Рішення

від 31.05.2023 по справі 444/797/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/797/23

Провадження № 2/444/456/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ПОВНЕ)

31 травня 2023 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Брунець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -

В СТ АН ОВ ИВ :

20 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. Позов обґрунтовує тим, що вона 11 серпня 2001 року одружилася із відповідачем ОСОБА_2 . У даному шлюбі у них із відповідачем народилося троє дітей, а саме сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є вже повнолітнім, а також неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона, відповідач ОСОБА_2 , а також їх діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В той же час, відповідач ОСОБА_2 вже упродовж тривалого часу, а саме близько 6 (шести) місяців, живе в окремій кімнаті в одній квартирі із ними, фактично з нею та з дітьми спільного побуту не веде, коштів на утримання дітей не надає.

Так, до жовтня 2022 року відповідач ОСОБА_2 принаймні купляв продукти харчування додому для дітей в Республіці Польща, так як їздить на підробітки в сусідню державу, привозить з Республіки Польща товар клієнтам для продажу в Україні, в тому числі і продукти харчування.

Відповідач знає, що їх найстарший син, ОСОБА_3 , має проблеми із здоров`ям, а саме із зором, а тому потребує коштів для лікування, профілактики.

Позивач зазначає, що їх син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім, однак він навчається, є студентом третього курсу денного відділення, бюджетної форми навчання географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, закінчує навчання в червні 2024 року, а тому через навчання в університеті на денній формі навчання він позбавлений можливості працювати та утримувати себе самостійно, у зв`язку з чим потребує коштів на утримання.

Додаткові витрати на повнолітнього сина зумовлюють те, що вона має менше фінансових можливостей для утримання неповнолітніх дітей.

Вже близько пів року відповідач відмовляється утримувати будь-яким способом своїх власних дітей, в тому числі і повнолітнього сина, який продовжує навчання, не надає жодних коштів на його утримання, навіть незважаючи на те, що син навчається в університеті на денній формі навчання, а тому не має можливості працювати.

Позивач стверджує, що коштів для себе вона не потребує від відповідача, в той же час звернення в суд з даним позовом зумовлене саме захистом прав та інтересів повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, для забезпечення його добробуту.

Так як син навчається, в нього постійно виникає потреба у купівлі канцелярського приладдя, підручників, ксерокопій документів, харчування при перебуванні на навчанні між парами або після пар.

Відповідач не бере до уваги те, що син потребує грошей для забезпечення його потреб кожного місяця, так як навчається на денній формі навчання, а тому позбавлений можливості працювати.

Позивач звертає увагу на те, що їй одній важко забезпечувати належний рівень життя сина, який продовжує навчання, а тому вона вважає, що його батько, який є фізично здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти в сумі 3000,00 грн. щомісячно.

Вона не зверталася упродовж тривалого часу з позовом до відповідача про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки надіялася, що відповідач добровільно буде брати участь в утриманні сина, забезпеченні його добробуту, розвитку здібностей та знань.

В той же час, зважаючи на те, що відповідач не надає кошти на утримання їх спільного повнолітнього сина, який продовжує навчання упродовж тривалого часу, жодним способом не бере участь в забезпеченні його добробуту, а їй одній важко забезпечувати належний рівень життя дитини за рахунок тих коштів, які вона заробляє, а тому вважаю, що батько дитини, який є не має утриманні інших власних дітей, непрацездатних осіб, може і повинен сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в сумі 3000,00 грн. на дитину щомісячно.

13.09.2012 року відповідач ОСОБА_2 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в Республіці Польща, отримав значні травми, тривалий час лікувався. Страховою компанією в Республіці Польща було виплачено відповідачу страхове відшкодування 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) злотих.

Зважаючи на травми, отримані в результаті ДТП в Республіці Польща, ОСОБА_2 призначено 2 (другу) групу інвалідності внаслідок загального захворювання, він отримує пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 04.03.2020 року.

Будучи особою з інвалідністю 2 (другої) групи ОСОБА_2 має можливість перетинати державний кордон України, їздити за межі України, зокрема в Республіку Польща для підробітку, зокрема надалі займається доставкою товарів та продуктів харчування в Україну, внаслідок чого отримує значний дохід. Тобто крім пенсії відповідач має фактично ще й інший дохід.

Позивач просить врахувати, що відповідач є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НМО № 055888, яке видане Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області 23.05.2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 534. Також відповідачу належить право на 1/2 земельної частки, площею 2,36 га, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМО № 055889, яке видане Жовківською державною нотаріальною конторою Львівської області 23.05.2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 535. Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:17:000:0002, площею 0,1402 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322531405 від 10.02.2023 року, та власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:08:000:0288, площею 0,8283 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322535443 від 10.02.2023 року. Також відповідач ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_3 . Відповідач є також власником транспортного засобу марки «Peugeot», модель «Expert», номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

У зв`язку з наведеним, позивач просить ухвалити рішення, яким стягувати в її користь з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кошти на утримання (аліменти) повнолітньої дитини, а саме сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. щомісячно.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання на 31.05.2023 року.

19.05.2023 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач посилається на те, що він систематично бере участь в матеріальному забезпеченні сім`ї та дітей, старається надавати кошти своїм дітям, забезпечувати їх продуктами харчування, іншими необхідними речами, оплачувати комунальні послуги та інші витрати. Проте останнім часом у нього є значні фінансові труднощі, що зумовлені тим, що він офіційно не працює, хворіє на цукровий діабет, а основним його доходом є тільки пенсія по інвалідності, в центрі зайнятості він не перебуває, виплат допомоги з безробіття не отримує, оскільки в 2012 році він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в Республіці Польща, під час якої отримав значні травми та тривалий час лікувався. Враховуючи його стан здоров`я, а також те, що він не може знайти офіційного працевлаштування, він будь-якими способами старається заробляти гроші для своєї сім`ї. Так, користуючись першою кращою нагодою він їде за кордон та привозить продукти харчування для своїх знайомих. Таким чином у нього з`являється невеликий дохід, за допомогою якого він може оплати комунальні послуги та придбати продукти харчування для сім`ї. Також відповідач звертає увагу на те, що кожного місяця він купляє медичні препарати, а тому йому часто не вистачає пенсії, а відтак він змушений їздити за кордон задля покращення матеріального стану сім`ї. Відповідач стверджує, що він неодноразово купляв своїм синам усі необхідні та першочергові речі, такі як продукти харчування, одяг, взуття, а також мобільні телефони, комп`ютер та автомобіль для старшого сина. Що стосується посилання позивача на те, що він є власником нерухомого майна, то відповідно до копій свідоцтв про право на спадщину за законом серії НМО 055888 від 23 травня 2017 року, серії НМО 055889 від 23 травня 2017 року, він та його рідний брат, ОСОБА_6 , успадкували в рівних частинах майно, яке залишилося після смерті їх матері - ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Також вказане стосується копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННВ 157313 від 14 лютого 2018 року, згідно з яким після смерті свого батька - ОСОБА_8 він успадкував 1/5 частини квартири, у якій вони спільно проживають з позивачкою та їх дітьми, і яка належить йому, його дружині та дітям на праві спільної часткової власності. Відповідач у відзиві просить вимоги ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково, та стягувати з нього аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1000 грн.

Позивачкою ОСОБА_9 24.05.2023року подановідповідь навідзив,в якомупозивачка зазначає,що невідповідає дійсностітвердження відповідачапро те,що вінзавжди допомагаввсім їхдітям.Так,відповідач ОСОБА_2 вже упродовжтривалого часу,а самевже приблизно8(вісім)місяців,живе вокремій кімнатів однійквартирі ізними,фактично зінею таз дітьмиспільного побутуне веде,коштів наутримання дітейне надає.У відзивівідповідач зазначає,що згіднийсплачувати аліментина утриманняповнолітнього синав розміріпо 1000,00грн.щомісячно надитину,однак,повнолітньому синовіяк інеповнолітнім дітямповинен бутизабезпечений належнийрівень життя,необхідний дляфізичного,розумового,духовного,морального ісоціального розвитку.Зважаючи нате,що синнавчається наденній формінавчання набюджетній формі,в тойже часстипендію неотримує,а коштівпотребує дляпроїзду,купівлі продуктівхарчування кожногоразу. Їй одній важко забезпечувати належний рівень життя сина, який продовжує навчання, а тому вважає, що його батько, який є фізично здоровим та працездатним може сплачувати аліменти в сумі 3000,00 грн. щомісячно. Стан здоров`я відповідача жодним чином не перешкоджає йому сідати за кермо автомобіля та стабільно мінімум два-три рази на тиждень їздити на підробітки в Республіку Польща. Позивач просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, врахувавши наведені нею обставини.

29.05.2023 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що він неодноразово купляв своїм синам усі необхідні та першочергові речі, такі як продукти харчування, одяг, взуття, а також мобільні телефони, комп`ютер та автомобіль для старшого сина. Окрім цього, за час спільного проживання в квартирі за його кошти було зроблено хороший дорогий ремонт. Вказані речі ним були придбані за його заробітну плату, а після отримання значних травм, після ДТП, такі речі, як мобільні телефони, комп`ютер, автомобіль для старшого сина, та інші речі були куплені за кошти, які виплатила йому страхова компанія після аварії. Однак, дані грошові кошти за деякий час були витрачені на благо сім`ї. Просить суд врахувати, що в даний час він позбавлений можливості повноцінно працювати та заробляти кошти для сім`ї, а також те, що частина коштів йде на його лікування, оскільки в нього 2 група по інвалідності. Так, користуючись першою кращою нагодою він старається поїхати за кордон та перевезти продукти харчування для його знайомих. Таким чином у нього з`являється невеликий дохід, за допомогою якого він може оплатити комунальні послуги та придбати продукти харчування для сім`ї. Вважає, що вимога позивача про стягнення з нього 3000.00 грн. аліментів щомісячно на сина, який продовжує навчання, не враховує його реального матеріального положення, та може бути присуджена судом у разі достатності його заробітку (доходу), як платника аліментів, а тому відповідач просить стягувати з нього аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1000 грн.

29.05.2023 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, а також зазначає, що підтримує позовні вимоги.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, а також підтримує викладені нею доводи та твердження у відповіді на відзив. Додатково пояснила, що батько з дітьми не спілкується, не цікавиться їх життям. Так, відповідач дійсно їздить за кордон в Польщу чим заробляє певні кошти. Позивач стверджує, що їх старший син, який є повнолітнім, має проблеми із зором, що також потребує матеріальних витрат на постійне лікування. Позивач зазначає, що батько ОСОБА_2 добровільно кошти на утримання сина, який продовжує навчання, не надає, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі та стягувати з відповідача аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 3000 грн. щомісячно.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги визнає частково на суму 1000 грн. Зазначив, що продукти харчування він привозить додому, їх старшому сину він купив автомобіль. Просив врахувати, що він є особою з інвалідністю, та має проблеми із здоров`ям.

Представник відповідача - адвокат Брунець Н.М. в судовому засіданні зазначив, що підтримує твердження та доводи, які викладені у відзиві на позов. Просить врахувати, що відповідач офіційно не працює, отримує пенсію по інвалідності, хворіє на цукровий діабет, їздить в Республіку Польща щоб заробити певні кошти на проживання. Просить позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 1000 грн., які належить стягувати з відповідача на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 , 11 серпня 2001 року одружилася із відповідачем ОСОБА_2 у Воле-Висоцькій сільській раді Жовківського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження цього ж дня було зроблено запис за № 07, що підтверджується викладеним у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_5 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 11.08.2001 року (арк. спр. 17).

У даному шлюбі в позивачки та відповідача народилося троє дітей, а саме сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є вже повнолітнім, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_6 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 13.01.2003 року (арк. спр. 18), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 27.07.2006 року (арк. спр. 19) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , яке видане Воле-Висоцькою сільською радою Жовківського району Львівської області 27.04.2011 року (арк. спр. 20).

Із довідки № 101 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, яка видана старостою Воле-Висоцького старостинського округу № 1 Жовківської міської ради 28.02.2023 року, ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , а також їх діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 21), що також підтвердили сторони в судовому засіданні.

Син позивачки та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітнім, та є студентом третього курсу денного відділення, бюджетної форми навчання географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, закінчує навчання в червні 2024 року, що підтверджується довідкою № 78, яка видана 27.02.2023 року географічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка (арк. спр. 25).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно дост. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , є повнолітнім та продовжує навчання, та потребує певної матеріальної допомоги зі сторони відповідача, у зв`язку з продовженням навчання у вищому навчальному освітньому закладі.

Згідно із пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , яке видане 04.03.2020 року, ОСОБА_2 призначено 2 (другу) групу інвалідності внаслідок загального захворювання, та він отримує пенсію по інвалідності (арк. спр. 26).

Згідно з довідкою про доходи № 8784397718761878, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відділення № 15, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Личаківському об`єднаному управлінні ПФУ м. Львова в Львівській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за останні 6 місяців, починаючи з 01.09.2022 року по 28.02.2023 року включно, становить 14400,00 грн. (арк. спр. 27).

Згідно з довідкою про доходи № 0775767361671741, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відділення № 15, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Личаківському об`єднаному управлінні ПФУ м. Львова в Львівській області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої з 01.01.2022 року по 30.04.2023 року включно, становить 38120,00 грн. (арк. спр. 61).

Відповідно до Довідки №77 від 15.05.2023 року, ОСОБА_2 на обліку у Жовківському управлінні Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості не перебуває і виплати допомоги з безробіття не отримує (арк. спр. 63).

Згідно із випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 224 від 15 травня 2023 року, ОСОБА_2 має діагноз: псевдоартроз н/з правої стегнової кістки, консолідований перелом лівої клубової кістки (арк. спр. 64).

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Peugeot», модель «Expert», номерний знак НОМЕР_3 (арк. спр. 36).

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:17:000:0002, площею 0,1402 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322531405 від 10.02.2023 року (арк. спр. 30) та власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622781200:08:000:0288, площею 0,8283 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 322535443 від 10.02.2023 року (арк. спр. 31).

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимогст. 182 Сімейного кодексу України, з наданих суду доказів, суд враховує, що відповідач є особою з інвалідністю, володіє транспортним засобом, має у власності земельні ділянки. Також суд враховує твердження відповідача про те, що він має додатковий заробіток внаслідок поїздок за кордон, та погоджується сплачувати аліменти у зв`язку з навчанням сина в сумі 1000 грн. щомісяця, а відтак, має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який навчається.

Положеннями ст.141 Сімейного кодексу Українивизначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, відповідно до п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 рокуобов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Враховуючи встановлені судом обставини та їх нормативне регулювання, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання аліментів від відповідача ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , оскільки останній продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Суд враховує те, що навчання ОСОБА_3 на денній формі навчання виключає можливість власного працевлаштування та отримання ним доходів, а отже він потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Ураховуючи вищенаведені обставини, розмір прожиткового мінімуму громадян, який встановлений законом станом на час розгляду справи, потреби сина у матеріальній допомозі у зв`язку із навчанням та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який не має на утриманні інших осіб, є особою з інвалідністю, часткове визнання ним розміру аліментів на навчання сина в сумі 1000 грн. щомісячно, наявність у відповідача нерухомого та рухомого майна, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосуваннястатті 199 СК Українита підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання в твердій грошовій сумі 1200 грн. щомісячно.

Водночас при визначенні періоду стягнення аліментів суд враховує вимоги ч. 1 ст.191та ч. 2 ст.199 Сімейного кодексу України, відповідно до яких, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову і право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

На підставі ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України, суд присуджує аліменти до припинення ОСОБА_3 навчання або досягнення ним двадцяти трьох років (залежно від того яка подія настане першою).

З огляду на встановлені у справі обставини, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, враховуючи рівність обов`язку утримувати дітей обох батьків, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково та належить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання, щомісячно в розмірі по 1200,00 грн., який відповідатиме реальним потребам повнолітнього сина у зв`язку з його навчанням, з 20.03.2023 року - дня пред`явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років, в залежності яка з зазначених обставин настане першою.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, суд враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 682/1277/20 та вважає, що отримання відповідачем майна 1/2 житлового будинку та 1/2 земельної частки, площею 2,36 га, у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів.

Згідно із п. 1 ч.1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки відповідач є особою з інвалідністю (ІІ група), а позивач в силу закону звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, а тому відповідно до вимог ч. 6 ст.141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, ч. 6 ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати такі в користь його матері ОСОБА_1 в розмірі 1 200 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду - 20.03.2023 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання - 30.06.2024 року, але не довше ніж до досягнення ним 23 років, в залежності, яка з зазначених обставин настане першою.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , не працює;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працює;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повне рішення суду складено 05.06.2023 року.

Суддя: Олещук М. М.