Постанова
від 05.06.2023 по справі 910/12780/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2023 р. Справа№ 910/12780/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Ізвєков В.В.;

розглянувши апеляційні скарги

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19"

та Приватного підприємства "Будинки столиці"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 (повний текст складено 28.07.2022)

у справі №910/12780/21 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного підприємства "Будинки столиці"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19"

про стягнення 1 619 010,85 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У серпні 2021 року Приватне підприємство «Будинки столиці» (далі - ПП «Будинки столиці») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «XШ Мега 19» (далі - ОСББ «XШ Мега 19») 1 619 010,85 грн заборгованості, а саме: 1 225 797,00 грн основного боргу, 282 791,37 грн інфляційних втрат та 110 422,48 грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог ПП «Будинки столиці» посилається на порушення ОСББ «ХШ Мега 19» договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018 в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих позивачем у липні 2021 року послуг.

На підтвердження наявності заборгованості ОСББ «ХШ Мега 19» з позовною заявою ПП «Будинки столиці» надало (в копіях): договір про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018, підписаний між ПП «Будинки столиці» та ОСББ «ХШ Мега 19»; додаток №1 від 20.06.2018 «Загальні відомості про об`єкт» до вказаного договору, що є невід`ємною частиною договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018, підписаний між ПП «Будинки столиці» та ОСББ «ХШ Мега 19»; акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 на суму 1 225 797,00 грн, підписаний ПП «Будинки столиці» та ОСББ «ХШ Мега 19»; договір взаємовідносин від 11.07.2018, підписаний між ПП «Будинки столиці», ОСББ «ХШ Мега 19», ТОВ «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» та ТОВ «ТПД «Цезар».

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 відмовлено у задоволенні позову. Присуджено до стягнення з ПП «Будинки столиці» на користь ОСББ «ХШ Мега 19» 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з такого.

Станом на дату підписання договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території (21.05.2018) Білан Т.В. не була директором ПП "Будинки столиці" та, відповідно, не мала повноважень на підписання вказаного договору. Таким чином, мало місце підписання договору неуповноваженою особою (з боку ПП «Будинки столиці»), що ставить під сумнів факт укладення договору про надання послуг замовнику (ОСББ «ХШ Мега 19»).

Щодо додатку №1 від 20.06.2018 «Загальні відомості про об`єкт» до вказаного договору та акта наданих послуг №1/1 від 01.08.2018 за липень 2018 на суму 1 225 797,00 грн суд зазначив, що на момент підписання цього додатку ОСОБА_1 не був директором ПП «Будинки столиці» (станом на 20.06.2018 керівником ПП «Будинки столиці» була ОСОБА_2 ), а тому не мав права його підписувати. З боку ОСББ «ХШ Мега 19» додаток №1 від 20.06.2018 був підписаний заступником голови правління ОСОБА_3, який станом на 20.06.2018 не був керівником ОСББ (у т.ч. за відсутності голови правління) і не мав повноважень укладати (підписувати) від імені та в інтересах ОСББ «ХШ Мега 19» додатки до договору. За таких обставин суд дійшов висновку, що додаток №1 не є належним доказом виконання договору про надання послуг від 21.05.2018 (його схвалення), а тому не свідчить про виникнення між сторонами будь-яких правовідносин та зобов`язань за договором, зокрема, щодо передачі ПП «Будинки столиці» в обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою: Харківське шосе, 19, надання відповідачем завдань та їх виконання позивачем на суму 1 225 797,00 грн.

Щодо тарифів експлуатуючої організації суд зазначив, що згідно з протоколом збори засідання правління були розпочаті 21.05.2018, а закінчені 23.05.2018, відтак викладені в протоколі рішення правління набрали чинності з 23.05.2018, тобто вже після укладення сторонами договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018, а тому погоджені правлінням тарифи не можуть бути взяті до уваги.

Щодо акта наданих послуг №1/1 від 01.08.2018 суд зазначив, що станом на 01.08.2018 ОСОБА_3 не мав права його підписувати з боку ОСББ «ХШ Мега 19»; акт наданих послуг №1/1 від 01.08.2018 не відповідає вимогам, що пред`являються законом до первинних документів, оскільки він був складений ПП «Будинки столиці» в односторонньому порядку та не міг бути погоджений та підписаний відповідачем.

Суд дійшов висновку, що наданий позивачем акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 не є належним та вірогідним доказом надання відповідачу послуг на суму 225 797,00 грн; виконання позивачем господарських операцій з надання у липні 2018 року відповідачу послуг на суму 1 225 797,00 грн не підтверджено податковими накладними та квитанціями, що містяться в податковому обліку позивача; наявні у матеріалах справи копії фінансового звіту ПП "Будинки столиці" (баланс на 31.12.2018), податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) ПП «Будинки столиці» на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ПП «Будинки столиці» за 2, 3 квартали 2018, податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Будинки столиці» за 7, 8, 9 місяці 2018 року, роздруківок з реєстру податкових накладних ПП "Будинки столиці" за період з 21.05.2018 по 05.09.2018 свідчать про відсутність будь-яких реальних договірних відносин між ОСББ «ХШ Мега 19» та ПП «Будинки столиці»; позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження фактичного виконання послуг з обслуговування об`єкта та понесення ним витрат на проведення обслуговування об`єкта у спірний період - липень 2018 року - у сумі заявлених позовних вимог.

Щодо посилань ПП «Будинки столиці» на обставини, встановлені у справі №910/10695/21, суд відзначив, що будь-які обставини чи факти щодо укладення та дії договору про надання послуг у господарській справі № 910/10695/21 судом не встановлювались, а тому вказане рішення не містить преюдиціальних фактів, які мають бути враховані під час розгляду даної справи.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд врахував такі критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, яка має середній ступінь складності; ціну позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розгляд справи у загальному позовному провадженні; характер спірних правовідносин та значення справи для сторін; кількість наданих представником відповідача суду пояснень, доказів та підготовлених клопотань; обсяг виконаної адвокатами роботи під час підготовки відзиву на позов, заперечень до відповіді на відзив та інших письмових пояснень / заперечень.

Суд також відзначив, що участь адвокатів АО «Есквайрс» за весь час розгляду даної справи була обмежена трьома судовими засіданнями, їх прибуття у судове засідання не потребувало значного часу та матеріальних втрат, оскільки місцезнаходженням адвокатського об`єднання є місто Київ, при цьому одне з трьох судових засідань було проведене за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а ще одне було відкладене у зв`язку з неявкою представника позивача. Також не було необхідним заявлення у справі великої кількості клопотань (про повернення до стадії підготовчого провадження, продовження строку для подання зустрічного позову, клопотань про зупинення провадження у справі, витребування доказів, залишення позову без розгляду і т.д.), у яких судом було відмовлено як у необґрунтованих та таких, що затягували розгляд справи.

Перевіривши надані представником відповідача обґрунтування щодо розміру витрат на правничу допомогу, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатським об`єднанням та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважав за доцільне встановити розмір судових витрат ОСББ «ХШ Мега 19» на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн та покласти їх на позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022, ОСББ «ХШ Мега 19» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 в частині розподілу судових витрат та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з ПП «Будинки столиці» на користь ОСББ «ХШ Мега 19» витрати на правничу допомогу у сумі 70 000,00 грн.

ОСББ «ХШ Мега 19» зазначає, що витрати на оплату послуг АО «Есквайрс», адвокати якого надавали професійну правничу допомогу у цій справі у суді першої інстанції, становлять 70 000,00 грн. Вказаний розмір винагороди сторони визначили у фіксованому розмірі, що передбачено у ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На переконання відповідача, визначений судом розмір витрат на правову допомогу (30 000,00 грн) не відповідає таким критеріям, які повинні братись до уваги судом, як (1) складність та важливість справи для відповідача, (2) кількість поданих до суду заяв та клопотань, (3) процесуальний етап цієї справи, на якому адвокат почав надавати правову допомогу відповідачу, (4) обсяг і кількість наданих суду доказів та (5) вчинення інших процесуальних дій у цій справі. Розуміючи складність та обсяг потенційної роботи, ОСББ «ХШ МЕГА 19» погодилось, що 70 000 грн є прийнятною та цілком справедливою ціною послуг АО «Есквайрс», підписавши договір з фіксацією цієї ціни.

Відповідач зазначає, що зважаючи на підходи Верховного Суду, визначення розміру гонорару у фіксованій сумі є результатом домовленості сторін договору, які керуються принципом свободи договору, в який суд не має втручатися. За цих обставин адвокат не має підтверджувати розміру гонорару та доводити обґрунтованість ринкової вартості своїх послуг.

Також не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022, ПП «Будинки столиці» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 повністю та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю; скасувати ухвали Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 та від 26.05.2022 про долучення доказів до матеріалів справи та виключити дані докази з матеріалів справи; винести окрему ухвалу та направити її до правоохоронних органів щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за фактом надання неправдивих свідчень; винести окрему ухвалу та направити її до правоохоронних органів щодо вирішення питання про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за фактом надання неправдивих свідчень.

ПП «Будинки столиці» вважає, що оскаржуване рішення є помилково обґрунтованим, суперечить доказам, наявним в матеріалах справи та, всупереч наданим позивачем доказам та належному доказуванню, виходить за межі предмету позову та юрисдикції господарського суду, а відповідно потребує скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

На думку ПП «Будинки столиці», суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки; викладені у рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи.

ПП «Будинки столиці» зазначає, що суд невірно встановив характер правовідносин між позивачем і відповідачем та невірно оцінив правочин (Договір про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018), що регулює відносини між сторонами; зробив помилковий висновок щодо первинного документа, що підтверджує факт виконання правочину (Акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 року до договору від 21.05.2018). При цьому суд проігнорував преюдиційну позицію, зазначену в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №910/10695/21, що набули законної сили та підтверджують належність та достовірність наданих позивачем доказів та встановили дійсний характер правовідносин.

Посилаючись на обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій у справі №910/10695/21, скаржник вважає, що факт надання позивачем відповідачу послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню.

На думку скаржника, при ухваленні оскаржуваного рішення суд повинен був установити факт виконання або невиконання відповідачем договору або звільнення від обов`язку виконувати договір. Договір не визнаний у судовому порядку недійсним, не є розірваним чи припиненим, а також не є нікчемним. Отже, договір є чинним. Відповідач в межах строку позовної давності не оскаржував умови даного договору та факт надання послуг за договором ні щодо їх кількості, ні щодо якості, в т.ч. відповідач не заявляв зустрічного позову.

Доказами надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території є договір від 21.05.2018 про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, додаток №1 до договору, Акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 року, протокол №2/07/18 засідання правління ОСББ від 30.07.2018 про розірвання договору з ПП «Будинки столиці», який свідчить про наявність станом на 30.07.2018 договірних відносин між позивачем та відповідачем, рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №910/10695/21. Окрім того, факт наявності боргових зобов`язань відповідача за договором підтверджується відсутністю у відповідача претензій щодо якості наданих послуг у межах строку, встановленого пп. 2 п. 9 договору.

Апелянт звертає увагу суду на те, що, досліджуючи питання правомірності укладання договору, його дійсності, дотримання позивачем правил фінансової та податкової звітності, іншої господарської діяльності позивача, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог позивача, оскільки перейшов від дослідження питання про стягнення боргу до питань, що виходять за межі розгляду справи, оскільки виключним завданням суду є оцінка правочину, що регулює взаємовідносини між позивачем та відповідачем, та первинного документа, що підтверджує факт наявності боргового зобов`язання відповідача перед позивачем (Акт № 1/1 від 01.08.2018). Крім того, це порушує банківську та комерційну таємницю та є незаконним втручанням у діяльність позивача.

Вказуючи на порушення судом норм процесуального права, ПП «Будинки столиці» зазначає про долучення судом до матеріалів справи відзиву, який відповідач подав з пропуском строку для його подання. Посилаючись на те, що останнім днем строку для подання відзиву є 02.10.2021, а відзив було подано 06.10.2021, позивач просив суд не приймати відзив відповідача та не долучати його до матеріалів справи. Однак суд долучив до матеріалів справи відзив, поданий відповідачем з пропуском строку для його подання, в порушення норм ГПК України, що своєю чергою призвело до порушення судом загальних строків розгляду справи на 7 місяців.

Крім того суд, визнаючи, що дослідження договору на предмет його недійсності не відноситься до предмету даного позову, за власною ініціативою при прийнятті рішення по суті вийшов за межі положень даного договору та поза межі розгляду справи і надав оцінку правомірності договору. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд послався на власну оцінку, зроблену ним поза межами позовних вимог, що є порушенням ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину; враховуючи дійсність договору на момент розгляду справи про стягнення боргу з відповідача, суд не мав права ставити під сумнів дійсність даного договору в цілому або його окремих положень.

Скаржник не погоджується з висновками суду в частині повноважень ОСОБА_1 як особи, що не була уповноваженою на представництво ПП «Будинки столиці» та зазначає, що підпис ОСОБА_1 на спірному додатку №1 до договору скріплено печаткою ПП «Будинки столиці», що свідчить про те, що на момент підписання Договору ОСОБА_1 був керівником позивача.

Так само помилковим ПП «Будинки столиці» вважає висновок суду про те, що станом на 01.08.2018 ОСОБА_3 не мав права підписувати акт наданих послуг №1/1 від 01.08.2018 з боку ОСББ «ХШ Мега 19».

06.12.2022 ПП «Будинки столиці» сформувало в системі «Електронний суд» та подало клопотання про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та витрат на правничу допомогу, у якому просило поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21, скасувати вказане рішення повністю; стягнути з ОСББ «ХШ Мега 19» на користь ПП «Будинки столиці» 2 318 879,13 грн, з яких: 1 225 797,00 грн - заборгованість за Договором про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018, укладеним між ОСББ «ХШ Мега 19» та ПП «Будинки столиці»; 722 484,75 грн - інфляційні втрати, розраховані за період з 06.08.2018 по 08.12.2022; 159 790,19 грн - 3% річних, розрахований за період з 06.08.2018 по 08.12.2022; 210 807,19 грн - вартість послуг адвоката з надання правової допомоги з представництва інтересів ПП «Будинки столиці» в суді першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/12780/21; стягнути з ОСББ «ХШ Мега 19» на користь ПП «Будинки столиці» понесені судові витрати; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у справі №910/12780/21 про долучення доказів до матеріалів справи та виключити дані докази з матеріалів справи; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2022 у справі №910/12780/21 про долучення доказів до матеріалів справи та виключити дані докази з матеріалів справи.

За текстом поданого клопотання ПП «Будинки столиці» зазначило, що враховуючи довгий період часу, який минув з часу подання позову, та значний розмір заборгованості, здійснило перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних станом на дату 08.12.2022.

Також позивач навів розрахунок витрат на правничу допомогу, згідно з яким за умовами додаткової угоди до договору про надання правової допомоги вартість послуг адвоката з представництва інтересів клієнта в суді першої та апеляційної інстанції у справі № 910/12780/21 становить 10% від вартості заборгованості відповідача перед позивачем, що включає суму основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних. Отже, вартість послуг адвоката з надання правової допомоги з представництва інтересів клієнта в суді першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/12780/21 становить 210 807,19 грн. Докази витрат на надання правничої допомоги будуть надані суду протягом 5 днів з дати винесення рішення у справі, оскільки процес надання правової допомоги триває.

08.02.2023 у системі «Електронний суд» ПП «Будинки столиці» сформувало та подало уточнення до апеляційної скарги, у якому повідомило, що 14.12.2022 ОСББ «ХШ Мега 19» було перейменовано на ОСББ «Харківське шосе 19».

Інші доводи уточненої апеляційної скарги та її вимоги тотожні доводам та вимогам первісно поданої апеляційної скарги.

На думку скаржника, судом першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки; оскаржуване рішення є помилково обґрунтованим, суперечить наявним в матеріалах справи доказам та всупереч наданим доказам позивача та належному доказуванню виходить за межі предмету позову та юрисдикції господарського суду, а тому потребує скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 апеляційну скаргу ОСББ «ХШ Мега 19» передано на розгляд колегії у складі: головуючої судді Зубець Л.П., судді Руденко М.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «ХШ Мега 19» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 19.08.2022, апеляційну скаргу ПП «Будинки столиці» передано на розгляд колегії у складі: головуючої судді Зубець Л.П., судді Руденко М.А., Алданова С.О.

У зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, для розгляду апеляційної скарги ПП «Будинки столиці» у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Зубець Л.П., судді Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12780/21 за апеляційною скаргою ПП «Будинки столиці» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 216 ГПК України.

06.09.2022 ОСББ «ХШ Мега» сформувало в системі «Електронний суд» та подало клопотання про зупинення розгляду справи, у якому просило зупинити апеляційне провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/233/22 за позовом ОСББ «ХШ Мега 19» до ПП «Будинки столиці» про визнання недійсним договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018.

В обґрунтування поданого клопотання ОСББ «ХШ Мега 19» зазначило, що ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 відкрито провадження у справі №911/233/22 за позовом ОСББ «ХШ Мега 19» до ПП «Будинки столиці» про визнання недійсним Договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018.

На думку заявника, до вирішення питання в судовому порядку у справі №911/233/22 щодо дійсності або недійсності договору про надання послуг з обслуговування будинки столиці» у якій заявлені вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, є неможливим.

12.01.2023 ОСББ «ХШ Мега» сформувало в системі «Електронний суд» та подало клопотання про долучення доказів, у якому просило долучити до матеріалів справи копію рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2022 у справі №911/233/22, яким позовні вимоги ОСББ «ХШ Мега 19» задоволено та визнано недійсним договір про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 216 ГПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 у зв`язку з звільненням у відставку судді Північного апеляційного господарського суду Зубець Л.П. вказані апеляційні скарги передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Андрієнко В.В.

24.04.2023 від ПП «Будинки столиці» до Північного апеляційного господарського суду надійшла письмова заява про відвід судді Суліма В.В.

Північний апеляційний господарський суд відмовив ПП «Будинки столиці» у задоволенні заяви про відвід судді Суліма В.В. від розгляду справи №910/12780/21 своєю ухвалою від 04.04.2023.

04.04.2023 суддя Північного апеляційного господарського суду Сулім В.В. заявив самовідвід від розгляду справи №910/12780/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 заяву про самовідвід судді Суліма В.В. від розгляду апеляційних скарг ОСББ «ХШ МЕГА 19» та ПП «Будинки столиці» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 задоволено. Справу №910/12780/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 прийнято апеляційні скарги ОСББ «ХШ Мега 19» та ПП «Будинки столиці» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 01.05.2023.

01.05.2023 у судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСББ «ХШ Мега 19» про зупинення провадження у справі, у розгляді справи оголошено перерву до 10.05.2023 згідно ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 задоволено клопотання представника позивача адвоката Войтович Л.В. про відкладення розгляду апеляційних скарг ОСББ «ХШ Мега 19» та ПП «Будинки столиці» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21. Відкладено судове засідання на 24.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 змінено найменування відповідача ОСББ «ХШ Мега 19» на нове найменування - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське Шосе 19" (далі - ОСББ «Харківське шосе 19»).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 визнано подання директором ПП «Будинки столиці» ОСОБА_1 заяв про відвід головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. від розгляду справи №910/12780/21 зловживанням процесуальними правами. Заяви директора ПП «Будинки столиці» ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. від розгляду справи №910/12780/21 залишено без розгляду. Попереджено директора ПП «Будинки столиці» ОСОБА_1 про недопустимість зловживання процесуальними правами та про те, що у разі подальшого зловживання процесуальними правами апеляційний суд може застосувати захід процесуального примусу, передбачений ст. 135 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду апеляційних скарг ОСББ «Харківське шосе 19» та ПП «Будинки столиці» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21. Відкладено судове засідання на 05.06.2023. Доручено представнику ОСББ «Харківське шосе 19» адвокату Ізвєкову В.В. забезпечити проведення судового засідання у справі №910/12780/21 в режимі відеоконференції 24.05.2023.

05.06.2023 ОСББ «ХШ Мега 19» сформувало в системі «Електронний суд» та подало заяву, у якій просить апеляційний суд у цій справі врахувати набрання законної сили рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2022 у справі №911/233/22, яким договір про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018 визнано недійсним.

05.06.2023 ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» сформувало в системі «Електронний суд» та подало заяву про залучення у справу третьої особи, у якому просить залучити його до участі у справі №910/12780/21 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, долучити до матеріалів справи №910/12780/21 документи, додані до даної заяви згідно з переліком додатків, та надати йому для ознайомлення та копіювання матеріали справи №910/12780/21.

У поданій заяві ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» підтримує позовні вимоги та вважає, що залучення його до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у зв`язку з тим, що ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет», ТОВ «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», ТОВ «Торгівельно-промисловий дім «Цезар» з однієї сторони та ПП «Будинки столиці» з іншої сторони 11.07.2018 уклали Договір взаємовідносин сторін. ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» згідно з цим договором здійснювало резервне фінансування діяльності ПП «Будинки столиці» з надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території. ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» вважає, що за таких підстав має право на повернення зі сторони ПП «Будинки столиці» коштів, витрачених на таке резервне фінансування після оплати послуг ПП «Будинки столиці» зі сторони ОСББ «Харківське шосе 19».

Згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Апеляційний господарський суд зазначає, що ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» не навело у поданій заяві обґрунтування, яке свідчило би про те, що рішення у цій справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Крім того, стверджуючи про здійснення ним резервного фінансування діяльності ПП «Будинки столиці» згідно з договором взаємовідносин сторін від 11.07.2018 заявник не надає доказів на підтвердження цих обставин.

05.06.2023 ПП «Будинки столиці» сформувало в системі «Електронний суд» та подало письмові пояснення на заяву про залучення у справу третьої особи, у якому просить долучити до матеріалів справи № 910/12780/21 документи згідно з переліком додатків, які додані ТОВ «ЗГС «Аеро-зет» до Заяви про залучення у справу третьої особи за вих. № 1 від 02.06.2023; залучити ТОВ «ЗГС «Аеро-зет» до участі у справі №910/12780/21 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За текстом поданих пояснень ПП «Будинки столиці» не заперечує проти залучення у справу №910/12780/21 ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та щодо долучення наданих документів, у зв`язку тим, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет». На думку ПП «Будинки столиці», долучені ТОВ «ЗГС «Аеро-Зет» докази додатково підтверджують факт здійснення ПП «Будинки столиці» відповідної господарської діяльності по обслуговуванню будинку та прибудинкової території та є належними доказами, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування та відносяться до суті розгляду даної справи. Однак, при цьому, позивач вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства є достатньо Акту №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт, що підтверджують факт безпосередньо виконання робіт.

05.06.2023 ПП «Будинки столиці» звернулось з клопотанням (за підписом адвоката Старовойт В.П.) про відкладення судового засідання, призначеного на 24.05.2023, для можливості ознайомлення з матеріалами справи. В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що 23.05.2023 договір про надання правової допомоги, укладений між ПП «Будинки столиці» та адвокатом Войтович Л.В., було розірвано. Договір з адвокатом Старовойтом В.П. ПП «Будинки столиці» уклало лише 05.06.2023.

Згідно з п. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (п. 12 ст. 270 ГПК України).

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Колегія суддів при цьому відзначає, що договір про надання правової допомоги, укладений між ПП «Будинки столиці» та адвокатом Войтович Л.В., був розірваний його сторонами за взаємною згодою 23.05.2023 відповідною додаткової угодою до цього договору. З урахуванням зазначеного за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 05.06.2023. Таким чином, ПП «Будинки столиці» будучи обізнаним про призначення розгляду справи на 05.06.2023 і мало майже два тижні для вирішення питання представництва своїх інтересів у суді. Крім того, подані ПП «Будинки столиці» до матеріалів справи апеляційна скарга та заяви по суті викладені письмово та зрозуміло, відображають позицію позивача, яка є сталою протягом розгляду справи, а попередній представник позивача вже давав пояснення по суті спору в засіданні апеляційного суду.

Позиції учасників справи.

ОСББ «ХШ Мега 19» надало відзив на апеляційну скаргу ПП «Будинки столиці», у якому просить апеляційну скаргу ПП «Будинки столиці» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 в частині відмови у задоволенні позову - без змін; стягнути з ПП «Будинки столиці» витрати ОСББ «ХШ Мега 19» на професійну правничу допомогу, понесені Відповідачем у зв`язку із апеляційним розглядом у цій справі.

Відповідач у поданому відзиві вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, заснованою на помилковій оцінці існуючих між сторонами правовідносин та доказів, що містяться у матеріалах справи, перекручуванні встановлених судом першої інстанції фактів та обставин та невірному застосуванні норм матеріального права.

Відповідач переконаний, що поданий позивачем позов є завідомо необґрунтованим, а подані позивачем докази не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності. Єдиною метою подання цього позову є штучне створення для відповідача заборгованості перед позивачем за послуги, які ніколи не надавались та не могли надаватись. Позивач не довів (у матеріалах справи відсутні відповідні докази), що: послуги за так званим договором він надавав чи вчиняв дії для їх надання; у позивача були ресурси для їх надання; між позивачем та відповідачем взагалі існували відповідні правовідносини.

ОСББ «ХШ Мега 19» у відзиві зазначає, що наявність печатки на підписі ОСОБА_2 як директора не спростовує встановленої судом першої інстанції обставини, що договір зі сторони позивача підписаний особою, яка не мала таких повноважень та не була директором позивача. Крім того, на думку відповідача, варто врахувати, що (1) печатка могла з`явитись у будь-який час після дати договору (у відповідача оригінал договору відсутній); (2) печатка, виконана на договорі від 21.05.2018, відрізняється від печатки ПП «Будинки столиці», виконаної вже на так званому додатку №1 від 20.06.2018 «Загальні відомості про об`єкт»; (3) підпис голови правління ОСББ «ХШ Мега 19» ОСОБА_5 взагалі не скріплений печаткою, а (4) сам ОСОБА_5 у заяві свідка стверджує, що такого договору він не підписував.

У свою чергу, відповідач переконаний (а не ставить під сумнів), що договір від 21.05.2018, на підставі якого позивач стягує заборгованість, ніколи не укладався: у ОСББ «ХШ Мега 19» відсутній оригінал цього договору, цей договір ніколи не виконувався і ОСББ не вчиняло жодних дій, які свідчили б про прийняття умов цього договору та виникнення між сторонами відповідних правовідносин. Надана представником позивача копія договору містить ряд недоліків, які є інтелектуальною підробкою цього документа, що лише підтверджує стійке переконання у відсутності цього договору як документа станом на 21.05.2018.

Відповідач зазначає, що ПП «Будинки столиці» не приймало будинок для надання послуг з утримання та експлуатації. Так, лише належним чином оформлений та підписаний акт приймання-передачі будинку та відповідної технічної документації за формою, затвердженою постановою КМУ від 20.05.2009 №484, може вважатися належним та допустимим доказом тієї обставини, що будинок передавався для обслуговування позивачу і той приступив до надання своїх послуг. У матеріали справи підписаний сторонами акт приймання-передачі об`єкта в обслуговування ПП «Будинки столиці» не надало; такий акт ніколи не підписувався, а будинок №19 ніколи в обслуговування позивачеві не передавався.

ОСББ «ХШ Мега 19» наводить власні доводи на спростування тверджень ПП «Будинки столиці» в частині повноважень підписантів Додатку №1 від 20.06.2018 до договору «Загальні відомості про об`єкт» та вважає, що у ОСОБА_1 не було повноважень підписувати Додаток №1 як директор ПП «Будинки столиці», а у ОСОБА_3 не було повноважень підписувати Додаток №1 з боку ОСББ «ХШ Мега 19».

На думку відповідача, ПП «Будинки столиці» мало своїм обов`язком довести факт надання послуг за договором належними та допустимими доказами, оскільки предметом позову є вимога про стягнення заборгованості саме за нібито надані послуги. Отже, обставини надання чи не надання послуг є ключовими у цій справі і тягар доказування лежить саме на позивачеві. Проте позивач жодного такого доказу до суду першої інстанції не надав, що позивач визнає у своїй апеляційній скарзі. Більше того, у апеляційній скарзі він стверджує, що такі докази у нього відсутні. А стверджуючи про їх знищення «у встановленому законом» порядку, не надає апеляційному суду жодного доказу цієї обставини. Крім того у матеріалах цієї справи є докази, отримані у Ірпінської ДПІ ГУ ДПС у Київській області, - документи податкової звітності ПП «Будинки Столиці», які у своїй сукупності свідчать, що: ПП «Будинки столиці» не мали жодних ресурсів (ні людських, ні матеріальних), щоб надавати послуги по обслуговуванню ОСББ «ХШ Мега 19» у червні-серпні 2018 року; ПП «Будинки столиці» не залучало підрядників для обслуговування багатоквартирного будинку на Харківському шосе, 19; ПП «Будинки столиці» у 2018 році саме не визнавало свого права вимагати у ОСББ «ХШ Мега 19» виконання будь-яких грошових зобов`язань.

Щодо доводів ПП «Будинки столиці» про необхідність врахування рішення від 18.10.2021 у справі №910/10695/21 відповідач зазначає, що суд у цій справі оцінював надані ПП «Будинки столиці» копії договору, Додатку №1 від 20.06.2018 та Акта за червень в контексті наявності підстав вважати виникнення заборгованості за договором. Натомість у цій справі позивач просить стягнути заборгованість за договором за липень 2018 року.

Тобто обставини цих справ та коло доказування відрізняються та не є тотожними. Під час розгляду справи №910/10695/21 суд не досліджував обставини, пов`язані з дійсністю чи недійсністю договору, його укладеністю чи неукладеністю. Жодної обставини, яка має значення у цій справі щодо визнання недійсним договору та підлягає встановленню, суд у справі №910/10695/21 не встановив. Посилаючись на ч. 7 ст. 75 ГПК України, відповідач зазначає, що позивач апелює власне до правової оцінки судом у справі №910/10695/21 тих чи інших обставин, які він оцінював, виходячи із предмету позову та наявних у матеріалах тієї справи доказів. За таких обставин тези позивача про необхідність врахування судом першої інстанції обставин, встановлених у справі №910/10695/21, не відповідають вимогам ст. ст. 75, 76 ГПК України.

Щодо заперечень ПП «Будинки столиці» проти процесуальних рішень суду першої інстанції ОСББ «ХШ Мега 19» зазначає, що на виконання обов`язку з надання доказів своїх заперечень проти позову воно подавало до суду у порядку, визначеному ст. 80 ГПК України, відповідні докази. Суд кожного разу оцінював наявність підстав для їх долучення та ухвалював відповідні процесуальні рішення, які узгоджуються із нормами ст. ст. 2,11,13, 74, 80, 177, 181, 207 ГПК України. Посилаючись на ч. 2 ст. 277 ГПК України, ОСББ «ХШ Мега 19» вважає, що жоден з аргументів позивача: (1) не свідчить про порушення судом процесуального права, (2) не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого із дотриманням вимог до його законності та обґрунтованості.

У поданому відзиві ОСББ «ХШ Мега 19» навело орієнтовний розрахунок судових витрат у суді апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ПП «Будинки столиці» та зазначило, що відповідно до п. 1.1 додатку №18 розмір винагороди (гонорару), яка сплачується АО «Есквайрс» за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп. 1.1 додатку №17 до договору та пп.1.1.1-1.1.6 додатку №17 до Договору становить 55 000,00 грн без ПДВ.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

11.01.2017 протоколом установчих зборів ОСББ «ХШ Мега 19» №1 було затверджено Статут ОСББ «ХШ Мега 19».

ОСББ має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати (п. 3 розділу ІІ Статуту).

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розділу ІІІ Статуту).

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема: обрання членів правління об`єднання; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (п. 3 розділу ІІІ Статуту).

Виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом (п. 12 розділу ІІІ Статуту).

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів (п. 13 розділу ІІІ Статуту).

До компетенції правління належить в т.ч. укладення будь-яких господарських договорів, здійснення контролю за їх виконанням (п. 14 розділу ІІІ Статуту).

Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Статуту правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління: діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління; за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам; підписує будь-які господарські договори з будь-якими третіми особами. У разі відсутності голови правління його обов`язки виконує заступник.

Рішенням загальних зборів ОСББ «ХШ Мега 19» (дата відкриття 02.12.2017, дата закриття 14.12.2017), оформленим протоколом №2.2, обрано головою правління ОСББ «ХШ Мега 19» Нечепоренка М.В. строком на 3 місяці; прийнято рішення про обрання членів правління, зокрема, ОСОБА_3 строком на з місяці; погоджено виконавцем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій діючу обслуговуючу компанію ТОВ «Торговий-Квартал», яке уповноважено здійснювати усі необхідні заходи при співпраці з підприємствами-монополістами ПАТ «Київенерго», ТОВ «Євро-Реконструкція», ПАТ «АК Київводоканал» з метою вирішення усіх питань, пов`язаних з наданням послуг електропостачання, водопостачання та водовідведення, централізованого опалення (постачання теплової енергії).

На підставі протоколу № 2.2 загальних зборів засновників ОСББ «ХШ Мега 19» рішенням ОСББ «ХШ Мега 19» від 06.03.2018 ОСОБА_5 був призначений на посаду голови правління та з 06.03.2018 приступив до виконання своїх обов`язків. Відомості про ОСОБА_5 як керівника ОСББ «ХШ Мега 19» були внесені 06.03.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.03.2018 керівником ОСББ «ХШ Мега 19» був ОСОБА_5 (строком на 3 місяці).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.05.2018 директором та підписантом ПП «Будинки столиц»" був ОСОБА_6

21.05.2018 ОСББ «ХШ Мега 19» в особі голови правління Нечепоренко М. В. (замовник) та ПП «Будинки столиці» в особі директора Білан Т.В. (виконавець) уклали Договір про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території (далі - договір), за умовами п. 1 якого виконавець відповідно до рішення правління ОСББ «ХШ Мега 19» від 21.05.2018 в межах та на умовах, визначених вище зазначеним рішенням правління, зобов`язується надавати замовникові послуги (як зазначено в таксті договору) «з обслуговування будинку та прибудинкової території, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право виконавцю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з обслуговуванням об`єкту, у разі, коли виконавець отримав на такі витрати письмову згоду замовника» (т. 1, а. с. 12-17).

Загальні відомості про об`єкт зазначаються в додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п. 2 договору).

Згідно з п. 5 договору замовник сплачує за надані виконавцем послуги щомісяця, в термін до 5 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок виконавця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги відповідно до рішення правління ОСББ «ХШ Мега 19» від 21.05.2018.

Вартість та порядок оплати додаткових послуг виконавця визначається за погодженням сторін та оформляється додатковими договорами, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 7 договору).

За умовами п. п. 8, 10 договору протягом місяця після його укладання замовник зобов`язаний передати об`єкт на обслуговування та необхідну достовірну документацію в повному обсязі з оформленим актом прийняття-передачі, а виконавець зобов`язаний прийняти протягом місяця об`єкт на обслуговування та необхідну достовірну документацію у повному обсязі з оформленням акта прийняття-передачі об`єкта.

Відповідно до пп. 2 п. 10 договору виконавець зобов`язаний надавати послуги відповідно до вимог правил з утримання будинку та прибудинкової території, у т.ч.:

планувати заходи щодо збереження і сталого функціонування об`єкта та організовувати надання його мешканцям житлово-комунальних послуг відповідно до стандартів, нормативних норм, порядків і правил;

вести передбачену законодавством звітність, а також технічну документацію щодо стану об`єкта;

забезпечувати належну експлуатацію та утримання об`єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків квартир та приміщень такого об`єкта;

вживати в установлений законодавством строк заходів з ліквідації аварійних ситуацій та усунення порушень якості послуг;

забезпечувати своєчасну підготовку об`єкта та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

надавати необхідну інформацію мешканцям об`єкта, а також власникам (співвласникам) окремого приміщення, які в ньому не проживають, та реєструвати їх звернення в установленому законодавством порядку в разі виникнення аварії або тимчасового припинення надання послуги, передбаченої цим договором;

розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги мешканців об`єкта, також власників (співвласників) окремих приміщень об`єкта, які в ньому не проживають, проводити відповідний перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі і ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості. Вести облік вимог (претензій споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною ї споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновлювальних робіт;

вживати заходів для енергозбереження відповідно до погодженого із замовником плану.

Виконавець зобов`язаний здійснювати обслуговування майна безпосередньо, a також укладати договори із співвиконавцями на виконання окремих видів робіт (пп. 4 п. 10 договору).

Згідно з пп. 9 та пп. 11 п. 10 договору виконавець зобов`язаний вести та зберігати документацію, передбачену правилами управління будинком; укладати договори про надання житлово-комунальних послуг мешканцям об`єкта в установленому законодавством порядку, здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості, проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі.

Виконавець зобов`язаний надавати мешканцям об`єкта в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін (тарифів), норми споживання, режим надання послуг та їх спожив властивості (пп. 13 п. 10 договору).

Відповідно до п. 18 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 21.11.2018 і в разі відсутності грубих порушень договірних умов з боку виконавця автоматично продовжується до 24 місяців від дати укладення даного договору. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей Договір вважається щороку продовженим.

Позивач надав у матеріали справи протокол засідання правління ОСББ «ХШ Мега 19» (початок зборів 21.05.2018, закінчення зборів 23.05.2018), згідно з п. 2 питання 1 порядку денного якого вирішено визначити обслуговуючу організацію, що буде обслуговувати будинок №19 по вул. Харківське Шосе у м. Києві, прилеглі території та належну інфраструктуру в особі ПП «Будинки столиці», затверджено договір з обслуговуючою компанією на умовах, зазначених у порядку денному; уповноважено ПП «Будинки столиці» укласти угоди з підприємствами-постачальниками електроенергії, тепла, води тощо.

Щодо рішенням загальних зборів ОСББ «ХШ Мега 19» (дата відкриття 02.12.2017, дата закриття 14.12.2017), оформленого протоколом № 2.2, яким погоджено виконавцем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій діючу обслуговуючу компанію ТОВ «Торговий-Квартал», протокол засідання правління ОСББ «ХШ Мега 19» (початок зборів 21.05.2018, закінчення зборів 23.05.2018) жодної інформації не містить.

На засіданні правління ОСББ «ХШ Мега 19» (початок зборів 08.06.2018, закінчення зборів 09.06.2018) ОСОБА_3 було обрано заступником голови правління ОСББ «ХШ Мега 19» (п. 7 протоколу), а також надано йому повноваження щодо представництва ОСББ «ХШ Мега 19» в усіх підприємствах, організаціях, судах з поданням та отриманням відповідних документів.

08.06.2018 рішенням №2 голова правління ОСББ «ХШ Мега 19» Нечепоренко М.В. призначив ОСОБА_3 на посаду заступника голови правління ОСББ «ХШ МЕГА 19» з 08.06.2018. Цим же рішенням голова правління ОСОБА_5 відповідно до Статуту ОСББ «ХШ Мега 19» доручив ОСОБА_3 у відсутність голови правління виконувати функції останнього, в т.ч. підписувати документи ОСББ «ХШ Мега 19».

20.06.2018 ОСББ «ХШ Мега» (замовник) в особі ОСОБА_3, що діє на підставі доручення голови правління Нечепоренко М.В., відповідно до п. 4 Статуту та рішення правління «ХШ Мега 19» від 21.05.2018 та ПП «Будинки столиці» (виконавець) в особі директора ОСОБА_1 уклали Додаток №1, який, згідно з п. 1 є невід`ємною частиною договору та конкретизує завдання виконавця (т. 1, а.с. 22).

Зокрема, в обслуговування передається будинок та прибудинкова територія за адресою: Харківське шосе, буд. 19, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності. При цьому власники приміщень є фактичними кінцевими споживачами послуг, що надає виконавець замовнику, відповідно основною складовою розрахунку вартості послуг виконавця є загальна площа приміщень, що перебуває у приватній власності членів ОСББ «ХШ Мега 19». Загальна площа приміщень, що перебуває у приватній власності членів ОСББ «ХШ Мега 19», складає 57 168,46 кв. м. (п. п. 2, 3 додатку).

У п. 4 додатку розміщено таблицю, в якій зазначено структуру приміщень за поверхами, що перебувають у приватній власності членів ОСББ, та вартість послуг виконавця, що надаються замовнику, а також вартість послуг виконавця.

Замовник jплачує послуги виконавця щомісяця, в термін до 5 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок виконавця, за попередній місяць відповідно до рішення правління ОСББ «ХШ Мега 19» від 21.05.2018, в якому зазначено, що вартість послуг виконавця для першого та другого поверху за 1 кв. м. складає 35,00 грн. на місяць, для інших поверхів - за 1 кв. м складає 20,00 грн. на місяць (п. 6 додатку).

Згідно з п. 7 усі умови даного додатку є невід`ємною частиною договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018 і конкретизують договірні відносини сторін з 21.05.2018.

Відповідно до п. 8 додатку експлуатаційна компанія приступила до виконання своїх обов`язків з 01.06.2018 року.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить, що станом на 09.07.2018 керівником ПП «Будинки столиці» був ОСОБА_1

ПП «Будинки столиці» з позовною заявою надало договір взаємовідносин сторін від 11.07.2018, підписаний з боку ПП «Будинки столиці» (сторона-1) директором ОСОБА_1 та з боку ОСББ «ХШ Мега 19» (сторона-2) заступником голови правління ОСОБА_3 , ТОВ «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет» та ТОВ «ТПД «Цезар», умовами якого сторони визначили порядок взаємодії при здійсненні намірів, визначених у п. 1.3 цього договору, та умов оплати за даним договором.

Рішенням засідання правління ОСББ «ХШ Мега 19», оформленим протоколом №1/07/18 від 24.07.2018, ОСОБА_5 звільнено з посади голови правління ОСББ «ХШ Мега 19» з 25.07.2018, на посаду голови правління ОСББ «ХШ Мега 19» з 26.07.2018 обрано ОСОБА_4

ПП «Будинки столиці» надало у матеріали справи Акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 року до договору на суму 1 225 797,00 грн (т. 1, а.с. 35).

ПП «Будинки столиці» надало у матеріали справи лист-повідомлення №1 від 05.09.2018 (без доказів його направлення членам ОСББ «ХШ Мега 19»), у якому міститься пропозиція членам ОСББ «ХШ Мега 19» оплачувати борги за надані експлуатаційні послуги за червень, липень, серпень 2018 року безпосередньо на рахунок експлуатуючої організації.

Звертаючись з позовом у справі, що розглядається, ПП «Будинки столиці» посилається на неоплату ОСББ «ХШ Мега 19» наданих у липні 2018 року послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території за укладеним між сторонами цього спору договором.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 задоволено усне клопотання представника відповідача про зміну назви відповідача - з ОСББ «XШ Мега 19» (ідентифікаційний код 41121893) на ОСББ «Торгово-офісний центр «Мега-сіті» (ідентифікаційний код 41121893), що підтверджувалось витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача станом на 18.10.2021.

В подальшому суд з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2021 встановив, що відповідач знову змінив найменування з ОСББ «Торгово-офісний центр «Мега-Сіті» на ОСББ «ХШ Мега 19», а отже, належним відповідачем у справі під час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення було ОСББ «ХШ Мега 19».

Під час апеляційного провадження ОСББ «ХШ Мега 19» змінило найменування на ОСББ «Харківське шосе 19», у зв`язку з чим апеляційний господарський суд ухвалою від 25.05.2023 змінив найменування відповідача ОСББ «ХШ Мега 19» на нове найменування - ОСББ «Харківське Шосе 19».

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За визначенням ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державно влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави (Глава 63 «Послуги. Загальні положення») можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №484 (в чинній на дату договору редакції; далі - постанова №484) затверджено Типову форму договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, яка є обов`язковою до використання у цій сфері господарських правовідносин.

Відповідно до постанови №484, якою затверджений Типовий договір, додаток №1 про який йдеться і в п. 2 договору, називається «АКТ прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу)» та затверджена його типова форма.

Пункт 2 Типової форми договору містить таку умову: «Загальні відомості про об`єкт зазначаються в додатку 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною».

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суд встановив, що 21.05.2018 ПП «Будинки Столиці» та ОСББ «ХШ Мега 19» підписали договір про надання послуг.

При цьому, як встановлено вище, станом на 21.05.2018 ОСОБА_2 (підписант у договорі з боку ПП «Будинки столиці») не була директором ПП «Будинки столиці»; директором та підписантом ПП «Будинки столиці» станом на 21.05.2018 був ОСОБА_6 .

Відповідно, ОСОБА_2 , зазначена у договорі як директор ПП «Будинки столиці», не мала таких повноважень на підписання вказаного договору. Таким чином, мало місце підписання договору неуповноваженою особою (з боку ПП «Будинки столиці»), що, як правомірно зазначив місцевий господарський суд, ставить під сумнів факт укладення договору про надання послуг замовнику (ОСББ «ХШ Мега 19»).

На останній сторінці договору зазначено, що даний договір є типовим договором із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1390 від 28.12.2011 (т. 1, а. с. 17).

Пункт 2 договору є тотожним пункту 2 Типової форми договору.

Умовами пп.1 п. 8 договору замовник взяв на себе зобов`язання передати протягом місяця після укладення цього договору об`єкт на обслуговування та необхідну достовірну документацію в повному обсязі з оформленим актом прийняття-передачі.

Виконавець у свою чергу (пп. 1 п. 10 договору) зобов`язався прийняти протягом місяця об`єкт на обслуговування та необхідну достовірну документацію повному обсязі з оформленням акта прийняття-передачі об`єкта (додаток 1).

Таким чином, сторони у договорі визначили, що належним доказом того, що будинок переданий позивачу для обслуговування, є підписаний між сторонами акт приймання-передачі.

Крім того, за умовами договору відповідач (замовник) мав передати за актом приймання-передачі також усю документацію на будинок.

Отже, сторони мали зафіксувати загальні відомості про об`єкт у Акті прийняття-передачі за відповідною затвердженою формою, яка є обов`язковою для сторін.

До матеріалів справи такий акт, який має відповідати затвердженій Постановою КМУ №484 від 20.05.2009 типовій формі, не надано.

Наданий позивачем у матеріали справи додаток №1 «Загальні відомості про об`єкт» не відповідає типовій формі, затвердженій Постановою №484, а також п. 2 договору та по суті містить загальний опис площі та визначенням тарифу (т. 1, а. с. 22-23).

Будь-якого акта приймання-передачі об`єкта та документації на будинок у матеріали справи не надано.

Крім того, додаток №1 від 20.06.2018 «Загальні відомості про об`єкт» до договору від 21.05.2018 свідчить, що його було підписано ОСББ «ХШ Мега» (замовник) в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі доручення голови правління ОСОБА_5 , відповідно до п. 4 Статуту та рішення правління «ХШ Мега 19» від 21.05.2018 та ПП «Будинки столиці» (виконавець) в особі директора ОСОБА_1 .

Однак, як встановлено вище, станом на дату підписання додатку №1 (20.06.2018) директором ПП «Будинки столиці» була ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Відтак, ОСОБА_1 не мав права підписувати даний додаток. Таким чином ОСОБА_1 не був уповноваженою особою на представництво ПП «Будинки столиці» та підписантом позивача додатку №1 до договору про надання послуг. Доказів, які свідчили би про те, що станом на 20.06.2018 ОСОБА_1 був директором ПП «Будинки столиці», позивач не надав.

Так само, заступник голови правління ОСОБА_3 не був уповноважений на підписання додатку №1 «Загальні відомості про об`єкт» від 20.06.2018 з боку ОСББ «ХШ Мега 19».

Так, як установчими документами ОСББ «ХШ Мега 19», так і рішенням загальних зборів ОСББ «ХШ Мега 19» (початок зборів - 08.06.2018, закінчення зборів - 09.06.2018), було надано право заступнику голови правління на підписання документів від імені ОСББ лише за відсутності самого голови правління ОСББ, яким був постійно присутній ОСОБА_5 . При цьому саме доручення, видане головою правління ОСОБА_5 на підписання ОСОБА_3 додатку №1 у матеріалах справи відсутнє.

Натомість, у поданій у матеріали справи заяві свідка ОСОБА_5 від 05.10.2021 вказаний свідок зазначив, що він не уповноважував та не доручав ОСОБА_3 укладати від імені та в інтересах ОСББ «ХШ Мега 19» додаток №1 до договору про надання послуг.

Таким чином, додаток №1 від 20.06.2018 як з боку ПП «Будинки столиці», так і збоку ОСББ «ХШ Мега 19» підписано особами, які не мали права його підписувати. Відтак, вказаний додаток №1 не є належним доказом виконання договору про надання послуг від 21.05.2018 (його схвалення) та не свідчить про виникнення між сторонами будь-яких правовідносин та зобов`язань за договором, зокрема, щодо передачі відповідачем ПП «Будинки столиці» в обслуговування будинку та прибудинкової території за адресою: Харківське шосе, 19, надання відповідачем завдань та їх виконання позивачем.

Суд встановив, що умовами п. 10 договору визначено обов`язок виконавця надавати послуги відповідно до вимог правил з утримання будинку та прибудинкової території, у т.ч.: планувати заходи щодо збереження і сталого функціонування об`єкта та організовувати надання його мешканцям житлово-комунальних послуг відповідно до стандартів, нормативних норм, порядків і правил; вести передбачену законодавством звітність, а також технічну документацію щодо стану об`єкта; забезпечувати належну експлуатацію та утримання об`єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків квартир та приміщень такого об`єкта; вживати в установлений законодавством строк заходів до ліквідації аварійних ситуацій та усунення порушень якості послуг; забезпечувати своєчасну підготовку об`єкта та його технічного обладнання до експлуатації осінньо-зимовий період; надавати необхідну інформацію мешканцям об`єкта, а також власникам (співвласникам) окремого приміщення, які в ньому не проживають, та реєструвати їх звернення в установленому законодавством порядку в разі виникнення аварії або тимчасового припинення надання послуги, передбаченої цим договором; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги мешканців об`єкта, також власників (співвласників) окремих приміщень об`єкта, які в ньому не проживають, проводити відповідний перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі і ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості. Вести облік вимог (претензій споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною ї споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновлювальних робіт; вживати заходів для енергозбереження відповідно до погодженого із замовником плану (пп. 2 п. 10 договору).

Підпунктами 4, 9, 11 п. 10 договору також передбачено, що виконавець зобов`язаний: здійснювати обслуговування майна безпосередньо, a також укладати договори із співвиконавцями на виконання окремих видів робіт; вести та зберігати документацію, передбачену правилами управління будинком; укладати договори про надання житлово-комунальних послуг мешканцям об`єкта у установленому законодавством порядку, здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості, проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі.

Апеляційний господарський суд відзначає, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18, постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №927/986/17).

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачу, а також виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати, є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вищевказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій і містять інформацію про вартість послуг.

Колегія суддів, враховуючи позицію об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 05.07.2019 у справі №910/4994/18, зазначає, що сам лише факт складання та підписання сторонами актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 справі №910/6210/20).

Зокрема, згідно з п. 1.2.2 розділу 1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.20205, до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний та капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань опору електромереж; протоколи вимірювань вентиляції. До складу технічної документації, що підлягає постійному зберіганню, належать паспорти ліфтового господарства.

Відповідно до п. п. 2.1.4, 2.1.5 вказаних Правил виконавець послуг веде графіки та журнали періодичного профілактичного обслуговування елементів жилих будинків (складової послуг з технічного обслуговування).

Відтак, з урахуванням умов договору та вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, апеляційний господарський суд вважає, що надання послуги з обслуговування повинно бути підтверджено позивачем рядом технічних документів та актів, у т.ч. договорами зі спеціалізованими організаціями, що забезпечують виконання тієї частини послуг з утримання, що потребує спеціальних дозволів або ліцензування діяльності (тобто тих послуг, які ПП «Будинки столиці» не могло виконувати самостійно: вивезення побутових відходів, технічне обслуговування ліфтового обладнання, технічне обслуговування протипожежних систем та систем диспетчеризації, забезпечення електропостачання до будівлі для загальнобудинкових потреб (освітлення місць загального користування, електропостачання ліфтового обладнання, інженерного обладнання, тощо).

Водночас зі змісту наданого позивачем акта №1/1 від 01.08.2018 неможливо достеменно встановити фактичне виконання послуг з обслуговування об`єкта та понесення ПП «Будинки столиці» витрат на проведення обслуговування об`єкта в спірний період - липень 2018 року у сумі заявлених позовних вимог 1 225 797, 00 грн.

З огляду на доводи апеляційної скарги про те, що ПП «Будинки столиці» делегувало частину функцій з надання послуг відповідачу за договором від 21.05.2018 іншим організаціям, апеляційний господарський суд зазначає, що такі твердження не підтримані належними доказами, а тому оцінюються судом критично.

Щодо доводів ПП «Будинки столиці» про те, що на нього не покладено обов`язку щодо звітування перед відповідачем про осіб, що залучаються до надання послуг за договором від 21.05.2018, а також про те, що інформація щодо таких осіб є конфіденційною, апеляційний господарський суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги, позивач повинен довести факт надання ним послуг відповідними доказами. Оскільки позивач таких доказів не надав, суд вважає, що він відповідні доводи не довів.

Визначальною ознакою господарської операції, згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), відповідно до пункту 201.7 ПК України складається податкова накладна.

Тобто, реєстрація податкової накладної також є відображенням здійснення господарської операції, реального руху активів та зміни фінансового стану сторін господарської операції.

Однак виконання позивачем господарських операцій з надання у липні 2018 року відповідачу послуг на суму 1 225 797,00 грн не підтверджено податковими накладними та квитанціями, що містяться в податковому обліку ПП «Будинки столиці».

Натомість наявні у матеріалах справи копії фінансового звіту ПП «Будинки столиці» (баланс на 31.12.2018), податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) ПП «Будинки столиці» на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ПП «Будинки столиці» за 2, 3 квартали 2018 року, податкових декларацій з податку на додану вартість ПП «Будинки столиці» за 7, 8, 9 місяці 2018 року, роздруківок з реєстру податкових накладних ПП «Будинки столиці» за період з 21.05.2018 по 05.09.2018 свідчать про відсутність будь-яких реальних договірних відносин між ОСББ «ХШ Мега 19» та ПП «Будинки столиці».

Крім того, акт виконаних робіт №1/1 від 01.08.2018 за липень 2018 року підписано з боку виконавця - ПП «Будинки столиці» в особі ОСОБА_1 , а з боку замовника - ОСББ «ХШ Мега 19» в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі доручення голови правління ОСОБА_5 .

Однак станом на 01.08.2018 головою правління ОСББ «ХШ Мега 19» був ОСОБА_4 відповідно до рішення засідання правління ОСББ «ХШ Мега 19», оформленого протоколом №1/07/18 від 24.07.2018 (з 26.07.2018). Крім того, відповідно до положень Статуту ОСББ «ХШ Мега 19» заступник голови правління виконує обов`язки голови правління ОСББ у разі його відсутності (п. 16 Статуту).

У заяві свідка від 05.10.2021 ОСОБА_4 (голова правління з 27.07.2018 по 19.11.2018) повідомив, що не доручав та не уповноважував ОСОБА_3 підписувати від імені та в інтересах ОСББ «ХШ Мега 19» акт наданих послуг №1/1 від 01.08.2018. Аналогічні обставини засвідчено також свідком ОСОБА_5 (голова правління з 06.03.2018 по 25.07.2018) у заяві свідка від 05.10.2021.

Крім того, рішенням засідання правління ОСББ «ХШ Мега 19», оформленим протоколом № 1/07/18 від 24.07.2018, звільнено ОСОБА_3 з посади заступника голови правління ОСББ «ХШ Мега 19». Усі установчі документи, документацію щодо діяльності ОСББ, протоколи, рішення, накази, договори, акти, матеріальні цінності, печатку ОСОБА_3 мав передати за описом ОСОБА_4 .

Отже, станом на 01.08.2018 (після звільнення з посади) ОСОБА_3 не мав права підписувати акт наданих послуг №1/1 від 01.08.2018 з боку ОСББ «ХШ Мега 19».

Наведене у сукупності свідчить, що наданий позивачем акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 року не є належним та вірогідним доказом надання відповідачу послуг на суму 1 225 797,00 грн.

Наведеним також спростовуються доводи апеляційної скарги в частині надання ПП «Будинки столиці» послуг за договором в період липня 2018 року та доказів на підтвердження їх надання.

Суд зазначає також, що у матеріалах справи міститься акт службового розслідування, проведеного з метою перевірки факту отримання ОСББ «ХШ Мега 19» від ПП «Будинки столиці» послуг за адресою: Харківське шосе, 19 у місті Києві, з обслуговування будинку та прибудинкової території, за результатами якого були встановлені наступні обставини, що підтверджені належними у матеріалах справи доказами, наданими відповідачем.

Так, рішенням загальних зборів ОСББ «ХШ Мега 19», оформленим протоколом № 2.2 від 02.12.2017, було вирішено, що обслуговування будинку за адресою: Харківське шосе, 19 буде здійснювати ТОВ «Торговий-квартал», виконавцем цих послуг обрано ТОВ «Торговий-Квартал», яке фактично здійснювало обслуговування будинку до 30.06.2018, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками про оплату послуг з утримання будинку, відшкодування експлуатаційних витрат та про оплату електричної та теплової енергії.

У подальшому, як зазначає відповідач, з 01.07.2018 послуги з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «ХШ Мега 19» не надавались, оскільки останній знаходився на самообслуговуванні, про що свідчить копія звіту про доходи та витрати ОСББ за період з 01.07.2018 по 30.06.2021.

Інші надані відповідачем документи (докази на підтвердження самостійної діяльності ОСББ з обслуговування будинку у липні 2018, а саме: договір про компенсацію витрат за електропостачання від 07.08.2018, договір оренди від 01.08.2018, договір про надання комплексу послуг по збиранню та вивезенню твердих побутових доходів №209-ТПВ, договір поставки від 17.08.2018, договір про надання послуг з охорони від 17.08.2018, договір про надання послуг з охорони від 17.08.2018, договір про надання юридичних послуг від 30.07.2018, укладені з обслуговуючими організаціями, та відповідні первинні бухгалтерські документи, що стосуються указаних правочинів), як вірно відзначив місцевий господарський суд відхиляючи їх стосуються надання відповідачу послуг за період серпень 2018 року, в той час як ПП «Будинки столиці» заявило до стягнення заборгованість за надані послуги за липень 2018 року, тобто за інший період.

Крім того, за показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у поданих ОСББ «ХШ Мега 19» заявах свідків, ПП «Будинки столиці» не приймало будинок на обслуговування, про що мав бути складений відповідний акт приймання-передачі, не приступило до надання послуг з обслуговування будинку №19 по Харківському шосе в м. Києві та фактично не надавало жодних послуг з обслуговування. Також ПП «Будинки столиці» не укладало відповідних договорів зі спеціалізованими підрядними організаціями для забезпечення технічного обслуговування обладнання систем диспетчеризації, протипожежної сигналізації та димовидалення, технічного обслуговування ліфтового обладнання, надання послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів (діяльність з надання таких послуг підлягає ліцензуванню, а ПП «Будинки столиці» відповідної ліцензії на такі види робіт та послуг не мало, і відповідно, не могло їх здійснювати самостійно). ПП «Будинки столиці» не укладало договору з енергопостачальною організацією для забезпечення електропостачання на загальнобудинкові потреби та потреби функціонування загальнобудинкового обладнання, потреб власників приміщень. Позивач не здійснював роботи та не надавав послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території, перелік та порядок надання яких визначено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Колегія суддів враховує прийняте правлінням ОСББ «ХШ Мега 19» рішення, оформлене протоколом №2/07/18 від 30.07.2018 (т. 2, а. с. 110-112), про розірвання договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території з ПП «Будинки столиці» у зв`язку з неналежним виконанням договірних умов (п. 6).

Разом з тим апеляційний суд відзначає, що наявність такого рішення аж ніяк не спростовує встановлені вище фактичні обставини та їх оцінку судом.

Щодо наданого ПП «Будинки столиці» договору взаємовідносин сторін від 11.07.2018 суд зазначає, що вказаний договір не може слугувати підтвердженням фактичного надання послуг з боку ПП «Будинки столиці» та прийняття їх ОСББ «ХШ Мега 19», а також бути підставою для сплати за актом №1/1 від 01.08.2018.

Так, договір взаємовідносин сторін від 11.07.2018 визначає право ТОВ «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», ТОВ «Завод готових сніданків «Аеро-зет», ТОВ «Торгівельно-промисловий дім «Цезар» проводити лише резервне фінансування роботи ПП «Будинки столиці» як грошовими коштами, так і в натуральному вигляді. Його підписання сторонами не свідчить про факт надання ПП «Будинки столиці» послуг відповідачу у спірний період.

При цьому з боку ОСББ «ХШ Мега 19» договір взаємовідносин сторін від 11.07.2018, на якому міститься підпис заступника голови правління ОСОБА_3, був підписаний особою, яка не мала на те повноважень, з урахуванням вже встановлених судом обставин під час дослідження питання укладення додатку №1 від 20.06.2018 до договору про надання послуг.

Наведеним також спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги.

За ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази і доказування» ГПК України.

За визначенням ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

З огляду на встановлені у справі обставини у їх сукупності, оскільки за ст. ст. 11, 509, 901, 903 ЦК України обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання, а не з факту передачі послуг на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт, колегія суддів вважає, що ПП «Будинки столиці» не довело належними та допустимими доказами факт надання ним послуг ОСББ «ХШ Мега 19» у липні 2018 року, про стягнення заборгованості за які заявлено позов у цій справі. Крім того, позивач у встановленому ГПК України порядку не спростував заперечень відповідача щодо ненадання виконавцем (позивачем) послуг в липні 2018 року за договоом про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судові рішення у господарській справі №910/10695/21 про стягнення заборгованості з ОСББ «ХШ Мега 19» за тим же договором за червень 2018 року в сумі 171 418, 00 грн, які набрали законної сили, не мають преюдиціального значення для справи, що розглядається, виходячи з такого.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, предметом спору у справі №910/10695/21 було стягнення заборгованості за червень 2018 року в сумі 171 418, 00 грн, в той час як у справі, що розглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за липень 2018 року, тобто суд у справі №910/10695/21 досліджував інші обставини, які підтверджувались іншими доказами, а саме доказами, які мали підтверджувати надання послуг за червень 2018 року.

У справі, що розглядається, ПП «Будинки столиці» мало довести факт надання ним ОСББ «ХШ Мега 19» послуг в інший період (липень 2018 року), і обставини надання таких послуг у цей період не можуть підтверджуватись доказами, які містять інформацію про послуги, надані у червні 2018 року.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги ПП «Будинки столиці» щодо наявності преюдиційних обставин, встановлених судовими рішеннями у справі №910/10695/21.

Крім того, преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно до приписів ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Крім того, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ст. 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у т.ч. з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (позиція Верховного Суду у постанові від 20.03.2020 у справі №910/2360/19).

У справі №910/10695/21 суд не встановлював обставин передачі відповідачем позивачу за актом визначеної у договорі форми приміщень на обслуговування для надання послуг за договором, підписання сторонами акта №1/1 від 01.08.2018, надання відповідачем послуг у липні 2018 року тощо. Вказані обставини були предметом дослідження у справі, що розглядається.

Отже, оскільки ПП «Будинки столиці» у цій справі не довело належними та допустимими доказами факт надання ним та споживання відповідачем послуг у липні 2018 року, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 225 797,00 грн заборгованості задоволенню не підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд з огляду на доводи апеляційної скарги зазначає, що господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у сукупності із встановленими у справі обставинами. Суд дійшов висновку, що надані позивачем докази, зокрема, договір про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018, додаток №1 від 20.06.2018 «Загальні відомості про об`єкт» до вказаного договору, акт №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 та договір взаємовідносин сторін від 11.07.2018 не є належними, допустимими та вірогідними доказами надання відповідачу послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території у липні 2018 року на суму 1 225 797,00 грн.

Окремо місцевий господарський суд зазначив, що при цьому питання про визнання вищевказаних угод недійсними судом не вирішувалось, оскільки таке питання не є предметом позову даного спору.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Відтак, у разі ненадання такої оцінки наданим ПП «Будинки столиці» з позовом доказам (договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018 та додатку №1 від 20.06.2018 «Загальні відомості про об`єкт» до цього договору, який є його невід`ємною частиною, акта №1/1 від 01.08.2018 виконаних робіт за липень 2018 року) господарський суд першої інстанції допустив би порушення ст. 86 ГПК України.

Крім того, у п. п. 1-3 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

За таких підстав доводи апеляційної скарги ПП «Будинки столиці» щодо дійсності договору та допущених судом порушень в частині відповідної оцінки договору колегія суддів оцінює критично.

Відтак, немає підстав і для стягнення нарахованих позивачем 282 791,37 грн інфляційних втрат та 110 422,48 грн 3% річних, які є похідними вимогами від вимог про стягнення суми основного боргу.

Щодо доводів апеляційної скарги про прийняття господарським судом першої інстанції відзиву на позовну заяву, поданого з пропуском строку, колегія суддів відзначає таке.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 було прийнято позовну заяву ПП «Будинки столиці» до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 18.10.2021; запропоновано відповідачу у строк до 15 днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позов та направити його з додатками іншим учасникам процесу. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтиск печатки Господарського суду міста Києва на звороті другої сторінки цієї ухвали, датований 17.09.2021, свідчить, що вказана ухвала не була відправлена сторонам у зв`язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень.

Згідно з відтиском реєстрації вихідної кореспонденції 2 примірники ухвали від 14.09.2021 були відправлені сторонам 11.10.2021.

Докази направлення судом вказаної ухвали в альтернативний спосіб (на електронну пошту або через «Електронний суд») в період з 14.09.2021 по 11.10.2021 в матеріалах справи відсутні.

За текстом відзиву на позовну заяву ОСББ «Торгово-офісний центр «Мега-Сіті» зазначило, що отримало копію ухвали від 14.09.2021 нарочним 22.09.2021 під час ознайомлення з матеріалами справи. У справі відсутні докази, які спростовували б таке твердження відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву 06.10.2021, тобто з дотриманням встановленого ухвалою від 14.09.2021 строку.

За таких обставин апеляційний господарський суд не вбачає відповідних порушень процесуального права, на які вказує ПП «Будинки столиці» у апеляційній скарзі.

Твердження ПП «Будинки столиці» про те, що долучення судом до матеріалів справи поданого відповідачем відзиву призвело до порушення судом загальних строків розгляду справи на 7 місяців, на переконання колегії суддів, є нічим не підтвердженим припущенням позивача.

Щодо апеляційної скарги в частині оскарження протокольних ухвал від 21.12.2021 та від 26.05.2022 про долучення доказів до матеріалів справи колегія суддів відзначає таке.

Щодо протокольної ухвали від 21.12.2021.

21.12.2021 ОСББ «ХШ Мега 19» подало до Господарського суду міста Києва клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому просило визнати поважними причини неподання ним доказів у встановлений законом строк та встановити додатковий строк для подання доказів; долучити до матеріалів справи у якості доказів документи (в копіях) згідно з переліком, наведеним у клопотанні.

Відповідач зазначає, що у зв`язку з рейдерським захопленням ОСББ «ХШ Мега 19» уповноважені власниками представники об`єднання були протиправно усунені від фактичного контролю, здійснення поточної та господарської діяльності, а також не були обізнані про звернення ПП «Будинки столиці» до суду з позовом у цій справі, оскільки вхідну кореспонденцію отримували так звані працівники ОСББ «Торгово-офісний центр «Мега-Сіті».

У судовому засіданні 21.12.2021 представник відповідача вказане клопотання підтримав. Представник позивача хоч і визнавав у судовому засіданні під час розгляду питання представництва адвокатом Ласточкіним С. інтересів ОСББ «ХШ Мега 19» обставини рейдерського захоплення відповідача, проти задоволення зазначеного клопотання заперечив, що зафіксовано в протоколі судового засідання.

Господарський суд першої інстанції протокольною ухвалою клопотання ОСББ «ХШ Мега 19» задовольнив.

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

При цьому ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В матеріалах справи наявний наказ Міністерства юстиції України від 09.11.2021 №4010/5, виданий на підставі Висновку центральної Колегії Міністерства з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації від 18.10.2021 (т. 2, а. с. 186-188), які підтверджують неправомірність реєстрації 18.08.2021 ОСББ «Торгово-офісний центр «Мега-Сіті» (за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 19) зі зміною керівника, представника та редакції Статуту. Ці та інші матеріали справи підтверджують, що станом на момент подання позову (05.08.2021) та певний період з моменту відкриття провадження у справі в ОСББ «ХШ Мега 19» відбувався корпоративний конфлікт, пов`язаний в т. ч. з правомочним управлінням Об`єднанням.

Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд не вбачає порушень господарським судом першої інстанції під час розгляду клопотання ОСББ «ХШ Мега 19» норм процесуального права під час прийняття цієї протокольної ухвали, про які вказує ПП «Будинки столиці» у апеляційній скарзі.

Водночас доводи апеляційної скарги про те, що усі вищезазначені документи є неналежними доказами та не відносяться до суті справи, колегія суддів не бере до уваги під час оцінки правомірності процесуальних дій місцевого господарського суду при розгляді клопотання, оскільки, як зазначив суд, на цій стадії доказі були долучені до матеріалів справи, а їх оцінка буде здійснювалась на відповідній стадії розгляду справи.

Щодо протокольної ухвали від 26.05.2022.

У апеляційній скарзі ПП «Будинки столиці» вважає вказану протокольну ухвалу від про долучення доказів до матеріалів справи незаконною та необґрунтованою.

Однак ПП «Будинки столиці» не наводить жодного обґрунтування на підтвердження таких доводів та не вказує, які порушення були допущені судом при прийнятті цієї ухвали. Апеляційний господарський суд при розгляді апеляційної скарги в цій частині враховує встановлені ст. 269 ГПК України межі перегляду в апеляційній інстанції (в межах доводів та вимог апеляційної скарги) та відзначає, що доводи ПП «Будинки столиці» про те, що документи податкової звітності не містять жодних даних, що входять до предмету доказування у справі, не є свідченням допущених судом порушень під час розгляду клопотання ОСББ «ХШ Мега 19» про долучення доказів.

Щодо витрат на правничу допомогу.

18.07.2022 ОСББ «ХШ Мега 19» в особі представника адвоката Ізвєкова В.В. сформувало та подало через систему «Електронний суд» клопотання про стягнення судових витрат, у якому просило долучити до матеріалів справи докази понесених ним судових витрат та у разі прийняття рішення про відмову у позові ПП «Будинки столиці» стягнути з позивача на користь ОСББ «ХШ Мега 19» 70 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 70 000,00 грн заявник надав (в копіях):

- додаток №9 від 06.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги №01-11/11/21 від 11.11.2021,

- додаток №10 від 06.12.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги №01-11/11/21 від 11.11.2021,

- рахунок на оплату послуг адвоката №3-21/02-22 від 21.02.2022 на суму 70 000,00 грн;

- платіжне доручення про сплату послуг №2777 від 13.07.2022 на суму 70 000,00 грн.

З наданих ОСББ «ХШ Мега 19» документів суд встановив, що 11.11.2021 ОСББ «ХШ Мега 19» (клієнт) уклало з АО «Есквайрс» (далі - об`єднання) договір про надання професійної правничої допомоги №01-11/11/21 (далі - договір).

06.12.2021 ОСББ «ХШ Мега 19» (клієнт) та АО «Есквайрс» підписали додаток №9 до договору, умовами якого клієнт доручає об`єднанню надання професійної правничої допомоги в обсязі, в порядку та на умовах, визначених договором та додатками до нього, зокрема, надання правничої допомоги у Господарському суді міста Києва щодо захисту прав та інтересів клієнта як відповідача у справі №910/12780/21.

06.12.2021 ОСББ «ХШ Мега 19» (клієнт) та АО «Есквайрс» підписали додаток №10 до договору, згідно з п. 1.1 якого розмір винагороди (гонорару), що сплачується за надання правничої допомоги становить 70 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на доводи апеляційної скарги про те, що зважаючи на підходи Верховного Суду, визначення розміру гонорару у фіксованій сумі є результатом домовленості сторін договору, які керуються принципом свободи договору, в який суд не має втручатися, апеляційний господарський суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного суду зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У апеляційній скарзі ОСББ «ХШ Мега 19» вважає, що визначений судом розмір витрат на правову допомогу (30 000,00 грн) не відповідає таким критеріям, які повинні братись до уваги судом, як (1) складність та важливість справи для відповідача, (2) кількість поданих до суду заяв та клопотань, (3) процесуальний етап цієї справи, на якому адвокат почав надавати правову допомогу відповідачу, (4) обсяг і кількість наданих суду доказів та (5) вчинення інших процесуальних дій у цій справі.

ОСББ «ХШ Мега 19»у апеляційній скарзі зазначає, що розуміючи складність та обсяг потенційної роботи, погодилось, що 70 000 грн є прийнятною та цілком справедливою ціною послуг АО «Есквайрс», підписавши договір з фіксацією цієї ціни.

Апеляційний господарський суд з цього приводу відзначає, що прийнятність та справедливість ціни послуг є суб`єктивним поняттям особи, яка самостійно вирішує для себе таке питання.

Водночас, така позиція особи може не відповідати об`єктивній реальності, яка формується також на підставі таких критеріїв, як категорія та складність справи, ціна позову, характер спірних правовідносин та значення справи для сторін; кількість наданих представником відповідача суду пояснень, доказів та підготовлених клопотань; обсяг виконаної адвокатами роботи під час підготовки відзиву на позов, заперечень до відповіді на відзив та інших письмових пояснень / заперечень, тощо.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному конкретному випадку господарський суд першої інстанції зазначені вище критерії врахував, так само як і їх співвідношення з вчиненими адвокатами АО «Есквайрс» діями на виконання договору, зокрема: участь адвокатів АО «Есквайрс» за весь час розгляду даної справи була обмежена трьома судовими засіданнями, їх прибуття у судове засідання не потребувало значного часу та матеріальних втрат, оскільки місцезнаходженням об`єднання є місто Київ, при цьому одне з трьох судових засідань було проведене за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а ще одне було відкладене у зв`язку з неявкою представника позивача. Також не було необхідним заявлення у справі великої кількості клопотань (про повернення до стадії підготовчого провадження, продовження строку для подання зустрічного позову, клопотань про зупинення провадження у справі, витребування доказів, залишення позову без розгляду і т.д.), у задоволенні яких суд відмовив через їх у необґрунтованість та те, що вони затягували розгляд справи.

За наведених підстав апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції, що дотримуючись критерію розумності, співмірності між обсягом проведеної адвокатським об`єднанням роботи та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, відшкодуванню підлягає 30 000,00 грн таких витрат, які підлягають до стягнення з ПП «Будинки столиці».

Доводи апеляційної скарги ОСББ «ХШ Мега 19» вказаних висновків суду не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське Шосе 19" та Приватного підприємства "Будинки столиці" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/12780/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржників.

4. Справу №910/12780/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08.06.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	05.06.2023
Оприлюднено	09.06.2023
Номер документу	111397387
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Євсіков О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 05.06.2023 по справі 910/12780/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/12780/21

Постанова від 05.06.2023

Постанова
від 05.06.2023 по справі 910/12780/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД