Вирок

від 08.06.2023 по справі 308/2733/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2733/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071030001794 від 20.12.2023, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який згідно ст. 89 КК України раніше судимий згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2016 до 4 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071030001794 від 20.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, скоєними за наступних встановлених досудовим розслідуванням обставин.

17 грудня 2022 року, близько 13 год. 07 хв. громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчиненого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт» за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, 168, шляхом вільного доступу, підійшов до стелажів із тютюновими виробами, взяв до рук блок цигарок у кількості 10 штук марки «Кемел» вартість яких, згідно довідки про вартість становить 745,6 грн. та сховав їх та направлявся до виходу з магазину, чим спричинив ТОВ «Фундуком» матеріального збитку на вищевкзану суму. Після чого зник з місця пригоди, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

При виконанні судом вимог ст.348 КПК Україниобвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення та що він визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та бажає давати показання. Обвинувачений зазначив, що з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю згідний, окрім того щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява останнього про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти розгляду кримінального провадження у порядку ст. 349 КПК України, покарання просять застосувати на розсуд суду.

Оскільки прокурор, потерпілий та обвинувачений не заперечували щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3ст.349КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2ст. 349 КПК Українищодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Відповідно дост. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зіст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4ст.185 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого, його щирим визнанням вини у вчиненому, та дослідженими письмовими документами, приходить до висновку, що дії останнього органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно, та вина ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме, таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, тобто злочину, передбаченого ч.4ст.185 КК України, є доведеною.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення такого: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 вчинено в стані алкогольного сп`яніння.

До обставин, які пом`якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.4ст.185КК України у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, тяжкість кримінальногоправопорушення, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому покарання не пов`язане з позбавленням волі згідност.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1ст.76КК України строком на 1 рік.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні №12022071030001794 - не застосовувались та підстави їх застосування на час постановлення вироку відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 349, 374, 376, 395 КПК України , суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно дост. 76 КК Українив період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Речові докази: односторонній оптичний диск з надписом «Alerus» на якому наявний відеозапис з камер спостереження від 17.12.2022 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1