Рішення

від 06.06.2023 по справі 905/789/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2023 Справа №905/789/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ»

до Приватного малого підприємства «ХАРИЗМА»

про стягнення 65 522,82 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» через підсистему «Електронний Суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного малого підприємства «ХАРИЗМА» про стягнення основного боргу у розмірі 51072,84 грн, 3% річних у розмірі 821,56 грн, інфляційних втрат у розмірі 5464,79 грн та пені у розмірі 8163,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору №К-ПГ-С/22-01/421 постачання природного газу від 30.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/789/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати та тимчасовим припиненням відправлення поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області, судом було здійснено підписку сторін на отримання процесуальних документів по справі №905/789/22 електронною поштою, зокрема: позивача за електронними адресами - info@u-commodities.com, 0954114049tt@gmail.com (вказані електронні пошти зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви), а відповідача - a36267236@meta.ua (вказана електронна пошта зазначена позивачем та в п. 10.6 умов договору №К-ПГ-С/22-01/421 постачання природного газу від 30.12.2021).

Після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться не лише щодо дати доставки, а й щодо часу доставки такого електронного листа.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду про відкриття провадження справи від 12.10.2022 була доставлена на електронну адресу відповідача - 13.10.2022 о 15 год 04 хв. та позивачу - 13.10.2022 о 15 год 04 хв.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у відповідності до господарського процесуального закону ухвала суду від 12.10.2022 є такою, що вручена відповідачу 13.10.2022.

Водночас, з метою необхідності забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою забезпечення реалізації процесуального права відповідача на подання відзиву на позов, судом здійснено телефонограму відповідачу від 17.10.2022 за номером, який було зазначено позивачем у позовній заяві та у п. 10.6 умов договору №К-ПГ-С/22-01/421 постачання природного газу від 30.12.2021.

Однак, зміст телефонограми від 17.10.2022 за вказаним номером телефону не вдалось передати, оскільки за одним номером телефону не вдалось встановити зв`язок.

При цьому, суд повторно намагався передати відповідачу телефонограму від 04.04.2023, проте за вказаним номером було повідомлено про те, що він належить працівнику який вже не працює на підприємстві відповідача.

Також, 23.11.2022 судом було розмішено оголошення на сайті Господарського суду Донецької області для відповідача, в якому було повідомлено зміст ухвали від 12.10.2022.

Разом з тим, після відновлення відправлення вихідної поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області судом було здійснено направлення ухвали про відкриття провадження у справі №905/789/22 від 12.10.2022 рекомендованими листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача. Однак, відповідне поштове відправлення було повернуто на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» та надійшло до суду 15.05.2023.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 06.06.2023 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/789/22 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» (постачальник, позивач) та Приватним малим підприємством «ХАРИЗМА» (споживач, відповідач) підписано договір №К-ПГ-С/22-01/421 постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник не є видобувним підприємством, код EIC: 56Х930000011010F.

Згідно з п. 1.3 Договору споживач використовує газ для власного споживання. Споживачу присвоєні наступний (наступні) EIC-код (-коди): 56ХО0000Р301700С.

Природний газ, який передається у власність споживачу за Договором, знаходиться в межах відповідальності Оператора ПСГ та Оператора ГТС, тому сторони запевняють та підписанням Договору підтверджують свою згоду на те, що належне виконання умов Договору не є єдиною достатньою обставиною на умовою стабільного постачання природного газу. Постачальник запевняє, що виконує та виконуватиме добросовісно притримуватиметься умов договорів з Оператором ПСГ та Оператором ГТС та всі їх вимоги. Тому дії чи бездіяльність вказаних третіх осіб, які перешкоджатимуть та/або унеможливлять газопостачання за Договором, є такими, на які сторони не можуть вплинути на які сторони не можуть передбачити (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживача, а споживач - прийняти і сплатити на умовах цього Договору газу природного, надалі - газ (код товару: 2711).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що плановий обсяг газу, який постачальник зобов`язується передати, а споживач прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного Договору на кожен розрахунковий період - газовий місяць (місяць постачання, місяць передачі, звітний місяць). Зміни місячних обсягів газу встановлюється сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до Договору, зокрема, в порядку, передбаченому п.4.2 Договору. Без визначення місячних обсягів постачання газу, планової ціни за 1000 м3 газу та планової вартості газу додатковою угодою постачання за Договором не розпочинається.

Ціна договору становить суму визначену в п. 3.2 та п. 3.3 Договору ця сума відповідає загальній вартості газу, який постачальник передає споживачу, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу, оформлених в порядку визначеному п. 4.4 Договору (п. 2.4 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору обсяги газу, що визначені п. 2.3 цього Договору, є плановими та можуть змінюватись сторонами шляхом корегування, у тому числі впродовж поточного газового місяця виключно за наявності письмового повідомлення споживача, яку споживач надає постачальнику у спосіб, терміни та строки встановлені п. 5.3.9 Договору.

У відповідності до п. 2.6 Договору фактичне постачання газу здійснюється постачальником виключно після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 3.1 Договору планова ціна за 1000 м3 газу та планова вартість газу у відповідному газовому місяці встановлюється сторонами у відповідній Додатковій угоді до Договору згідно п. 2.3 Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума Договору складається із остаточної вартості обсягів газу. Переданого згідно актів приймання-передачі газу, оформленого в порядку, визначеному п. 4.4 Договору.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично поставлений газ у газовому місяці здійснюються споживачем з постачальником за остаточною вартістю газу до 18-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу) якщо інший строк остаточних розрахунків не погоджено сторонами у відповідній Додатковій угоді до Договору.

Згідно з п. 3.5 Договору оплата вартості газу за кожен місяць постачання (звітний місяць), проводиться на умовах, зазначених у Договорі та Додатковій угоді, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Кількість газу, яка запланована до передачі на газовий місяць визначається у додаткових угодах до Договору, які укладаються сторонами перед початком розрахункового (газового) місяця згідно п. 2.3 Договору (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору за результатами передачі газу за звітний місяць сторонами оформляється акт прийому-передачі газу. Достовірним та єдиним джерелом відомостей про фактичний обсяг газу, спожитий споживачем протягом газового місяця (підсумок місячного споживання), сторони узгодили вважати Інформаційну платформу Оператора ГТС (згідно пункту 6 Глави 3 розділу 9, пунктів 1, 4, 5 глави 1 розділу 10 Кодексу ГРМ, пунктів 1, 4 глави 1 пунктів 1-3 глави 7 Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 4. 4 Договору до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (газовим), споживач зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) газу споживачу за відповідний розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акту приймання-передачі газу від постачальником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту прийому-передачі газу (фактично переданого газу), або відсутності вмотивованої відмови споживача від підписання відповідного акту у цей же строк, такий акт вважається підписаним, а газ переданий споживачу.

У зв`язку з тим, що акт приймання-передачі складено постачальником на основі даних інформаційної платформи Оператора ГТС, у разі надання в належний строк споживачем мотивованої відмови від підписання відповідного акту, до врегулювання сторонами спору в судовому або позасудовому порядку, остаточний обсяг та остаточна вартість газу рахується за даними постачальника.

За умовами п. 5.1 Договору постачальник зобов`язаний: здійснити передачу газу споживачу в точці виходу з газотранспортної системи в обсязі та строки, визначені додатковими угодами до даного Договору (п. 5.1.1 Договору); надати споживачу акт приймання-передачі газу, що підтверджує фактично переданий обсяг газу по Договору (п.5.1.3 Договору).

За правилами п. 5.3 Договору споживач зобов`язаний: прийняти газ в обсязі та на умовах, передбачених Договором та додатковими угодами до даного Договору (п.5.3.1 Договору); оплатити постачальнику у строки передбачені Договором та відповідною Додатковою угодою до Договору планову вартість газу у порядку та остаточну вартість обсягів газу, переданого згідно актів приймання-передачі газу (п.5.3.2 Договору); оформити з постачальником акти приймання-передачі газу в порядку, передбаченому цим Договором (п. 5.3.5 Договору).

Пунктом 6.3 Договору сторонами встановлено, що за порушення грошових зобов`язань (умов та строків розрахунків) згідно Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

У відповідності до п. 10.2 Договору всі доповнення, зміни та додатки до цього Договору, а також щодо розірвання або припинення Договору, виконуються у вигляді Додаткових угод, які підписуються сторонами і є його невід`ємними частинами.

Сторони домовилися про можливість укладати додатки до Договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, здійснюючи фіксацію волевиявлення одним зі способів підписання документу, передбачених ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі - кваліфікованим або удосконаленим електронним цифровим підписом уповноваженого представника сторони.

Сканкопії цього Договору, та додаткових угод до нього та інших документів щодо зміни, виконання та припинення Договору, направлені на електронні адреси сторін мають юридичну силу до моменту отримання сторонами їх оригіналів. Належною електронною адресою постачальника для обміну сканкопіями документів є електронна адреса info@u-commodities.com та/або будь-яка адреса постачальника із доменом info@u-commodities.com, що є дійсною на момент відправлення/отримання електронного повідомлення. Належною електронною адресою споживача для обміну сканкопіями документів є будь-яка електронна адреса споживача, що міститься в загальному доступі, або з якої надходять електронні повідомлення постачальника, якщо споживач не повідомить постачальнику свої електронні адреси.

Договір діє до 31 грудня 2022 року включно, в частині постачання газу, а в іншій частині зобов`язань до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 днів до дати, встановленної цим пунктом Договору, не повідомить іншу про своє бажання припинити Договір, він автоматично пролонгується на один рік, та кожного наступного року, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення річного строку не повідомити іншу про своє бажання припинити Договір, він автоматично пролонгується на один рік (п. 10.3 Договору).

30.12.2021 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами п.1 якої споживач зобов`язується прийняти, спожити та оплатити, а постачальник - передати природний газ (надалі - газ) у січні 2021 року в обсязі 1,5 тис.м3 (одна тисяча п`ятсот кубічних метрів) - плановий обсяг газу, з рівномірним щодобовим споживанням або згідно заявки з щодобовими обсягами споживання через точку ЕІС-код 56ХО0000Р301700С.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до Договору ціна 1000 м3 газу, що передається у січні 2022 року (строк поставки) з ПДВ з урахуванням вартості транспортування газу до точки вихду з газотранспортної системи становить 48 800,04 грн (сорок вісім тисяч вісімсот гривень 04 копійки), в тому числі: ціна газу без ПДА - 40 666,70 грн; ПДВ 20% - 8 133,34 грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи, така зміна є обов`язковою для відповідної зміни ціни газу та його вартості.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до Договору планова вартість газу, що передається по цій Додатковій угоді, з урахуванням вартості транспортування газу до точки виходу з газотранспортної системи становить без ПДВ 61 000,05 грн, ПДВ 12 200,01 грн, разом з ПДВ: 73 200,06 грн (сімдесят три тисячі двісті гривень 06 копійок).

За умовами п. 4 Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до Договору оплата вартості газу по цій Додатковій угоді проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 100% від вартості обсягів газу - по 18 лютого 2021 року.

У п. 5 Додаткової угоди №1 від 30.12.2021 до Договору передбачено, що остаточний розрахунок а фактично переданий газ здійснюється споживачем з постачальником за остаточною вартістю газу до 18-го числа місяця наступного за газовим місяцем (місяцем поставки).

25.01.2022 між сторонами підписано Додаткову угоду №2 до Договору, за умовами п. 1 якої споживач зобов`язується прийняти, спожити та оплатити, а постачальник - передати природний газ (надалі - газ) у лютому 202 року в обсязі 1,5 тис.м3 (одна тисяча п`ятсот кубічних метрів) - плановий обсяг газу, з рівномірним щодобовим споживанням або згідно заявки з щодобовими обсягами споживання через точку ЕІС-код 56ХО0000Р301700С.

Допустимий обсяг недобору/перебору газу споживачем, за цією Додатковою угодою +/- 5% від планового обсягу газу.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди №2 від 25.01.2022 до Договору ціна 1000 м3 газу, що передається у лютому 2022 року (строк поставки) з ПДВ з урахуванням вартості транспортування газу до точки виходу з газотранспортної системи становить 36 000,00 грн (тридцять шість тисяч гривень 00 копійок), в тому числі: ціна газу без ПДА - 30000,00 грн; ПДВ 20% - 6 000,00 грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи, така зміна є обов`язковою для відповідної зміни ціни газу та його вартості.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №2 від 25.01.2022 до Договору планова вартість газу, що передається по цій Додатковій угоді, з урахуванням вартості транспортування газу до точки виходу з газотранспортної системи становить без ПДВ 45 000,00 грн, ПДВ 9 000,00 грн, разом з ПДВ: 54 000,00 грн (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок).

За умовами п.4 Додаткової угоди №2 від 25.01.2022 до Договору оплата вартості газу по цій Додатковій угоді проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 100% від вартості обсягів газу - по 18 березня 2021 року.

У п. 5 Додаткової угоди №2 від 25.01.2022 до Договору передбачено, що остаточний розрахунок а фактично переданий газ здійснюється споживачем з постачальником за остаточною вартістю газу до 18-го числа місяця наступного за газовим місяцем (місяцем поставки).

На виконання умов Договору та Додаткових угод №1 від 30.12.2021 та №2 від 25.01.2022 до Договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ за січень 2022 року на суму 44798,44 грн, за лютий 2022 року на суму 28274,40 грн, що підтверджується актами прийому-передачі газу природного від 31.01.2022 та від 28.02.2022.

В актах прийому-передачі газу природного від 31.01.2022, від 28.02.2022 міститься посилання на договір №К-ПГ-С/22-01/421 від 30.12.2021.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписами та печаткою відповідача, на вищезазначених актах приймання-передачі газу природного від 31.01.2022 та від 28.02.2022

Відповідачем також жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Згідно долучених позивачем до матеріалів справи платіжних доручень відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений природний газ за січень 2022 року 17.02.2022 на суму 17000,00 грн та 22.02.2022 на суму 5000,00 грн.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідачем отримано природний газ відповідно до вищезазначеного акту приймання-передачі у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у Договорі.

Як зазначалось вище, у п. 3.3 Договору сторонами передбачено, що остаточний розрахунок за фактично поставлений газ у газовому місяці здійснюються споживачем з постачальником за остаточною вартістю газу до 18-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу) якщо інший строк остаточних розрахунків не погоджено сторонами у відповідній Додатковій угоді до Договору.

Відповідно до п. 5 Додаткових угод №1 від 30.12.2021 та №2 від 25.01.2022 до Договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється споживачем з постачальником за остаточною вартістю газу до 18-го числа місяця наступного за газовим місяцем (місяцем поставки).

Таким чином, з урахуванням умов підписаного між сторонами Договору та Додаткових угод №1 від 30.12.2021, №2 від 25.01.2022 до Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити природний газ поставлений за актом приймання-передачі газу природного від 31.01.2022 у строк до 18.02.2022 (включно) та від 28.02.2022 у строк до 18.03.2022 (включно).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором та Додатковими угодами №1 від 30.12.2021, №2 від 25.01.2022 до Договору виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар (природний газ) на загальну суму 73072,84 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення повної та своєчасної оплати отриманого товару виконав неналежним чином та не у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 51072,84 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 51072,84 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 821,56грн, інфляційні втрати у розмірі 5464,79 грн та пеню у розмірі 8163,63 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за порушення грошових зобов`язань (умов та строків розрахунків) згідно Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов`язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Тобто прострочення відповідача за поставку газу за січень 2022 року згідно акту прийому-передачі газу природного від 31.01.2022 настало з 19.02.2022, і пеню позивач мав право нараховувати на суму заборгованості, що виникала, за шість місяців з моменту прострочення, починаючи з 19.02.2022 по 19.08.2022.

В свою чергу, прострочення відповідача за поставку газу за лютий 2022 року згідно акту прийому-передачі газу природного від 28.02.2022 настало з 19.03.2022, і пеню позивач мав право нараховувати на суму заборгованості, що виникала, за шість місяців з моменту прострочення, починаючи з 19.03.2022 по 19.09.2022.

Як вбачається з розрахунку пені, який додано до позовної заяви позивачем нараховується пеня за період з 19.03.2022 по 23.08.2022 на суму 51072,84 грн яка включає в себе заборгованість за січень 2022 року (залишок заборгованості на суму 22 798,44 грн враховуючи оплати відповідача) та лютий 2022 року (заборгованість в сумі 28 274,00 грн), тобто позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України в частині нарахування пені за прострочення за поставку газу за січень 2022 року згідно акту прийому-передачі газу природного від 31.01.2022, оскільки відповідне право на нарахування пені за даним актом припинилось 19.08.2022 (включно).

Таким чином, правомірним нарахуванням пені за заявлений позивачем період є: з 19.03.2022 по 19.08.2022 на суму 51 072,84 грн та з 20.08.2022 по 23.08.2022 на суму 28 274,00 грн

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 8 038,72 грн

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають, у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат також є правомірними.

За здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат в межах періоду нарахування визначеного позивачем, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухвалені рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Матеріали справи не містять відповідної заяви про збільшення позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5464,79 грн підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем.

3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 821,56 грн за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Судом розглядались позовна вимога майнового характеру про стягнення 65522,82 грн.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

В той же час, ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір» (п. 8.23).

Відтак, враховуючи, що даний позов подано в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд», то для визначення розміру судового збору підлягає застосуванню встановлений наведеною нормою коефіцієнт пониження, виходячи з якого розмір судового збору, яким підлягає оплаті заявлена за поданим позовом майнова вимога становить 1 984,80 грн (2 481,00 грн * 0,8).

При поданні даного позову позивачем згідно платіжного доручень №759 від 21.09.2022 сплачено судовий збір у розмірі 2480,10 грн.

Таким чином, 495,30 грн судового збору сплачено позивачем надмірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Суд не вирішує питання повернення позивачу надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 495,30 грн під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства «ХАРИЗМА» (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, б-р Краматорський, 10, ідентифікаційний код 25108655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А, ідентифікаційний код 42601505) основний борг у розмірі 51072 (п`ятдесят одна тисяча сімдесят дві) грн 84 коп., 3% річних у розмірі 821 (вісімсот двадцять одна) грн 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 5464 (п`ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 79 коп., пеню у розмірі 8038 (вісім тисяч тридцять вісім) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 1 981 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) грн 02 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова