Рішення

від 09.06.2023 по справі 583/832/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/832/23

2/583/344/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря с/з Якубович В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кулик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», Охтирської міської ради, Міського голови Охтирської міської ради Кузьменка Павла Петровича, Заступника міського голови Охтирської міської ради тимчасово виконуючого обов`язки міського голови Масла Олександра Павловича, Виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди і витрат на правову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2023 представник позивача ОСОБА_3 адвокат Мальченко Д.В. звернувся до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_3 із 15.12.2015 працював на посаді головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ», уклавши трудовий контракт від 14.12.2015 з Органом управління майном Виконавчим комітетом Охтирської міської ради. 21.06.2019 Розпорядженням міського голови Охтирської міської ради № 38-К, у зв`язку з реорганізацією (перетворенням) КЗ «Охтирська центральна районна лікарня» на Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня», продовжено трудові відносини з ОСОБА_3 з 25.06.2019 на посаді керівника - головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня». 21.06.2019 між Виконавчим комітетом Охтирської міської ради, як Органом управління майном та Позивачем, як керівником КЗ «Охтирська центральна районна лікарня», укладено додаткову угоду до трудового контракту між міським головою та головним лікарем КЗ «Охтирська центральна районна лікарня» від 14.12.2015 в якій змінено назву сторони Трудового Контракту з «КЗ «Охтирська центральна лікарня» на «КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», а посаду «головний лікар» на «керівник - головний лікар». Крім того, в додатковій угоді до Контракту внесено зміни, якими виконавчий комітет Охтирської міської ради продовжив трудові відносини з ОСОБА_3 до 31.05.2024. 10.12.2020 Позивач отримав розпорядження міського голови Охтирської міської ради № 119-К «Про звільнення ОСОБА_3 » 14.12.2020 у зв`язку з закінченням терміну дії Трудового контракту від 14.12.2015, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. 12.03.2021 рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області скасовані розпорядження міського голови Охтирської міської ради № 119- К від 10.12.2020 «Про звільнення ОСОБА_3 » та наказ виконуючого обов`язки головного лікаря КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» № 193 к від 14.12.2020 про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» у зв`язку з закінченням строку дії контракту; поновлено ОСОБА_3 на посаді керівника-головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», стягнуто на користь ОСОБА_3 середньомісячний заробіток. Додатковим рішенням від 18.03.2021 допущено негайне виконання судового рішення по вказаній справі. На виконання рішення суду розпорядженням міського голови №31-К від 16.03.2021 секретарем міської ради прийнято розпорядження про поновлення Позивача на роботі.

В подальшому, 09.04.2021 директором комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» прийнято наказ № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника» відповідно якого скорочувалась посада керівника-головного лікаря. 14.04.2021 року Позивачеві вручено повідомлення про заплановане вивільнення. 12.07.2021 Позивач отримав повідомлення про заплановане вивільнення та 12.07.2021 був звільнений у зв`язку із скороченням чисельності працівників, за п. 1 ст.40КЗпП України на підставі наказу № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника». 22 жовтня 2021 рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі № 583/2892/21 ухвалено судове рішення, яким скасовано як незаконний наказ № 90 К від 12.07.2021 виконуючого обов`язки директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» «Про звільнення позаштатного працівника ОСОБА_3 », який був виданий на підставі наказу № 191-ОД. Поновлено ОСОБА_3 на посаді керівника-головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня». Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 12.07.2021 до 22.10.2021 в сумі 28600,54 грн. Позивач був поновлений на роботі.

Проте, у січні 2023 Позивачу (який перебував на лікарняному) зателефонували з Охтирської міської ради та повідомили про його повторне звільнення. 25.01.2023 розпорядженням міського голови Охтирської міської ради № 4-К за підписом т.в.о О.Масло припинено трудовий контракт з керівником головним лікарем КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 та звільнено його на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України. КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» забезпечено внесення запису про звільнення та проведення розрахунків. В преамбулі вказаного розпорядження т.в.о. міського голови посилається на трудовий контракт від 14 грудня 2015, рішення Охтирської міської ради від 20.12.2018 № 1399-МР «Про реорганізацію (перетворення) комунального закладу «Охтирська районна центральна лікарня», наказ директора № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника» та відповідні нормативні акти в т.ч. на Закон України «Про судоустрій та статус суддів». 27.01.2023 розпорядженням міського голови Охтирської міської ради № 5-К за підписом т.в.о О.Масло, змінено дату звільнення ОСОБА_3 , у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, на наступний день за днем його тимчасової непрацездатності. 27.01.2023 з вказаними розпорядженнями ознайомився позивач.

Представник позивача зазначає, що звільнення позивача є незаконним, оскільки відбулося в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 . Крім того, з метою урегулювання трудових відносин між ОСОБА_3 та виконавчим комітетом Охтирської міської ради в особі міського голови ОСОБА_4 21.06.2019 було укладено додаткову угоду до трудового контракту від 14.12.2015, якою не тільки продовжено строк дії вказаного контракту до 31.05.2024, а внесено зміни до назви посади, що займав позивач, з головного лікаря на керівника-головного лікаря. Зазначена додаткова угода на даний час є діючою, її правомірність презюмується, оскільки вона не скасована судом і не розірвана сторонами. Вважає розпорядження про звільнення ОСОБА_3 у зв`язку зі скороченням чисельності працівників незаконним. Крім того, вважає, що відповідачі не мали законних підстав проводити процедуру звільнення ОСОБА_3 із займаної посади. Пункт 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України містить кілька підстав припинення трудових відносин змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. В оскаржуваному розпорядженні № 4-К в преамбулі (підставах) його прийняття є посилання:

на п. п. «г» та «ї» трудового контракту від 14.12.2015 по контракту це - інші підстави припинення контракту (додається);

на рішення Охтирської міської ради №1399-МР «Про реорганізацію (перетворення) комунального закладу «Охтирська ЦРЛ» в КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» - проте, в рішенні не міститься інформації про звільнення працівників (скорочення штату);

наказ директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» від 09.04.2021 № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника». Водночас, на підставі даного наказу вже приймалося рішення (наказ) про звільнення Позивача - наказ № 90К, який скасований як незаконний, а Позивача поновлено на роботі, при чому судом надана правова оцінка наказу № 191-ОД (справа № 583/2892/21). Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

При цьому, у розпорядженні № 4-К чітко не зазначена підстава припинення контракту та звільнення Позивача.

Крім того, роботодавець не звертався до профспілки щодо розірвання трудового договору, що є порушенням процедури звільнення.

Посилаючись на викладене, враховуючи, що розпорядження міського голови Охтирської міської ради є незаконними, а звільнення ОСОБА_3 проведено з порушенням вимог закону, представник позивача порушує питання про:

Скасування, як незаконного розпорядження міського голови від 25.01.2023 (зі змінами згідно розпорядження № 5-К від 27.01.2023) Охтирської міської ради № 4-К «Про звільнення ОСОБА_3 » та про поновлення ОСОБА_3 на посаді керівника-головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» (Код за ЄДРПОУ 02007472).

Стягнення з Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» (Код за ЄДРПОУ 02007472) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати за час вимушеного прогулу починаючи з 15.12.2020 року до поновлення його на роботі (прийняття рішення про поновлення Позивача на роботі) з розрахунку 935,46 грн. за день. При виплаті суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснити утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнення із Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» (Код за ЄДРПОУ 02007472) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 25000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Солідарного стягнення із Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради (код за ЄДРПОУ 36467402) та «Охтирська районна центральна лікарня» (Код за ЄДРПОУ 02007472) та Охтирської міської ради моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн.

01.03.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.

16.03.2023 від Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 82-87), в якому зазначили, що основною підставою для подання ОСОБА_3 позову до суду є скасування, як незаконного розпорядження міського голови від 25.01.2023 року (зі змінами згідно розпорядження №5-К від 27.01.2023 р.) Охтирської міської ради №4 -К «Про звільнення ОСОБА_3 » та поновлення ОСОБА_3 на посаді керівника-головного лікаря комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня». Звертаючись до суду, Позивач самостійно визначив предмет позову, але не врахував ту обставину, що КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» не видавала дане розпорядження та не має жодного відношення до його прийняття. Відповідно до п 2.6 Статуту комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» (далі - Статут) затвердженого рішенням 53 сесії сьомого скликання Охтирської міської ради №1399-МР від 20.12.2018р., засновником, власником та органом управління майном Підприємства є територіальна громада міста в особі Охтирської міської ради (далі - Засновник). На підставі п 2.7 Статуту - підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Охтирській міській раді, її виконавчому комітету, міському голові, Уповноваженому органу. Прийняття рішень про звільнення керівників підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, належить до одноособових повноважень голови міської ради. Здійснюючи свої повноваження, міський голова видає розпорядження, яке є актом індивідуальної дії, що видається однією особою, його зміст залежить від волі саме цієї особи Відповідно до вищевикладеного вважають, що КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» є неналежним відповідачем у вирішенні даного спору.

В преамбулі розпорядження міського голови Охтирської міської ради (яке оскаржується), дійсно є посилання на наказ директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ від 09.04.2021 р. № 191-ОД, але слід врахувати ту обставину, що відповідно до п. 4.8 Статуту, Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність і штатний розпис.

Крім того, наказ директора від 09.04.2021р. № 191-ОД, вже оскаржувався Позивачем в суді, як незаконний. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,у своїй Постанові від 30.11.2022 року справа №583/1631/21 визнав даний наказ законним.

З розрахунком заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 , лікарня не погоджується, оскільки представником Позивача не враховано важливі обставини, які мають значення для здійснення вірного розрахунку. На наступний день після звільнення ОСОБА_3 з посади керівник-головний лікар у зв`язку із скороченням чисельності працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України, останній був працевлаштований в КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на посаду лікар-хірург хірургічного відділення (для дорослих і дітей) на підставі наказу директора КНП ОМР «Охтирська ПРЛ» від 06.02.2023р. №35к «З кадрових питань».

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_3 за період з 07.02.2023 р. по 28.02.2023 р. отримав дохід за іншим трудовим договором (лікар-хірург хірургічного відділення (для дорослих і дітей) у сумі 16000 гри. (шістнадцять тисяч гривень 00 коп.) та вихідну допомогу при звільненні п. 1. ст. 40 КЗпП України у сумі 18688,80 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень, 80 коп.), тому просять врахувати дану суму, у разі присудження оплати за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 . Станом на 28.02.2023 рік заробіток за місцем нової роботи та виплата вихідної допомоги ОСОБА_3 склала 34688,80 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень, 80 коп.).

Наданий до суду Представником Позивача розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу починає обчислюватися із 15.12.2020 р., що зазначений помилково, оскільки датою звільнення ОСОБА_3 є 06.02.2023 р.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що свої вимоги Позивач аргументує скаргами на систематичне продовження дій мобінгу (цькування) зі сторони Охтирської міської ради. Жодного посилання на незаконні дії з боку директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» позивач не навів. Тим більше слід зазначити, що директор лікарні не є уповноваженою особою проводити звільнення працівника, який займає посаду керівника-головного лікаря, тобто ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладене, вважають позовну вимогу ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної шкоди з КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» на користь Позивача, безпідставною.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, наведених у позові.

Представники Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» та виконавчого комітету Охтирської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили, пославшись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Міський голова Охтирської міської ради ОСОБА_5 , Заступник міського голови Охтирської міської ради ОСОБА_6 до суду не з`явились, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Суд проаналізував матеріали справи, врахував позицію сторін, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 14.12.2015 між виконавчим комітетом Охтирської міської ради, в особі міського голови ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено трудовий контракт, відповідно до умов якого відповідача призначено на посаду головного лікаря Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня». (а.с. 24-26)

В п. 6.1 розділу 6 «Термін дії та інші умови контракту» трудового контракту від 14.12.2015 зазначено, що цей контракт діє від 15 грудня 2015 року до 14 грудня 2020 року.

Згідно п. 5.1 розділу 5 «Внесення змін та доповнень до контракту та його припинення» трудового контракту від 14.12.2015 зазначено, що внесення змін та доповнень до цього контракту здійснюється шляхом підписання додаткових угод.

15.12.2015 ОСОБА_3 переведений на посаду головного лікаря Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 17.12.1993. (а.с. 19-21)

20.12.2018 рішенням п`ятдесят третьої сесії сьомого скликання Охтирської міської ради № 1399-МР вирішено реорганізувати Комунальний заклад «Охтирська центральна районна лікарня» шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» протягом шести місяців з дня прийняття рішення. Затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» та установлено, що Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня». (а.с. 28)

21.06.2019 розпорядженням міського голови Охтирської міської ради № 38-К на підставі рішення Охтирської міської ради від 20.12.2018 № 1399-МР «Про реорганізацію (перетворення) Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня» в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», відповідно до розпорядження міського голови від 14.12.2015 № 298 «Про призначення головного лікаря Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня», трудового контракту між міським головою та головним лікарем Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня» від 14.12.2015 зі змінами, продовжено трудові відносини з ОСОБА_3 з 25.06.2019 на посаді керівника головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня». Внесено зміни до трудового контракту між міським головою та головним лікарем Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня» від 14.12.2015 шляхом укладання додаткової угоди, яка є його невід`ємною частиною. (а.с. 29)

Згідно запису в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , заповненій 17.12.1993, на підставі розпорядження міського голови від 21.06.2019 № 38-К, назву посади ОСОБА_3 «головний лікар змінено на «керівник-головний лікар» для приведення у відповідність до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій». (а.с. 19)

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 12.03.2021, справа №583/4848/20, провадження 2/583/214/21, залишеним без зміни постановою Сумського апеляційного суду від 27.05.2021 р., позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Скасовано розпорядження міського голови Охтирської міської ради № 119-К від 10 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_3 ». Скасований наказ виконуючого обов`язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» № 193 к від 14 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» у зв`язку з закінченням строку дії контракту. Поновлено ОСОБА_3 на посаді керівника-головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня».

Наказом від 09.04.2021 № 191-ОД про скорочення позаштатного працівника було приведено у відповідність граничну чисельність працівників КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» до штатної чисельності, скоротивши посаду позаштатного працівника «керівник-головний лікар» з 12.07.2021 р.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 06.07.2021, справа №583/1631/21, провадження 2/583/514/21 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», міського голови Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області Кузьменка Павла Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконними та скасування наказів директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 23.09.2021 по зазначеній справі рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 липня 2021 року скасоване в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» про скорочення позаштатного працівника від 09.04.2021 № 191ОД, як незаконного та прийнято постанову про задоволення цієї вимоги. Скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня» про скорочення позаштатного працівника від 09.04.2021 № 191ОД, як незаконний.

Однак постановою Верховного Суду від 30.11.2022, справа №583/1631/21, провадження №61-16895св21, касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» задоволено. Постанову Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року скасовано у частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_3 про скасування наказу Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» від 09 квітня 2021 року № 191-ОД «Про скорочення позаштатного працівника».

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 22.10.2021, справа №583/2892/21, провадження 2/583/748/21, був скасований як незаконний наказ № 90 К від 12.07.2021 виконуючого обов`язки директора КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» «про звільнення позаштатного працівника ОСОБА_3 ». Поновлено ОСОБА_3 на посаді керівника-головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська районна центральна лікарня».

25.01.2023 розпорядженням т.в.о. міського голови Охтирської міської ради № 4-К відповідно до п.п. г п. 5.2 розділу 5, пункту ї) пункту 5.3 розділу 5 трудового контракту від 14.12.2015 укладеного між виконавчим комітетом Охтирської міської ради та ОСОБА_3 , враховуючи рішення Охтирської міської ради від 20.12.2018 № 1399-МР «Про реорганізацію (перетворення) Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня» в Комунальне некомерційне підприємство Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», керуючись п. 10 та 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_3 з 27.01.2023 звільнено з посади керівника - головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня», на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 22)

Наказом № 5-к від 27.01.2023 було змінено дату звільнення позивача визначивши днем звільнення наступний день за днем закінчення його тимчасової непрацездатності (а.с. 23)

Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади 06.03.2023 р.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 Кодексу законівпро працюУкраїни правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За приписами ч. 1 ст. 20 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями ч. 3 ст.21КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

В ст.23КЗпП України зазначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст.24КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Згідно вимог статті 19Конституції України органи влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1Кодексу законівпро працюУкраїни правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

З огляду на викладене суд не бере до уваги доводи позивача про те, що його звільнення відбулось у період чинності контракту строк дії якого продовжено до 31.05.2024, адже загальні підстави припинення трудового договору визначені в КЗпП України поширюються і на контрактну форму. Не погоджується суд також із доводами про те, що Наказ від 09.04.2021 № 191-ОД про скорочення позаштатного працівника є не чинним з огляду на скасування постанови Сумського апеляційного суду, якою було прийняте вказане рішення, про що зазначено вище.

Додаткове посиланняв нап.п.«г» та«ї» трудовогоконтракту від14.12.2015та нарішення Охтирськоїміської ради№1399-МР«Про реорганізацію(перетворення)комунального закладу«Охтирська ЦРЛ»в КНПОМР «ОхтирськаЦРЛ» неможе слугуватипідставою длявизнання йогонезаконним такяк узмісті цьогорозпорядження маєтьсячітке посиланняна вищезазначенийнаказ проскорочення працівниката нач. 1 ст. 40 КЗпП України. Із загального змісту розпорядження є очевидною та обставина, що звільнення відповідача відбулось у зв`язку із скороченням посади.

Згідно із п.3ст.64Господарського кодексуУкраїни підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другоюст.65Господарського кодексуУкраїни передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

При цьому, саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Враховуючи зазначені норми закону та чинність наказу про скорочення суд не вдається до оцінки законності цього наказу.

Також позивач посилається на те, що його звільнення є незаконним, оскільки відбулося в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 та його звільнення не було погоджене з профспілкою.

Згідно ст. 5 Закону Українивід 15.03.2022р.№ 2136-IX«Про організаціютрудових відносину періоддії воєнногостану» уперіод діївоєнного станудопускається звільненняпрацівника зініціативи роботодавцяу періодйого тимчасовоїнепрацездатності,а такожу періодперебування працівникау відпустці(крімвідпустки узв`язку вагітністюта пологамита відпусткидля доглядуза дитиноюдо досягненнянею трирічноговіку)із зазначеннямдати звільнення,яка єпершим робочимднем,наступним заднем закінченнятимчасової непрацездатності,зазначеним удокументі протимчасову непрацездатність,або першимробочим днемпісля закінченнявідпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

27.01.2023 розпорядженням т.в.о. міського голови Охтирської міської ради № 5-К було змінено дату звільнення з посади керівника - головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 , визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення його тимчасової непрацездатності. Крім того, позивач ОСОБА_3 не надав доказів про те, що він обраний до профспілкового органу.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено про те, що була порушена процедура звільнення працівника

Відповідно до ст.49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьоїстатті 49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно особисто поданої позивачем ОСОБА_3 06.02.2023 р. письмової заяви директором КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» 06.02.2023 р. був виданий наказ №35к яким ОСОБА_3 було прийнято на посаду лікар-хірург хірургічного відділення (для дорослих і дітей) з 07.02.2023 за основним місцем роботи та звільнено 06.02.2023 із посади лікар-хірург хірургічного відділення (для дорослих і дітей) за сумісництвом.

Таким чином підприємством було виконано вимоги закону щодо працевлаштування скороченого працівника.

Разом із тим, позивача ОСОБА_3 , в порушення ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, не повідомлено про наступне звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що 14.04.2021 позивачу направлено повідомлення про заплановане вивільнення, одночасно йому запропоновано переведення на посаду лікаря-хірурга екстреної цілодобової допомоги хірургічного відділення (для дорослих і дітей), адже після вказаного повідомлення позивача вже було звільнено згідно з наказом КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» від 12.07.2021 № 90 к, у зв`язку із скороченням чисельності працівників звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, який був вищезазначеним судовим рішенням визнаний незаконним, а позивач, відповідно, поновлений на вказаній посаді.

У цій справі відповідачем належними доказами не доведено повідомлення позивача про майбутнє звільнення за два місяці.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач порушив визначену ч.1ст.49-2КЗпП України гарантію працівника на право бути належним чином повідомленим про його наступне звільнення з роботи.

Як вже зазначалось, при недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював (п.19постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 06.11.1992року "Про практику розгляду судами трудових спорів"). Відповідний висновок зроблено Верховним Судом у своїх постановах від 25.01.2023 р. у справі № 454/2124/18, від 17.02.2021 р. у справі № 280/89/18, від 29.07.2019 р. у справі № 277/89/18, від 19.09.2019 р. у справі № 405/6982/16-ц.

Суд, з огляду на зазначене, дійшов висновку про те, що про звільнення позивачку було повідомлено 27 січня 2023 року, в перший день виходу його на роботу після виходу з лікарняного.

Таким чином, встановивши порушення з боку відповідача лише в частині недотримання строку попередження позивачки про наступне звільнення, суд вважає, що у даному випадку слід змінити дату звільнення позивача з роботи з 06 лютого 2023 року на 06 квітня 2023 року.

У зв`язку зі зміною дати звільнення позивачки суд, згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, вирішує питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 січня 2023 року на 27 березня 2023 року.

Здійснюючи розрахунок середньоденного заробітку, суд погоджується із розрахунком середньоденної заробітної плати у розмірі 935 грн. 46 коп., а тому середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 06 лютого 2023 року на 06 квітня 2023 р. включно становить 40223,49 грн. (43 х 935,46 грн.).

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи стягується з роботодавця у разі роботи працівника на тому ж підприємстві на нижче оплачуваній роботі у період вимушеного прогулу.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 826/808/16, Верховного Суду від 15.06.2022 року в справі № 686/440/21.

Разом із тим, судом встановлено, що, як зазначено вище, згідно особисто поданої позивачем ОСОБА_3 06.02.2023 р. письмової заяви директором КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» 06.02.2023 р. був виданий наказ №35к яким ОСОБА_3 було прийнято на посаду лікар-хірург хірургічного відділення (для дорослих і дітей) з 07.02.2023 за основним місцем роботи та звільнено 06.02.2023 із посади лікар-хірург хірургічного відділення (для дорослих і дітей) за сумісництвом.

Представник КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» зазначає про те, що сума вихідної допомоги повинна бути зарахована в суму заробітку за новим місцем роботи. Суд погоджується із доводами представника відповідача виходячи з наступного. Так, згідно п. 32 Постанови пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

На вказаній посаді ОСОБА_3 у лютому місяці (із 07.02. по 28.02.2023 р.) отримав заробітну плату в розмірі 16000 грн., у березні місяці отримав заробітну плату в сумі 20000 грн., у квітні 21219,50 грн. (за 4 робочі дні 4243,90 грн.). Загальна сума 40243,90 грн. Також позивач отримав вихідну допомогу при звільненні у сумі 18688,80 грн.

Таким чином, оскільки позивач мав заробіток за новим місцем роботи вищий, аніж сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період, то вказана сума стягненню не підлягає.

Згідно ст.237-1КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року „Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди крім інших вимог, передбачених цією статтею, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Як роз`яснює п. 13 Постанови Пленуму Верхового Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до ст.237-1КЗпП (322-08) (набрала чинності 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, оскільки позовні вимоги позивача про скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі задоволенню не підлягають, а наявність морально шкоди позивач обґрунтовує систематичним порушенням відповідачам його прав, вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від заявлених вимог у задоволенні яких відмовлено, тому вони також не підлягають задоволенню. Порушення відповідачем положень законодавства про своєчасне попередження про наступне звільнення, за наявності подальшого працевлаштування позивача на постійне місце роботи із заробітком не нижчим за попередній, не може бути таким, що потягло за собою заподіяння моральної шкоди.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно вимогч.ч.1,3ст.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справ.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати:на професійнуправничу допомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно вимогст.137 ЦПКУкраїни витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. Зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами. Длявизначення розмірувитрат направничу допомогуз метоюрозподілу судовихвитрат учасниксправи подаєдетальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду із позовом позивачем згідно квитанції від 23.02.2023 було сплачено 1073, 60 грн. судового збору. Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову у межах заявлених вимог, вказана сума витрат відшкодуванню не підлягає.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн., однак на підтвердження понесення таких витрат доказів ним не надано. Заяв про надання таких доказів після ухвалення судового рішення стороною позивача до суду не подано. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для стягнення вказаної суми втрат на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_3 з посади керівника-головного лікаря комунального некомерційного підприємства Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня із 06 лютого 2023 року на 06 квітня 2023 року.

У іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко