Ухвала

від 22.05.2023 по справі 758/5491/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5491/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора Хомика захисника ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, в шлюбі не перебуває, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42021102070000115 від 06.10.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 3 КК України, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720,0 грн.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42021102070000115 від 06.10.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.02.2021 р. між Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби в особі в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено контракт № 33 про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, яким ОСОБА_4 призначено на посаду головного державного інспектора відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи. Наказом № 41-о від 10.02.2021 ОСОБА_4 з 11.02.2021 призначено на посаду головного державного інспектора відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби. Вказаний контракт 29.03.2021 року подовжено додатковою угодою № 1 укладеною між Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби в особі в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Наказом № 38 від 21.05.2021 ОСОБА_4 призначено на посаду головного державного інспектора відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби. Згідно укладеного контракту, серед іншого передбачено режим праці та відпочинку та умови оплати праці, відповідальність сторін, тощо. Відповідно до пункту 8 контракту № 33 розділу «Режим праці та відпочинку»: Робочий час і час відпочинку особи встановлюється відповідно до статті 56 ЗУ «Про державну службу», згідно до якої - тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень. Для державних службовців установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Відповідно до пункту 10, 14, 18 контракту № 33 розділу «Умови оплати праці: складові заробітної плати визначаються відповідно до частини другої статі 585 Митного кодексу України; умови встановлення премій та надбавок визначаються Положенням про преміювання посадових осіб Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби та Положенням про умови та порядок виплати надбавки за виконання особливо важливої роботи посадовим особам Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби. Конкретні їх розміри визначаються щомісячно відповідними наказами Митниці; протягом випробувального терміну премії не встановлюється і не виплачується до моменту завершення випробувального терміну. Відповідно до пункту 19 контракту № 33 розділу «Відповідальність сторін, вирішення спорів: У разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених для державних службовців Законом України «Про державну службу», іншими законами та цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законом. 1. Цей Порядок визначає механізм встановлення, призупинення, зменшення чи скасування надбавок та встановлення премій посадовим особам митних органів, у тому числі тим, що працюють на умовах контракту про проходження державної служби, та працівникам спеціалізованого підрозділу митних органів, які безпосередньо здійснюють розроблення програмного забезпечення для митних органів. 2. Встановлення надбавок і премій посадовим особам та працівникам здійснюється з метою матеріального стимулювання високопродуктивної, ініціативної праці, підвищення її ефективності, якості, заінтересованості у досягненні кінцевого результату, виконання планів показників з наповнення бюджету, стратегічних планів, посилення персональної відповідальності посадових осіб за доручену роботу або поставлені завдання. 5. Посадовим особам та працівникам у межах загального фонду оплати праці встановлюються такі види надбавок: надбавка за вислугу років; надбавка за спеціальне звання посадових осіб митних органів; надбавка за виконання особливо важливої роботи; надбавка за персональну кваліфікацію; надбавка за виконання особистих ключових показників ефективності. Таким чином, в силу покладених на головного державного інспектора відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби згідно контракту № 33, ОСОБА_4 наділений повноваженнями для забезпечення виконання завдань Митниці передбачених чинним законодавством, Положенням та контрактом, а також практичного виконання державним службовцем завдань і функцій держави. Так, 10.02.2021 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, а саме коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби у вигляді заробітної плати, яка складається з посадового окладу та надбавок, за попередньою змовою групою осіб. В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванні місці, з метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштами координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, за попередньою змовою із службовими особами координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, в порушення вимог ЗУ «Про державну службу», Постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року № 310 та умов Контракту, який укладено 10.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , здійснював порушення умов вказаного Контракту в частині режиму праці. Так, ОСОБА_4 , будучи з 11.02.2021 призначеним на посаду головного державного інспектора відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби вперше здійснив вихід на роботу лише 23.02.2021 року. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, за попередньою змовою із службовими особами координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби ОСОБА_4 порушуючи умови укладеного Контракту, систематично не виходив на роботу до координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби та фактично не виковував посадові обов`язки передбачені контрактом, завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та положенням про відділ дистанційного контролю за виконанням митних формальностей, до моменту звільнення із займаної посади, а саме до 22.06.2021 року. З метою маскування протиправної діяльності ОСОБА_4 службовими особами координаційно-моніторингової митниці ІНФОРМАЦІЯ_4 16.03.2021 видано наказ №62-0 про присвоєння ОСОБА_4 спеціального звання - інспектор митної служби ІV рангу. Реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на заволодіння коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), незважаючи на систематичні порушення ОСОБА_4 умов Контракту, завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та положення про відділ дистанційного контролю за виконанням митних формальностей, на підставі безпідставно виданих наказів, подань на встановлення надбавки та відомостей табелів обліку робочого часу нарахували та виплатили заробітну плату головному державному інспектору відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи ОСОБА_4 , за період з 11.02.2021 по 22.06.2021, за нібито практичне виконання державним службовцем завдань і функцій держави, які ним фактично не виконувались. Реалізувавши спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 спільно із невстановленими службовими особами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43333904) заволоділи в період з 10.02.2021 по 22.06.2021 грошовими коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43333904) у сумі 46 807,60 грн., що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1-21/03/2023-сее від 21.03.2023. Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. За результатами проведення досудового розслідування 12.05.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Вина в інкримінованому ОСОБА_4 кримінального правопорушення обґрунтовується наступними доказами, а саме: документами, отриманими за результатами проведених тимчасових доступів до документів; висновком експерта від 03.03.2023 №1-21/03/2023-сее за результатами судово-економічної експертизи; допитами свідків; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності. З урахуванням викладеного, а також наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні відповідно до ст. 12 КК України тяжкого кримінального правопорушення санкція за вчинення якого передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років відносно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки, обґрунтовано існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що останній буде: незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженню; переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави з покладанням обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, вважає клопотання необґрунтованим, безпідставним, а тому таким, що не підлягає задоволенню. В своїх запереченнях посилається на те, що клопотання обґрунтовується наступним. 10.02.2021 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, а саме коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби у вигляді заробітної плати, яка складається з посадового окладу та надбавок, за попередньою змовою групою осіб. В подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштами координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, в порушення вимог ЗУ «Про державну службу», Постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 020 року №310 та умов Контракту, який укладено 10.02.2021 між ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі в.о. начальника Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , здійснював порушення умов вказаного контракту в частині режиму праці. Так, ОСОБА_4 , будучи з 11.02.2021 призначеним на посаду головного державного інспектора відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби вперше здійснив вихід на роботу лише 23.02.2021 року. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби ОСОБА_4 порушуючи умови укладеного Контракту, систематично не виходив на роботу до координаційно- моніторингової митниці Держмитслужби та фактично не виконував посадові обов`язки передбачені контрактом, завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та положенням про відділ дистанційного контролюза виконанням митних формальностей, до моменту звільнення із займаної посади, а саме до 22.06.2021. З метою маскування протиправної діяльності ОСОБА_4 службовими особами координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби 16.03.2021 видано наказ №62-0 про присвоєння ОСОБА_4 спеціального звання - інспектор митної служби. Реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на заволодіння коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), незважаючи на систематичні порушення ОСОБА_4 умов Контракту, завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» та положення про відділ дистанційного контролю за виконанням митних формальностей, на підставі безпідставно виданих наказів, подань на встановлення надбавки та відомостей табелів обліку робочого часу нарахували та виплатили заробітну плату головному державному інспектору відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи ОСОБА_4 , за період з 11.02.2021 по 22.06.2021, за нібито практичне виконання державним службовцем завдань і функцій держави, які ним фактично не виконувались. Реалізувавши спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 спільно із невстановленими службовими особами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби заволоділи в період з 10.02.2021 по 22.06.2021 грошовими коштами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби у сумі 46 807,60 грн., що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи. Аналіз повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 191 КК України вказує на те, що підозра необґрунтована та не конкретизована, вона не відповідає обставинам справи та діям які вчинив останній. Слід зазначити, що ОСОБА_4 не вступав у змову з будь якими особами для заволодіння чужим майном зловживаючи своїм службовим становищем. Так, підозра обґрунтовується наявною у кримінальному провадженні судово- економічною експертизою №1-21/03/2023-сее від 21.03.2023 р. та актом позапланової (невиїзної) перевірки з окремих питань Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби щодо можливих порушень окремими посадовими особами чинного законодавства № 322/25 від 23.09.2021 р. втім зазначена експертиза та акт перевірки жодним чином не відображають інформацію, яка зазначалась в журналах приходу та виходу з роботи. Про вказані журнали зазначають свідки у своїх протоколах допиту, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 усі вони вказують, що окрім електронної картки в приміщенні здійснювався контроль входу/виходу на роботу за допомогою журналу «виходу на роботу (ронок/вечір)», що засвідчувався особистим підписом працівника. Також даний журнал для перевірки щоденно надавався начальнику відділу кадрів. Отже, можна зробити висновок, що якби ОСОБА_4 був відсутній тривалий час на робочому місці про це одразу б стало відомо за результатами перевірки зазначених журналів. Крім того, відомості щодо вчинення зазначеного кримінального провадження внесені ще понад півтора року тому та окрім ОСОБА_4 жодній особі не повідомлено про підозру, отже склад кримінального правопорушення за ч.3 ст. 191 КК України, а саме злочин вчинений за попередньою змовою, групою осіб, відсутній. Так, окрім іншого клопотання обґрунтовується допитами свідків, але жоден свідок не підтвердив відсутності на робочому місці ОСОБА_4 . Крім того, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазначають, що вони проходили тестування на прийняття на роботу/переведення по роботі під час тестування була присутня комісія та велась відеофіксація. Дане тестування також проходив і ОСОБА_4 , зазначене тестування він пройшов. В клопотанні слідчий зазначає про існування наступних ризиків незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворювати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, але сторона захисту вважає ризики необґрунтованими. Звертає уваги на те, що розмір шкоди, який за версією слідства заподіяний його підзахисним, становить лише 46 807,6 грн., що значно менший розміру застави, який просить застосувати сторона обвинувачення.

В судовому засіданні підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що не працює на вищевказаній посади з червня 2021 р., з січня 2022 р. до вересня 2022 р. він працював інструктором у військовій частині, після цього офіційно не працює. Додав, що він самостійно виховує та утримує малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати дитини позбавлена батьківських прав рішенням суду 18.03.2019 р., на теперішній час він працює неофіційно, несе витрати по оренді квартири, а тому розмір застави, який просить прокурор, є для нього непомірним.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102070000115 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 3 КК України, яке було розпочато 10.06.2021 р. за фактом того, що головний державний інспектор відділу дистанційного контролю за виконанням митних формальностей Управління митних компетенцій та аналітичної роботи ОСОБА_4 у період з лютого по червень 2021 р., перебуваючи у змові із невстановленими посадовими особами Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби, привласнили грошові кошти у сумі 46 807,60 грн.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою у м.Києві.

12.05.2023 в межах кримінального провадження № 42021102070000115 від 06.10.2021 р., ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.3 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обгрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного в клопотанні злочину слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити, лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, що інкримінується підозрюваній органом досудового розслідування.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

В зв`язку з цим суд не приймає до уваги заперечення сторони захисту про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Наявність ризиків та їх обґрунтованість.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.3 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкцією якого передбачено найбільш суворе основне покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років.

Із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживає та якого сам виховує (мати дитини позбавлена батьківських прав рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 18.03.2019 р. у справі № 752/2949/19; місце проживання дитини з батьком визначено розпорядженням Голосіївської РДА у м.Києві від 27.07.2018 р. № 330), позитивно характеризується. Між тим на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працює, в Києві проживає на орендованій квартирі не за місцем реєстрації.

Отже, слідчий суддя вважає, що, незважаючи на наявність стійких соціальних зв`язків, є достатня вирогідність того, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КК України.

Ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає не доведеним прокурором.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає також не доведеним прокурором.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий у клопотанні.

Як вбачається з наданих матеріалів та доведено прокурором в судовому засіданні, що особисте зобов`язання та особиста порука не можуть бути застосовані до підозрюваного, оскільки відсутні особи, які висловили суду позицію про особисту поруку щодо підозрюваного, а особисте зобов`язання не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з того, що розмір, визначений ст.182 ч.5 п.2 КПК України для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що дорівнюється від 53 680,0 грн. до 214 720,0 грн.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Слідчий суддя, виходячи з наданих документів про особу підозрюваного, враховуючи його матеріальний стан (що він є батьком, який самостійно один виховує та утримує дитину, офіційно не працює), вважає, що, розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення в клопотанні, є непомірним для підозрюваного. При цьому стороною обвинувачення не надано слідчому судді документів про наявність у підозрюваного належного йому на праві власності рухомого та/або нерухомого майна.

За таких обставин, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину та його наслідки, матеріальний стан підозрюваного та його особу, беручи до уваги розмір шкоди, заподіяний злочином, який інкримінується підозрюваному (46807,6 грн.), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680,0 грн., із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід цілком виправдовуватиме потреби досудового розслідування на даній стадії та зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176-178, 182, 193, 194, 196, 376 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42021102070000115 від 06.10.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680,0 грн. (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, на такі реквізити: «Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що підтверджує внесення застави, слідчому групи слідчих у даному кримінальному провадженні.

Одночасно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою на встановлений службовою особою час, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений час - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із співробітниками, які фактично працюють на даний час, а також працювали у період з 01.01.2021 по ІНФОРМАЦІЯ_5 в координаційно-моніторинговій митниці Держмитслужби, а також свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні;

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та до нього можу бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням підозрюваного запобіжного заходу покласти на слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , як слідчого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали - по 12 липня2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1