Рішення

від 08.06.2023 по справі 907/562/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/562/22

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "ВЕНЕЦІЯ", код ЕДРПОУ: 13597258, (вул. Космонавта Беляєва, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська обл., 89600),

до відповідача: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

про зобов`язання вчинити дії,

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

За участі представників сторін:

від позивача - Митровка Я.В., адвокат,

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 16.03.2023 року прийнято справу № 907/562/22 до свого провадження. призначено підготовче засідання у справі на 11.04.2023 року на 15 год. 30 хв.

Представником відповідача через підсистему "Електронний суд" подано заяву від 17.03.2023 року за вх. № 02.3.1-02/1989/22 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді; клопотання від 20.03.2023 року за вх. № 02.3.1-02/2012/23 про долучення ордеру до матеріалів справи; клопотання від 29.03.2023 року за вх. № 02.3.1-02/2307/23 про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з хворобою, від відповідача - Афанасєва А.В., надійшла заява від 29.03.2023 року за вх. № 02.3.1-02/2333/23 про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з хворобою його представника; та клопотання від представника відповідача від 11.04.2023 року за вх. № 02.3.1-02/2624/23 про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з хворобою відповідача - ОСОБА_1 .В підготовче засідання представник позивача та відповідача не з`явились.

Зважаючи, що відповідач вдруге не з`явився в судове засідання, не подав до справи відзив на позов без поважних причин, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті ухвалою від 11.04.2023 року. Призначено судовий розгляд справи по суті на 09.05.2023, яке не відбулося з поважних причин. Судове засіданні для розгляду справи по суті ухвалою суду від 06.05.2023 призначено на іншу дату - 08.06.2023 року.

До дня судового засідання від відповідача заяв по суті справи або з процесуальних питань не надходило, в судове засідання відповідач або його представник не з`явився, отже суд ухвалив розглянути справу по суті без його участі за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 08.06.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи, просить позов задовольнити.

Розглянувши справу по суті, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вийшов до нарадчої кімнати. У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, рішення суду не проголошувалося.

І. Позиція позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 28 березня 2016 року Загальними зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція» (далі по тексту позивач, Товариство) було призначено ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, Афанась`єв) на посаду директора.

24 серпня 2021 року відбулися Загальні збори учасників Товариства, на яких було прийнято рішення наступного змісту:

- у відповідності до п. 6.2.3.1. Статуту Товариства з додатковою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ», ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» за N° 2275-VII від 06.02.2018 року, із змінами і доповненнями, звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області, 24.02.1997 року), мешканець АДРЕСА_2 - з посади директора Товариства з додатковою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ» з 06 грудня 2021 року;

- у відповідності до Статуту Товариства та чинного законодавства України згідно заяви призначити на посаду директора Товариства з додатковою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ» - фізичну особу-громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , (паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Ужгородським МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, 23.10.2013 року), мешканець АДРЕСА_3 , - з 07 грудня 2021 року.

Відомості про нового директора було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14 грудня 2021 року, що підтверджується описом документів, що подавались заявником для проведення державної реєстрації та випискою з ЄДРПОУ № 41257253807 від 16.12.2021 року.

Позивач зазначає, що після звільнення відповідача з посади директора ТДВ «Венеція», у Афанасьєва у відповідності до норм чинного законодавства виник обов`язок щодо передачі новому директору ( ОСОБА_4 ) відповідних документів шодо діяльності та управління товариством за актом приймання-передавання.

Всупереч нормам законодавства відповідач жодних документів не передав та уникає будь-яких контактів з іншим учасником та новим директором Товариства, що спричиняє перешкоди у процесі здійснення господарської діяльності позивачем.

17 грудня 2021 року новопризначений директор ТДВ «Венеція» Ващинець М.Л. звернувся до Афанасьєва з письмовою вимогою про передачу всіх наявних у нього документів, що стосуються управління та діяльності Товариства, зокрема, правоустановчих документів, документів фінансового характеру, технічних паспортів об`єктів права власності, ключів, товарно-матеріальних цінностей, а також усіх інших документів, які мають відношення до господарської діяльності Товариства тощо, які отримані відповідачем, однак, передачі не здійснює, що стало підставою звернення з цим позовом до суду з вимогою про примусове зобов`язання його виконати свій обов`язок та усунути порушення прав Товариства.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що на час розгляду справи в судовому засіданні 08.06.2023 поведінка Афанас`єва на шкоду Товариству не змінилася, він продовжує утримувати у себе документацію та майно Товариства, зокрема зазначив, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 907/636/22 у справі № 907/636/22 щодо усунення перешкод в користуванні майновим комплексом нерухомого майна ТДВ «Венеція», що набрало законної сили, Афанас`євим не виконано, отже просить позов задовольнити.

ІІ. Позиція Відповідача у справі.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про справу, що підтверджується матеріалами справи. Станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.

Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами, а саме про безпідставне і протиправне утримання ним, ОСОБА_1 документації позивача.

III. Мотивувальна частина рішення.

Судом встановлено, що згідно з Випискою з ЄДРЮОФОПГФ станом на 01.08.2022 року (а.с. 44) Позивач є Товариством з додатковою відповідальністю, має ідентифікаційний код 13597258, місцезнаходження Товариства України, 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Космонавта Беляєва, будинок 2, керівником Товариства є ОСОБА_5 .

Відповідно до Статуту Товариства (а.с. 16-36) засновниками ТДВ Венеція є ОСОБА_6 з часткою 7 273 969,00грн. (99,18903%) та ОСОБА_1 з часткою 59 472,00грн. (0,81097%).

Згідно Виписки з ЄДРЮОФОГФ від 05.04.2016 (а.с. 15) та наказу від 28.03.2016 (а.с. 14) ОСОБА_1 був керівником (директором) ТДВ Венеція.

Згідно Протоколу Загальних зборів учасників Товариства від 24 серпня 2021 року (а.с. 37-41) Зборами було прийнято рішення, яким звільнено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з посади директора Товариства з додатковою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ» з 06 грудня 2021 року. Підстава звільнення, що вказана у протоколі у зв`язку із бездіяльністю, що призвела до виникнення боргів та складного фінансового становища товариства.

Цим же протоколом оформлено рішення зборів, яким призначено на посаду директора Товариства з додатковою відповідальністю «ВЕНЕЦІЯ» - фізичну особу-громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що колишнім директором Товариства ОСОБА_1 не передано новому директору М.Л. Ващинець документацію, майно та інші активи Товариства, чим порушуються права Товариства, які підлягають захисту та про які заявлено цю позовну вимогу.

З долученого судом до справи тексту рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2022 у справі № 907/636/22 щодо усунення перешкод в користуванні майновим комплексом нерухомого майна ТДВ «Венеція», що набрало законної сили, судом встановлено обставини, що підтверджують обгрунтованість цього позову у справі № 907/562/22 зокрема, про таке.

Проаналізувавши обставини у справі 907/636/22, зокрема щодо поведінки ОСОБА_1 як колишнього керівника ТДВ Венеція, та надавши їм правову оцінку, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 , будучи звільненим з 06.12.2021 з посади директора ТДВ Венеція, не передав майновий комплекс ресторану Венеція новому керівнику ОСОБА_5 , а 25.03.2022 разом з іншими особами створив та зареєстрував юридичну особу Громадське об`єднання "Волонтерський хаб "Венеція", ЄДРПОУ 44850406, за адресою місцезнаходження м. Мукачево, вул. Космонавта Беляєва, 2. Володіння і користування приміщеннями комплексу Венеція за адресою м. Мукачево, вул. Космонавта Беляєва, 2 визнано судом безпідставним, таким, що підтверджує твердження Позивача про самоправність зайняття та використання його Відповідачем у своїй діяльності.

Суд зазначає, що обставини справи № 907/636/22, що встановлені рішенням господарського суду від 09.11.2022 року підтверджують мотиви, якими керується ОСОБА_1 , утримуючи майно та документацію позивача ТДВ «Венеція» та використовуючи майно та права Товариства в своїх інтересах та в інтересах третіх осіб.

За таких обставин суд доходить висновку, що позов є обгрунтованим.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України, зокрема, у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Згідно до вимог ст. 8 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Частинами 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до пункту 1 розділу XV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 22 червня 2015 року за № 736/27181, під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також облікових документів та довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства та архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, у тому числі кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.

Отже, колишній керівник (директор) за актом приймання-передавання має передати новопризначеному керівнику всі документи, які знаходяться в діловодстві Товариства.

Враховуючи вищенаведене, саме на директора, як на керівника, покладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та збереження оброблених документів, регістрів і звітності.

У зв`язку з викладеним, позивач вправі вимагати усунення перешкод у виконанні його діючим директором своїх обов`язків, шляхом надання йому доступу та можливості користуватись документами Товариства, а колишній директор не вправі утримувати такі документи у себе.

Із змісту ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів в тому числі є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до вимог ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За визначенням ст. 391 ЦК України, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Висновок господарського суду.

Враховуючи наведені норми законодавства, обов`язком відповідача є передача позивачу оригіналів усіх документів, що стосуються діяльності ТДВ «Венеція», у зв`язку із чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд звертається до правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 759/9008/19.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про повернення колишнім директором бухгалтерських та інших документів щодо діяльності та управління господарською організацією Товариства і такі вимоги безпосередньо пов`язані з можливістю здійснення управління Товариством, організації здійснення ним господарської діяльності, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним обов`язку щодо передачі оригіналів документів, які стосуються господарської діяльності Товариства, або звільнення його від такого обов`язку, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

IV. Розподіл судових витрат.

Згідно квитанції від 08.08.2022 (а.с. 9) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) передати Товариству з додатковою відповідальністю «Венеція» (вул. Космонавта Беляєва, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська обл., 89600, код ЕДРПОУ: 13597258) в особі директора Ващинець Михайла Людвіговича (вул. Кар`єрна, буд. 25, с. Оноківці, Ужгородсъкий р-н, Закарпатська обл., 89412, РНКПП: НОМЕР_3 ) по акту приймання-передавання:

1) оригінали документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція» (код ЕДРПОУ: 13597258), первинні документи бухгалтерського обліку;

2) оригінали фінансової та бухгалтерської звітності Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція» (код ЕДРПОУ: 13597258);

3) оригінали установчих документів, оригінали реєстраційних документів, - оригінали протоколів загальних зборів Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція», код ЕДРПОУ: 13597258);

4) оригінали господарських договорів укладених від імені Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція» (код ЕДРПОУ: 13597258) та додатків до них;

5) оригінали правовстановлюючих документів на рухоме та нерухоме майно (у тому числі витяги з державних реєстрів) Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція», (код ЕДРПОУ: 13597258);

6) інші наявні документи та речі, які б стосувалися господарської діяльності Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція» (код ЕДРПОУ: 13597258) (ділову переписку, журнали реєстрації, технічні паспорти, ключі, печатки).

3. Судові витрати покласти на відповідача повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Венеція», код ЕДРПОУ: 13597258, (вул. Космонавта Беляєва, буд. 2, м. Мукачево, Закарпатська обл., 89600) на відшкодування витрат зі сплати судового збору 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Згідно ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2023 року.

Суддя П.Д. Пригуза