ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 548/53/18
адміністративне провадження № К/9901/65941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.
судді: Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 (суддя - Бойко С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Яковенко М.М., Подобайло З.Г.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, державного кадастрового реєстратора відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності та відмови відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області по реєстрації земельних ділянок загальною площею 0,25 га за адресою с. Костюки, на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області кадастровий номер 5324881207:07:001:0011 та площею 0,46 га за адресою с. Костюки, на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області кадастровий номер 5324881207:07:001:0012 в Державному земельному кадастрі протиправними;
зобов`язання державного кадастрового реєстратора відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку кадастровий номер 5324881207:07:001:0011 загальною площею 0,25 га за адресою с. Костюки, на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області передану йому в приватну власність згідно рішення від 26.06.2009 25 сесії 5 скликання Вишняківської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з видачею відповідного витягу про державну реєстрацію земельної ділянки;
зобов`язання державного кадастрового реєстратора відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку кадастровий номер 5324881207:07:001:0012 загальною площею 0,46 га за адресою с. Костюки, на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, передану йому в приватну власність згідно з рішення від 26.06.2009 25 сесії 5 скликання Вишняківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства, з видачею відповідного витягу про державну реєстрацію земельної ділянки.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 19 сесії Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 30.12.1993 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, яка знаходиться в с. Костюки, загальною площею 0,71 га, з яких: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, 0,46 га - для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням 25 сесії 5 скликання Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 26.06.2009 затверджено технічну документацію позивача із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки загальною площею 0,71 га, з яких: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, 0,46 га - для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 689225 позивач є власником земельної ділянки 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка розташована в с. Вишняки, Хорольського району, Полтавської області, кадастровий номер - 5324881201:01:001:0011.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 689226 позивач є власником земельної ділянки 0,46 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Вишняки, Хорольського району, Полтавської області, кадастровий номер - 5324881201:01:001:0012.
06.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зареєструвати земельні ділянки з відповідними вже присвоєними кадастровими номерами 5324881201:01:001:0011 та 5324881201:01:001:0012 в Державному земельному кадастрі, з видачею відповідного витягу; виправити описки в адресі розташування земельних ділянок на с. Костюки Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області відповідно до рішення 19 сесії Вишняківської сільської ради від 30.12.1993.
Листом №990/116-17 від 15.11.2017 відповідач повідомив позивача про те, що видані йому державні акти серії ЯИ №689226 та серії ЯИ №689225 від 17.11.2009, надруковані на основі технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в межах с. Вишняки на території Вишняківської сільської ради та надруковані з повтором кадастрових номерів та з невірною адресою. При перевірці технічних документацій, взятих із архіву відділу, виявлено, що на титульних сторінках, вихідних земельно-кадастрових інформаціях на земельні ділянки та кадастрових планах кадастрові номери 5324881201:01:001:0011 та 5324881201:01:001:0012 і адреси співпадають із відомостями, які містяться у надрукованих вищезгаданих державних актах. У зв`язку з дублюванням кадастрових номерів, ОСОБА_1 як власнику земельних ділянок необхідно звернутися до проектної організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт по Хорольському району для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Не погодившись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що з відповіді, наданої позивачу відділом у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вбачається, що підставою для відмови в реєстрації земельних ділянок слугувала помилка, допущена в технічній документації. Помилки в написанні села, на території якого знаходяться належні позивачу земельні ділянки та їх кадастрових номерів допущено на титульних аркушах технічної документації, розробленої ПП «АРТ-Ю» та з неї відділом Держкомзему у Хорольському районі перенесена до державних актів на право власності на земельні ділянки. У зв`язку з чим, відповідачем правомірно відмовлено в реєстрації земельних ділянок та роз`яснено позивачу про необхідність звернення до проектної організації.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема, покликається на те, що кадастрові номери 5324881207:07:001:02011 та 5324881207:07:001:0012 не були присвоєні земельним ділянкам до 01.01.2013, а технічна документація із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки, затверджена 26.05.2009.
Також покликається на положення розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний Земельний кадастр", відповідно до яких у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку) але не присвоєні до 01 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою затверджена до 01 січня 2013 року в порядку встановленому законом.
Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано застосовано положення постанови КМУ № 1051, яка на його думку, немає застосовуватись при вирішенні цього спору.
Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідачі не скористались своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI, тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до статті 3 цього Закону Державний земельний кадастр базується на принципах обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.
За правилами частини п`ятої статті 5 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
За змістом статі 9 Закону №3613-VI внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За правилами частини першої статті 21 Закону №3613-VI відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:
на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;
на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;
на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613-VI у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин 1, 2 та 6 статті 24 Закону №3613-VI державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:
розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Порядок виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, врегульовано статтею 37 Закону №3613-VI та пунктами 138-161 Порядку №1051.
За приписами статті 37 Закону №3613-VI у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк - письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.
Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель здійснюється після внесення змін до такої документації.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.
За правилами пункту 138 Порядку №1051 помилками у Державному земельному кадастрі є:
1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;
2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);
3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);
4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;
6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;
7) помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 та перенесені до Державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 139 цього Порядку у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.
У повідомленні викладається суть виявлених помилок.
До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.
Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
При цьому, норми пункту 153 Порядку №1051 передбачають, що виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
Аналізуючи зазначені законодавчі норми Верховний Суд у справах №803/553/16, №520/2093/19 дійшов висновку, що визнанню наявності помилки та для набуття підстав для її виправлення шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру передує процедура встановлення недостовірної інформації, у яку спочатку необхідно внести зміни.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що кадастрові номери належних позивачу земельних ділянок були визначені на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку до 1 січня 2013 року.
Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду звернення позивача відповідачем виявлено помилки у розробленій позивачем технічній документації із землеустрою щодо кадастрових номерів та розташування належних позивачу земельних ділянок, що в силу приписів частини 6 статті 24 Закону виключало можливість державної реєстрації земельних ділянок.
Позивач не заперечує наявність таких помилок в технічній документації та обізнаний з тим, що вказані у технічній документації із землеустрою та державних актах кадастрові номери належать іншим земельним ділянкам з внесенням до Державного земельного кадастру.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що внесення відомостей про земельні ділянки позивача можливе лише після виправлення помилок у технічній документації
Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що в силу приписів п.2 п.п. 1 Порядку №1051 цей Порядок не має стосунку до цієї справи також є безпідставним і не спростовує висновки судів попередніх інстанцій, оскільки цим підпунктом врегульовано порядок внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо незатвердженої до набрання чинності цим Порядком документації із землеустрою і не визначає сферу його застосування. До того ж, як встановлено судами у цій справі, розроблена позивачем документація із землеустрою, була затверджена до набрання чинності Порядком №1051.
Доводи касаційної скарги в цілому не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді: О.П. Стародуб Я.О. Берназюк В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2023 |
Оприлюднено | 09.06.2023 |
Номер документу | 111414973 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стародуб О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні