Постанова

від 25.05.2023 по справі 340/5425/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2023 року м.Дніпросправа № 340/5425/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера Центрум Агро» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 340/5425/22 (суддя Дегтярьова С.В. справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера Центрум Агро» до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправної та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тера Центрум Агро» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311724 від 08.11.2022.

В обґрунтування позову позивач вказував, що відповідач належним чином не повідомив позивача про місце і час розгляду справи. Також, спірним у даних правовідносинах є визначення належного суб`єкта, який має нести відповідальність за виявлене порушення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення про розгляд справи на 08.11.2022 року лише 17.11.2022 року разом із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.11.2022 р., що позбавило його права бути присутнім на розгляді справи та подати відповідні пояснення (заперечення). Позивач вважає, що за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірної постанови. Крім того, наполягає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення правопорушення.

Відповідачем було подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач стверджує, що судом повно встановлені обставини справи, прийнято законне і обґрунтоване рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України, в порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 11.09.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, на ділянці дороги а/д М-05 (км 452+811), проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки IVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж визначений законодавством, протокол перевірки та адаптації до тахографу.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №339372 від 11.09.2022 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме - товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж визначений законодавством, протокол перевірки та адаптації до тахографу. (а.с.31).

Водій ознайомлений зі змістом вказаного акту. В графі пояснення водія про причини порушень вказано, субота вихідний бухгалтерія зачинена.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що було призначено на 25.10.2022 року, направлено позивачу у встановленому порядку та отримано ним 13.10.2022, про що свідчить трекінг із офіційного сайту АТ "Укрпошта" (а.с.35-37).

25.10.2022 року позивач на розгляд справи не з`явився, розгляд справи відкладено для з`ясування обставин на 08.11.2022 року.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був відкладений на 08.11.2022 року, направлено позивачу у встановленому порядку та отримано ним 03.11.2022 р., про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38-39).

Начальник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, розглянувши 08.11.2022 року справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №311724 від 08.11.2022 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ТОВ "Тера Центрум Агро" застосував адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.9).

Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344 та п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).

Судом встановлено, що під час рейдової перевірки транспортного засобу марки IVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 , виявлено здійснення перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ на вантаж визначений законодавством, протокол перевірки та адаптації до тахографу.

Позивач посилається на документ, що супроводжував вантаж - товарно-транспортну накладну №б/н від 11.09.2022 р., однак дана накладна під час перевірки у водія була відсутня та відповідачеві не надавалась. Водій в акті вказав про вихідний день в бухгалтерії (а.с.26, 31).

Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568, (далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п.11.1. Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У відповідності до п.11.3. Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно п.11.4. Правил №363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Відповідно до п.11.5. Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Товарно-транспортна накладна №б/н від 11.09.2022 р., про яку зазначає позивач, під час перевірки у водія була відсутньою, перевіряючим не надавалась, а тому подання її копії до позову позивачем не може свідчити про неврахування її під час прийняття оскарженого рішення.

Щодо відсутнього протоколу перевірки та адаптації до тахографу. За висновками відповідача, позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, а саме за відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, чим порушив вимоги пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 року у м. Женева ухвалила Конвенцію №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті. Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами, установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті" від 25.01.2012 року №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення №340).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", Закону України "Про дорожній рух".

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385).

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу І Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції №385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Таким чином, водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом повинен мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа та роздруківку даних роботи тахографа.

Судом встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення вантажів як суб`єкт господарювання, використовуючи найману працю водія, для перевезення вантажів ним використовувався вантажний автомобіль. Відтак, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 вантажний автомобіль, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом. А для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно пункту 3.5 Інструкції №385, перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Тобто, за вимогами діючого заканодавства водій транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, зобов`язаний мати при собі роздруківку даних його роботи.

Враховуючи відсутність під час рейдової перевірки товарно-транспортної накладної та протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу у водія, що працював на позивача та перебував на маршруті, що є порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Стосовно доводів скаржника, що відповідач належним чином не повідомив позивача про місце і час розгляду справи, такі доводи спростовані матеріалами справи.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Розгляд справи було призначено на 25.10.2022року, повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт направлено позивачу у встановленому порядку та отримано ним 13.10.2022, про що свідчить трекінг із офіційного сайту АТ "Укрпошта" (а.с.35-37).

25.10.2022 року представник позивача на розгляд справи не з`явився, розгляд справи відкладено для з`ясування обставин на 08.11.2022 року.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт направлено позивачу у встановленому порядку та отримано ним 03.11.2022 р., про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38-39).

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач не спростував факту виявленого правопорушення, судом встановлено правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому відсутні підстави для скасування оскарженої постанови відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера Центрум Агро» - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 340/5425/22 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак