які завдали їй моральних страждань та матеріальної шкоди, які вона оцінює в 50 000 грн 00 коп.

30.08.2022 на адресу суду від відповідача - представника КП «Козятинська ЦРЛ» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову, обгрунтовуючи тим, що відповідно до Рішення 11 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 303-VIII від 28.05.2021 «Про реорганізацію комунальних підприємств охорони здоров`я» - реорганізовується шляхом приєднання до Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814729) комунальне підприємство «Міська лікарня» Козятинської міської ради (код ЄДРПОУ 39878849) та комунальне підприємство «Козятинська стоматологічна поліклініка» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814755) . Результатом зазначеної реорганізації стало об`єднання всіх працівників трьох лікарень у тимчасовому штатному розписів у кількості 640,25 посад, який затверджений наказом від 30.07.2021 року №266-д і діє з 04.08.2021 з місячним фондом оплати праці усіх працівників 4 295167,00 грн. Разом із тим, по КП «Козятинська ЦРЛ» відбулося дублювання посад працівників за рахунок власних та приєднаних штатних одиниць, збільшення фонду оплати праці, виник дефіцит коштів на оплату праці та господарські потреби підприємства тощо. Так, з серпня 2021 року дефіцит коштів по підприємству склав 2 566 031,18 грн на місяць. З метою оптимізації структури підприємства й функціональних можливостей підрозділів, раціонального використання робочого часу працівниками, керуючись рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради № 277 від 19.08.2021 року «Про затвердження структури комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня «Козятинської міської ради» було видано наказ по підприємству № 313 -д від 20.08.2021 «Про затвердження штатного розпису, скорочення штатних посад та чисельності працівників, відповідно до якого з тимчасового штатного розпису на 640,25 штатних одиниць виводяться (скорочуються) з 30.11.2021 посади лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, молодший медичний персонал, інші працівники, спеціалісти (не медики) та затверджується новий штатний розпис на 458,5 штатних одиниць з 01.12.2021.

30.08.2021 головам профспілкових комітетів КП «Козятинська ЦРЛ», КП «Міська лікарня» та КП «Козятинська стоматологічна поліклініка» направлено повідомлення за № 947 щодо скорочення чисельності та штату працівників, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень. Протягом визначеного трьохмісячного терміну, лікарнею систематично проводилися консультації з профспілками щодо здійснення спільних заходів із запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення не сприятливих наслідків звільнень у колективі, що свідчить про те, що твердження Позивача про невиконання підприємством норм ч.3 ст.22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності», а саме неповідомлення профспілки не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень є надуманими та такими , що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, вважає, що Позивач вводить суд в оману, стверджуючи, що вона не була повідомлена про наступне звільнення в поряду встановленому ст..492 КЗпП України і про таке повідомлення їй стало відомо лише після ознайомлення та одночасного отримання 03.12.2021 копії наказу про звільнення та трудової книжки. Так, 22 вересня 2021 року позивач отримала повідомлення «Про скорочення чисельності та штату працівників» за № 409, де в графі "повідомлення отримав", власноручно написала « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також представник відповідача зазначає, що з метою дотримання вимог ст. 42 КЗпП, по підприємству наказом № 353-д від 28.09.2021 було створено Комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця. Відповідно до протокольного рішення Комісії № 4 від 04.11.2021 року штатна одиниця, яку займала Позивач підлягала скороченню за рівнем кваліфікації та низької продуктивності праці працівника.

У зв`язку із значним вивільнення працівників (зменшенням штатних одиниць із 640,25 до 458,5) у підприємства відсутні вільні вакантні посади або будь яка інша робота, яку можна було б запропонувати Позивачу. В такій ситуації ч. 3 ст.49 2 КЗпП покладає пошук нового місця роботи безпосередньо на звільнену особу: при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Тому, 12.11.202 за № 190-вк адміністрація КП «Козятинська ЦРЛ» направила подання голові первинної профспілкової організації щодо отримання згоди на розірвання трудового договору за п.1 ст 40 КЗпП із Позивачем. 19.11.2021 року КП «Козятинська ЦРЛ» отримала копію протоколу № 11/1 засідання профспілкового комітету, який надав згоду на звільнення ОСОБА_1

30.11.2021 (в день свого звільнення) Позивач отримала копію наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » № 252 -О від 26.11.2021 , власноручно проставивши дату та відмітку про отримання (копія наказу № 252 -о від 26.11.2021 р додається), а не 03.12.2021 як зазначено в позовній заяві.

Що стосується звільнення Позивача в період її тимчасової непрацездатності, то і це також не відповідає дійсності: 30 листопада 2021 року, в свій останній робочий день ОСОБА_1 , по обіді, особисто прийшла до відділу кадрів, та отримала копію наказу № 252- О від 26.11.2021, і трудову книжку. При цьому свідомо не повідомила ні відділ кадрів, а ні старшу медичну сестру амбулаторно - поліклінічного відділення (в безпосередньому підпорядкуванні якої перебуває) про те, що 30 листопада 2021 року їй о 12 год 47 хв. був сформований (відкритий) Е- лікарняний, з метою приховати інформацію про факт своєї непрацездатності. Разом із тим, при оформленні медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 завідомо вказала неправдиву інформацію про її місце роботи, зазначивши місцем роботи - КП «Міська лікарня» Козятинської міської ради. А це, в свою чергу, призвело до невчасного отримання інформації відповідальними працівниками КП «Козятинська ЦРЛ» щодо наявності відкритих листків непрацездатності станом на 30.11.2021, тобто, на дату звільнення Позивача. Тільки 13.12.2021, після отримання повідомлення про зміну статусу Е - лікарняного ОСОБА_1 на «Готовий до сплати» в електронному кабінеті страхувальника, КП «Козятинська ЦРЛ» було встановлено період фактичної непрацездатності Позивача, а саме: з 30.11, 2021 по 03.12.2021 та з 04.12.2021 по 06.12.2021, а також відсутність продовженого третього Е - лікарняного. Одразу, того ж 13.12.2021 , з метою приведення у відповідність кадрової документації, був виданий наказ №379-О «Про внесення змін до наказу від 26.11.2021 року № 252-О», відповідно до якого було змінено дату звільнення Позивача з 30.11.2021 на 07.12.2021 та в подальшому проведені додаткові нарахування та виплати грошових коштів (лікарняні, заробітна плата тощо). Про зміну дати звільнення та необхідності підписати наказ, здійснити зміну дати у трудовій книжці - ОСОБА_1 , начальник відділу кадрів - ОСОБА_6 , в присутності інспектора з кадрів ОСОБА_7 , повідомила особисто у телефонному режимі, на що Позивач надала категоричну відмову, яку пояснила своїм бажанням позиватися до суду.

Відповідач вважає, що роботодавцем дотримано всі норми трудового законодавства, зокрема і ті що регулюють вивільнення працівників за п. 1.ст.40 КЗпП. Посилання позивача на норми ст.ст.10,11 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» вважає безпідставними, адже звільнення відбулося внаслідок негативних економічних чинників, реорганізації, які зумовили скорочення чисельності та штату по лікарні, а не з мотивів досягнення пенсійного віку позивачем.

Що стосується звільнення Позивача та завдання їй моральної шкоди з підстав відсутності у неї сім`ї (одинока), відсутності засобів до існування, приречення на жебракування тощо, зазначаємо, що згідно облікових відомостей кадрової служби, а саме Типової форми П-2 в графі «Родинний стан» є відмітка про укладення шлюбу з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «Додаткові відомості» є посилання на зміну прізвища у зв`язку із укладенням шлюбу , а також надане Позивачем свідоцтво про її шлюб. Інших документів, відомостей, які б свідчили за протилежне, протягом процедури скорочення та на дату звільнення Позивачем не надавалося.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що Позивач із 10.09.2007 є пенсіонером, та отримувачем пенсії за вислугу років як медичний працівник відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (стор. 4 трудової книжки Позивача, знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, вважає, що Позивач свідомо та умисно надає суду неправдиві відомості, маніпулює інформацією та фактами. Кожне твердження в позовній заяві не підтверджується жодними доказами та є голослівними і безпідставними.

14.09.2022 від представника позивача - адвоката Голуб Н.Є. надійшло заперечення щодо приєднання до матеріалів справи наданих відповідачем письмових пояснень.

Ухвалою суду від 15.09.2022 за клопотанням позивача було витребувано докази у справі; клопотання представника позивача про неприєднання до матеріалів справи наданих відповідачем письмових пояснень залишено без задоволення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Голуб Н.Є. підтримали заявлені позовні вимоги, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_9 в судовому засіданні просила позовні вимоги залишити без задоволення, підтримала викладене нею в письмових поясненнях, та просила долучити до матеріалів справи витяг з платіжної відомості №677 від 31.12.2021 на безготівкове зарахування коштів на рахунок працівників та копію із журналу реєстрації повідомлень про планове вивільнення.

Третя особа - ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка, з відміткою кур`єра - відмовились 15.02.2023

Третя особа - представник Козятинської міської ради в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення судової повістки.

Суд, заслухавши пояснення позивач та її представника, а також пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30 серпня 1982 року, ОСОБА_11 з 11.02.16 по 30.11.2021 працювала в комунальній установі «Козятинська лікарня відновного лікування», яку з 04.08.2021 реорганізовано шляхом приєднання до КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради.

Відповідно до наказу т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Олександра Євтушка № 252-0 від 26.11.2021 , ОСОБА_1 було звільнено 30.11.2021 з посади реєстратора медичного медичної реєстратури амбулаторно-поліклінічного відділення КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст.40 КЗпП України».

Із виписки Екіприз із медичної карти стаціонарного хворого № 6295 вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КП «Козятинська ЦРЛ» з 30.11.2021 по 06.12.2021.

До матеріалів справи долучено інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я із зазначенням періоду непрацездатності пацієнта з 30.11.2021 по 03.12.2021, видана лікарем - невропатологом КП «Козятинська центральна районна лікарня «Козятинської міської ради».

Відповідно до Рішення 8 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 230-VIII від 09.04.2021, Козятинська міська рада вступила в права засновника КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради».

Відповідно до Рішення 11 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 303-VIII від 28.05.2021 «Про реорганізацію комунальних підприємств охорони здоров`я», реорганізовується шляхом приєднання до Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814729) комунальне підприємство «Міська лікарня» Козятинської міської ради (код ЄДРПОУ 39878849) та комунальне підприємство «Козятинська стоматологічна поліклініка» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814755).

Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області 14 (п) сесії 8 скликання від 03.08.2021 № 476-VІІІ затверджено статут (в новій редакції) КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради.

Відповідно до тимчасового штатного розпису КП Козятинська центральна районна лікарня, Т.в.о. директора КП «Козятинська ЦРЛ» 04.08.2021 затверджено штат у кількості 640,250 штатних одиниць з місячним фондом оплати праці усіх працівників 4 295167,00 грн.

20.08.2021 Т.в.о. директора КП «Козятинська ЦРЛ» затверджено техніко-економічне обслуговування скорочення чисельності та штату працівників КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради, з метою забезпечення можливості покриття витрат по оплаті праці та інших видатках, що дозволить підприємству дотримуватись загальної фінансової дисципліни у господарській діяльності, привести свої витрати у відповідність до фінансової спроможності підприємства в нових фінансово-економічних умовах.

Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області від 19.08.2021 №277 затверджено структуру КП «Козятинська ЦПЛ» Козятинської міської ради.

Відповідно до наказу № 313 -д від 20.08.2021 р «Про затвердження штатного розпису, скорочення штатних посад та чисельності працівників», з тимчасового штатного розпису на 640,25 штатних одиниць виводяться (скорочуються) з 30.11.2021 посади лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, молодший медичний персонал, інші працівники, спеціалісти (не медики).

З 01.12.2021 затверджено новий штатний розпис КП «Козятинська центральна районна лікарня» на 458,5 штатних одиниць.

Як вбачається із повідомлення, наявного в матеріалах справи, головам профспілкових комітетів КП «Козятинська ЦРЛ», КП «Міська лікарня» та КП «Козятинська стоматологічна поліклініка» 30.08.2021 було направлено повідомлення за № 947 щодо скорочення чисельності та штату працівників, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень.

Із копії повідомлення № 409 від 22.09.2021, вбачається, що ОСОБА_11 було повідомлено «Про скорочення чисельності та штату працівників», де в графі повідомлення отримав, власноручно написала « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до наказу № 353 -д від 28.09.2021 року КП було створено Комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця.

Відповідно до протоколу № 4 від 04.11.2021, штатна одиниця, яку займала Позивач - реєстратор медичний підлягає скороченню.

До матеріалів справи додано виробничу характеристику на ОСОБА_1 , із якої вбачається, що вона недостатньо володіє професійними навичками, недостатньо володіє програмами , електронними ресурсами інформації, які потрібні в реєстратурі для роботи з пацієнтами.

12.11.2021 на ім`я голови профспілкового комітету КП «Міська лікарня» Козятинської міської ради» було направлено подання про надання згоди на розірвання 30.11.2021 трудового договору з працівниками КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України, зокрема ОСОБА_1 , реєстратора медичного.

Протоколом №1 Засідання профспілкового комітету КП «Міська лікарня» Козятинської міської ради від 19.11.2021 надано згоду на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 .

Як вбачається із медичної карти стаціонарного хворого №6295, ОСОБА_1 , місце роботи якої КП «Міська лікарня» Козятинської міської ради» реєстратор медичний, 30.11.2021 12:47 було госпіталізовано в неврологічне відділення; дата виписки 06.12.2021 10:00.

Наказом №379-0 від 13.12.2021 було внесено зміни до п.1 наказу від 26.11.2021 №252-0 «Про звільнення ОСОБА_1 », та зазначено дату звільнення останньої, 07.12.2021 у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП

Із особової карти працівника Козятинської ЦРЛ Козятинської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що остання заміжня.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ,було зареєстровано 27 червня 2018 року

Відповідно до інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, датою запланованого вивільнення працівників, де у графі 39 значиться реєстратор медичний - 30.11.2021, про що було винесено наказ про попередження 20.08.2021.

Як вбачається із наданого представником відповідача витягу з платіжної відомості №677 від 21.12.2021 на безготівкове зарахування коштів на рахунки працівників, ОСОБА_1 була зарахована заробітна плата за грудень 2021 у сумі 1988,91 грн.

Із копії журналу реєстрації повідомлень про планове вивільнення вбачається, що повідомлення, адресоване ОСОБА_1 , зареєстроване за №409 22.09.2021.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених, зокрема, у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

У частині першій статті 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

У відповідності до положень ч.1-3 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, а також у зв`язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

За змістом п.10 ст. 42 КЗпП, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Як вбачається із Рішення 11 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 303-VIII від 28.05.2021 «Про реорганізацію комунальних підприємств охорони здоров`я», реорганізовується шляхом приєднання до Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814729) комунальне підприємство «Міська лікарня» Козятинської міської ради (код ЄДРПОУ 39878849) та комунальне підприємство «Козятинська стоматологічна поліклініка» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814755)

Результатом зазначеної реорганізації стало об`єднання всіх працівників трьох лікарень у тимчасовому штатному розписів з дублюванням посад працівників, що призвело до збільшення фонду оплати праці, та виник дефіцит коштів на оплату праці та господарські потреби підприємства тощо.

20.08.2021 КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради, на підставі рішення рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради № 277 від 19.08.2021 « Про затвердження структури комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня «Козятинської міської ради», з метою оптимізації структури підприємства й функціональних можливостей підрозділів, раціонального використання робочого часу працівниками, було видано наказ по підприємству № 313 -д «Про затвердження штатного розпису, скорочення штатних посад та чисельності працівників», відповідно до якого відбулось скорочення посади лікарів, фахівців з базовою та не повною вищою медичною освітою, молодший медичний персонал, інші працівники, спеціалісти (не медики) з 30.11.2021.

Тобто, дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, що також мало наслідком скорочення чисельності та працівників. В ласником підприємства була дотримана процедура звільнення працівників, зокрема, щодо дотримання строків та порядку попередження працівників про подальше їх звільнення.

Щодо твердження позивача про те, що їй не було запропоновано іншої посади, слід зазначити, що відповідно до рішення Комісії № 4 від 04.11.2021, штатна одиниця, яку займала Позивач підлягала скороченню за рівнем кваліфікації та низької продуктивності праці працівника. У зв`язку із значним вивільнення працівників у підприємства відсутні вільні вакантні посади або будь яка інша робота, яку можна було б запропонувати Позивачу, що в силу ч. 3 ст.49 2 КЗпП покладає пошук нового місця роботи безпосередньо на звільнену особу.

Доводи щодо відсутності згоди профспілкового комітету на звільнення та недотримання процедури, спростовуються протоколом №11/1 засідання профспілкового комітету КП «Міська лікарня» Козятинської міської ради, де зазначено, що ОСОБА_1 має пенсію по вислузі років і комісійно визначено, що рівень кваліфікації не дозволяє працювати в сучасних умовах (недостатнє знання комп`ютера), та надано згоду на її звільнення.

Твердження позивача про те, що невраховано її передпенсійний вік, що дає їй переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як вбачається із протоколу №4 від 04.11.2021 засідання комісії, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи власника, а також протоколу №11/1 від 19.11.2021 засідання профспілкового комітету, вона має пільгову пенсію по вислузі років, що свідчить про те, що позивач не підпадає під дію п.10 ст. 42 КЗпП України. Така обставина також підтверджена самою позивачкою у судовому засіданні.

Також спростовуються доводи позивача щодо того, що її не було повідомлено про планове вивільнення, про яке вона дізналась лише після ознайомлення та одночасного отримання 03.12.2021 копії наказу про звільнення та трудової книжки, оскільки, як вбачається копії такого повідомлення від 22.09.2021 за №409, на ньому міститься особистий підпис ОСОБА_1 , датований 22.09.2021, а також із витребуваної судом копії журналу, де вказано інформацію, зокрема, щодо реєстрації повідомлень про планове вивільнення, вбачається, що повідомлення, адресоване ОСОБА_1 , зареєстроване за №409 22.09.2021.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача щодо звільнення її у період, коли вона перебувала на лікарняному, оскільки з врахуванням періоду непрацездатності ОСОБА_1 роботодавцем була змінена дата її звільнення.

Отже, відповідачем не були допущені порушення норм закону при звільненні ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.3 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У Постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (№ 61-9664сво19) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Тобто, обов`язок сплати середнього заробітку може бути наявним у роботодавця, якщо були порушені права працівника.

У цій справі, на думку суду, такі порушення відсутні, оскільки звільнення позивача з роботи було здійснено на підставі положень чинного законодавства. Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про скасування наказу про звільнення з роботи та її вирішення напряму залежить від вирішення вимоги про скасування відповідного наказу.

Враховуючи, що наказ про звільнення позивача з роботи є законним, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів - середнього заробітку за час вимушеного прогулу, немає.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 та 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ст. 237-1 КЗпП, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом було встановлено правомірність звільнення позивача, а отже - порушення її прав, як підстава для відшкодування моральної шкоди, -відсутня.

Встановивши, що у відповідача дійсно мало місце скорочення чисельності та штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, позивача було належним чином попереджено про звільнення, отримано згоду профспілкового комітету, суд доходить висновку, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства та без порушень прав ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом та у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то суд приходить до переконання, що судові витрати по сплаті судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 40,42,49-2, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 15, 23 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Козятинська Центральна районна лікарня Козятинської міської ради», треті особи: Олександр Євтушок - тимчасово виконуючий обов`язки директора КП «Козятинська Центральна районна лікарня Козятинської міської ради», Козятинська міська рада Вінницької області, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

31.05.23