Рішення

від 01.06.2023 по справі 916/614/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/614/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інчкейп Шипінг Сервісиз Україна» (вул. Пастера, 48, офіс 6, м. Одеса, 65023)

про стягнення 770412,65 грн,за участю представників учасників справи:

від позивача: Белоусова К.К.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інчкейп Шипінг Сервісиз Україна, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 770412,65 грн, з яких: основний борг в сумі 451357,41 грн; інфляційні втрати в сумі 117255,21 грн; пеня в сумі 187962,53 грн та 3 % річних в сумі 13837,50 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг плавзасобами портового флоту від 07.02.2022 № 10/дп в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг з буксирування суден за заявками відповідача.

19.04.2023 позивачем були подані до суду письмові пояснення (а.с. 92-125, т.1), в яких останній відзначив, що з урахуванням того, що гривня є грошовою одиницею України, сторони є резидентами України, а законом передбачена можливість визначення розміру грошового зобов`язання в еквіваленті іноземної валюти, позивач правомірно виставив відповідачу для здійснення оплати послуг за договором рахунок у доларах США із зазначенням в цьому ж рахунку гривневого еквіваленту за курсом, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку. Позивач наголошує, що існуюча судова практика Верховного Суду надає можливість позивачам стягувати з боржників заборгованість у іноземній валюті, проте чинним законодавством не передбачено обов`язку заявляти позовні вимоги виключно в іноземній валюті.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача заявлені до відповідача вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, у судові засідання не з`являвся, при цьому про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/614/23; ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16 березня 2023 о 16:00.

У судовому засіданні 16.03.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 10.04.2023 о 14:00, а 10.04.2023 до 12.05.2023 о 15:00.

Судове засідання 12 травня 2023 о 15:00 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відпустці за особистими обставинами. Ухвалою суду від 16.05.2023 судом було призначено судове засідання у справі на 01 червня 2023 року о 17:00.

У судовому засіданні 01.06.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

07.02.2022 між Державним підприємством Морський торговельний порт Чорноморськ (далі - підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інчкейп Шипінг Сервісиз Україна (далі агент) був укладений договір № 10/дп (а.с. 16-20, т.1; далі - договір), згідно з п. 1.1., 1.2. якого предметом даного договору є надання підприємством агенту комплексу послуг з буксирних операцій, а саме: введення судна в акваторію морського порту Чорноморськ, постановку до причалів підприємства і причалів сторонніх організацій в акваторії морського порту Чорноморськ, а також при внутрішньопортовій перешвартовці суден та виведенні суден з підприємства, а також надання підприємством інших послуг з забезпеченням оплати цих послуг судновласниками; надання організаційно-технічних послуг, які надаються агентським компаніям.

Відповідно до підп. 2.2.2. п. 2.2. договору агента зобов`язався, зокрема, вчасно сплачувати рахунки підприємству за комплекс послуг з швартовних операцій та використання плавзасобів в строки, визначені в розділі 3 цього договору.

Згідно з підп. 2.2.5. п. 2.2. договору агент підтверджує, що він ознайомлений з вільними тарифами підприємства, що існують на день укладення цього договору та застосовуються підприємством в процесі виконання цього договору і згодний з їхнім застосуванням.

Відповідно до п. 3.1. договору агент сплачує послуги підприємства за вільними тарифами підприємства, а саме: плата за послуги підприємства, які надаються агентським компаніям: 0,068 грн за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. метр). Плата стягується в обов`язковому порядку, і незалежно від приналежності буксирів (ДП «МТП «Чорноморськ» або залучені клієнтом у сторонніх організацій), якими виконуються буксирні та швартовні роботи. Примітка: для суден, що заходять до підприємства для перевантаження навалочних вантажів тариф використовується наступним чином: умовний об`єм яких перевищує 37000 куб.м., до розрахунку приймається 37000 куб.м. (підп. 3.1.1.); буксирні та швартовні операції та інші послуги надаються підприємством на підставі заявок агента та сплачуються за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання цих послуг, і затвердженими наказами директора підприємства, що розміщено в мережі Інтернет на офіційному сайті підприємства за адресою: http://seaport.com.ua/.

За умовами п. 3.2. договору інші послуги, не зазначені в пункті 3.1., надаються підприємством на підставі заявок агента та сплачуються за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання цих послуг. У випадках відсутності вільних тарифів плата за ці послуги здійснюється за фактичними витратами з урахуванням затвердженого по підприємству рівня рентабельності. У заявці, згідно зразку, агент вказує, що він ознайомлений і згодний з вартістю вільних тарифів підприємства, чинних на день надання послуг, що зазначені у заявці.

Відповідно до п. 3.3. договору підтвердженням надання підприємством послуг є:

-буксирування суден - оригінал або завірена копія лоцманської квитанції або наряд-завдання. На підставі інформації, яка міститься у перелічених документах, формується рахунок та акт приймання здачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів після надання послуг буксирування суден;

-для комплексу послуг зі швартовних операцій - оригінал або завірена копія лоцманської квитанції.

Для комплексу послуг зі швартових операцій на підставі інформації, яка міститься у оригіналі або завіреній копії лоцманської квитанції виробником послуг (портофлот, 5 термінал тощо), формується акт наданих послуг, який підтверджує одержання агентом послуг. На підставі інформації, яка містить у перелічених документах, формується рахунок та акт приймання - здачі наданих послуг протягом 3-х робочих днів після надання послуг зі швартових операцій.

Згідно з п. 3.4., 3.5. договору заявка агента на послуги, надані підприємством, і акт наданих послуг повинні підписуватись уповноваженими представниками агента. Підтвердженням повноважень є видане агентом доручення (доручення повинно бути надано агентом у відділ банківських операцій та розрахунків з клієнтами підприємства протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору). Сторони погодили, що акт приймання-здачі наданих послуг зокрема, але не виключно, містить інформацію про господарську операцію. Прийом-передача акту приймання-здачі наданих послуг для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків. Агент зобов`язаний не пізніше 4-го робочого дня після надання підприємством послуг, направити до підприємства уповноваженого представника для отримання 2-ох екземплярів акту приймання-здачі наданих послуг та повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту. У разі невиконання агентом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного агентом. При цьому, у разі неотримання агентом за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту приймання-здачі наданих послуг надсилається підприємством на адресу агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 3.6. договору вартість послуг підприємства за даним договором сплачується агентом протягом 8 банківських днів з моменту надання послуг. Сторони погодили, що рахунок на оплату може бути вручений підприємством наступними способами: 1) одночасно з передачею уповноваженому представнику на підпис акту приймання-здачі наданих послуг; 2) одночасно з відправленням рекомендованим листом акту приймання-здачі наданих послуг. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Згідно з п. 3.9. договору оплата рахунків підприємству здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, та іншими актами валютного законодавства України. Оплата здійснюється в українській національній валюті за курсом НБУ на дату виставлення рахунку, у випадку, якщо судно ходить під прапором України. В інших випадках, що не суперечить чинному законодавству України, оплата здійснюється в доларах США. Оплата рахунків підприємству за роботу буксирів при швартових операціях та розміри збору і плат за послуги, що надаються суднам закордонного та каботажного плавання, можуть сплачуватися у євро.

За умовами п. 4.2. договору сторона, щодо якої трапилась неможливість виконати прийняття на себе зобов`язання внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, зобов`язана протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин письмово повідомити іншу сторону про їх настання, очікуваний термін дії і припинення таких обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про настання форс-мажорних обставин позбавляє іншу сторону, що посилається на них, права посилатися на них з метою звільнення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 6.3. договору визначено, що за порушення строків оплати агент оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір поширює свою дію на взаємовідносини сторін, які виникли з 01 січня 2022 року. У випадку, якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору зацікавлена сторона не повідомить іншу сторону про своє бажання припинити дію договору, то договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожен наступний календарний рік. При цьому подальше продовження (пролонгація) договору обмежене 3 календарними роками починаючи з першого року автоматичної пролонгації (включно).

Довіреністю від 01.01.2022 № 3 (а.с. 32, т.1) відповідач уповноважив Закубанського Андрія Віталійовича на отримання первинної документації щодо господарських операцій відповідача, для чого йому надано право підпису усіх необхідних документів.

21.01.2022 та 26.01.2022 відповідачем було подано позивачу заявки (а.с. 21-22, т.1), в яких він просив забезпечити роботу буксирів на вхід та вихід судна Svenja, яке ходить під прапором Федеративної Республіки Німеччина, до / з причалу № 5-6 порту Чорноморськ відповідно до обов`язкових постанов порту. У заявці відповідач гарантував здійснити оплату відповідно до виставленого рахунку.

На підтвердження обставин щодо надання відповідачу послуг з буксирування вищевказаного судна та комплексу послуг агенту позивачем до матеріалів справи надано лоцманські квитанції від 21.01.2022 № 247 та від 26.01.2022 № 300 (а.с. 23, т.1).

Для здійснення оплати вартості наданих послуг позивачем були вставлені відповідачу рахунки: від 26.01.2022 № 03/758 за надані послуги з буксирування судна на суму 15582,52 доларів США, що еквівалентно 446685,40 грн (вартість 1 долара США визначена на день виставлення рахунку, який у відношенні до гривні становить 28,6658 грн); від 26.01.2022 № 759 за надання комплексу послуг агенту на суму 4672,01 грн (а.с. 26, 28, т.1). Для узгодження та підписання позивачем також складені акти здачі-прийняття вищевказаних послуг, а саме № 03/758 та № 759 (а.с. 27, 29, т.1). Відповідно до журналу реєстрації рахунків позивача за 2022 рік (а.с. 30-31, т. 1) уповноважений представник відповідача вищевказані рахунки та акти отримав 15.11.2022.

Доказів здійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив вартість наданих позивачем послуг, останній звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом, що розглядається судом в межах цієї справи. У позовній заяві позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача: основний борг в сумі 451357,41 грн; інфляційні втрати в сумі 117255,21 грн (за період лютий 2022 року січень 2023 року); пеню в сумі 187962,53 грн (за період з 08.02.2022 по 15.02.2023) та 3 % річних в сумі 13837,50 грн (за період з 08.02.2022 по 15.02.2023).

Відповідачем контррозрахунок суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за: 1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій; 2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії; 3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1-5 частини другої та частиною третьою статті 9 цього Закону, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій; 4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов`язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення); 5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк; 6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні зобов`язання, за умовами яких позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги плавзасобами портового флоту, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався приймати надані послуги та сплачувати за них плату, погоджену договором.

З наявних у справі доказів вбачається, що послуги, які надавались позивачем відповідачу у спірних відносинах, стосуються забезпечення роботи буксирів на вхід та вихід судна Svenja, яке ходить під прапором Федеративної Республіки Німеччина.

Так, для здійснення оплати вартості послуг позивачем були виставлені рахунки: від 26.01.2022 № 03/758 за надані послуги з буксирування судна на суму 15582,52 доларів США, із зазначенням еквівалента суми послуг у гривні, що становить 446685,40 грн (вартість 1 долара США визначена на день виставлення рахунку, який у відношенні до гривні становить 28,6658 грн); від 26.01.2022 № 759 за надання комплексу послуг агенту на суму 4672,01 грн відповідно до тарифів, визначених підп. 3.1.1. п. 3.1. договору.

Суд відзначає, що законом не встановлено заборони на визначення кредитором еквіваленту суми зобов`язання у національній валюті України гривні. Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг за договором про надання послуг плавзасобами портового флоту від 07.02.2022 № 10/дп, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 451357,41 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки бездіяльність відповідача, яка виразилась у несплаті коштів за фактично отримані від позивача послуги, суперечить вищевказаним нормам права та договору, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача пеню та 3 %, розрахунок яких судом перевірено та встановлено його вірність.

Водночас, вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, отже норма ст. 625 ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц).

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, які нараховані по заборгованості згідно з рахунком від 26.01.2022 № 03/758 на суму, яка визначена позивачем як еквівалент 15582,52 доларів США, задоволенню не підлягають. В цей же час, нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу, яка згідно з умов договору визначається у національній валюті України гривні та становить 4672,01 грн, є правомірним, при цьому здійснений позивачем розрахунок інфляційних на цю суму є вірним.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інчкейп Шипінг Сервісиз Україна» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 451357,41 грн, інфляційні втрати в сумі 1213,71 грн, пеню в сумі 187962,53 грн та 3 % річних в сумі 13837,50 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 9815,57 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інчкейп Шипінг Сервісиз Україна» (вул. Пастера, 48, офіс 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 39970899) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 01125672) борг в сумі 451357 /чотириста п`ятдесят одну тисячу триста п`ятдесят сім/грн 41 коп, інфляційні втрати в сумі 1213 /одну тисячу двісті тринадцять/грн 71 коп, пеню в сумі 187962 /сто вісімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві/грн 53 коп, 3 % річних в сумі 13837 /тринадцять тисяч вісімсот тридцять сім/грн 50 коп та судовий збір в сумі 9815 /дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять/грн 57 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06 червня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля