УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 712/197/23
Провадження № 1-кс/712/1863/23
08 червня 2023 року м.Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022 року, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022 року.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 12.01.2023, справа № 712/197/23 накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ): земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969427674227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0037, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13091799, адреса: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 122,5; житловий будинок з надвірними побудовами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 457649, адреса: АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 333,1. Заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати під заставу або управління вищевказане майно. Звертаємо увагу суду на те, що вищезазначене майно було придбано на протязі багатьох років, що передували початку збройної агресії російської федерації проти України сім`єю титульного власника. Як вбачається із характеристик та реєстраційних даних арештованого майна, воно використовувалося виключно у приватних справах та відповідною метою, і жодного відношення до здійснення експортних операцій між будь-якими господарюючими суб`єктами України та інших держав немає. Органом досудового розслідування від моменту накладення арешту і до даного часу не виявлені факти використання арештованого майна чи його будь-якого іншого зв`язку із можливими фактами заниження будь-яким підприємством, до якого має відношення власник цього майна, чи працівниками Черкаської митниці експортних цін при виконанні зовнішньоекономічних угод із належним власнику вищезазначеним майном. Таким чином, на момент подання даної заяви немає жодних підстав для того, щоб арешт вищевказаного рухомого і нерухомого майна залишався в актуальному стані, так як об`єктивно доведена відсутність доказового значення та іншого процесуального обґрунтування для його продовження роблять останнє таким, що не відповідає завданням досудового розслідування та має ознаки перешкоджання законній господарській діяльності і реалізації права власності на майно. Тобто, на даний час абсолютно зрозумілим є те, що майно, яке арештовано даною ухвалою суду, не має жодного відношення до провадження будь-якої особи господарської діяльності із представниками російської федерації, що виключає можливість кваліфікації дій його власника за ст. 110-2 КК України. За таких обставин подальший арешт вказаного вище майна втрачає свій процесуальний сенс, а тому повинен бути скасований.
Адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задоволити у повному обсязі. Адвокат ОСОБА_3 також вказував, що майно ОСОБА_10 є спільним майном подружжя з ОСОБА_4 , однак останньому не вручалась ухвала про арешт майна.
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти скасування арешту, зазначила, що на даний час не відпала потреба у арешті майна, оскільки досудове розслідування триває та здійснюються слідчі дії.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, вивчивши матеріали № 712/197/23 (провадження № № 1-кс/712/168/23), слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Черкасах) Територіального управління розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022100140000110 від 18.11.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2023р., 18.11.2022 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України по факту того, що службові особи Черкаської митниці шляхом оформлення експертних декларацій без коригування митної вартості та виведення капіталу з України спільно з громадянином ОСОБА_4 , який підтримує окупаційну адміністрацію російської федерації в окупованій АР Крим, вчинили пособництво країні-агресору.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 січня 2023 року по справі № 712/197/23 (провадження № 1-кс/712/168/23) накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ): земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1969427674227, кадастровий номер: 7422785000:04:006:0037, площа (га): 2; квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13091799, адреса: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 122,5; житловий будинок з надвірними побудовами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 457649, адреса: АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м): 333,1. Заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати під заставу або управління вищевказане майно.
Вирішуючи по суті клопотання про скасування арешту, суд доходить таких висновків.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Увідповідності дост.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, та обставин, які стали підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження підтверджується протоколами слідчих дій у матеріалах спарви № 712/197/23 (провадження № 1-кс/712/168/23). При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Беручи до уваги завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що вказане у клопотанні про скасування арешту майно відповідає критеріям, визначеним для речового доказу, а саме можуть бутивикористані як доказфакту чиобставин,які встановлюютьсяпід часкримінального провадженнята ризики його приховування, використання чи передання на даний час не відпали, що обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, оскільки досудове розслідування триває та здійснюються слідчі дії, за результатами яких підозра у вчиненні кримінального правопорушення може бути підтверджена або спростована, тому суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Оцінюючи дотримання права кожної фізичної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що застосування арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування обставин вчинення особливо кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в період воєнного стану.
Суд також враховує, що заявник ОСОБА_4 та адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_4 в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна, зареєстрованого на праві власності ОСОБА_9 , не підтвердили документально належність вказаного майна на праві спільної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Зазначення у клопотанні про арешт майна факту перебування вказаних осіб у шлюбі само по собі не підтверджує з достовірністю факт придбання в період шлюбу арештованого майна, власником якого зареєстрована ОСОБА_9 . До клопотання про скасування арешту в інтересах ОСОБА_4 відповідні документальні підтвердження не додані та не долучались в судовому засіданні, хоча обов`язок доведення свого процесуального статусу лежить на особі, що звертається до суду з відповідним клопотанням у відповідності до положень ст.22 КПК України.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна ОСОБА_10 , накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2023 року у справі № 712/197/23 у рамках кримінального провадження № 62022100140000110 від 18.11.2022 року.
Відповіднодо правовоговисновку ВерховногоСуду вухвалі від 14березня 2023року усправі №760/5570/22,оскільки ухваласлідчого суддіпро скасуванняарешту майнаабо провідмову утакому скасуванніпризводить дотаких жеправових наслідків,як іухвала проарешт майнаабо відмовув арештімайна,слід дійтивисновку,що положенняпункту 9частини 1статті 309у їхвзаємозв`язку зістаттями 170,173,174КПК передбачаютьправо наапеляційне оскарженняне лишеухвали слідчогосудді проарешт майнаабо відмовуу ньому,а такожі ухвалипро скасуванняабо провідмову ускасуванні арештумайна.
Керуючись ст. ст. 100, 131-132, 167, 170-174, 369-372, 376 КПК України, суддя слідчий, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, зареєстрованого на праві власності ОСОБА_10 , накладеного ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2023 року у справі № 712/197/23 у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Дата проголошення повного тексту ухвали 08 червня 2023 року
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2023 |
Оприлюднено | 12.06.2023 |
Номер документу | 111405899 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Соснівський районний суд м.Черкас
Марцішевська О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні