Рішення

від 07.06.2023 по справі 540/7664/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/7664/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.11.2021 року №301381,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Каїсса» (далі - позивач, ПСГП «Каїсса») звернулось до суду з позовом до Державної служба України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 301381 від 16 листопада 2021 року про застосування адміністративно - господарського штрафу на суму 17 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом надання нової редакції позову з визначенням належного відповідача, його місцезнаходження; поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; копій документів засвідчених належним чином і у відповідності до кількості сторін по справі; платіжного документу про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

15.12.2021 року до суду надійшла заява, якою вказані недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 року, адміністративну справу №540/7664/21 передано на розгляд судді Стефанову С.О.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначив, що 17 листопада 2021 року ПСП «КАЇССА» отримало лист у якому була постанова Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 16 листопада 2021 року №301381.

Згідно до вказаної постанови від 16 листопада 2021 року на ПСП «КАЇССА» накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000, 00 грн. за порушення абз.

3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зі змісту постанови відомо, що ПСП «КАЇССА» 04.10.2021 року (акт №311495) 15 год. 20 хв. Херсонська область, 232 км,+800 м. а/д М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ допустило порушення вимог абз. 3 ст. 60 «Закону України «Про автомобільний транспорт». В чому конкретно виразилося порушення, оскаржувана постанова не містить.

Розгляд справи відбувся без ПСП «КАЇССА».

Позивач вважає, що вказана постанова відповідача прямо порушує законні права та інтереси позивача, оскільки їх дія призводить до матеріальних втрат позивача у вигляді сплати штрафу, а також унеможливлює у подальшому здійснення статутної діяльності.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

04.10.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку від 27.09.2021 року № 012522, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ, а згідно товарно-транспортної накладної автомобільним перевізником виступає Приватне сільськогосподарське підприємство «КАЇССА», (тобто Позивач) на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2021 року №311495, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону

України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу (олія соняшникова) за відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій транспортного засобу з актом ознайомився, в графі акта «Пояснення водія про причини порушень» зазначив: - «Провірку тахографа зробимо» та підписав акт.

Тобто, під час перевірки даного транспортного засобу встановлено, що водієм даного транспортного засобу здійснювалося надання послуг з вантажних перевезень за відсутності на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, так як транспортний засіб обладнано тахографом.

Відповідальність за дане порушення визначене абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, під час здійснення рейдової перевірки у Позивача був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, оскільки транспортний засіб обладнано тахографом.

Відсутність необхідних документів (в даному випадку - протоколу перевірки та адаптації тахографа), визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 04.10.2021 року № 311495.

Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідач звертає увагу, що вищевказаний акт проведення перевірки містить особистий підпис та пояснення водія в якості підтвердження ознайомлення з встановленими обставинами порушень.

Повідомленням позивача було запрошено для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 16.11.2021 р. Повідомлення направлено на адресу позивача та 15.11.2021 року повідомлення було вручено.

Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та був присутній на розгляді справи, але своїх доводів та заперечень не надав.

Отже, у наслідок розгляду акту № 311495 від 04.10.2021 року в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області ( в присутності Позивача ) враховуючи усі обставини справи, наявні матеріали та докази, дійшов висновку про наявність вини перевізника у порушенні вимог законодавства та прийняв рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого абз. 3 частина 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та виніс постанову про застосування

адміністративно-господарського штрафу № 301381 від 16 листопада 2021 року, що еквівалентно 17000,00 грн., яка оформлена згідно з додатком 5.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідач зазначає, що посадові особи Укртрансбезпеки діяли виключно на законних підставах та керувались вимогами законодавства України.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року прийнято справу №540/7664/21 до розгляду. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №540/7664/21 зі стадії відкриття провадження у справі.

Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

14 квітня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕП/12866/23).

Станом на 07 червня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

04.10.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку від 27.09.2021 року № 012522, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ, а згідно товарно-транспортної накладної автомобільним перевізником виступає Приватне сільськогосподарське підприємство «КАЇССА», на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2021 року №311495, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу (олія соняшникова) за відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водій транспортного засобу з актом ознайомився, в графі акта «Пояснення водія про причини порушень» зазначив: - «Провірку тахографа зробимо» та підписав акт.

Вищезазначений акт проведення перевірки містить особистий підпис та пояснення водія в якості підтвердження ознайомлення з встановленими обставинами порушень.

Повідомленням позивача було запрошено для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 16.11.2021 р. Повідомлення направлено на адресу позивача та 15.11.2021 року повідомлення було вручено.

У подальшому, в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301381 від 16 листопада 2021 року, якою вирішено стягнути з ПСП «КАЇССА» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн., у зв`язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частина 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301381 від 16 листопада 2021 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із абзацом четвертим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від10.09.2014 за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (далі- Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, пункту 5 Положення № 103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно із пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

До того ж, частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначається Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно із статтею 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

Згідно із положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

Нормою п. 2.6 Інструкції № 385 передбачено термін дії протоколу перевірки та адаптації тахографу 2 роки.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у контексті статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу є іншим документом, передбаченим законодавством, а саме Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 року.

Натомість, в разі необладнання транспортного засобу тахографом Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року (далі - Положення № 340), передбачено обов`язковість наявності індивідуальної контрольної книжки водія.

Як вбачається із матеріалів справи на автомобілі марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , на момент перевірки, був встановлений діючий аналоговий тахограф, що не заперечується позивачем.

Таким чином, оскільки транспортний засіб позивача був обладнаний тахографом, то водій повинен був мати при собі діючий протокол про його перевірку та адаптацію.

Натомість, на вимогу посадових осіб водій не надав протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Водій транспортного засобу з актом ознайомився, в графі акта «Пояснення водія про причини порушень» зазначив: - «Провірку тахографа зробимо» та підписав акт.

Тобто, під час перевірки даного транспортного засобу встановлено, що водієм даного

транспортного засобу здійснювалося надання послуг з вантажних перевезень за відсутності на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, так як транспортний засіб обладнано тахографом.

Таким чином, транспортний засіб позивача, який є перевізником, був обладнаний тахографом без підтверджуючого документу про його перевірку та адаптацію, що є порушенням ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо твердження позивача про неможливість встановлення чіткого змісту допущеного порушення на підставі акту перевірки та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно із пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п.26 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Так, в акті від 04.10.2021 року №311495, який складений у відповідності до додатку 3 Порядку № 1567, зазначено як порушену норму законодавства, так і виявлені порушення: перевезення вантажу (олія соняшникова) за відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так само і в постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301381 від 16 листопада 2021 року, яка складена у відповідності до додатку 5 Порядку № 1567, зазначено порушену норму законодавства та вказана стаття закону, що передбачає відповідальність за вказане порушення.

Таким чином, вимоги законодавства при складенні зазначених документів, відповідачем дотримано.

Розділ акту № 301381 «пояснення водія про причини порушень» містить запис водія «Провірку тахографа зробимо». Крім того, з акту перевірки вбачається, що останній містить підпис водія. Будь-яких зауважень та додаткових пояснень водій не надав.

Таким чином, суд констатує, що водій належним чином повідомлений про розмір штрафу, що встановлений абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт».

Також, листом відповідача від 02.11.2021 року позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення. У додатках до вказаного листа значиться копія акту № 301381 (а.с. 54).

Відповідно до відомостей з поштового відправлення лист вручено адресату 15.11.2021 року.

Отже, позивача завчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу та у позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення оскаржуваної постанови.

При цьому, відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуги відправлення, а відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.

За своєю правовою природою, розгляд справи суб`єктом владних повноважень, передбачає ніщо інше, як прийняття ним відповідного рішення, що прямо передбачене Порядком № 1567, який закріплює, що під час розгляду справи, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відтак, відповідач у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без його участі.

Суд зазначає, що відсутність позивача при розгляді справи не позбавляє його права на оскарження в подальшому прийнятого рішення, зазначене право позивач реалізував шляхом звернення до суду.

Відтак, відповідач свій обов`язок щодо повідомлення про дату й час розгляду справи виконав, правомірно надіславши запрошення на зареєстровану адресу позивача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 301381 від 16 листопада 2021 року є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду відповідність нормам чинного законодавства своїх дій.

Отже, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача під час винесення постанови, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303-А, п.29). Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок судді» наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

У постанові від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 813/1790/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.11.2021 року №301381 належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 90, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Каїсса» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.11.2021 року №301381 відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Каїсса» (73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд.9, код ЄДРПОУ 14115089).

Відповідач Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (73008, Бериславське шосе, буд.46, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя С.О. Cтефанов

.