Ухвала

від 09.06.2023 по справі 639/2640/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/2640/23

Провадження №1-о/639/3/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши заяву представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.06.2023 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по кримінальному провадженню № 42023222030000065 від 05.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2023 представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з заявою про перегляд ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.06.2023 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по кримінальному провадженню № 42023222030000065 від 05.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Перевіривши доводи заяви, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 349 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 03.02.2020р. у справі № 522/14170/17, Положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.

Положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

При цьому Верховний Суд зазначає, що системне, логічне й телеологічне тлумачення норм, що містяться в главі 34 КПК указує на те, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

По-перше, на це вказує зміст ст. 459 КПК, частина друга якої визначає, що слід вважати нововиявленими обставинами:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) інші обставини, які не були відомі суду на чассудового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Логіка і мета цієї норми, з огляду на її зміст, вказують на те, що процедура перегляду за нововиявленими обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції щодо таких рішень).

Такий висновок цілком узгоджується із загальним законодавчим підходом до регламентації різних процедур перегляду судових рішень. Наприклад, чинне кримінальне процесуальне законодавство гарантує право на апеляційне оскарження судових рішень, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті, однак лише в деяких, дуже обмежених, випадках передбачає можливість окремого апеляційного оскарження ухвал суду, що постановляються під час підготовчого судового засідання чи судового розгляду кримінального провадження і якими розгляд цього провадження не завершується по суті.

Більше того, логіка розміщення глави 34 у структурі КПК з урахуванням системного тлумачення норм цієї глави у сукупності з іншими нормами, що в цілому визначають процедуру судового провадження, призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Такий висновок ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень (res judicata), що знаходить відображення й у змісті відповідних положень інших процесуальних кодексів. Так, стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи. Аналогічні положення містяться в статті 320 Господарського процесуального кодексу України та статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

По-друге, на відміну від права на апеляційне оскарження, жодна норма КПК не містить указівки на можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів.

Так, у главі 34 КПК йдеться лише про «суд», тоді як «слідчий суддя» взагалі не згадується.

Крім того, ст. 260 КПК передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. При цьому відповідно до положень ст. 3 КПК, яка містить визначення основних термінів КПК, чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК).

При цьому відсутність можливості перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчих суддів, ухвалених під час досудового розслідування, цілком компенсується іншими процесуальними механізмами (наприклад, необхідністю періодично переглядати обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу, можливість подати слідчому судді клопотання про скасування чи зміну такого заходу, можливістю апеляційного оскарження окремих ухвал слідчого судді, можливістю заявити заперечення щодо законності ухвал слідчого судді в підготовчому судовому засіданні чи на стадії судового розгляду тощо).

З урахуванням положень ст.ст. 459, 464 КПК України та висновків Верховного Суду слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за заявою, оскільки ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю перегляду за нововиявленими обставинами не підлягає.

Керуючись ст.ст.3, 260, 459,464 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.06.2023 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, по кримінальному провадженню № 42023222030000065 від 05.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за нововиявленими обставинами.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1