Постанова

від 08.06.2023 по справі 922/53/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/53/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" (вх.№593 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/53/22 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С., повне рішення складено 19.10.2022)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківські будматеріали", м.Харків,

до Приватного підприємства "Харківтракторсервіс", м.Харків,

про стягнення 29 966,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Харківські будматеріали" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" збитків у розмірі 29 966,40 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 14, 198, 201 Податкового кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки укладеного сторонами в усній формі та Податкового кодексу України, в частині своєчасної реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі №922/53/22 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківські будматеріали" збитки в розмірі 29 966,40 грн та 2 481,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що причиною відмови у реєстрації накладної податковим органом зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Тобто, як зазначено в рішенні, відмова в реєстрації обумовлена ненаданням відповідачем повного пакету копій документів до податкового органу задля усунення підстав відповідати п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що зазначалося у квитанції №9349420990 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020. Рішення податкового органу відповідачем не було оскаржено, що свідчить про відсутність заперечень відповідача проти обґрунтованості такого рішення та про наявність порушення відповідачем вимог податкового законодавства при реєстрації накладної, з огляду на що суд убачив прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо належного виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Приватне підприємство "Харківтракторсервіс" з рішенням Господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що протиправна поведінка Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" відсутня, адже відповідач своєчасно (11.12.2020) склав і подав податкову накладну на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 29.12.2020 № 9349420990 реєстрацію відповідної накладної було зупинено. Відповідачем було надано запитувані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Таким чином, відповідачем було вчинено всі необхідні дії для виконання вимог Податкового кодексу України в частині своєчасної реєстрації податкової накладної, а оскарження рішення ДПС України про відмову у реєстрації податкової накладної є його правом, а не обов`язком. Зауважує, що відповідачем було вчинено всі необхідні дії для виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки, укладеним між сторонами, та вимог Податкового кодексу України в частині своєчасної реєстрації податкової накладної. Відмова в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавила позивача права на включення спірної суми ПДВ до податкового кредиту, а зумовила її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період скарги на такого постачальника з доданням певного пакету документів.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/53/22 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк до 10.05.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Встановлено учасникам справи строк до 10.05.2023 для подання заяв, клопотань, тощо.

09.05.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5233), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що у договорі сторони прямо не передбачили яка сторона повинна здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН. Однак, чинне законодавство передбачає, що таку реєстрацію податкових накладних у ЄРПН здійснює платник податку. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем товару. Тому, на думку позивача, можна дійти висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як продавця товару за договором в розумінні ст. 201 ПК України (який є постачальником відповідно до ст. 712 ЦК). Відповідач не виконав вимог ст.201 ПК України та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних. У зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 29 966,40 грн.

10.05.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№5292), в яких відповідач, посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Касаційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, зазначає, що без надання доказів того, що постачальник неправомірно не зареєстрував податкову накладну та що саме через це покупець не отримав податковий кредит, покупець не зможе через суд навіть стягнути з постачальника збитки у вигляді втраченого ним податкового кредиту. Зазначає, що в даних обставинах протиправна поведінка відповідача відсутня, адже ПП "Харківтракторсервіс" було своєчасно складено та подано спірну податкову накладну на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме 11.12.2020. Не дивлячись на відсутність обов`язку здійснення таких дій, відповідачем було надано запитувані пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Таким чином, як зазначає відповідач, зважаючи на те, що ним було вчинено всі необхідні дії для виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки та вимог Податкового кодексу України в частині своєчасної реєстрації податкової накладної, підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" підлягає задоволенню.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для здійснення розгляду судової справи №922/2288/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між приватним підприємством Харківтракторсервіс (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Завод Харківські будматеріали (покупець) було досягнуто домовленості щодо поставки товарів.

ТОВ Завод ХБМ на підставі рахунку на оплату по замовленню №207 від 30.11.2020 було сплачено на користь ПП Харківтракторсервіс грошові кошти у розмірі 179 798,40 грн, на підтвердження чого надано платіжне доручення №1696 від 11.12.2020.

11.12.2020 ПП Харківтракторсервіс була складена податкова накладна № 8 на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 29 966,40 грн.

Відповідно до видаткової накладної №189 від 14.12.2020 ПП Харківтракторсервіс було поставлено товар на користь ТОВ Завод ХБМ на загальну суму 179 798,40 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 29 966,40 грн.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 29.12.2020 №9349420990 реєстрацію вищезазначеної податкової накладної зупинено та запропоновано ПП Харківтракторсервіс надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію.

22.03.2021 ПП Харківтракторсервіс було подано документи до ДПС України, на підтвердження чого надано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних коригування, реєстрацію яких було зупинено №4 та квитанцію про отримання документів ДПС України №2 від 22.03.2021.

Рішенням № 2507135/34954411 від 29.03.2021 про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації вищезазначеної податкової накладної відмовлено у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання товарів.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ Завод ХБМ звернулось до ПП Харківтракторсервіс з претензією за вих. №1-03/11 від 29.10.2021, в якій повідомило, що в результаті не реєстрації ПП Харківтракторсервіс податкової накладної ТОВ Завод ХБМ було завдано збитки у вигляді втрати податкового кредиту у розмірі 29 966,40 грн, в зв`язку з чим просило сплатити збитки у розмірі 29 966,40 грн.

У відповідь ПП Харківтракторсервіс листом за вих. №1-03/12 від 03.12.2021 відхилило претензію ТОВ Завод ХБМ та зазначило, що підприємством було подано пакет документів, необхідних для розблокування реєстрації ПН №8, однак у реєстрації ПН було відмовлено.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином обов`язку, встановленого Податковим кодексом України щодо реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 29 966,40 грн, яка фактично є збитками останнього.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (надалі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому апеляційний суд приходить до висновку, що обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на приватне підприємство Харківтракторсервіс, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України (який є постачальником відповідно до ст. 712 ЦК).

Щодо підстав виникнення податкового кредиту.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Щодо посилання скаржника на те, що він своєчасно склав і подав податкову накладну на реєстрацію в ЄРПН, однак у її реєстрації було відмовлено, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ПП Харківтракторсервіс 11.12.2020 була складена податкова накладна № 8 на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 29 966,40 грн.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 29.12.2020 №9349420990 реєстрацію вищезазначеної податкової накладної зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України та запропоновано ПП Харківтракторсервіс надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок про зупинення) податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку про зупинення).

Відповідно до п.10-11 Порядку про зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.14-17 Порядку про зупинення таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Рішенням №2507135/34954411 від 29.03.2021 про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у реєстрації вищезазначеної податкової накладної відмовлено.

Причиною відмови в реєстрації накладної податковим органом зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Тобто відмова в реєстрації обумовлена ненаданням відповідачем повного пакету копій документів до податкового органу задля усунення підстав відповідати п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що зазначалося у Квитанції №9349420990 про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 29.12.2020.

Зазначене рішення не було оскаржено.

Колегія суддів зазначає, що зупинення органами ДФС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органам ДФС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит. Тому той факт, що відповідач не подав копій всіх документів фактично призвело до відмови органами ДФС у реєстрації податкової накладної, що унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

Стосовно тверджень відповідача на відсутність протиправної поведінки Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" та завдання збитків у зв`язку з неотриманням податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 січня 2022 року у справі № 910/3338/21).

Відповідач не виконав вимог ст.201 ПК України та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної. У зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 29 996,40 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 29 996,40 грн, яка фактично є збитками останнього.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника на неврахування судом правових висновків, викладених у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Касаційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №917/799/17, з огляду на наступне.

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми).

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність і передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Учасники спору завжди повинні мати змогу орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент учинення дії.

У рішенні у справі «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд з прав людини наголосив, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вираз «передбачено законом» охоплює дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що цей термін передбачає не лише писане право, як-от норми законів, а й неписане, тобто усталені в суспільстві правила та засади моральності суспільства.

До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Велика Палата Верховного Суду виконує роль найвищої інстанції у вищій судовій інстанції та висновки, викладені в її постановах, за наявності інших, до яких дійшли як колегії, так і палати (об`єднані палати) у будь-якому разі мають найвищу силу. У разі ж наявності різних позицій застосовується позиція, викладена в постанові з більш пізньою датою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 №755/10947/17).

При вирішенні спору у даній справі судом було враховано правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 10 січня 2022 року у справі № 910/3338/21.

Колегія суддів зазначає, що обставини зазначених скаржником справ не є релевантними до тих, що встановлені у справі, що розглядається. Тому посилання апелянта на те, що відмова у реєстрації податкової накладної в ЄРПН не позбавила позивача права на включення спірної суми ПДВ до податкового кредиту, а зумовлює її нарахування необхідністю долучення до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з долученням певного пакета документів, не ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/53/22 без змін як такого, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Харківтракторсервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2022 у справі № 922/53/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.06.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов