Справа №731/206/23
Провадження №2/731/71/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2023 року смт Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Тарасенко Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в смт Варва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про тлумачення заповіту, -
В С Т А Н О В И В:
05 квітня 2023 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 . Відповідно до заповіту, посвідченого 15березня 2019 року в.о. старости Леляківського старостинського округу Варвинської селищної ради, ОСОБА_5 заповідала їй, ОСОБА_1 , право власності на земельну частку (пай) площею 3,9099 га, кадастровий номер: 7421155100:04:000:0304, розташовану на території Варвинської селищної ради. У березні 2023 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, проте отримала відмову у зв`язку з тим, що в заповіті вказана земельна частка (пай), а нотаріусу надано Державний акт на право приватної власності на землю, тобто на земельну ділянку. Оскільки земельна частка (пай) та земельна ділянка - це різні об`єкти права власності, то відповідно заповіт має суперечливий характер і необхідно здійснити його тлумачення. Фактично спадкодавець ОСОБА_5 виявила у заповіті свою волю щодо розпорядження належною їй земельною ділянкою, але через формальний підхід, незнання, неуважність та слабку юридичну обізнаність посадової особи, яка склала заповіт, волевиявлення викладено у заповіті нечітко та потребує додаткового тлумачення. Крім неї, у матері був син та її брат відповідно, ОСОБА_6 , на ім`я якого мати також склала заповіт (на інше майно). Проте брат помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його спадкоємцями є дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_3 . З метою врегулювання розбіжностей у заповіті вона звернулася до спадкоємців брата, проте згоди не досягнуто. Просить ухвалити рішення про тлумачення заповіту.
Ухвалою суду від 12квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено відкрите підготовче судове засідання у справі на 15травня 2023 року.
Ухвалою суду від 15травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08червня 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат НечайВ.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 приймаючи участь в судовому засіданні в режимі вкз, позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Відзиву на позов не подала.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, відзиву на позов не подала, про причини неявки не повідомила. В підготовчому судовому засіданні наголосила, що не вважає себе належним відповідачем в даній справі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що матір`ю позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_5 (а.с.66, 67).
Крім позивача, у ОСОБА_5 був син ОСОБА_6 (а.с.55), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.56).
15березня 2019 року ОСОБА_5 склала два заповіти, які були посвідчені в.о. старости Леляківського старостинського округу Варвинської селищної ради та зареєстровані в реєстрі за №1 та №2. Першим заповітом ОСОБА_5 заповідала житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.61), а другим заповітом заповідала належне їй право власності на земельну частку (пай) площею 3,9099 га, кадастровий номер: 7421155100:04:000:0304, розташовану на території Варвинської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7, 60, 68).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла (а.с.8).
Довідкою Варвинської селищної ради від 14липня 2022 року підтверджується, що на день смерті ОСОБА_5 була зареєстрована в господарстві одна (а.с.57).
З матеріалів спадкової справи до майна померлої вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулися: внучка померлої (дочка сина) ОСОБА_3 (а.с.47, 52, 54) та дочка померлої ОСОБА_1 (а.с.62).
Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
У пункті 6 Листа Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо заповіт містить суперечливі положення, за вимогою заінтересованих осіб застосовується тлумачення заповіту (ст. 1256 ЦК України) за умови, якщо відсутні підстави визнання заповіту недійсним, тобто тлумаченню підлягає лише дійсний заповіт. Для тлумачення змісту заповіту застосовуються також загальні правила тлумачення змісту правочинів встановлені ст. 213 ЦК.
Статтею 213 ЦК України визначено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Під час розгляд у справи з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 дійсно не дійшли згоди щодо тлумачення заповіту, складеного на ім`я ОСОБА_1 , нотаріус відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (а.с.11), а тому ОСОБА_1 звернулася до суду.
Проаналізувавши зміст заповіту від 15березня 2019 року, складеного ОСОБА_5 , посвідченого в.о. старости Леляківського старостинського округу Варвинської селищної ради та зареєстрованого в реєстрі за №2, суд дійшов такого висновку.
Вказаним заповітом ОСОБА_5 заповідала належне їй право власності на земельну частку (пай) площею 3,9099 га, кадастровий номер: 7421155100:04:000:0304, розташовану на території Варвинської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7, 60, 68).
Державним актом на право приватної власності на землю серіїІV-ЧН №017475, зареєстрованим 28березня 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2855 (а.с.9), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12), кадастровим планом земельної ділянки (а.с.13-14) та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15) підтверджується, що за життя ОСОБА_5 мала право саме на земельну ділянку з кадастровим номером 7421155100:04:000:0304, площею 3,91 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Варвинської селищної ради Чернігівської області. Право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_5 02жовтня 2015 року (а.с.12), тобто задовго до складення заповіту.
Оскільки на час складення заповіту спадкодавець ОСОБА_5 мала право не на земельну частку (пай), а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 7421155100:04:000:0304, який і вказаний у заповіті, та була обізнала з тим, що у її власності знаходиться виділена в натурі земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то суд приходить до висновку, що справжня воля заповідача була спрямована на те, щоб заповісти своїй дочці, позивачу по справі ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 7421155100:04:000:0304, площею 3,91 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Варвинської селищної ради Чернігівської області.
За таких обставин, зважаючи на те, що неточне зазначення у заповіті об`єкта спадкового майна, здійснене посадовою особою старостинського округу через недостатню юридичну обізнаність, відбулося з формальних підстав, і у суду не виникає обґрунтованих сумнівів щодо справжньої волі спадкодавця, спрямованої на розпорядження свої майном, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем ОСОБА_5 за правом представлення, слід задовольнити.
Щодо позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_4 суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 1266 ЦК України передбачає спадкування за правом представлення та полягає у тому, що, зокрема, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Вказана стаття знаходиться у главі 86 ЦК України «Спадкування за законом».
Як роз`яснено у п. 5.3 Листа Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», спадкування за правом представлення має місце у випадках встановлених ст. 1266 ЦК, за умови якщо спадкоємець першої - третьої черг спадкування за законом помер до відкриття спадщини. Норми ст.1266ЦК застосовуютьсялише щодовідносин приспадкуванні зазаконом (глава86ЦК). Перелік осіб(спадкоємців),які маютьправо наспадкування заправом представлення,встановлений нормамист.1266ЦК,є вичерпним.
З наведеного слід зробити висновок про те, що право представлення діє лише при спадкуванні за законом та не поширюється на випадки складення заповітів на ім`я спадкоємців, які померли раніше за спадкодавця. Тобто не буває права представлення за заповітом. За таких обставин на відповідача ОСОБА_4 , яка була дружиною померлого ОСОБА_6 , на якого було складено заповіт ОСОБА_5 , не поширюються норми ст.1266 ЦК України, оскільки вона не може спадкувати за правом представлення після смерті свого чоловіка на підставі заповіту своєї свекрухи. Так само, відповідач ОСОБА_4 не є спадкоємцем своєї свекрухи ОСОБА_5 за законом, оскільки не належить до жодної з черг спадкоємців, передбачених ст. ст. 1261-1265 ЦК України. Отже, ОСОБА_4 є неналежним відповідачем у справі.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , а у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ) про тлумачення заповіту задовольнити частково.
Здійснити тлумачення заповіту від 15березня 2019 року, складеного ОСОБА_5 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області, проживала за адресою: АДРЕСА_1 ), посвідченого в.о. старости Леляківського старостинського округу Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області Бачиш Наталією Михайлівною, зареєстрованого в реєстрі за №2, та встановити, що справжня воля заповідача ОСОБА_5 була спрямована на те, щоб заповісти своїй дочці, позивачу по справі ОСОБА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 7421155100:04:000:0304, площею 3,91 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Варвинської селищної ради Чернігівської області.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2023 року.
Суддя А.І.Савенко
Суд | Варвинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111401776 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Варвинський районний суд Чернігівської області
Савенко А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні