Рішення

від 08.06.2023 по справі 444/1266/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1266/23

Провадження № 2/444/571/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Гнідець В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Мокротинської сільської ради Львівського району Львівської області (вул. Кутова, 1, с. Мокротин, Львівський р-н, Львівська обл.), третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2023 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка являлась ОСОБА_1 бабцею. Згідно цього заповіту все майно ОСОБА_2 заповіла своєму сину ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_2 володіла житловим будинком АДРЕСА_2 , так як була одноосібно головою колгоспного двору згідно з свідоцтвом про право особистої власності на будівлі від 29.01.1991, земельною ділянкою площею 0,5117 га, що розташована на території Мокротинської сільської ради з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на підставі державного акту на право власності на землю (виданий на підставі рішення Виконкому Мокротинської сільської ради народних депутатів №17 від 14.02.1995), а також земельною ділянкою (паєм) на території Мокротинської сільської ради площею 1,31 га (без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості) на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) від 10.09.1995. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син померлої ОСОБА_2 ОСОБА_3 , будучи єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлої, фактично прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. До дня смерті ОСОБА_3 не оформив право власності на вищезазначене нерухоме майно, що залишилось йому у спадок після смерті матері ОСОБА_2 . ОСОБА_1 була зареєстрована та фактично проживала смерті із батьком ОСОБА_3 та не заявляла відмову від спадщини, отже фактично її прийняла. Проте, подавши як єдиний спадкоємець першої черги до Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_1 довідалась, що не може оформити право на таку спадщину, оскільки її батько не оформив своє право на спадщину. Просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на нерухоме майно: - житловий будинок АДРЕСА_2 ; - земельну ділянку площею 0,5117 га, що розташована на території Мокротинської сільської ради з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства; - земельною ділянкою (паєм) на території Мокротинської сільської ради площею 1,31 га (без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості).

Відповідач відзиву на позов не подав.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, однак представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Мокротинської сільської ради Жовківського району Львівської області № 194 від 13.03.2020, станом на 1990 рік ОСОБА_2 була єдиним і останнім членом колгоспного двору по АДРЕСА_3 .

Як вбачається із довідки Мокротинської сільської ради Жовківського району Львівської області № 195 від 13.03.2020, ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 і вели спільне господарство.

З копії заповіту від 05.03.1988 року вбачається, що все майно ОСОБА_2 заповіла своєму сину ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 .

З копії свідоцтва про право особистої власності, виданого 29.01.1991 р., вбачається, що будинок в АДРЕСА_3 , належав колгоспному типу двору, головою якого був ОСОБА_2 .

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 000880 вбачається, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,5117 га, що розташована на території Мокротинської сільської ради з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

З копії сертифікату на право приватної власності на землю серії ЛВ № 014231 від 15.09.1995 року, виданого Мокротинською сільською радою, вбачається, що такий видано на ім`я ОСОБА_2 в тому, що їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,31 га. Сертифікат на ім`я ОСОБА_2 видано зразка, який затверджено ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів № 277 від 01.02.1993 року.

Як зазначено у довідці Мокротинської сільської ради Жовківського району Львівської області №184 від 10.03.2020, на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_3 і належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборон та арештів немає.

З копії листа Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області № 373/02-14 від 17.02.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 не може оформити право на спадщину після смерті свого батька, оскільки її батько не оформив своє право на спадщину. Додатково вказано, що позивач прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 .

З копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в квартирі АДРЕСА_4 вбачається, що в такій постійно проживав ОСОБА_3 та проживає позивачка.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи

кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про

власність"щодо спільноїсумісної власностіпоширюються направовідносини, яківиникли післявведення вдію цього Закону(з15квітня 1991року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно

колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Судом встановлено, що станом на 1990 рік ОСОБА_2 була єдиним і останнім членом колгоспного двору по АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що окрім цього, за життя ОСОБА_2 володіла земельною ділянкою площею 0,5117 га, що розташована на території Мокротинської сільської ради з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на підставі державного акту на право власності на землю (виданий на підставі рішення Виконкому Мокротинської сільської ради народних депутатів №17 від 14.02.1995), а також земельною ділянкою (паєм) на території Мокротинської сільської ради площею 1,31 га (без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості) на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) від 10.09.1995 року.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Сертифікат на ім`я ОСОБА_2 видано зразка, який затверджено ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів № 277 від 01.02.1993 року, що вбачається з даного сертифікату.

Спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).

Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно з положеннями ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину, суд бере до уваги копію довідки Мокротинської сільської ради Жовківського району Львівської області № 195 від 13.03.2020, з якої вбачається, що ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 і вели спільне господарство, та копію заповіту від 05.03.1988 року, з якого вбачається, що все майно ОСОБА_2 заповіла своєму сину ОСОБА_3 .

Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2003 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, суду не надано.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Спадщина після померлого ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу України 2003 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При встановленні кола спадкоємців, які прийняли спадщину суд бере до уваги копію листа Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області № 373/02-14 від 17.02.2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , та копію будинкової книги для прописки громадян, що проживають в квартирі АДРЕСА_4 , з якої вбачається, що в такій постійно проживав ОСОБА_3 та проживає позивачка.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивач відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2020 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141,200,247,258-259,264-265,354 ЦПК України, ст.ст. 112, 120, 524, 529, 548, 549, 554 ЦК УРСР, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на нерухоме майно:

- житловий будинок АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,5117 га, що розташована на території Мокротинської сільської ради з цільовим призначенням: для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства;

- земельною ділянкою (паєм) на території Мокротинської сільської ради площею 1,31 га (без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Оприск З. Л.