Рішення

від 07.06.2023 по справі 592/5185/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/5185/23

Провадження №2/592/1327/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сумської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулик Віта Вікторівна, Громадська організація «Олдиш-86» про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним цивільним позовом, який підтримала у заяві про розгляд справи без її участі, та вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема земельну ділянку, площею 0,0585 га, надану для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку в порядку спадкування за законом прийняла дружина померлого ОСОБА_1 .

У 1990 році ОСОБА_2 на вищевказаній земельній ділянці звів садовий будинок, загальною площею 33,1 кв.м, з господарськими спорудами, але вони не були зареєстровані у відповідних державних органах. Відсутність правовстановлюючих документів відносно вказаного домоволодіння позбавляє ОСОБА_1 можливості розпорядитися належною їй власністю, у зв`язку з чим позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на садовий будинок, котрий знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , позначений в технічному паспорті літ. «А-1», загальною площею 33,1 кв.м, основною площею 13,2 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: мансарда «м/с», тераса «а», погріб «п/г», вбиральня «Б», огорожа №1-2.

Ухвалою суду від 10.05.2023 відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.

Представник Сумської міської ради, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не прибув, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив справу розглянути без його участі та зазначив про необхідність повного встановлення всіх обставин справи і підстав здійснення самочинного будівництва.

Представник ГО «Олдиш-86» та приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Цирулик В.В. у судове засідання не з`явилися, направили до канцелярії суду заяви ро розгляд справи у їх відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-СМ №005000, виданого Сумською міською Радою народних депутатів від 08 квітня 1997 року, є власником земельною ділянки, площею 0,058 га, розташованої на території Сумської міської ради, садівниче товариство «Фрегат» «Олдиш-86», з цільовим призначенням для садівництва (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с.4).

02.06.2018 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Цирулик В.В. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом серія ННІ №259398, реєстровий номер 872, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну ділянку, площею 0,0585 га, наданої для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 НОМЕР_1 , кадастровий номер 5910136300:16:005:0058, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 (а.с.6).

Як вбачається з Довідки-характеристики об`єкту нерухомості №113-1-03/23 від 05.04.2023, наданої ТОВ «ДП Регіональна агенція технічної інвентаризації», за адресою: м. Суми, садове товариство «Фрегат», ГО «Олдиш-86», ділянка № НОМЕР_1 , згідно з даними технічної інвентаризації, знаходиться об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних елементів: садовий будинок літ. «А-І», мансарда «м/с», тераса «а», погріб «п/г», вбиральня «Б», огорожа №1-2. Загальна площа будинку 33,1 кв.м, основна площа 13,2 кв.м; рік будівництва 1990 (а.с.13).

Аналогічна характеристика садового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , описана у Технічному паспорті (інвентаризаційна справа №4572), виготовленому ТОВ «ДП Регіональна агенція технічної інвентаризації» (а.с.8-12).

Згідно Довідки ГО «Олбиш-86» №28 від 29.03.2023, ОСОБА_1 є дійсно членом садового товариства «Фрегат», яке входить до складу Сумської ГО «Олдиш-86», і має в користуванні земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,058 га, на якій розташовані будинок (1990 року забудови), вбиральня (а.с.14).

За твердженням позивача, спірний садовий будинок був зведений у 1990 році спадкодавцем ОСОБА_2 , проте не зареєстрований у відповідних державних органах, що позбавляє ОСОБА_1 , як спадкоємця, користуватися та розпоряджатися належною їй власністю за відсутності правовстановлюючих документів.

У відповідності до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом положень статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

З листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 вбачається, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судовим розглядом встановлено, що спірний садовий будинок був зведений у 1990 році, будь-які правовстановлюючі документи щодо нього чи відомості про проведення державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості у спадкоємця ОСОБА_1 відсутні.

Особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, регламентовано положеннями статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради, селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом.

Частиною другою статті 31ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» визначено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості, є необов`язковим.

Громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові Другої палати Касаційного цивільного суду від 15.10.2020 по справі №623/214/17 зробив висновок, згідно якого індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року №8.4-35//18/1).

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим, чи технічний паспорт на об`єкт нерухомості, а також наявність документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом.

Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття об`єкта до експлуатації.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №620/480/17 (провадження №61-45455св18).

Право власностіна збудованедо набраннячинностіЗУ«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, зважаючи на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок представлених позивачем доводів у їх сукупності, беручи до увагу хронологію минулий подій та діючі норми законодавства того часу, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у передбаченому законом порядку збудував садовий будинок на належній йому земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідним цільовим призначенням, проте державну реєстрацію прав не здійснив, від чого не залежить виникнення права власності, а тому таке домоволодіння входить до складу спадкової маси та підлягає успадкуванню спадкоємцями. Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання права власності відносно спірного садибного будинку за ОСОБА_1 в порядку спадкуванням за законом після смерті чоловіка.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на садовий будинок, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , позначений в Технічному паспорті літ. «А-1», загальною площею 33,1 кв.м, основною площею 13,2 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: мансарда «м/с», тераса «а», погріб «п/г», вбиральня «Б», огорожа №1-2, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

Суддя І.М. Фоменко