Рішення

від 05.06.2023 по справі 910/1160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2023 м. КиївСправа № 910/1160/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГБ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕОДОМ";

про: стягнення 599.546,75 грн.

Суддя Сергій Балац

Секретар судового засідання Бут Д.О.

Представники:

позивача: Семака В.Ю.;

відповідача: Комеров А.А., Гордійчук О.А.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГБ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЕОДОМ" (далі - відповідач) про стягнення 599.546,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки, укладеного між сторонами у спрощений спосіб, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 599.546,75 грн., з яких: 352.440,00 грн. - основна заборгованість у вигляді попередньої оплати, 141.970,56 грн. - пеня, 11.818,81 грн. - 3 % річних та 93.317,38 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1160/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною. Вказаною ухвалою судом встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня отримання даної ухвали.

До господарського суду, в межах строку, надійшла заява відповідача про розгляд справи в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням повного виконання зобов`язання з поставки товару відповідно до видаткової накладної від 28.10.2021 № ВД-0001489.

Також в поданому до суду відзиві відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналу рахунку-фактури від 25.10.2021 № ВД-0000015 та податкової накладної від 28.10.2021 № 104.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про витребування оригіналу рахунку-фактури від 25.10.2021 № ВД-0000015.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про витребування доказів, а саме: інформації про включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної від 28.10.2021 № 104.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2023 подальший розгляд справи № 910/1160/23 вирішено здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 03.04.2023.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що керівником позивача видаткова накладна підписана не була. Також позивач зазначає, що податкова накладна не може свідчити про здійснення фактичної поставки товару, а також про відсутність обов`язку з досудового врегулювання спору.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив про фактичне виконання зобов`язання з поставки товару та недобросовісну поведінку позивача.

До господарського суду надійшла заява позивача про необхідність поставлення відповідачу питань про обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою-повідомленням від 28.03.2023 № 910/1160/23 сторони спору повідомлені про призначення підготовчого засідання на 17.04.2023.

Ухвалою від 28.03.2023 № 910/1160/23 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.

До господарського суду надійшли додаткові пояснення відповідача в яких останній зазначив про електронний документообіг та додав до поданих пояснень додаткові докази.

В підготовчому засіданні 17.04.2023 суд на місці ухвалив:

- клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналу рахунку-фактури від 25.10.2021 № ВД-0000015 відхилити у зв`язку з відсутністю підстав для такого витребування;

- клопотання відповідача про витребування у позивача податкової накладної від 28.10.2021 № 104 судом відхилено, оскільки такий документ не відноситься до предмету доказування у даному спорі;

відкласти підготовче засідання на 01.05.2023.

Ухвалою від 01.05.2023 № 910/1160/23 заяву представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.

В підготовчому засіданні 01.05.2023 суд на місці ухвалив:

- клопотання відповідача про витребування оригіналу документа відхилити у зв`язку з відсутністю підстав для такого витребування;

- клопотання відповідача про витребування доказів відхилити, оскільки такий документ не відноситься до предмету доказування у даній справі;

- продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів;

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 29.05.2023.

В судовому засіданні 29.05.2023 оголошено перерву до 05.06.2023.

В судовому засіданні 05.06.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

На підставі усних домовленостей між сторонами спору з приводу поставки та оплати товару відповідачем виставлений позивачу рахунок-фактуру від 25.10.2021 № ВД-0000015 на суму 352.440,00 грн.

Вказаний рахунок сплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2021 № 973 на суму 352.440,00 грн., засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку-фактури від 25.10.2021 № ВД-0000015 та його оплата позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач стверджує, що відповідачем не здійснено поставку товару, зазначеного в рахунку-фактурі від 25.10.2021 № ВД-0000015, який сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення від 28.10.2021 № 973, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 352.440,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення виконання зобов`язання, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 141.970,56 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 11.818,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 93.317,38 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Приписом частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 3 статті 210 Господарського процесуального кодексу України, встановлено суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Так відповідачем, долучені до матеріалів справи, зокрема, електронні докази на оптичному носії інформації "CD-R" (CDR UG 80E (07041814)), а саме: рахунок-фактура від 25.10.2021 № ВД-0000015 на суму 352.440,00 грн.; видаткова накладна від 28.10.2021 № ВД-0001489 на суму 352.440,00 грн. та акт звірки взаємних розрахунків між сторонами спору за період 2021-2023.

Статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", зокрема, передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Абзацом першим статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

В судовому засіданні 05.06.2023 судом здійснено дослідження електронних доказів, а саме: видаткової накладної від 28.10.2021 № ВД-0001489 на суму 352.440,00 грн. та акту звірки взаємних розрахунків.

Рахунок-фактура від 25.10.2021 № ВД-0000015 на суму 352.440,00 грн. судом досліджений не був, оскільки спір щодо змісту такого рахунку-фактури відсутній.

Також вказані електронні докази досліджені судом на наявність/відсутність електронних підписів за посиланням czo.gov.ua та встановлено наступне:

- акт звірки взаємних розрахунків між сторонами спору за період 2021-2023: підписаний електронним підписом зі сторони відповідача - Комеров Анатолій Анатолійович ; підписаний електронним підписом зі сторони позивача - Ткачук Сергій Вікторович; наявна електронна печатка позивача;

- видаткова накладна від 28.10.2021 № ВД-0001489 на суму 352.440,00 грн.: підписана електронним підписом зі сторони відповідача - Комеров Анатолій Анатолійович; підписана електронним підписом зі сторони позивача - Ткачук Сергій Вікторович; наявна електронна печатка позивача.

Також в судовому засіданні досліджений наданий відповідачем для огляду оригінал рахунку-фактури від 25.10.2021 № ВД-0000015 та видаткової накладної від 28.10.2021 № ВД-0001489.

Зазначені документи дійсно, як зазначав відповідач, виготовлені на одному аркуші, а саме: з одного боку - рахунок-фактура від 25.10.2021 № ВД-0000015, а з іншого видаткова накладна від 28.10.2021 № ВД-0001489 та містять відбитки печаток позивача та відповідача і підписи сторін на кожному документі.

При цьому, оригінали рахунку-фактури від 25.10.2021 № ВД-0000015 та видаткової накладної від 28.10.2021 № ВД-0001489 відповідають тим примірникам, які долучені відповідачем у вигляді засвідчених копій.

Приписами статті 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов`язання відповідача перед позивачем з поставки товару, який зазначений в рахунку-фактурі від 25.10.2021 № ВД-0000015, виконано відповідачем в повному обсязі, що підтверджується підписаною сторонами спору видатковою накладною від 28.10.2021 № ВД-0001489.

Вказана господарська операція також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.03.2023 № б/н., відповідно до якого станом на 27.03.2023 заборгованість між сторонами спору відсутня.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді попередньої оплати в сумі 352.440,00 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 141.970,56 грн., 3 % річних в сумі 11.818,81 грн. та інфляційних втрат в сумі 93.317,38 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості, у задоволенні якої судом відмовлено.

Твердження позивача про підроблення документів та неналежність керівнику позивача підпису судом відхилені враховуючи встановлені вище обставини.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08 червня 2023 року

Cуддя Сергій Балац