Рішення

від 25.05.2023 по справі 753/14500/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14500/22

провадження № 2/753/1487/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мицик Ю. С.,

при секретарях Дерій А. С., Мелещенкової А. С.,

учасники справи не з`явилися,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий Затон 9» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

У листопаді 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий Затон 9» (далі - ОСББ «Княжий Затон, 9», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вироком Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року у справі № 753/6132/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно з обвинувальним актом 20 червня 2022 року ОСОБА_2 близько 18 год. 00 хв. прибув за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 за допомогою служби таксі. Прибувши за вищевказаною адресою, у ОСОБА_1 виник раптовий протиправний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ігноруючи загальновстановлені правила поведінки та норми моралі в суспільстві, зверхньо ставлячись до прав та свобод і законних інтересів громадян, ОСОБА_2 спершу, вийшов з автомобіля направився до охоронюваної території ОСББ «Княжий Затон 9», підняв руками шлагбаум, який знаходився на в`їзді до охоронюваної території, чим вивів його з ладу, та направився до входу в приміщення охорони вказаної території. Підійшовши до вікна приміщення охорони, ОСОБА_2 наніс удар лівою ногою по склу вікна, внаслідок чого воно розбилось, а також намагаючись потрапити до приміщення охоронця зламав вхідні пластикові двері. Надалі, потрапивши до приміщення охорони, почав наносити тілесні ушкодження охоронцю ОСОБА_3 . Продовжуючи свої протиправні дії, керуючись виниклим умислом, ігноруючи існуючі в суспільстві загально прийняті правила поведінки, моральності та добропристойності, усвідомлюючи те, що він знаходиться у місці, де перебувають сторонні громадяни, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наносячи тілесні ушкодження ОСОБА_3 , ОСОБА_2 пошкодив майно, яке знаходилось у приміщенні кімнати для охорони, а саме систему відеонагляду та ноутбук, які знаходилась всередині.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_2 пошкодив майно, яке належить ОСББ «Княжий Затон 9», на суму матеріального збитку в розмірі 49 079,00 грн.

Цивільний позов під час розгляду кримінальної справи № 753/6132/22 подано не було.

Позивач вказує на те, що 23 червня 2022 року представником потерпілого - ОСОБА_4 було подано дізнавачу Дарницького УП ГУНП заяву про долучення до матеріалів кримінального провадження документів, які підтверджують завдання збитків діями ОСОБА_1 .

Так, на підставі звернення члена Правління ОСББ «Княжий Затон 9» виставлено комерційні пропозиції, у яких міститься розрахунок вартості матеріалів, а саме: ТОВ «Газда» екозберігаючі вікна, у пропозиції, на підставі якої було проведено ремонтні роботи по заміні вікон на суму 8 443,68 грн, також на підставі якої було проведено ремонтні роботи по заміні пластикових дверей складає на суму 21 602,01 грн, вартість ремонтних монтажних робіт складає 1 716,41 грн. Загальна вартість замовлення за комерційною пропозицією становить 32 690,00 грн, які були сплачені готівкою.

Також TOB «ІНОТЕК-ІТ» проведено роботи з монтажу мережевого обладнання та відеоспостереження. Згідно з рахунком № 497 від 21 червня 2022 року ОСББ «Княжий Затон 9» сплатило вартість вказаних робіт у розмірі 12 389,00 грн шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

Крім того, ТОВ «ІНОТЕК-ІТ» проведено роботи з ремонту редуктору в`їзного шлагбауму, стріли шлагбауму, технічного обслуговування шлагбауму та надано послуги з ремонту і технічного обслуговування захисного обладнання. Згідно з рахунком № 498 від 23 червня 2022 року ОСББ «Княжий Затон 9» сплатило вартість вказаних робіт у розмірі у розмірі 4 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.

Отже, загальна сума збитку, завданого відповідачем становить 49 079,00 грн (32 690,00 грн+12 389,00 грн+ 4 000,00 грн).

Посилаючись на положення статей 22, 1166, 1177, 1192 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму матеріального збитку, завданого кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною першою статті 296 КК України, у розмірі 49 079,00 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року у вказаній справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання на 25 січня 2023 року о 12 год 30 хв. (а. с. 26-27).

25 січня 2023 року від представника позивача - адвоката Фещенка І. С. надійшла заява про відкладення розгляду справи (а. с. 30).

25 січня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін. Судове засідання відкладено на 13 березня 2023 року о 14 год. 00 хв (а. с. 31).

03 лютого 2023 року від представника позивача - адвоката Фещенка І. С. надійшло клопотання про долучення доказів (а. с. 42-46).

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, судове засідання знято з розгляду та не фіксувалось технічними засобами у зв`язку з перебуванням судді Мицик Ю.С. на лікарняному. Судове засідання призначено на 19 квітня 2023 року о 11 год. 00 хв (а, с. 39).

19 квітня 2023 року від представника позивача - адвоката Фещенка І. С. надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 19 квітня 2023 року (а. с. 50).

19 квітня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін. Судове засідання відкладено на 25 травня 2023 року о 10 год. 00 хв (а. с. 55).

19 квітня 2023 року від представника позивача - адвоката Фещенка І. С. надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 25 травня 2023 року, за його відсутності (а. с. 59).

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись судові повістки, яка повернулась на адресу суду з відміткою «за вказаною адресою адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи відсутність підстав для відкладення судового засідання, визначених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, наявні в матеріалах справи заяви по суті справи, суд зважаючи на положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України та на строки розгляду справи встановлені ст. 275 ЦПК України, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи, за наявними матеріалами справи.

25 травня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалось відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права та мотиви їх застосування

Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 27 червня 2022 року у справі № 753/6132/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Вироком встановлено, що 20 червня 2022 року ОСОБА_2 близько 18 год. 00 хв. прибув за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9 за допомогою служби таксі.

Прибувши за вищевказаною адресою, у ОСОБА_1 виник раптовий протиправний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ігноруючи загальновстановлені правила поведінки та норми моралі в суспільстві, зверхньо ставлячись до прав та свобод і законних інтересів громадян, ОСОБА_2 спершу, вийшов з автомобіля направився до охоронюваної території ОСББ «Княжий Затон 9», підняв руками шлагбаум, який знаходився на в`їзді до охоронюваної території, чим вивів його з ладу, та направився до входу в приміщення охорони вказаної території.

Підійшовши до вікна приміщення охорони, ОСОБА_2 наніс удар лівою ногою по склу вікна, внаслідок чого воно розбилось, а також намагаючись потрапити до приміщення охоронця зламав вхідні пластикові двері.

Надалі, потрапивши до приміщення охорони, почав наносити тілесні ушкодження охоронцю ОСОБА_3 .

Продовжуючи свої протиправні дії, керуючись виниклим умислом, ігноруючи існуючі в суспільстві загально прийняті правила поведінки, моральності та добропристойності, усвідомлюючи те, що він знаходиться у місці, де перебувають сторонні громадяни, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, наносячи тілесні ушкодження ОСОБА_3 . ОСОБА_2 пошкодив майно, яке знаходилось у приміщенні кімнати для охорони, а саме систему відеонагляду та ноутбук, які знаходилась всередині.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_2 пошкодив майно, яке належить ОСББ «Княжий Затон 9», на суму матеріального збитку в розмірі 49 079,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача суму матеріального збитку, завданого кримінальним правопорушенням у кримінальній справі № 753/6132/22 за обвинувальним актом, внесеним до ЄРДР № 120221050200001239 від 20 червня 2022 року, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 296 КК України, у розмірі 49 079,00 грн.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Водночас потерпіла особа має довести наявність та розмір збитків.

Загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань встановлено статтею 1166 ЦК України.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тягне за собою відмову в позові.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Одним із найважливіших положень про судові докази є правила про їх належність та допустимість.

Допустимість доказів означає, що суд обмежений нормами права у виборі засобів доказування, перелік яких визначено частиною другою статті 76 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

На підтвердження завдання збитків діями ОСОБА_1 позивач надав:

- рахунок на оплату № 497 від 21 червня 2022 року та платіжне доручення № 186 від 13 липня 2022 року, згідно з якими ОСББ «Княжий Затон 9» сплатило TOB «ІНОТЕК-ІТ» вартість робіт з монтажу мережевого обладнання та відеоспостереження у розмірі 12 389,00 грн (а. с. 21, 22);

- рахунок на оплату № 498 від 23 червня 2022 року TOB «ІНОТЕК-ІТ», згідно з яким вартість робіт з ремонту редуктору в`їзного шлагбауму, стріли шлагбауму, технічного обслуговування шлагбауму та послуг з ремонту і технічного обслуговування захисного обладнання у розмірі 4 000,00 грн (а. с. 23);

- ксерокопії комерційної пропозиції ТОВ «Газда», в яких міститься розрахунок вартості матеріалів, а саме: екозберігаючих вікон, та розрахунок вартості ремонтних робіт по заміні пластикових дверей та ремонтно-монтажних робіт на загальну суму 32 690,00 грн, які, як вказував позивач, сплачені готівкою (а. с. 18-20).

Суд вважає неналежними доказами - ксерокопії комерційної пропозиції ТОВ «Газда», оскільки в зазначених документах не міститься відомостей про те, що вони стосуються предмета позову та пов`язані з особою позивача. Відтак, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог про відшкодування збитків у розмірі 32 690,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСББ «Княжий Затон 9» про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, підлягає частковому задоволенню в розмірі 16 389,00 грн.

Відповідач, у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, належних та допустимих доказів, які б спростували вимоги позивача не надав.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСББ «Княжий Затон 9» у зв`язку з розглядом цієї справи, його представник надав:

- договір № 12082022 від 12 серпня 2022 року, укладений між адвокатом Фещенком І. С. та ОСББ «Княжий Затон 9»;

- додаткову угоду № 1 до договору № 12082022 від 12 серпня 2022 року, згідно з якою сторони погодили, що для представництва клієнта перед його контрагентами, судами, державними органами щодо відшкодування (компенсації) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за надані послуги адвокат зобов`язується надати правову допомогу клієнту в такому вигляді та обсязі: ознайомлення та аналіз обставин і матеріалів справи; формування та визначення правової позиції; збирання доказів та матеріалі для підготовки та відправки претензій/запитів/заяв; збирання доказів для подання позовної заяви до суду; підготовка позовної заяви та відправка її до суду; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях; отримання рішення суду та підготовка/відправка документів на виконання рішення суду. Також сторони погодили, що за надання правової допомоги в обсязі, передбаченому п. 1 цією додатковою угодою, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар у розмірі 12 000,00 грн;

- платіжне доручення № 224 від 07 вересня 2002 року, згідно з яким ОСББ «Княжий Затон 9» сплатило ОСОБА_5 12 000,00 грн, призначення платежу - оплата правової допомоги за договором № 12082022 від 12 серпня 2022 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа № 12-171гс19) зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19 (провадження № 61-17477св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц (провадження № 61-17349св20).

До таких висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 592/4428/16-ц (провадження № 61-24604св18).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 16 389,00 грн., тобто на 33,39 %.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4 006,80 грн.

При цьому відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення заявлених представником ОСББ «Княжий Затон 9» до відшкодування витрат на правничу допомогу, не спростував їх розмір та не довів неспівмірність цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертій статті 137 ЦПК України, що унеможливлює вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

При поданні позову, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог за ставкою судового збору, визначеною на час вирішення даного спору судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 19, 48, 81, 89, 92, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий Затон 9» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий Затон 9» у відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, грошову суму в розмірі 16 389,00 грн (шістнадцять тисяч триста вісімдесят дев`ять гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий Затон 9» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 006,80 грн чотири тисячі шість гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 885,72 грн.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжий Затон 9», код ЄДРПОУ: 43522765, місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9.

Відповідач: ОСОБА_2 : місце реєстрації: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: не відомий.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: Ю.С. Мицик