Рішення
від 16.05.2023 по справі 910/14203/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2023Справа № 910/14203/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/14203/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав хлібзавод"

про стягнення 360345,17 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав хлібзавод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 360345,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за заявою-приєднання від 02.06.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу не в повному обсязі здійснив оплату за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення наявну заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі №910/14203/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 24.01.2023.

У судовому засіданні 24.01.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення учасникам справи процесуальних строків для подання заяв по суті спору, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засіданні.

02.02.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути основний борг у розмірі 269634,99 грн, інфляційні втрати у розмірі 27782,84 грн та пеню у розмірі 62927,34 грн.

У судовому засіданні 24.03.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка фактично є заявою про уточнення розміру позовних вимог. При цьому, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 18.04.2023.

Так, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" про збільшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що вона за своїм змістом є саме заявою про уточнення позовних вимог, зважаючи на те, що загальний розмір ціни позову, який позивач визначив у позовній заяві не змінюється і по тексту позовної заяви та доданих розрахунків, основний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав хлібзавод" складає 269634,99 грн, однак у резолютивній частині позовної заяви допущено помилку щодо дійсного розміру основного боргу, який підлягає сплаті позивачу, а розмір інфляційний втрат включено до розміру штрафних санкцій.

Відтак, зважаючи на приписи пункту 3 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, які визначають, що у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, приймаючи до уваги, що подана заява про уточнення дійсної суми, яку позивач просить стягнути, враховуючи розбіжності між мотивувальною та резолютивною частиною позовної заяви, не змінює суті та предмету поданого позову, з огляду на першочергово визначену ціну позову саме в розмірі 360345,17 грн, суд прийшов до висновку прийняти її до розгляду і відповідно вважати належними сумами, які позивач просить стягнути з відповідача 269634,99 грн основного боргу, 27782,84 грн інфляційних втрат та 62927,34 грн пені.

Судове засідання, призначене на 18.04.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці, відтак ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 призначено судове засідання на 02.05.2023.

У судовому засіданні 02.05.2023 судом, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 16.05.2023.

Представник позивача в судове засідання 16.05.2023 не з`явився, втім подав клопотання про розгляд справи без його участі.

В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце і дату судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, втім про причини неявки не повідомив і не подав жодних клопотань, а позивач просив провести розгляд справи без його участі, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду ані відзиву на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статі 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У нарадчій кімнаті 16.05.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Так, пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1617 від 04.12.2019.

Пунктом 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.

Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Судом встановлено, що 02.06.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Берислав хлібзавод" (далі - споживач) шляхом підписання заяви-приєднання укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (далі - постачальник) публічний договір приєднання на постачання електричної енергії споживачу (далі - договір), яким встановлено порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 та є однаковими для всіх споживачів, за умовами пункту 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умовами пункту 2.1 договору визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником виключно після надання споживачем заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до додатку №1 відповідної комерційної пропозиції, яка є додатком №2 цього договору. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інше не передбачено комерційною пропозицією (додаток №2).

Разом із заявою-приєднання до договору (додаток №1) та не пізніше, ніж за 30 календарних днів до початку періоду споживання, споживач надає постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року (додаток №3 "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 20__ рік"), а також погодинні обсяги споживання електричної енергії на перший місяць постачання (додаток №3.1 "Погодинні обсяги споживання електричної енергії"). Щомісячно, до 10 числа місяця, що передує розрахунковому, споживач надає постачальнику заявку на заплановані обсяги постачання електричної енергії у розрахунковому періоді. Коригування заявленого обсягу постачання електричної енергії здійснюється сторонами в порядку та на умовах, визначених у комерційній пропозиції (додаток №2). Щомісячні заявки та повідомлення зі скоригованим обсягом надсилаються споживачем на електронну пошту постачальника electricity@u-commodities.com у довільній формі (пункт 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору узгоджено, що постачання електроенергії у розрахунковому періоді постачальником здійснюється у відповідності до погодинних обсягів споживання електричної енергії, які зазначені споживачем в заяві-приєднанні та скориговані відповідно до цього договору. У разі ненадання споживачем відомостей про обсяги споживання електричної енергії, заявлення таких обсягів споживання встановлюються постачальником самостійно, враховуючи обсяги споживання електричної енергії споживачем у попередні відповідні періоди постачання. У такому випадку постачальник не несе відповідальність за відхилення фактичних обсягів споживання електричної енергії від заявлених.

Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем (пункт 3.1 договору).

За умовами пункту 4.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункти 4.2 та 4.4 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункту 4.5 договору).

Умовами пункту 4.6 договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання. При цьому, у призначенні платежу за купівлю електричної енергії має бути зазначено: номер комерційної пропозиції та розрахунковий період або номер рахунку, за яким здійснюється оплата. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, протягом 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, якщо інші строки не встановлені у комерційній пропозиції (додаток №2). Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (пункт 4.7 договору).

28.05.2021 року між споживачем та постачальником підписано комерційну пропозицію №ЮК/21/05/15/С (далі - комерційна пропозиція №1), що є додатком №2 до договору, а 26.07.2021 року підписано комерційну пропозицію №ЮК/21/07/23/С (далі - комерційна пропозиція №2), яка набрала чинності з 01.08.2021 та є додатком №2.1 до договору.

Так, умовами пункту 5 комерційної пропозиції №2 визначено, що розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

Пунктом 5.2 договору визначено, що споживач зобов`язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.

Постачальник має право, зокрема: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства, у тому числі отримувати відшкодування збитків від споживача за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених договором; інші права, передбачені чинним законодавством і цим договором. При цьому, постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору, нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором (пункти 6.1 та 6.2 договору).

При цьому, умовами пункту 8.7 договору встановлено, що у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. В будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків.

Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток №2), яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (пункт 12.7 договору).

Так, умовами пункту 10 комерційної пропозиції №2 визначено, що договір набирає чинності з дня підписання заяви - приєднання та діє до 31.12.2021 року. Договір вважається автоматично продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до його закінчення.

Доказів подання/направлення повідомлення про розірвання договору, сторонами не надано, а отже він є діючим і приймається судом до уваги.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію на загальну суму 269634,99 грн у період з січня по березень 2022 року, втім відповідач своїх зобов`язань по оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії не виконав, у зв`язку з позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем спожито отриману від позивача електричну енергію у спірному періоді в обсязі 82500 кВт.год, а саме: у січні 2022 року 30790 кВт.год, у лютому 2022 року 22600 кВт.год, та у березні 2022 року 29110 кВт.год.

На виконання умов договору та комерційної пропозиції, позивачем з урахуванням фактичних обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, було складено акти №01-22/70 від 31.01.2022 на суму 113376,42 грн, №UC00-001053 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 65329,18 грн та №UC00-001603 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 90929,39 грн та виставлено відповідачу рахунки на оплату за період з січня по березень 2022 року, які щомісячно направлялися на електрону адресу представника відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 5 «Термін оплати за електричну енергію» комерційної пропозиції №2 передбачено, що розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється до 25-го числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), на підставі отриманого споживачем від постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

Під час розгляду даної справи, відповідачем не заперечувався факт отримання рахунків на оплату електричної енергії.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту розділу «Термін оплати за електричну енергію» комерційної пропозиції, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії на момент розгляду справи настав.

Втім, свої зобов`язання щодо оплати спожитої електричної енергії у спірний період відповідачем виконані не були.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої та спожитої електричної енергії за договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що об`єкт споживача був відключений від мереж оператора та/або постачальник не мав змоги постачати електричну енергію споживачу та/або споживач відмовився від постачання електричної енергії та/або споживач повідомив про настання форс-мажорних обставин та/або доказів припинення публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Умовами пункту 4.8 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст.625 ЦК України. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

За умовами пункту 8 комерційної пропозиції №2 за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, а також сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за спожиту електричну енергію, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов публічного договору і комерційної пропозиції №2, позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 62927,34 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 27782,84 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

У той же час, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не було враховано вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Так, за приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі №914/508/17 та від 12.03.2020 у справі №907/65/18.

Таким чином, враховуючи, що іншого строку нарахування пені, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, сторонами ані в публічному договорі приєднання на постачання електричної енергії споживачу, ані в комерційних пропозиціях не визначено, а умова за кожен день прострочення не може розцінюватися як установлення іншого строку, правомірним є нарахування пені за порушення строків оплати товару протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано за кожним актом окремо.

Приймаючи до уваги вищевикладене, за розрахунком суду, виходячи з приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, належною до стягнення є пеня у розмірі 56309,61 грн, в іншій частині цих позовних вимог позивачу належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статей 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав хлібзавод" про стягнення 360345,17 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав хлібзавод" (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 45, офіс 417, ідентифікаційний код 43601307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А; ідентифікаційний код 42601505) основний борг у розмірі 269634 (двісті шістдесят дев`ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн 99 коп., пеню у розмірі 56309 (п`ятдесят шість тисяч триста дев`ять) грн 61 коп., інфляційні втрати у розмірі 27782 (двадцять сім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 5305 (п`ять тисяч триста п`ять) грн 91 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2023.

Суддя Т.В. Васильченко

Дата ухвалення рішення16.05.2023
Оприлюднено09.06.2023
Номер документу111398395
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 360345,17 грн

Судовий реєстр по справі —910/14203/22

Рішення від 16.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 21.04.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 27.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 13.02.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 24.01.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 26.12.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні