Рішення

від 06.06.2023 по справі 336/5290/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 336/5290/20 2/335/71/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., представника позивача адвоката Пономарьової В.М., представника відповідачів адвоката Балики П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Репортер», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021, на стадії підготовчого судового провадження, до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, за підсудністю з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Медіахолдінг «Репортер» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

15.11.2021 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьової В.М. надійшла заява про уточнення позовних вимог до відповідачів ТОВ «Медіахолдинг «Репортер» та ОСОБА_2 , разом із доказами її відправки відповідачам.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, позивачем зазначено, що 23 липня 2020 року у мережі Інтернет на сайті «Reporter UA» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на веб-сторінці за електронною адресою https://reporter-ua.com/2020/07/23/362512_evgeniy-anisimov-otkazalsya-uchastvovat-v-sudebnom-zasedanii-prichiny, відповідачі розповсюдили серед необмеженого кола споживачів недостовірну та негативну інформацію про ОСОБА_3 . А саме в інформаційному повідомленні під заголовком « ОСОБА_4 отказался участвовать в судебном заседании: причины» була поширена недостовірна та негативна інформація наступного змісту:

« … присутствовавшие на прошлом судебном заседании адвокаты «потерпевших» открыто любезничали с прокурором Денисом Корхом»;

« … судья прямо в коридоре советовалась с адвокатом «потерпевшего» и самим «потерпевшим» ОСОБА_5 по поводу того, как проводить заседание …»;

« … «потерпевшие» боятся привлечения к ответственности за лжесвидетельствование»;

«И все дружно пытаются закрыть дело, которое открыто по факту фальсификации в ГБР.»

Позивач вважає, що розповсюджена серед широкого загалу інформація про нього є недостовірною, негативною та такою, що порушує його особисті немайнові права і завдає таким правам шкоди.

Інформація, розповсюджена відповідачами, стосується безпосередньо позивача, оскільки в інформації вказується прізвище та ім`я ОСОБА_6 , які ідентифікують позивача. Крім того, ОСОБА_6 дійсно є потерпілим в кримінальній справі, що розглядається Заводським районним судом м. Запоріжжя у відношенні ОСОБА_7 , про якого згадується в статті.

Спірна інформація створює вкрай негативне враження про позивача у оточуючих, оскільки позивач є успішним бізнесменом, автором й ведучим каналу YouTube, меценатом, що підтримує дитячі будинки по Україні, позиціонується як особа, що досягла успіху завдяки власній наполегливості та працелюбству, а відтак, поширюючи спірну негативну інформацію, відповідачі дискредитують позивача в очах широкого загалу, його бізнес-партнерів та осіб, що складають його коло спілкування.

Таким чином, поширена відповідачами інформація в значній мірі принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, які становлять для нього, як порядної людини та успішного бізнесмена найвищу цінність.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті права ОСОБА_1 інформацію з інформаційного повідомлення під заголовком « ОСОБА_4 отказался участвовать в судебном заседании: причины», що поширена в мережі інтернет за веб-адресом: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступного змісту:

« … присутствовавшие на прошлом судебном заседании адвокаты «потерпевших» открыто любезничали с прокурором Денисом Корхом»;

« … судья прямо в коридоре советовалась с адвокатом «потерпевшего» и самим «потерпевшим» ОСОБА_5 по поводу того, как проводить заседание …»;

« … «потерпевшие» боятся привлечения к ответственности за лжесвидетельствование»;

«И все дружно пытаются закрыть дело, которое открыто по факту фальсификации в ГБР.»

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Репортер» та ОСОБА_2 протягом 1 місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати спірну інформацію шляхом опублікування в мережі інтернет за веб-адресою: https://reporter-ua.com/2020/07/23/362512_evgeniy-anisimov-otkazalsya-uchastvovat-v-sudebnom-zasedanii-prichiny резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Репортер» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 50000,00грн. з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді від 28.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, та призначено підготовче засідання на 02.07.2021.

Ухвалою суду від 02.07.2021 за клопотанням представника позивача, витребувано у ТОВ «Центр Інтернет імен України»: інформацію (дані) про реєстранта доменного імені reporter-ua.com станом на дату надання відповіді; інформацію (дані) про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту https://reporter-ua.com/ на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет.

15.07.2021 та 23.07.2021 на виконання ухвали суду від 02.07.2021 ТОВ «Центр Інтернет імен України» було надано витребувану судом інформацію

06.09.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьової В.М. про заміну первісного відповідача на належних відповідачів, у якому вона просила замінити первісного відповідача ТОВ «Медіахолдінг «Репортер Запоріжжя» на належних відповідачів ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Репортер».

Ухвалою суду від 12.10.2021 клопотання представника позивача - адвоката Пономарьової В.М. про заміну відповідачів задоволено. Замінено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Медіахолдінг «Репортер Запоріжжя» про захист честі, гідності та ділової репутації, первісного відповідача ТОВ «Медіахолдінг «Репортер Запоріжжя» на належних відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Медіахолдінг «Репортер». Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

15.11.2021 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьової В.М. надійшла інформація про виконання ухвали суду від 12.10.2021 в частині направлення відповідачам ОСОБА_2 та ТОВ «Медіахолдінг «Репортер» копії первісної позовної заяви із доданими до неї документами.

14.12.2021 до суду надійшов відзив на позов від представника відповідачів ТОВ «Медіахолдінг «Репортер» та ОСОБА_2 - адвоката Балика П.О., у якому зазначено, що позовна заява є необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Метою розміщення вказаної статті було освітлення процесу розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7 , яка розглядалась в Заводському районному суді м. Запоріжжя.

Відповідачі зазначають, що інформація, яка є предметом спору, є копіпастом, фрагментом тієї частини, яка була скопійована з мережі Інтернет. На теперішній час відомості про сторінку в мережі Інтернет, звідки була скопійована спірна інформація не зберіглися.

Таким чином, відповідачі не є авторами спірної частини статті.

Відповідачі заперечують, що в спірній статті була розповсюджена недостовірна та негативна інформація саме про позивача ОСОБА_1 , оскільки, вказана стаття не містить відомостей про якого саме ОСОБА_8 йде мова.

Позивач ОСОБА_1 , не є єдиною на території України особою, що має прізвище та ім`я « ОСОБА_6 ». Принаймні ще декілька осіб мають прізвище та ім`я « ОСОБА_6 ».

Крім того, спірна стаття не містить ознак, за якими позивач ОСОБА_1 ототожнює власну особистість, а саме, вона не має жодних посилань на будь-якого успішного бізнесмена, автора й ведучого будь-якого каналу YouTube, найкращого Топ-менеджера, та особу, що підтримує дитячі будинки по Україні (мецената).

Відповідачі заперечують проти доводів позивача щодо його високої ділової репутації, зазначаючи, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ОСОБА_1 , з місцезнаходженням АДРЕСА_1 , яка співпадає із адресою позивача, припинив підприємницьку діяльність з 05.08.2014.

Також зазначають, що позивач є публічною особою, оскільки був депутатом Запорізької міської, головою тимчасової депутатської комісії з питань Національного заповідника Хортиця.

З урахуванням прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, навіть якщо припустити, що інформація, яка наведена у оспорюваній статті стосується саме позивача, то дана інформація не суперечить вимогам закону, та є втіленням положень ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якого позивач має виявляти відповідну толерантність.

Крім того, вказують, що позивачем не доведено жодного факту завдання йому моральної шкоди, протиправність діяння відповідачів, вини та причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням. Натомість позивачем наводяться лише оціночні судження та суб`єктивне бачення моральної шкоди, яка начебто полягала у дискредитації позивача в очах його бізнес-партнерів та осіб, що складають коло його спілкування. Однак, дані твердження не підкріплені жодним належним та допустимим доказом.

Посилаючись на вказані обставини представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, а судові витрати у справі покласти на позивача.

29.12.2021 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьової В.М. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що цілком достатнім для підтвердження факту розповсюдження відносно позивача недостовірної інформації у спірній статті, є впевненість позивача, що мова в ній йде саме про нього.

При цьому, представник позивача стверджує, що відповідачі бачили на власні очі ОСОБА_8 «який розмовляв з суддями прямо в коридорі».

Також, представник позивача в обґрунтування своєї позиції посилається на інформацію з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/), а саме на ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя у кримінальній справі №335/3706/19 від 17.02.2020р., від 02.04.2020р., від 16.04.2020р., від 16.07.2020р. та від 23.07.2020 року.

Крім того, представник позивача стверджує, що адвокату Балика П.О. достовірно відомо, що позивач є потерпілим у кримінальній справі, про яку йде мова в спірній статті, оскільки він зазначений в інформації про склад сторін у даній справі.

29.12.2021 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Балика П.О. надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 01.12.2021.

17.01.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника відповідачів ТОВ «Медіахолдінг «Репортер» та ОСОБА_2 - адвоката Балика П.О., в яких зазначено, що представник позивача робить припущення, що цілком достатнім для підтвердження факту розповсюдження відносно позивача недостовірної інформації у спірній статті, є впевненість позивача, що мова в ній йде саме про нього.

Інформація з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, отримана в порядку загального доступу, не дозволяє ідентифікувати фізичну особу.

Таким чином, посилання представника позивача на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, як таку що дозволяє ідентифікувати позивача ОСОБА_1 з потерпілою особою у даному кримінальному провадженні, є безпідставним.

Твердження представника позивача, що адвокату Балика П.О., який є представником відповідачів, достовірно відомо, що позивач є потерпілим у кримінальній справі, про яку йде мова у спірній статті, нічим необґрунтовано.

18.01.2022 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономарьової В.М. надійшла заява про виклик свідків, у якій вона просила викликати в якості свідка ОСОБА_9 , який був 23.07.2020 присутнім у приміщенні Заводського районного суду м. Запоріжжя та який може підтвердити, що у спірній статті йде мова про позивача, а також підтвердити факт присутності у приміщенні суду представників відповідача ТОВ «Медіахолдінг «Репортер», оскільки вказані обставини заперечуються відповідачами.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2022 підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Репортер», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, було закрито а справу призначено до судового розгляду по суті.

Задоволено клопотання представника позивача про допит свідка у судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 особисто у судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Пономарьова В.М., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

У зв`язку із перебуванням свідка ОСОБА_9 за межами України, та неможливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 адвокат ПономарьоваВ.М. відмовилася від клопотання про допит вказаного свідка у ході судового розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання особисто не з`явилася, представник відповідачів - адвокат Балика П.О., який приймав участь у судовому засіданні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідачів, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Під поняттям «ділова репутація», як особистого немайнового блага, слід розуміти усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні чи негативні суспільно значимі діяння (поведінку), як правило в певній сфері (професійній, підприємницькій, службовій, тощо), що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальній групи. Згідно з положень частин 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із частинами 1-2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. За змістом частини 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Судом встановлено, що 23 липня 2020 року у мережі Інтернет на сайті «Reporter UA» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на веб-сторінці за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 , під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » була поширена інформація наступного змісту:

« … присутствовавшие на прошлом судебном заседании адвокаты «потерпевших» открыто любезничали с прокурором Денисом Корхом»;

« … судья прямо в коридоре советовалась с адвокатом «потерпевшего» и самим «потерпевшим» ОСОБА_5 по поводу того, как проводить заседание …»;

« … «потерпевшие» боятся привлечения к ответственности за лжесвидетельствование»;

«И все дружно пытаются закрыть дело, которое открыто по факту фальсификации в ГБР.»

Саме вказану інформацію позивач просить визнати недостовірною та її спростувати як таку, що стосується саме позивача і порушує його права особисті немайнові права, є недостовірною.

Як роз`яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Розглядаючи питання щодо доведеності позивачем того факту, що поширена спірна інформація стосується саме його особи, слід зазначити наступне.

У даній статті в якості «потерпілого» один раз згадується ОСОБА_6 . Проте, вказана стаття не містить відомостей, зокрема, ідентифікуючих даних, про якого саме ОСОБА_8 йде мова.

У відповідності до статті 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені.

Вказана норма кореспондується із пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відповідно до якої ім`я особи це прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи.

Оскільки спірна стаття не містить повного ім`я позивача, як фізичної особи (в розумінні статті 28 УК України), тобто не містить відомостей щодо по батькові, а саме ОСОБА_10 , то ототожнити позивача ОСОБА_1 з особою, зазначеною у спірній статті можливо було б лише за ознаками, за якими він сам ототожнює свою особистість, і які повинні бути зазначені у даній статті.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи високий рівень власної ділової репутації, ОСОБА_1 зазначає, що він є:

- успішним бізнесменом України;

- автором та ведучим популярного YouTube каналу Big Money;

- особою, що досягла високого положення в суспільстві та бізнесі завдяки власній наполегливості;

- особою, що у 2010 році увійшла до трійки найкращих топ-менеджерів України, а у 2011 році до десятки найкращих топ-менеджерів України;

- особою, що підтримує дитячі будинки по Україні.

Таким чином, на переконання позивача, окрім прізвища, власного імені та по батькові, саме ці ознаки ототожнюються з його особистістю.

Судом був досліджений експертний висновок від 03.09.2020 № 232/2020-ЕВ, виконаний ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», що доданий представником позивача до позовної заяви.

Відповідно до вказаного експертного висновку, під час дослідження експертом було проведено фіксацію змісту веб-сторінки за адресою у мережі інтернет https://reporter-ua.com/2020/07/23/362512_evgeniy-anisimov-otkazalsya-uchastvovat-v-sudebnom-zasedanii-prichiny, та здійснено відповідну роздруківку з відображенням її змісту, що додана до Висновку.

Зі змісту веб-сторінки за адресою у мережі інтернет https://reporter-ua.com/2020/07/23/362512_evgeniy-anisimov-otkazalsya-uchastvovat-v-sudebnom-zasedanii-prichiny вбачається, що у статті лише раз зустрічається неповне ім`я « ОСОБА_6 » у контексті з процесуальним статусом потерпілий.

При цьому, сама стаття не містить фотографій із зображенням ОСОБА_8 , та будь-яких відсилань на інші ресурси, які могли дати можливість ототожнити особу «потерпілого» ОСОБА_8 з особою позивача ОСОБА_1 .

Згадана стаття також і не містить будь-яких коментарів, які б дали змогу стверджувати, що читачі ототожнили зазначеного у статті «Євгенія Черняка» саме з позивачем ОСОБА_1 .

Судом також був досліджений експертний висновок № 15365, складений 30.11.2020 року експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно із яким на вирішення експертизи було поставлено в тому числі таке питання:

«1. Чи є наступна інформація:

«Как на такие решения судей повлияли те факты, что присутствовавшие на прошлом судебном заседании адвокаты «потерпевших» открыто любезничали с прокурором ОСОБА_11 , а судья прямо в коридоре советовалась с адвокатом «потерпевшего» и самим «потерпевшим» ОСОБА_5 по поводу того, как проводить заседание уже даже не вопрос.

Стоит отметить, что такой ход событий лишь только доказывает, что правоохранители продолжают совершать свои незаконные действия, пытаясь уйти от ответственности, а «потерпевшие» боятся привлечения к ответственности за лжесвидетельствование. И все дружно пытаются закрытьдело, которое открыто по факту фальсификации в ГБР.»

що розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , негативного характеру стосовно ОСОБА_1 ?

У дослідній частині та у висновках по цьому питанню, експерт зазначив, що вказана інформація є інформацією негативного характеру стосовно ОСОБА_8 . Між тим, експертом не зазначено, що спірна інформація має негативний характер саме стосовно ОСОБА_1 , який є позивачем у цій справі.

Оцінуючи доводи позивача, що розповсюджена відповідачами спірна інформація стосується безпосередньо позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказана обставина подається представником позивача - адвокатом Пономарьовою В.М. як загальновідомий факт, що не потребує доказуванню.

На переконання суду, при визначенні змісту поняття «загальновідомість», як процесуального поняття, вирішальним є не те, чи знає суд про певну обставину, а те, що він повинен про неї знати, тобто не суб`єктивна, а об`єктивна ноторність.

Ноторні обставини це обставини, безспірність яких встановлена очевидними документами, тобто неспростовними письмовими доказами особливого виду.

Тобто, сторона, яка посилається на такий факт, повинна подати докази, що підтверджують загальновідомість факту, а суд може отримати такі відомості із надійних та загальнодоступних джерел уже під час розгляду справи.

При цьому, виключно ті дані, які мають офіційний характер, можуть бути використані як загальновідомі обставини в процесуальному значенні, тобто як такі, що не підлягають доказуванню.

Таким чином, оскільки відповідачі заперечують той факт, що зазначені обставини є загальновідомими, а підстави для визнання їх такими у суду відсутні, то сторона позивача повинна довести обставини того, що поширена інформація стосується певної фізичної особи, тобто позивача.

На підтвердження своїх доводів представник позивача посилається на інформацію з офіційного веб-сайту (за адресою: у мережі інтернет https://reyestr.court.gov.ua/), а саме на ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя у кримінальній справі № 335/3706/19 від 17.02.2020 р., від 02.04.2020 р., від 16.04.2020 р., від 16.07.2020 р. та від 23.07.2020 р.

Проте, відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

При цьому, право на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, мають судді та посадові чи службові особи, визначені Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 7 даного Закону у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу.

Отже, інформація з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, отримана в порядку загального доступу, не дозволяє ідентифікувати фізичну особу.

Таким чином, посилання представника позивача на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, як таку що дозволяє ідентифікувати позивача ОСОБА_1 з потерпілою особою у даному кримінальному провадженню, є лише припущенням, при цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приймає до уваги доводи представника відповідачів адвоката Балика П.О., який, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, ставить під сумнів ту обставину, що поширена у статті інформація стосується безпосередньо особи позивача.

Так, у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ведення якого передбачено положеннями законодавства у сфері протидії корупції, (за посиланням: https://public.nazk.gov.ua/), наявні відомості про декларації двох осіб, що мають прізвище та ім`я ОСОБА_6 , а саме:

- ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) інспектор Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) командир відділення Військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що крім всього іншого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться такі відомості про фізичну особу підприємця як прізвище, ім`я, по батькові.

Відомості про фізичну особу - підприємця у ЄДР, які у відповідності до статті 11 загаданого Закону є відкритими і загальнодоступними, а сам їх пошук можливий за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація про сімох фізичних-осіб підприємців, що мають прізвище та ім`я ОСОБА_6 , а саме:

- ОСОБА_1 Адреса: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_13 Адреса: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_14 Адреса: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_13 Адреса: АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_15 Адреса: АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_13 Адреса: АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_13 Адреса: АДРЕСА_8 .

Серед цих осіб є лише один ОСОБА_1 , з місцезнаходженням АДРЕСА_1 , що, співпадає із адресою позивача. Однак, підприємницька діяльність вказаної особи є припиненою з 05.08.2014.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що спірна інформація могла стосуватися невизначеного кола осіб, які мають ім`я та прізвище « ОСОБА_6 ».

Навіть повний збіг прізвища, ім`я та по-батькові « ОСОБА_1 », не дає підстав стверджувати, що опублікована інформація відноситься саме до особи позивача, оскільки стороною позивача не доведено факт того, що він є єдиною людиною з таким ім`ям.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Стороною позивача не надано інших письмових чи електронних доказів на підтвердження своїх доводів.

Відтак, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено факт того, що поширена спірна інформація стосується саме особи позивача, що свідчить про не доведення усього юридичного складу правопорушення, як і не доведено факт того, що ця інформаціяпринижує честь,гідність таділову репутаціюпозивача тапорушення йогоправ узв`язкуз поширеннямоспорюваної інформації.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач має навести у заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Проте, позивачем всупереч норм чинного законодавства, не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували характер порушення його прав, доказів на підтвердження його моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків.

Більш того, цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування моральної шкоди не може бути покладена на відповідачів, виходячи з відсутності ознак цивільного правопорушення з їх боку.

З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Згідно із положеннями ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 11-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіахолдінг «Репортер», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06.06.2023.

Повний текст рішення складено 09 червня 2023 року.

Суддя К.В. Гашук