Рішення

від 30.05.2023 по справі 902/337/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2023 р.Cправа № 902/337/23

за позовом: Фермерського господарства "Агростаренерджі Україна" (вул. Молодіжна, 44, с. Клини, Херсонська обл., 75141)

до: Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Соборна, буд. 7, с. Літин, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22300)

по зобов`язання вчинити дії

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.

за участю представників:

позивача: Герасимова Т.І.

відповідача: Залокоцька В.Д.

В С Т А Н О В И В :

07.03.2023 до Господарського суду Вінницької області звернулось Фермерського господарства "Агростаренерджі Україна" з позовом до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльність Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка полягає у невиконанні рішення 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 4703 від 23 вересня 2022 року та зобов`язати Літинську селищну раду Вінницького району Вінницької області виконати рішення 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 4703 від 23 вересня 2022 року шляхом укладання з Фермерським господарством "Агростаренерджі Україна" договору оренди земельних ділянок: 0522486200:01:000:0433, 0522486200:01:000:0431, 0522486200:01:000:0441, 0522486200:01:000:0436, 0522486200:01:000:0439, 0522486200:02:000:0719, 0522486200:02:000:0718, 0522486200:02:000:0712, 0522486200:02:000:0514, 0522486200:02:000:0513, 0522486200:02:000:0699, 0522486200:02:000:0536.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 справу № 902/337/23 розподілено судді Яремчук Ю.О.

Ухвалою суду від 13.03.2023 відкрито провадження у справі № 902/337/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2023.

Ухвалою суду від 10.04.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 10.05.2023

Ухвалою суду від 10.05.2023 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 30.05.2023

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначається, що Фермерське господарство «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» звернулось до відповідача з листом в якому просило надати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0522486200:01:000:0433; 0522486200:01:000:0431; 0522486200:01:000:0441; 0522486200:01:000:0436; 0522486200:01:000:0439; 0522486200:02:000:0719; 0522486200:02:000:0718; 0522486200:02:000:0712; 0522486200:02:000:0514; 0522486200:02:000:0513; 0522486200:02:000:0699; 0522486200:02:000:0536; 0522486200:01:000:0438; 0522486200:01:000:0413; 0522486200:01:000:0412; 0522486200:01:000:0389; 0522486200:02:000:00563; 0522486200:02:000:0669; 0522486200:02:000:0668; 0522486200:02:000:0662; 0522486200:02:000:0713; 0522486200:02:000:0539; 0522486200:01:000:0388; 0522486200:03:000:0242.

Рішенням 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 4703 від 23 вересня 2022 року заяву позивача було задоволено частково та вирішено надати ФГ «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» строком на 11 місяців на неконкурентних засадах в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522486200:01:000:0433; 0522486200:01:000:0431; 0522486200:01:000:0441; 0522486200:01:000:0436; 0522486200:01:000:0439; 0522486200:02:000:0719; 0522486200:02:000:0718; 0522486200:02:000:0712; 0522486200:02:000:0514; 0522486200:02:000:0513; 0522486200:02:000:0699; 0522486200:02:000:0536 з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва. Цим же рішенням вирішено (ухвалено) укласти договори оренди з ФГ «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» на зазначені земельні ділянки. При цьому за доводами позивача відповідач уникає від укладення договорів, без належних на то причин.

Відповідач не погоджується із доводами позивача, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де зокрема останнім вказується, що після прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування, сторони мали укласти договір оренди земельної ділянки який укладається лише в електронній формі, та засвідчити кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця та після укладання протягом трьох днів зареєструвати у районній військовій адміністрації. Саме дії зі сторони позивача призвели до того, що договори не були укладені та селищна рада не отримала надходження до бюджету у вигляді орендної плати. Орган місцевого самоврядування може передавати земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на один рік без проведення земельних торгів тільки у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України.

Із наявних доказів в матеріалах справи встановлено наступне: Фермерське господарство «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» звернулося до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області із заявою про надання в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зі змісту вказаної заяви слідує, що Фермерське господарство «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» просило надати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0522486200:01:000:0433; 0522486200:01:000:0431; 0522486200:01:000:0441; 0522486200:01:000:0436; 0522486200:01:000:0439; 0522486200:02:000:0719; 0522486200:02:000:0718; 0522486200:02:000:0712; 0522486200:02:000:0514; 0522486200:02:000:0513; 0522486200:02:000:0699; 0522486200:02:000:0536; 0522486200:01:000:0438; 0522486200:01:000:0413; 0522486200:01:000:0412; 0522486200:01:000:0389; 0522486200:02:000:00563; 0522486200:02:000:0669; 0522486200:02:000:0668; 0522486200:02:000:0662; 0522486200:02:000:0713; 0522486200:02:000:0539; 0522486200:01:000:0388; 0522486200:03:000:0242.

Як слідує з матеріалів справи, заява позивача була розглянута на 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області 23.09.2022, за результатом чого було постановлено рішення № 4703.

Так, рішенням 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 4703 від 23 вересня 2022 року заяву Позивача було задоволено частково та вирішено надати ФГ «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» строком на 11 місяців на неконкурентних засадах в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами: 0522486200:01:000:0433; 0522486200:01:000:0431; 0522486200:01:000:0441; 0522486200:01:000:0436; 0522486200:01:000:0439; 0522486200:02:000:0719; 0522486200:02:000:0718; 0522486200:02:000:0712; 0522486200:02:000:0514; 0522486200:02:000:0513; 0522486200:02:000:0699 0522486200:02:000:0536 з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва. Цим же рішенням вирішено (ухвалено) укласти договори оренди з ФГ «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» на зазначені земельні ділянки.

За доводами позивача відповідач не вживав заходів, спрямованих на завершення процесу укладання відповідного договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим адвокатом Герасимовою Т.І. до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області 30.01.2023 було направлено адвокатський запит № 10/23-к щодо надання інформації про стан виконання прийнятих Відповідачем рішень та інших супутніх процесів.

У відповідь на вказаний адвокатський запит листом № 05-24/165 від 02.02.2023 відповідач повідомив, що укладання договорів оренди земельних ділянок між Літинською селищною радою Вінницького району Вінницької області та ФГ «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» є неможливим у зв`язку з недотриманням позивачем процедури укладання таких договорів та з огляду на набрання чинності Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2698-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (далі - «Закон № 2698-ІХ»).

За доводами позивача відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо виконання прийнятих ним рішень, чим було порушено право позивача на отримання в оренду земельних ділянок у порядку, передбаченому підпунктом пункту 27 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, що в свою чергу стало підставою заявленого позову.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позовних вимог є визнання протиправною бездіяльність Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка полягає у невиконанні рішення 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 4703 від 23 вересня 2022 року та зобов`язати Літинську селищну раду Вінницького району Вінницької області виконати рішення 22 сесії 8 скликання Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 4703 від 23 вересня 2022 року шляхом укладення з Фермерським господарством «АГРОСТАРЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» договору оренди земельних ділянок з кадастровими договорами 0522486200:01:000:0433; 0522486200:01:000:0431; 0522486200:01:000:0441; 0522486200:01:000:0436; 0522486200:01:000:0439; 0522486200:02:000:0719; 0522486200:02:000:0718; 0522486200:02:000:0712; 0522486200:02:000:0514; 0522486200:02:000:0513; 0522486200:02:000:0699 0522486200:02:000:0536.

Відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України одним із способів захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин. Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб`єктів господарювання.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 викладено правовий висновок стосовно того, що визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

Тобто, вимогу позивача про зобов`язання укласти договір має містити вимогу, про зобов`язання укласти договір у певній редакції, та у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що не суперечить способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України та відповідає способам захисту визначеним статтею 20 ГК України.

За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просив зобов`язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, тобто шляхом укладення договору за рішенням суду, при цьому без запропонованої його редакції.

Отже, визначення позивачем предмета спору "про зобов`язання відповідача укласти договір" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов`язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України.

Звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним без запропонованої редакції не перебуває в межах способу захисту "про встановлення господарських правовідносин" відповідно до абзацу 11 частини другої статті 20 та статті 187 ГК України.

Також, у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 по справі №924/1134/14 міститься висновок про те, що реалізуючи визначене у статті 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, що не вимагає їх формулювання дослівно тими словосполученнями, які застосував законодавець у статті 16 ЦК України. Головним є змістовне наповнення обраного позивачем способу захисту, яке визначається судом з прийняттям до уваги його правових обґрунтувань. Отже, якщо позивач просить суд зобов`язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України та не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача відповідно до статті 5 ГПК України.

З правовою позицією про можливість надання судового захисту за позовною вимогою "про зобов`язання укласти договір у певній редакції" погодився Верховний Суд України у постанові №15/095 від 27.05.2015 у справі №924/1134/14, у випадку надання позивачем проекту договору та якщо укладення такого договору є зобов`язанням відповідача в силу закону.

Отже, вимога позивача зобов`язати укласти договір оренди, зважаючи на її обґрунтування у позовній заяві, суд розцінює як вимогу про визнання договору оренди укладеним.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, зокрема Законом України «Про оренду землі» іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», що набрав чинності 16.01.2020 року, було внесено зміни до абзацу третього частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та додано ще одну істотну умову договору оренди землі дата укладення договору оренди.

Наразі, відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

Договір оренди земельної ділянки під полезахисною лісовою смугою має також містити умови щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функції агролісотехнічної меліорації.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі тих що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Водночас суд враховує, що позивач не зазначив у прохальній частині позовної заяви та не додав до неї проект відповідного договору, в редакції якого просить визнати договір укладеним.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

У справі, яка розглядається, позивачем визначено спосіб захисту свого права шляхом визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

У той же час, суд зазначає, що заявлений у справі позов, зокрема його прохальна частина, містить вимоги про визнання укладеного договору оренди та не містить проекту угоди до договору оренди, умови якої суд мав би затвердити у випадку задоволення таких позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст статей 3,15,16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази у підтвердження своїх вимог і заперечень, вважає, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.

За вищенаведеного, позовна вимога задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, судовий витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити.

2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 стт.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення .

Повне рішення складено 08 червня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Молодіжна, 44, с. Клини, Херсонська обл., 75141)

3 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 7, с. Літин, Вінницький р-н., Вінницька обл., 22300)