ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/889/13-г/9 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянув скаргу без номера від 24.02.2023 (вх. №1779 від 01.03.2023) позивача (скаржника): Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі №921/889/13-г/9
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях", вул. Струтинської, 2А, м. Рівне, 33003
до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001
про стягнення заборгованості в сумі 369 832 грн. 85 коп.
За участі представників:
Позивача: адвокат Кузьмич Сергій Олександрович, довіреність без номера від 12.01.2022;
Відповідача: адвокат Борова Любов Володимирівна, ордер на надання правничої(правової) допомоги серія ВО №1043705 від 06.04.2023
Відділу ДВС: не з`явився.
Суть справи: Ухвалою суду від 22.10.2013 затверджено мирову угоду, укладену 03.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошлях", вул. Струтинської, 2А, м. Рівне, 33003 та Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в межах суми боргу в розмірі 369 832,85 грн. та судових витрат в сумі 7396 грн. 66 коп., що є предметом розгляду справи №921/889/13-г/9 у Господарському суді Тернопільської області та провадження у справі припинено.
01.03.2023 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях" звернувся до Господарського суду Тернопільської області зі скаргою без номера від 24.02.2023 (вх. №1779 від 01.03.2023) на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі в якій просить суд :
- прийняти скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни щодо невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі;
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни в частині невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі;
- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмилу Зіновіївну невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2013 у справі, передбачені Законом України Про виконавче провадження в тому числі звернути стягнення на грошові кошти Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор " відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та його філій у національній і іноземній валютах, у тому числі, але не виключно на кошти на рахунках:
банківський рахунок Дочірнього підприємства " Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ІКЮО 31995099) НОМЕР_1 ,
банківський рахунок філії Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця Дочірнього підприємства" Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України " ІКЮО (33680377) UA 85 300346 0000 0260 0309 3690 101,
- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмилу Зіновіївну проводити перевірку майнового стану Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника та його філій.
Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято скаргу без номера від 24.02.2023 (вх. №1779 від 01.03.2023) позивача (скаржника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі №921/889/13-г/9 до розгляду.
Ухвалами суду, судове засідання по розгляду скарги неодноразового відкладалось та продовжувався строк розгляду скарги без номера від 24.02.2023 (вх. №1779 від 01.03.2023), Востаннє судове засідання відкладено на 16.05.2023 о 17 год.00хв.
Представник Позивача (Скаржника) в судовому засіданні 16.05.2023 в режимі відеоконференції, просив скаргу задоволити.
Представник Відповідача в судовому засіданні 16.05.2023 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила.
Державний виконавець в судове засідання 16.05.2023 не з`явилась. 06.04.2023 надіслала на електронну адресу суду клопотання від 06.04.2023 № 03.1-25/5573 (вх. №3024 від 06.04.2023) про розгляд справи без участі особи, дії якої оскаржуються.
Судом, у судовому засіданні 20.04.2023, після виходу з народної кімнати, постановлено скорочену(вступну та резолютивну) частину ухвали.
Аргументи сторін
Позиція скаржника.
Як зазначає скаржник, у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 43398393, що відкрито на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області № 921/889/13-г/9 від 22.10.2013, якою затверджено мирову угоду/, згідно з якою підлягає до стягнення з ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32035139) на користь ТОВ «Автошлях» (ЄДРПОУ 31299400) заборгованість у розмірі 377 229, 51 грн.
Станом на день подання скарги ухвалу господарського суду Тернопільської області від 22.10.2012 по справі № 921/889/13-г/9 не виконано.
17.01.2023 ТОВ «Автошлях» надіслано до органу виконавчої державної служби заяву про вчинення виконавчих дій, а саме: накласти арешт на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» (ЄДРПОУ 31995099) та його філій, зокрема, але не виключно: банківський рахунок філії «Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 33680377), НОМЕР_2 ; не пізніше наступного робочого після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки; проводити перевірку майнового стану ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31995099) не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника та його філій.
Відповіді на заяву від 17.01.2023 року Стягувачем не отримано, а на кошти, які перебувають на банківських рахунках боржника та його філій арешт не накладено, що вказує на бездіяльність державного виконавця Леськів Л.З.
Скаржник зазначив, що бездіяльність державного виконавця підтверджується інформацією із сайту Єдиний веб-портал використання публічних коштів «spending.gov.ua». Зокрема на даному інтернет-ресурсі, наявна інформація про рух коштів на банківських рахунках Боржника та його філій.
В лютому 2023 на банківський рахунок ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Актомобільні дороги України» (ЄДРПОУ31995099) НОМЕР_1 перераховано 156 206,55грн.
У січні 2023 року на банківський рахунок філії «Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 33680377) НОМЕР_3 перераховано 147 926,56грн.
Скаржник зазначив, що ним з`ясовано, те що кошти надходять Боржнику та його філіям від господарської діяльності, що свідчить про можливість накладення арешту та списання останніх, з урахуванням правової позиції Верховного суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної в ухвалі від 10.01.2020 у справі № 905/361/19, де вказано про можливість накладення арештів на рахунки, якщо вони використовуються не виключно для виплати заробітної плати.
ТОВ «Автошлях» вважає, що через бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни ухвалу суду від 22.10.2013 № 921/889/13-г/9 про стягнення заборгованості на користь ТОВ «Автошлях» не виконано, тому просить, суд визнати таку бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни в частині невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/889/13-г/9 неправомірною.
Позиція боржника
Боржник у поясненнях на скаргу (вх.№ 3544 від 25.04.2023) просить в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що ДП «Тернопільський облавтодор» не займається господарською діяльністю з 2020, оскільки заборгованість підприємства перед податковими органами, іншими підприємствами, установами та товариствами не дає можливості приймати участь в тендерах для обслуговування доріг, що є основною діяльністю підприємства.
Кошти, які ДП «Тернопільський облавтодор» АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» отримує у вигляді орендної плати, спрямовуються на виплату заробітної плати, які є захищеними статтями видатків.
Серед іншого у поясненнях зазначено, що в межах виконавчого провадження № 36035661 в період з 2019 по 2020 роки було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно та проведено опис майна, яке належить ДП «Тернопільський облавтодор».
Рухоме та нерухоме майно належить АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», а в ДП «Тернопільський облавтодор» майно лише в господарському віддані.
Позиція Відділу ДВС
Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмила Зіновіївна у письмових поясненнях від 06.04.2023 (вх.№ 3024 від 06.04.2023) наголосила, що тільки 17.01.2023 винесено постанову про прийняття матеріалів виконавчого провадження ВП 43398393 до виконання виконавцем Леськів Л.З.
В ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 36035661 державним виконавцем Леськів Л.З. 28.03.2023 винесено постанови про арешт коштів боржника та його філій, а саме: ФІЛІЯ «БОРЩІВСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ, ЄДРПОУ 26197514 (48724, Тернопільська область, Борщівський район, місто Борщів, вулиця Степана Бандери, будинок 25); ФІЛІЯ «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ» ДОЧІРНЬОГО» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», ЄДРПОУ 26197721 (46006,Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Чернівецька, будинок 25); ФІЛІЯ «ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР`ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», ЄДРПОУ 26197460 (47200, Тернопільська область,Зборівський район,місто Зборів, вулиця Козацька, будинок 75); ФІЛІЯ «КРЕМЕНЕЦЬКА ДОРОЖНЯ ЕСПЛУАТАЦІНА ДІЛЬНИЦЯ» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», ЄДРПОУ 33680403 (47030, Тернопільська область, Кременецький район, село Іква); ФІЛІЯ «ЗАЛІЩИЦЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», ЄДРПОУ 33680377 (48630, Тернопільська область, Заліщицький район, селище міського типу Товсте, вулиця Грушевського, будинок 26); ФІЛІЯ «ВЕЛИКОБЕРЕЗОВИЦЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТАЦІНА ДІЛЬНИЦЯ» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР`ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», ЄДРПОУ 26197661 (47728, Тернопільська область, Тернопільський район, село Острів, вулиця Промислова, будинок 1), копії яких скеровано на адресу банківських установ для виконання та боржнику для відома.
Також в поясненні наголошено, що після надходження коштів державним виконавцем буде виставлено платіжні вимоги для списання коштів, які надалі будуть розподілені виконавцем між стягувачами відповідно до черговості, визначеної статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження».
На переконання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмили Зіновіївни, підстави щодо визнання бездіяльності у діях державного виконавця відсутні, позаяк нею вчинено виконавчі дії у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Оцінивши подані скаржником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої ним скарги, пояснення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Леськів Людмили Зіновіївни та пояснення на скаргу відповідача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги, з огляду на таке.
Згідно з статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до абзацу 1 частини 1, статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Як вбачається з матеріалів скарги, 23.05.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43398393, з примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2013 № 921/889/13-г/9, та постанову про арешт коштів та майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
17.01.2023 винесено постанову про прийняття матеріалів виконавчого провадження № 43398393 до виконання державним виконавцем Леськів Л.З., дії якої оскаржуються.
17.01.2023 представником стягувача направлено до органу державної виконавчої служби заяву про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 43398393, в якій викладено наступні вимоги до дій державного виконавця:
1. Накласти арешти на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» (ЄДРПОУ 31995099) та його філій «БОРЩІВСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» (ЄДРПОУ 26197514), «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ» (ЄДРПОУ 26197721), «ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» (ЄДРПОУ 26197460), «КРЕМЕНЕЦЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ» (ЄДРПОУ 33680403), «ЗАЛІЩИЦЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ» (ЄДРПОУ 33680377), «ВЕЛИКОБЕРЕЗОВИЦЬКА ДОРОЖНЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ» (ЄДРПОУ 26197661) зокрема, але не виключно: банківський рахунок філії «Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 33680377), НОМЕР_2 .
2. Не пізніше наступного робочого після накладення арешту надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у всі банківські установи в яких відкриті Боржником рахунки.
3. Проводити перевірку майнового стану ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31995099) не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника та його філій.
4. Одержати інформацію про майно (майнові права) ДП « Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31995099) та його філій з установ, підприємств, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, тощо, зокрема, але не виключно: з Державної податкової служби України, Держгеокадастру України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби з питань праці.
5. Оголосити в розшук та накласти арешти з метою подальшої реалізації для погашення заборгованості, на всі транспортні засоби, що належать на праві власності ДП «Тернопільський облавтодор» (ЄДРПОУ 31995099) та його філій, у разі виявлення відповідного майна здійснити його опис, накласти арешт, вилучити та в подальшому реалізувати останнє.
6. Надати копію постанови про відкриття зведеного виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для ознайомлення з діями виконавця щодо стягнення заборгованості з ДП « Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31995099).
Проте, будь-якої інформації на заяву від 17.01.2023 року ТОВ «Автошлях», державним виконавцем Леськів Л.З., як це передбачено статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» не надано.
З огляду на невжиття державним виконавцем Леськів Людмилою Зіновіївною, дій та заходів з моменту отримання від ТОВ «Автошлях» заяви від 17.01.2023, з інформацією про наявні банківські рахунки, через які відбувається рух коштів боржника, скаржник звернувся до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни, яка полягає у порушенні вимог Закону України "Про виконавче провадження" в частині невжиття усіх заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/889/13-г/19 , зокрема звернення стягнення на кошти боржника та його філій у національній і іноземній валютах, у тому числі, але не виключно на кошти на рахунках:банківський рахунок ДП «Тернопільський облатодор» ВАТ «ДАК «Актомобільні дороги України» (ІКЮО31995099) НОМЕР_1 ; банківський рахунок філії «Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ІКЮО 33680377) НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частини 1 статті 18ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Додатково слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).
Отже, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає виконавче провадження, як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням, у тому числі, принципу обов`язковості виконання рішень (пункт 2 частина 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» основними стадіями виконавчого провадження є: 1)відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
4) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Таким чином, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені Закону України «Про виконавче провадження», будуть вважатися належними та достатніми у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження, зокрема, стягувача.
Проте, на думку суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Леськів Людмилою Зіновіївною не було вчинено усіх можливих заходів примусового виконання судового рішення, з огляду на таке.
Так, статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Зокрема, частиною 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Пунктом 2 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Леськів Л.З. крім письмових пояснень, не надано суду належних доказів в підтвердження пояснення щодо вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 43398393, починаючи з 17.01.2023 року - прийняття матеріалів виконавчого провадження до виконання державним виконавцем Леськів Л.З.
Із змісту письмових пояснень державного виконавця слідує, що 28.03.2023 у зведеному виконавчому провадженні № 36035661 винесено постанову про арешт коштів боржника та його філій, однак такої Постанови про арешт коштів, як і доказів надіслання її банківським установам, державним виконавцем Леськів Л.З., суду не надано.
Відтак, з наведеного вбачається, що державним виконавцем не було здійснено необхідних за законом дій, таких, як:
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
При цьому виконавцем не спростовано доказами, що в порушення вимог ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не було дотримано періодичності (системності) перевірки майнового стану боржника;
В порушення вимог ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не надано суду доказів, що: - банківський рахунок Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (ЄДРПОУ 31995099) НОМЕР_1 ; - банківський рахунок філії «Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 33680377) UA 85 300346 0000 0260 0309 3690 101 були включені до переліку рахунків на які накладено арешт Постановою від 28.09.2022 у зведеному виконавчому провадженні № 36035661.
Якщо такі розрахункові рахунки було відкрито після винесення постанови про арешт коштів, то державним виконавцем не підтверджено належними доказами вжиття заходів передбачених пунктом 4 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що вказані обставини, не спростовані письмовими поясненнями та доказами до них, державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Людмилою Зіновіївною Леськів, а інших доказів судом не здобуто - зазначені вище обставини вважаються судом доведеними.
З урахуванням встановленого та викладеного, за результатами розгляду скарги, господарський суд визнає частково неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни яка виразилась у невжитті усіх заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/889/13-г/19.
При цьому, судом частково задовольняється скарга на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни, оскільки органом ДВС все таки доведено вчинення певних дій на виконання рішення суду.
Згідно зі статтею 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що учасник виконавчого провадження має право звернутись до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв`язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.
Відповідно до статті 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги, суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Конституційний суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 129-1 Конституції України, зазначає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації прав на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі, державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2 рп (II)/2019).
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (справа № 60750/00), суд наголошує що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось на шкоду одній із сторін.
Щодо вимоги скаржника, про звернення стягнення на грошові кошти Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 31995099) та його філій у національній і іноземній валютах, у тому числі але не виключно на рахунках: - банківський рахунок Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (ЄДРПОУ 31995099) НОМЕР_1 ; - банківський рахунок філії 2Заліщицька дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 33680377) UA 85 300346 0000 0260 0309 3690 101, суд зазначає наступне:
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи №(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 у справі №21-87а13 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/328/17 (П/9901/136/18).
Суд не може підміняти орган, уповноважений приймати дискреційне рішення, водночас суд зобов`язаний перевірити межі застосування таких дискреційних повноважень, якщо спірне рішення оскаржується в судовому порядку, зокрема, з підстав його невмотивованості та необґрунтованості.
Дискреційні повноваження суб`єктів владних повноважень та їхніх посадових осіб не є безмежними та мають відповідати приписам чинного законодавства.
Отже, суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань господарського судочинства.
Таким чином, вжиття заходів для належного та своєчасного примусового виконання рішення є компетенцією державного виконавця, і, суд у межах розгляду скарги, не може зобов`язувати його вчиняти ті чи інші дії для виконання ухвали (в тому числі, зобов`язати звернути стягнення на кошти боржника), оскільки вибір заходів по примусовому виконанню рішення суду та послідовності їх застосування віднесено до компетенції державного виконавця.
Разом з тим, відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись статями 234, 235,339,342-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу від 24.02.2023 (вх. №1779 від 01.03.2023) на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни в частині невжиття заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/889/13-г/19, задовольнити частково.
2. Визнати частково неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Людмили Зіновіївни в частині невжиття усіх заходів примусового виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/889/13-г/19.
3. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Людмилу Зіновіївну проводити перевірку майнового стану Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (ЄДРПОУ 31995099) та його філій не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника та його філій (пункт 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження).
4. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Леськів Людмилу Зіновіївну, невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання ухвали господарського суду Тернопільської області 22 жовтня 2013 року по справі № 921/889/13-г/19, передбачені Законом України Про виконавче провадження в тому числі звернути стягнення на грошові кошти Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (ЄДРПОУ 31995099) та його філій у національній і іноземних валютах у порядку визначеному Законом України Про виконавче провадження (статті 13, 48, 56 Закону України Про виконавче провадження, та інших).
5. В решті вимог скарги - відмовити.
Ухвалу (повний текст) направити учасникам справи, а також Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
Ухвала набирає законної в порядку статті 235 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.
Повний текст складено 07.06.2023.
Суддя В.Л. Гевко
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111399391 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гевко В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні