Рішення

від 07.06.2023 по справі 729/73/23

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/73/23

2/729/102/23 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2023 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Романченко С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бобровицької міської ради про скасування розпорядження про передачу у власність земельної ділянки та визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувсь до суду з позовом до відповідачів, у якому просив скасувати розпорядження № 427 від 12.11.2012 р. Бобровицької районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок» в частині передачі у власність земельної ділянки площею 4,56 га, в т.ч. ріллі 3,17 га, кормових угідь 1,39 га ОСОБА_2 та розпорядження № 162 Бобровицької РДА від 20.08.2013 р. «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.11.2012 р. «Про передачу у власність земельних ділянок», визнати за ним по праву спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,1677 га, кадастровий номер 7420687600:05:001:0212, що знаходиться на території Старобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої прийняла, але не оформила спадкові права її дочка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої спадщину прийняв але не оформив своїх спадкових прав її чоловік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , 1928 р.н. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її дочка (мати позивача) ОСОБА_5 , подавши заяву до приватного нотаріуса Бобровицького районного нотаріального округу Андрюхіної Л.М. (спадкова справа №43/2018). ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері спадщину за законом прийняв її чоловік (батько позивача), ОСОБА_3 , який подав заяву про прийняття спадщини до Десятої Київської державної нотаріальної контори, але не оформив своїх спадкових справ, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач відмовився від прийняття спадщини після смерті матері. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого спадкоємцем за законом є позивач, його син, ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Андрюхіної Л.М. (спадкова справа № 25/2020).

До складу спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 увійшли дві земельні ділянки: земельна ділянка площею 1,3892 га, кадастровий номер якої, 7420687600:06:001:0212; земельна ділянка площею 3,17 га, кадастровий номер якої 7420687600:05:001:0212. Бабі позивача ОСОБА_4 належали дві земельні ділянки загальною площею 4,56 га, що розташовані на території Старобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 917250, який виданий 03.03.2006 р. Даний державний акт видавався на підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації від 21.12.2005 року № 387 (про що зазначено в державному акті). У плані меж земельної ділянки на державному акті вказано «пай 212» та розміщені дві земельні ділянки: перша площею 3,17 га, кадастровий номер якої 7420687600:05:001:0212 та друга площею 1,39 га, кадастровий номер якої 7420687600:06:001:0212.

У Розпорядженні Бобровицької районної державної адміністрації від 21.12.2005 року № 387 також зазначається, що ОСОБА_4 передається, як власнику сертифікат про право на земельну частку (пай), земельна ділянка - пай № НОМЕР_1 , всього площа 4,56 га, у тому числі: рілля 3,17 га, кормові угіддя - 1,39 га.

13.08.2019 мати позивача ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,3892 га, кадастровий номер якої 7420687600:06:001:0212, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 917250, виданого 03.03.2006 р.29 вересня 2022 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 1,3892 га, кадастровий номер якої, 7420687600:06:001:0212.Проте отримати свідоцтво про право на спадщину на другу земельну ділянку площею 3,17 га, неможливо, так як у витязі з Державного земельного кадастру номер НВ-7407942362018, виданому відділом у Бобровицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в графі «відомості про право власності» стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:05:001:0212, належної спадкодавцю ОСОБА_4 , зазначено не ОСОБА_4 , а інша особа - ОСОБА_2 (частка 1/2), про що нотаріус зазначив у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна від 21.10.2022 року підтверджується, що право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:05:001:0212 площею 3,1677 га зареєстровано за ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 23.07.2018 року.

З Архівного витягу з розпорядження № 427 від 12.11.2012 р. Бобровицької районної державної адміністрації «Про передачу земельних ділянок» вбачається, що пай № НОМЕР_1 площею 4,56 га, в т.ч. ріллі 3,17 га, кормових угідь 1,39 га на території Старобасанської сільської ради по колишньому КСП «Нива» передається ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Розпорядженням № 162 Бобровицької РДА від 20.08.2013 р. внесено зміни до розпорядження № 427 від 12.11.2012 р., а саме: абзац 5 пункту 1 викласти в такій редакції « - ОСОБА_2 , яка, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 1/2 ділянки № НОМЕР_1 площею 4,56 га, в т.ч. ріллі 3,17 га, кормових угідь 1,39 га на території Старобасанської сільської ради по колишньому КСП «Нива».

З невідомих причин, земельна ділянка (пай № НОМЕР_1 ), яка належала бабі позивача ОСОБА_4 , 1928 р.н., зареєстрована за ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем іншої особи - ОСОБА_4 , 1914 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій належав інший пай на підставі сертифіката серії PH 970813 (що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.06.2012 року, зареєстрованим за № 2-1868, сп.сп.64/2009).

Вважає, що ОСОБА_2 надана вищезазначена земельна ділянка незаконно (можливо помилково), так як саме ця земельна ділянка перебувала у власності ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач, відповідачі ОСОБА_2 та Бобровицька міська рада Чернігівської області не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивач позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 та Бобровицька міська рада Чернігівської області позовні вимоги визнали.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позовних вимог , виходячи із наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є подружжя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та матір`ю якої є ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12-14, 16-19).

Довідкою Бобровицької міської ради від 10.10.2018 підтверджено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_3 , разом з нею на день смерті і протягом шести місяців з дня смерті за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_5 , подавши заяву до приватного нотаріуса Бобровицького районного нотаріального округу Андрюхіної Л.М. (спадкова справа №43/2018) (а.с. 23).

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом є його син, ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Андрюхіної Л.М. (спадкова справа № 25/2020) (а.с. 24).

На підтвердження того, що ОСОБА_4 належав пай НОМЕР_1 в землях колишнього ксп «Нива» на території Старобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, додано наступні документи:Копію сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданий ОСОБА_4 21.08.1996 року; (а.с. 20); Копію архівного витяга від 07.08.2019 р. з розпорядження № 387 від 21.12.2005 року Бобровицької районної державної адміністрації «Про передачу земельних ділянок (паїв) у власність громадянам (в якому вказується, що пай НОМЕР_1 передається ОСОБА_4 ) (а.с. 21); Копію Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 917250, який виданий ОСОБА_4 03.03.2006 р. (а.с. 22); Договір оренди землі № 104 між ОСОБА_4 та ТОВ «Земля і Воля» (а.с. 31); Акт прийому-передачі земельної ділянки (в якому вказана земельна ділянка за кадастровим номером 7420687600:05:001:0212 площею 3,17 га) (а.с. 32); Копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.12.2017 р. (в якому вказаний орендодавець земельної ділянки за кадастровим 7420687600:05:001:0212 площею 3,17 га- ОСОБА_4 ) (а.с. 33).

Відповідно до витягу № НВ-7401013942022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оцінка земельної ділянки становить 109997 грн., що складає ціну позову (а.с. 37).

Постановою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв`язку з розбіжностями у правовстановлюючих документах, а саме в графі «відомості про право власності» стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7420687600:05:001:0212, належної ОСОБА_4 , зазначено не ОСОБА_4 , а інша особа - ОСОБА_2 (частка 1/2) (а.с. 25).

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункти 2, 10 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом ч. 3 ст. 43 ЗУ Про місцеві державні адміністрації від 09 квітня 1999 року, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

За змістом ст.ст. 79, 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) № 899-IV від 5 червня 2003 року визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Згідно ч. 1 ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 ЗУ Про Державний земельний кадастр однією з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Частиною 10 статті 24 цього Закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Формування земельних ділянок із нерозподілених часток (паїв) здійснюється згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), а результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 у справі № 908/1947/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності - постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 в ЄДРСР №80854690.

Належним способом захисту права є скасування запису про державну реєстрацію права власності - постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №802/3/18 в ЄДРСР №86435729.

Таким чином, оспорюване розпорядження № 427 від 12.11.2012 р. Бобровицької районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок» та розпорядження № 162 Бобровицької РДА від 20.08.2013 р. «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.11.2012 р. «Про передачу у власність земельних ділянок» суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивача, оскільки його бабі ОСОБА_4 належала земельна ділянка( пай НОМЕР_1) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 917250, який виданий 03.03.2006, а відповідачці ОСОБА_2 передана ця ж сама земельна ділянка ( пай НОМЕР_1) в 2012 році з уточненням розміру частки в 2013 році. Оскільки вище названа земельна ділянка перебувала у власності баби позивача , а відповідачці ОСОБА_2 видана помилково, тому наявні підстави для визнання незаконними та скасування зазначених розпоряджень.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності припиняється в разі смерті власника (ч.11 ст. 346 ЦК України).

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника. У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) вирішується в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими і відповідають вимогам Закону.

Керуючись ст. ст. 200, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 346, 1216, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бобровицької міської ради про скасування розпорядження про передачу у власність земельної ділянки та визнання права власності на спадкове нерухоме майно задовольнити.

Скасувати розпорядження № 427 від 12.11.2012 р. Бобровицької районної державної адміністрації «Про передачу у власність земельних ділянок» в частині передачі у власність земельної ділянки площею 4,56 га, в т.ч. ріллі 3,17 га, кормових угідь 1,39 га ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та розпорядження № 162 Бобровицької РДА від 20.08.2013 р. «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.11.2012 р. «Про передачу у власність земельних ділянок».

Визнати за ОСОБА_1 , по праву спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,1677 га, кадастровий номер 7420687600:05:001:0212, що знаходиться на території Старобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої прийняла, але не оформила спадкові права її дочка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої спадщину прийняв але не оформив своїх спадкових прав її чоловік ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.І. Бойко