Ухвала

від 05.06.2023 по справі 294/1755/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 294/1755/21

провадження № 61-7196ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області (далі - УДКСУ у Чуднівському районі Житомирської області), в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ УДКСУ у Чуднівському районі Житомирської області від 08 листопада 2021 року № 3-к «Про заходи відсторонення від роботи ОСОБА_1 »;

- стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату за час відсторонення від роботи по дату ухвалення рішення суду;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Чуднівський районний суд Житомирської області своїм рішенням (у складі судді Лесько М. О.) від 12 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав незаконним та скасував наказ УДВСУ у Чуднівському районі Житомирської області від 08 листопада 2021 року № 3-к «Про заходи відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Зобов`язав УДКСУ у Чуднівському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, обраховану відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Допустив негайне виконання рішення в частині стягнення невиплаченої заробітної плати за один місяць.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Житомирський апеляційний суд своєю постановою від 10 квітня 2023 року (у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б, Шевчук А. М.) рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог змінив, виклав мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

15 травня 2023 року УДКСУ у Чуднівському районі Житомирської області через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду

на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи (немайнового характеру) стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи та моральної шкоди (майнового характеру).

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивачка її визначила у грошовому вимірі.

Ціна позову майнового характеру у загальному розмірі становить

100 000 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Тому, дана справа щодо вимог як майнового, так і немайнового характеру не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої

статті 19 ЦПК України.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2022 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Чуднівському районі Житомирської області на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України

у Чуднівському районі Житомирської області про визнання незаконним

і скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук