Рішення

від 08.06.2023 по справі 307/1417/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1417/23

Провадження № 2/307/308/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що між нею та відповідачем шлюб укладено 18 вересня 2011 року та зареєстровано у виконкомі Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 31. Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, позаяк у них різні характери та погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття довіри та поваги одне до одного. З відповідачем разом не проживають близько двох років. Подальше сумісне життя і збереження сім`ї вважає недоцільним та неможливим, примирення не бажає, а тому, просить шлюб, укладений між нею та відповідачем, розірвати.

Зустрічний позов відповідач ОСОБА_2 мотивує тим, що між ним та відповідачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 шлюб укладено 18 вересня 2011 року та зареєстровано у виконкомі Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 31, який на даний час не розірвано. Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживає разом з ним та хоче і надалі проживати з ним, позаяк між ними сильна прив`язаність один до одного. Він займається підприємницькою діяльністю, має стабільний самостійний дохід, яким може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини. Крім того, вказує, що він проживає в приватному будинку з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання сина. В будинку також обладнана кімната для дитини, щоб вона мала можливість відпочивати, навчатися та гратися. Окрім того, вказує, що його мати має сили та бажання доглядати за внуком, поки його немає вдома і він знаходиться на роботі. Разом з тим, він не чинитиме жодних перешкод для спілкування дитини з його матір`ю. Вважає, що сину ОСОБА_5 буде краще проживати з ним, а старшому сину ОСОБА_6 буде краще проживати з матір`ю. Просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з відповідачем за зустрічним позовом матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, позаяк подала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, при цьому зазначила, що вимоги первісного позову підтримує повністю, просить позов задовольнити та шлюб розірвати. Щодо вимог зустрічного позову про визначення місця проживання неповнолітніх дітей заперечила та просить визначити місце проживання обох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею.

Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги за первісним позовом про розірвання шлюбу визнає та проти розірвання шлюбу не заперечує. Вимоги зустрічного позову про визначення місця проживання неповнолітніх дітей підтримує повністю та просить позов задвовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опікита піклуванняБедевлянської сільськоїради Тячівськогорайону Закарпатськоїобласті в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, при цьому зазначив, що проти задоволення позовних вимог зустрічного позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 та позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 слід задовольнити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 18 вересня 2011 року було укладено шлюб, який зареєстровано у виконкомі Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 31. Вказана обставина також підтверджена оригіналом свідоцтва про шлюб (а. с. 4).

У цьому шлюбі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджено копіями свідоцтв про їх народження (а. с. 5, 6).

Як стверджено актом обстеження матеріально-побутових умов дворогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зареєстрований як фізична особа- підприємець. Дружина ОСОБА_1 також зареєстрована як ФОП. та на даний час вона з сім`єю не проживає. На утриманні в ОСОБА_2 перебуває малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матеріально-побутові умови сім`ї є задовільними (а. с. 29).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за № 16/04-16 від 29 травня 2023 року визнано доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано доцільним визначити місце проживання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Даний висновок мотивовано тим, що службою у справах дітей проведено обстеження умов проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та проведено обстеження умов проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

в результаті чого, виявлено, що обома батьками створено належні умови для проживання, виховання та повноцінного розвитку дітей (а. с. 42-43).

Відповідно до ч. 1 ст.24, ст.25 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК Українипередбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого звязку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони тривалий час сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають. Обоє наполягають на розірванні шлюбу.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставіст. 105 СК Українишлюб слід розірвати.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Згідно зіст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п.1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Відповідно до ст. 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «М. С. проти України» (рішення від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Вирішуючи напідставі наявнихдоказів данийспір міжбатьком таматір`ю щодомісця проживаннямалолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,яким наданий часвиповнилося 10років та6років відповідно,суд бередо увагивисновок органуопіки тапіклування,а такожвраховує те,що батьковиявляє більшуувагу доменшого синаі турботупро нього,вік дитини і прихильність меншого сина до батька, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання кожним із батьків, і за таких обставин суд вважає, що є всі наявні правові підстави для визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , та визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки це відповідає інтересам дітей.

Разом зтим,суд зауважує,що батькидітей необмежені усвоєму правіна спілкуванняз дітьми,турботу відносноних таучасть уїх вихованні,і можутьреалізувати своїправа шляхомдомовленості зміж собоющодо встановленнячасу спілкуванняабо зарішенням органуопіки тапіклування,або засудовим рішенням.

Судовий збір стягнути у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10-13,18, 133-141, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 56,105,110,112,115,160, 161, 171 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 вересня 2011 року та зареєстрований у виконкомі Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області Україна за актовим записом № 31 - розірвати.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Місцем проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити по місцю проживання батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Місцем проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити по місцю проживання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 073, 60 гривень (Одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 073, 60 гривень (Одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач по первісному позову та відповідач по зустрічному позову: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Орган опіки та піклування Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, місце знаходження: с. Бедевля, вул. Волошина, 18, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, код ЄДРПОУ: 44310804.

Повний текст рішення складено 08 червня 2023 року.

Головуюча суддя : Сойма М.М.