Постанова

від 07.06.2023 по справі 32/74

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р. Справа№ 32/74

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Сухорук А.М.;

від відповідача (за первісним позовом): не з`явились;

від ВДВС: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» м. Києва на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»

у справі № 32/74 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово - промислової нафтової компанії «Укртатнафта»

до Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»

про визнання недійсними договорів,

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта»

про стягнення 86 458 823, 24 грн,

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта»

про стягнення 83 751 813, 68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулося до Господарського суду міста Києва з скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що всупереч вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності закінченого виконавчого провадження № 13400386 (постанова ВП №13400386 від 15.03.2013) державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби не було знято арешт з належного йому майна, накладеного постановами № 13400386 від 19 червня, 2, 8, 27 липня, 23 вересня та 06 жовтня 2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі №32/74 скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без розгляду.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що скаржник звернувся до суду із пропуском десятиденного строку встановленого для подання скарг на дії ДВС без клопотання про його поновлення та вказівок на поважність причин пропуску вказаного строку.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» 12.04.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 32/74 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у випадку оскарження бездіяльності державного виконавця, що вбачається у не скасуванні арешту на майно, підстав для поновлепння пропущеного строку немає, адже вказане правопорушення є триваючим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та призначено до розгляду на 07.06.2023.

08.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ВДВС надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 залишити без змін. Зокрема, представник ВДВС зазначив, що відповідно до вимог ст. 341 ГПК України скаргу на дії ДВС може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом. Скаржник звернувся до суду з пропуском встановленого 10-денного строку без клопотання про його поновлення та вказівок на поважність причин пропуску указаного строку. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного про залишення скарги без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Представник відповідача та представник ВДВС у судове засідання 07.06.2023 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку електронного документа наявних в матеріалах справи.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача та представника ВДВС у судовому засіданні 07.06.2023.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.02.2009 Господарським судом міста Києва у справі №32/74 прийнято рішення про стягнення з Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта» на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» 73 875 221, 09 грн безпідставно набутих грошових коштів, 5 257 602, 15 грн процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами, 7 326 000, 00 грн інфляційних втрат.

15.06.2009 Господарським судом міста Києва було видано наказ № 32/74 про стягнення з Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта» на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» 73 875 221, 09 грн безпідставно набутих грошових коштів, 5 257 602, 15 грн процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами, 7 326 000, 00 грн інфляційних втрат.

19.06.2009, 02.07.2009, 08.07.2009, 27.07.2009, 23.09.2009 та 06.10.2009 постановами державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 13400386 при примусовому виконанні вказаного наказу Господарського суду міста Києва № 32/74 від 15.06.2009 було накладено арешт на майно Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта».

11.03.2013 Голова правління ПАТ «Альфа-Банк» подав заяву № 10831-11-б/з у відповідності до якої, заборгованість за виконавчим документом ЗАТ «Укртатнафта» була погашена.

15.03.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 13400386, відповідно до якої постановлено припинити чинність арешту майна боржника накладеного постановами державного виконавця № 13400386 від 19.06.2009, 02.07.2009, 08.07.2009, 27.07.2009, 23.09.2009 та 06.10.2009 та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

За твердженням скаржника у грудні 2022 він дізнався, що на всі рахунки ЗАТ «Укртатнафта» відкриті в АБ «Укргазбанк» накладено арешт на підставі виконавчого провадження № 13400386.

06.02.2023 ПАТ «Укртатнафта» звернулося з адвокатським запитом № 14/02-376 на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України, відповідно до якого просило надати інформацію та докази направлення постанови про закінчення виконавчого провадження № 13400386 від 15.03.2013 на адресу банківської установи. У випадку відсутності запитуваної інформації та доказів ПАТ «Укртатнафта» просило направити повторно вказану постанову, припинити чинність арешту та скасувати інші заходи примусового виконання в АБ «Укргазбанк».

01.03.2023 на адресу ПАТ «Укртатнафта» надійшла відповідь відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України № 16659/20637-33-23/20.1 від 13.02.2023 щодо неможливості направлення постанови про закінчення виконавчого провадження № 13400386 на адресу АБ «Укргазбанк» та надання інформації у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження на підставі закінчення встановлених строків зберігання.

У зв`язку із зазначеним, ПАТ «Укртатнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою № 14/11-471 від 08.03.2023 про визнання неправомірною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України та зобов`язання усунути порушення шляхом зняття арешту.

Залишаючи вказану заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що згідно вимог ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Натомість, скаржник звернувся до суду 09.03.2023 за оскарженням бездіяльності, вчиненої у 2013 році, тобто з пропуском встановленого 10-денного строку без клопотання про його поновлення та зазначення причин пропуску вказаного строку.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями статті 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність.

Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. Отже, ухвала про залишення скарги на бездіяльність державного виконавця, яка триває, без розгляду з мотивів пропуску процесуального строку подання скарги є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 23.10.2019 року у справі № 127/2-2177/2005, від 08.07.2020 року у справі № 589/6044/13 та від 22.12.2021 у спарві № 760/19348/20.

Зважаючи на те, що предметом скарги є оскарження бездіяльності відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України щодо не скасування арешту з рахунків ПАТ «Укртатнафта» після завершення виконавчого провадження № 13400386, апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» звернулося із зазначеною скаргою поза межами процесуального строку, передбаченого статтею 341 ГПК України.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 з подальшим направленням справи № 32/74 до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає розподілу судом першої інстанції за результатами розгляду заяви по суті в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 280, 341 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 32/74 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 32/74 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду скарги.

3. Матеріали справи № 32/74 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 08.06.2023