Ухвала

від 29.05.2023 по справі 760/11445/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/11445/23 1-кс/760/5190/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 рокуслідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшої слідчої СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, в межах кримінального провадження № 42023102090000097 від 11 травня 2023року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Старша слідча СВ Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що слідчим відділом Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000097 від 11травня 2023року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи виконуючим обов`язки начальника відділу контролю за благоустроєм Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, здійснюючи функції представника влади, а також постійно обіймаючи в органах державної влади посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, та відповідно до примітки 1 статті 364 КК України, з 20 липня 2021року є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, встановлено, що починаючи приблизно з квітня 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення дій щодо одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання у осіб, які займаються підприємницькою діяльністю на території Дніпровського району м. Києва, за надання їм можливості далі займатися підприємницькою діяльністю та нездійснення заходів у майбутньому щодо демонтажу приміщення підприємства. З цією метою ОСОБА_5 приблизно в квітні 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено приїхав на територію станції технічного обслуговування (СТО) за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_6 з метою перевірки документів на провадження підприємницької діяльності.

Після чого, приблизно на початку травня 2023 точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 ще раз приїхавши на територію станції технічного обслуговування (СТО) за адресою: АДРЕСА_1 під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 висунув йому вимогу в наданні йому неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень щомісячної плати.

У подальшому, 22 травня 2023 року ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 10000 гривень за надання йому можливості далі займатися підприємницькою діяльністю та нездійснення заходів у майбутньому щодо демонтажу приміщення підприємства.

23 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

На підставі вище викладеного, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Таким чином, за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 333276386 від 24 травня 2023 року, на праві приватної власності за ОСОБА_5 , зареєстровано наступне нерухоме майно:

-1/3 частки квартири АДРЕСА_3 ;

-земельна ділянка з кадастровим номером 1825084901:13:001:0110, за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок АДРЕСА_4 ;

-будівля конюшні, комплекс будівель і споруд АДРЕСА_5 .

Враховуючи викладене, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_5 як виду покарання у разі засудження за вчинення вказаного кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на належне йому майно, тому слідча звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, 29 травня 2023 року подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якому зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просив його задовольнити.

Власник майна, відповідно до частини другої статті 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна, в судове засідання не викликався.

Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність прокурора та власника майна.

Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першоїстатті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першоюстатті 170КПКУкраїни визначено, щоарешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000097 від 11травня 2023 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 368 КК України.

23 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 333276386 від 24 травня 2023 року, на праві приватної власності за ОСОБА_5 зареєстровано наступне нерухоме майно:

-1/3 частки квартири АДРЕСА_3 ;

-земельна ділянка з кадастровим номером 1825084901:13:001:0110, за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок АДРЕСА_4 ;

-будівля конюшні, комплекс будівель і споруд АДРЕСА_5 , за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с/рада Мірчанська.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною п`ятою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У клопотанні слідчої зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, санкцією частини третьої статті 368 КК України передбачено покарання у позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, та слідчою доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт належить підозрюваному.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуженню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та з метою забезпечення можливої конфіскації вказаного майна підозрюваного як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.

Беручи до уваги викладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та відчуження на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-1/3 частку квартири АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 1825084901:13:001:0110, за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок АДРЕСА_4 ;

-будівлю конюшні, комплекс будівель і споруд АДРЕСА_5 , за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с/рада Мірчанська.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: ОСОБА_1