Рішення

від 07.06.2023 по справі 189/1269/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1269/23

2/189/348/23

РІШЕННЯ

іменем України

07.06.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.,

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Лісневський Д.О. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди. Позов мотивований тим, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1367 від 29.11.2019 року ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 5.09 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0647, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ДП № 085212. 20.10.2004 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5.09 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0647, який був зареєстрований 25.05.2005 року за № 4/ 040502500880 у книзі реєстрації договорів оренди землі ДП Центр ДЗК. 10.09.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір про внесення змін до вищевказаного договору оренди земельної ділянки, згідно якого до Договору внесені наступні зміни: строк дії вищевказаного договору визначено до 31 грудня 2022 року; орендна плата складає 4.8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року наступного за роком користування земельною ділянкою протягом дії договору оренди. Пунктом 35 Договору також встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, не є підставою для змін умов договору або розірвання договору. Відповідно до умов Договору Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Між сторонами узгоджено розмір орендної плати у сумі 14460.00 грн. Проте, Орендар (відповідач) порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконав покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати. А саме, відповідачем не сплачено орендну плату позивачу за користування землею за 2022 рік. Крім того, за 2021 рік відповідач виплатив орендну плату лише 03.04.2023 року, тоді як повинен був виплатити до 30.11.2021 року, тобто відповідач прострочив виплату орендної плати за 2021 рік з 01.12.2021 по 03.04.2023 року. Таким чином, відповідач користувався земельною ділянкою за наявності належних правових підстав договору оренди, однак, не виконує умови договору, щодо сплати орендної плати, чим порушує права позивача. В зв`язку з чим, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224280500:01:001:0647 за договором оренди земельної ділянки від 20.10.2004 року, зі змінами внесеними Договором від 10.09.2012 року у сумі 14460,00 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості з невиплати орендної плати за 2022 у сумі 150,94 грн.; інфляційні збитки у сумі 320,45 грн.; пеню у сумі 5509,26 грн.; та штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання з виплати орендної плати за 2021 рік: 3% річних від простроченої суми заборгованості з несвоєчасної виплати орендної плати за 2021 рік у сумі 581,17 грн.; інфляційні збитки у сумі 4233,95 грн.; пеню за 2021 рік у сумі 7895,16 грн. та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Розгляд справи здійснювався на підставі ст. ст. 274, 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Лісневський Д.О. надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України - заочно. Представник позивачки не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №085212 ОСОБА_2 являвся власником земельної ділянки площею 5.090 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0647, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17-18).

20.10.2004 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5.09 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований 25.05.2005 року за № 4/ 040502500880 у книзі реєстрації договорів оренди землі ДП Центр ДЗК (а.с.19-20).

Крім того, 10.09.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» був укладений Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1367 від 29.11.2019 року ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 5.09 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, Покровського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №085212 (а.с.15).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 190936703 від 29.11.2019 року та інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.03.2023 року ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 5.09 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0647, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину № 1367 від 29.11.2019 року (а.с.15 - зворотній бік, 16-17).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з частиною п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на отримання орендної плати у спадкоємця земельної ділянки виникає одразу після відкриття спадщини, що відповідає правовим висновкам, зробленим Верховним Судом в постанові від 06.02.2019 р. по справі № 134/1676/16-ц.

В силу ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Пунктом 35 Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2004 року встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, не є підставою для змін умов договору або розірвання договору.

Так, згідно умов вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, та відповідно до Договору про внесення змін до нього, строк дії договору визначено до 31 грудня 2022 року; орендна плата складає 4.8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року наступного за роком користування земельною ділянкою протягом дії договору оренди; орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі», Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом статті 1 вказаного Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначає орендну плату за землю як платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Згідно ст.24 ч. 1 Закону України « Про оренду плати землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як вбачається з копії платіжної інструкції №2054 від 03.04.2023 року ТОВ «Відродження» було перераховано на рахунок ОСОБА_1 орендну плату за земельну ділянку за 2021 рік згідно договору оренди №б/н від 10.09.2012 року в сумі 14460,00 грн. (а.с.51).

Оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем, а отже, є підстави для нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно розрахунку, загальна сума 3% річних (на суму боргу 14460,00 грн.) за період прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, а саме з 01.12.2021 року по 03.04.2023 року становить 581,17 грн.; сума інфляційного збільшення становить 4233,95 грн.

Крім того, на підставі ст. 549 ЦК України боржник за невиконання, або неналежне виконання договірних зобов`язань повинен сплатити неустойку (штраф, пеню). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.11 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Оскільки орендну плату за 2021 рік ТОВ «Відродження» було сплачено на користь ОСОБА_1 03.04.2023 року, то за несвоєчасну сплату орендної плати сума пені на борг в розмірі 14460,00 грн. складає 7895,16 грн.

Згідно довідки ТОВ «Відродження» №127 від 19.05.2023 року ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.09.2012 року згідно бухгалтерського обліку, нарахована і не сплачена орендна плата за 2022 рік становить 14460,00 грн. (а.с.48).

Крім того, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем, а отже, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних та пені за несплату орендної плати за 2022 рік.

Так, згідно розрахунку, загальна сума 3% річних (на суму боргу 14460,00 грн.) за період прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, а саме з 01.12.2022 року по 06.04.2023 року становить 150,94 грн.; сума інфляційного збільшення становить 320,45 грн., сума пені - 5509,26 грн.

Судом достовірно встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди, у зв`язку з чим, ТОВ «Відродження» має перед позивачкою заборгованість із виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки. Доказів зворотного (повної або часткової сплати орендної плати) відповідачем суду не надано.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою, з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних та пені, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правової допомоги від 23.03.2023 року, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги від 23.03.2023 року, акт №1 виконаних робіт та розрахунків до договору про надання правничої допомоги від 06.04.2023 року, укладених між ОСОБА_1 та адвокатом Лісневським Д.О. 23.03.2023 року, в яких зазначена загальна вартість послуг, які були надані за договором та становить 7500,00 грн., з яких: 1500,00 грн. - зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин з предмету надання правової допомоги, отримання письмових доказів по справі та пояснень по суті справи. Узгодження з клієнтом правової позиції та стратегії захисту; 1500,00 грн. - розрахунок штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання; 4500,00 грн. - підготування, аналіз судової практики та подача до суду позову з предмету надання правової допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20.

Суд звертає увагу, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України та суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності, суд враховує фактичний обсяг виконаної роботи та її складність, предмет та ціну позову, та вважає розумно обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України, а також підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 549,625,628,629 ЦК України, ст.ст.1,2,13,21,24,141 ЗУ "Про оренду землі", ст. ст. 4, 11, 76, 81, 133, 137, 141, 263, 264, 265-269, 280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати орендної плати за 2022 рік за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 1224280500:01:001:0647 за договором оренди земельної ділянки від 20.10.2004 року, зі змінами внесеними Договором від 10.09.2012 року у сумі 14460,00 грн.; 3% річних від простроченої суми заборгованості з невиплати орендної плати за 2022 у сумі 150,94 грн.; інфляційні збитки від простроченої суми заборгованості з невиплати орендної плати за 2022 рік у сумі 320,45 грн.; пеню на заборгованість з невиплати орендної плати за 2022 рік у сумі 5509,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання з виплати орендної плати за 2021 рік: 3% річних від простроченої суми заборгованості з несвоєчасної виплати орендної плати за 2021 рік у сумі 581,17 грн.; інфляційні збитки від простроченої суми заборгованості з несвоєчасної виплати орендної плати за 2021 рік у сумі 4233,95 грн.; пеню на заборгованість з несвоєчасної виплати орендної плати за 2021 рік у сумі 7895,16 грн.

Стягнути з ТОВ «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Покровське, вул. Центральна, 17-А, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) та витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

07.06.2023